Telegram statistics channel - @yizhakultura

Окрім розповідей про локальні продукти, забуті і відроджені смаки, страви які окреслюють карту країни, я ще дуже люблю звертати увагу на кулінарну мову. І от у продовження нашої розмови про черешні у сьогоднішньому ранковому ефірі готували модну у минулому страву зі свіжих ягід чи фруктів - холодну юшкуЗустрічайте ще один цікавий факт про українську кухню - традиції приготування літніх фруктових юшок. Ця практика була поширеною у багатьох регіонах Європи, а що ж в Україні? А в нас можна зібрати не просто 1-2 рецепти холодних фруктових юшок, але й систематизувати їх по регіонам та навіть назвам:- вишневу хамулу готують на Волині - хамула/гамула з чорниць на Чернігівщині- кисилицю/киселиця з вишень чи слив на Київщині, Вінниччині, Поділлі, Рівненщині- ябчанка, яку логічно готують із яблуками, або з яблуками та порічками на Прикарпатті- гамула на Одещині, Поділлі- ягодянка з вишнями на Тернопільщиніа ще ж вишнянка, черешнянка то все теж з тієї ж опери, коли фрукти та ягоди стають основою для страви, яку ми сьогодні б назвали десерт.Як ви здогадались, черешнянку готували сьогодні в студії Ранок.Марафон ловіть рецепт і дивіться випуск. А я додам, що приготування фруктових холодників виходить ще й досить економічне, користайтесь і пишіть, що думаєте

Гастровечеря у бібліотеці!Як Вам звучить? Бо мені дуже, адже мої стосунки із Вернадкою, а вона ж Національна бібліотека України імені Вернадського складались по-різному. У студентські роки я мріяла, що мені видавали літературу з окремого віконечка доступ до якого був лише в аспірантів, кандидатів і докторів, але ключове там було те, що замовлену літературу видавали через 1-2 години, у той час як у звичайному віконечку тільки через 3 години. А тут "Як ніколи" запросили мене поспівпрацювати і провести гастровечерю "Енеїда". Буде 6 подач страв, створених за мотивами поеми шеф-кухарем — Сергієм Саманем, у супроводіDJ-сет Katro Zauber заміксований на основі тексту «Енеїди» озвученої Костею Ястребя у ролі лекторки-кураторки Оленою Брайченко📅 7 червня - квитки тут 8 червня - квитки тут❗️Тут дуже ловке зауваження прийшло від Дарії Анцибор, а Марго його підтвердила, що "гастровечері" слово не альо, по-перше звучить так собі, а по-друге активно юзають московити, тому сама його забуваю і вас запрошую!

За що люблю їжу, так це за те, що вона часом як нитка дозволяє цікаві історії нанизувати як намисто. Значить поставила я у тредс банальне запитання: як називають салат з тертого плавленого сиру та часнику.... і відкрила портал у новий світ. Аби ви не читали тисячу коментарів згрупувала для вас назви:✔️ десь кажуть салат, а десь намазка, ще версія закуски поширена✔️ назви об'єднані за кольором: сніжок, бєлочка, світлячок, ✔️ назви об'єднані за смаком: огоньок (Луганщина, Донеччина), пікантний, часничиха, вогник, салат-вонючка, апетітка, вонючка, ✔️ назви за швидкістю приготування: гості на пороге (Сумщина, Чернігівщина), "той салат", намазка, новинка, драчка🤗 найпоширеніші: білочка, єврейський (Сарочка, Абрамчик - похідні назви), намазка😳 назви, які мене здивували: вдовушка, Наташка, алкоголік, зямаЩо вам з цією інформацією робити, ніпанятно. Але цікаво інше, як салат/намазка популярний з часів пізнього совка з плавлених сирків пов'язаний з історією та навіть з ..... війною. А справа вся у тому, що на початку ХХ ст, харчові технологи шукали способи урізноманітнити харчування швейцарських військових. У 1921 році вже в США стартує промислове виробництво плавлених сирків які у 1950-1960-х роблять розфасовані скибками, їх включили до пайків військових. Ця новинка харчової промисловості тоді стає буквально "модною", у тому числі і завдяки рекламі. Хоча сировари не вважають цей сир вартим своєї уваги, але тим не менше багато виробників по всьому світу готують його. ну і трохи про стереотипи, лише у 1963 році з'явився плавлений сир Дружба у радянському союзі, хоча старт виробництва плавлених сирків, запозичений (хахаха традиційно) з Швейцарії почався ще у 1934 році. А вже через кілька десятилітть став символом перекусу і святкового столу рядянського робітника. Чим ближче до кінця ХХ століття, коли плавлені сирки стали більш доступні воний геть почали асоціюватись з чимось маргінальним, їх купували як зкуску до горілки. Тож обгортки "дружба" "янтаря" стали валятись у всіх підворотнях.Ну і на останок, про неймінг - який теж важливий. Якщо поглянути на історію радянського харчпрому, то можна побачити як активно використовували напрацювання іноземних країн та вчених, але як тільки продукт ставав на радянську лінійку то отримував назву в якій ніщо не натякало на те, що це продукт зі своєю історією. Як той самий плавлений сирок "янтар" і плавлений сир від ViolaОтак от сьогодні вийшла історія про неймінг, харчпром та те, як і чому формуються асоціації й відношення до продукту

Місто, це люди. Саме люди створюють у місті ту своєрідну атмосферу, а наша поведінка визначає які райони стають престижними, а які небезпечними, які заклади приживуться, а які ніМісто - це великий живий організм й ми часто говоримо й думає про місто, як олюднене створінняКиїв у війні дуже строкатий, але живий і динамічний. Тож давайте кілька тез, про його гастрономічні символи. 🥰 А я буду дуже вдячна, якщо ви напишете з якими смаками у вас асоціюється це місто. 🫣 Для мене це Київський торт та спогади про квас який продавали у бочках на вулицях міста в літкуУ XVIII столітті Київ славився виробництвом і продажем Київського сухого варення — варених у меду фруктів. З XIX століття цей смаколик став ще більш популярним, адже з'явився цукор, і кількість виробників Київського сухого варення стрімко збільшилася. Фрукти купували у містян, які мали чудові фруктові сади зі сливами, яблуками, вишнями та грушами. На вулицях міста можна було також придбати смажені у меду горішки.З другої половини ХХ століття Київ отримує новий кулінарний символ – Київський торт. А наприкінці ХХ століття найбільше враження на іноземців, які з 1980-х років почали відвідувати столицю, справляє котлета по-київськи. Вона стала символом ресторанної культури попри те, що ресторанів було надзвичайно мало, а коло відвідувачів — ще меншим.Сьогодні гастрономічна культура Києва — це сотні кав'ярень з найрізноманітнішими десертами: горішками зі згущеним молоком, круасанами, булочками з маком, заварними тістечками, макарунами та авторськими десертами й тортами. Це ціла система ресторанів та кафе, де можна скуштувати найрізноманітніші страви.Котлета по-київськи протягом останніх десятиліть увійшла в меню великої кількості закладів. Її можна придбати у відділах кулінарії великих супермаркетів, а також замовити в ресторанах та кафе.(Є ще перепічка біля ЦУМу, але я її не лю, тому й не написала)

Так, про келихи "Половецька баба" ви вже знаєте, а ось і обіцяний рецепт коктейлю який розробив бартендер LoggerHead Іван Носко, зветься він (відгадати просто)) “Половецька баба”Коктейль "Половецька баба" 30 мл - KYI горілка, інф'юзована буряком30 мл - Triple Sec, інф'юзований травами "Карпатський збір"15 мл - Aperitif Noix15 мл - Лемонграсовий кордіал22,5 мл - Acid mix3,5 мл - Імбирний фреш60 мл - KYI tonicХарактеристика: long, tanin, vegetableСпосіб приготування : SwizzleBarta — український виробник крафтового посуду з кераміки, металу і скла, а також професійного барного інвентарю, створений Артемом Скапенком і дизайнерами у 2017 році. Продукція бренду представлена в Україні та ЄС, інструментами їхнього виробництва користуються бари по всьому світуА я оце ще подумала, наскільки ж стрімко і якісно у нас розвинулась барна культура: від ром-коли та джин-тоніку у пляшках за 2 гривні (ха-ха, я пам'ятаю цей час і навіть ціни початку 2000-х) до авторських коктейлів, барів на різний смак та пейрінгів. І можна було б тішитись та радіти, якби не русня#хвилинка_реклами ну і сторіночка виробника в інстаграмі тут

Вже завтра / 13 травня Ukrainian Gastro Show Окрім можливості поспілкуватись з рестораторами, шефами, виробниками, це нагода спіймати за хвіст цікаві ідеї для нових закладів та оновлення меню, поміркувати над зміною комунікаційної стратегії, знайти нові рішення для збільшення продажівОсь лише кілька тез й тем, на які мені хочеться, щоб ви звернули особливу увагу!📌Як працювати із гастрономічною спадщиною, яку всі бояться рухати й чи варто? Спойлер: мова йде про кримськотатарську кухню, яку всім зручно сприймати й розуміти як частину домашньої кулінарної традиції й саме за такими стравами йдуть до закладу. А якщо спробувати привносити нове у кулінарні традиції?📌Навіщо та як створювати нові продукти зі смаком українських страв? Спойлер: соус з печеної капусти та морозиво із печені? або до чого приводять практичні кулінарні дослідження📌 а ще буде тема, яку я дуууууже люблю через складність, бо вона вимагає багатенько знань, досвіду й усвідомленого підходу. Мова йде про те, що так чи інакше відбувається природнім шляхом - взаємовпливи кулінарних технік, смаків та традицій. Цей рух не спинити, тому його потрібно очолити. Стір фрай пшениця і бан мі з кров'янкою нам у поміч!!! Квитки можна придбати тут:❗️ зверніть увагу до 12.05 - 3 800 грн❗️а завтра - 13.05 (день події) - 7000 грнПобачимось вже завтра

Страви, продукти, їжа відображають сьогоднішній день, це аксіома успішних кухонь.Актуальна кухня, це та яка відповідає запитам сьогодення та бодай трішечки випереджає час. Саме тому, працюючи з командою Ukrainian Gastro Show 2025 над концепцію заходу, обираючи теми й запрошуючи спікерів ми працювали над тим аби формувати візію розвитку української гастрономічної культури. Звісно враховуючи проекції минулого, шануючи кулінарні традиції та знаючи про надбання гастрономічної спадщини, але з думкою про сьогодення та майбутнє. І тут я кажу, як людина яка більше 15 років свого життя (страшно подумати)) присвятила вивченню історії української кухні, що дорослі у цій кімнаті ми і відповідальні за те, що відбувається у гастрономічному полі, як працюємо зі смаками і продуктами, стравами та кулінарними техніками (шефи, ресторатори, журналісти. дослідники, виробники й т.д.). Чи вміємо дійсно бачити слабкі й сильні сторони наших кулінарних практик і що готові пропонувати споживачам.📌 Тому ловіть тему цьогорічного UKRAINIAN GASTRO SHOW - «СПАДЩИНА МАЙБУТНЬОГО», яка фактично пропонує зріз нинішніх тенденцій розвитку гастрономічної культури з думками про завтра. 👉 Квитки - тут 🛎 До 6 травня діє нижча ціна на квиток ⏰ 13 травня відбудеться захід, я ще буду писати як про спікерів так і про саму тему

ПАПУШНИК Здоба з найкращого пшеничного борошна зникла з ужитку. А от у кулінарних збірках XVIII-XIX можна зустріти згадки про папушники які продавались у кондитерських, його пекли дома до Великодня. Згадку про папушник я знайшла у книзі "Смачна Кропивниччина":" Бабуся Міля дуже смачно готувала, особливо в неї виходила випічка: хліб, папушники, паски, пиріжки з капустою, сиром, буряком з калиною, з яйцем і кропом, плачинди з гарбузом, яблуками"На довгі роки папушник зник з ужитку, а нині про нього можна не лише розповісти, але й скуштуватиДо Великодня, на сайті Spell, окрім якісного бельгійського шоколаду із різноманітними яскравими смаками можна замовити Папушник, спечений у пекарні ВитачівСьогодні його печуть на схилах Дніпра на дров’яній печі за давнім рецептомВид на схили Дніпра і дров’яні печі. Звечора розтоплюють піч і до світанку знімають жар та починають заміс. Локальні продукти, багато вершкового масла і яєцьМожливість познайомитись із традиціями, відчути своє й рідне#хвилинка_реклами

Київ, тепер пишу листа вам)))19.00 - 9 квітня, середаХрещатик 34Запрошую зустрітись у СЕНС і обговорити книгу "Збірка для кухмістра' яка вийшла українською мовою у партнерстві із Польським Інститутом у Києві▪ Світлана Булатова — к.і.н. дослідниця старопольських рукописів, співукладачка і перекладачка книги▪ Стефанія Демчук — к.і.н. дослідниця гастрономічної культури середньовіччя та ранньомодерного часу▪ Олексій Сокирко — к.і.н, спеціалізується на дослідженні історії повсякдення, військової та соціальної історії України▪ Олена Брайченко (модераторка) — єслі шо я теж к.і.н.))) Ця книжка містить Понад тисячу рукописних рецептур, що відтворюють образ старовинного кулінарного мистецтваТекст 1757 р містить копію втраченого «Кухмістерства» XVI ст. рецепти XVII ст від коронної кухмістерової, а також переписи від осіб з оточення Загоровських і Поцеїв. Описи лікувальних властивостей їжі та приготування домашніх ліків сусідять із порадами з ветеринарії, садівництва, городництва й бджільництва#анонс

Житомир, аговДрузі, а хто у Житомирі? Адже завтра є нагода зустрітись і поговорити:6 квітня 2025 року 📍Житомирський обласний краєзнавчий музей (Замковий майдан, 1)Стартуємо о 14.00⏱️Розмова буде про те, що я найбільше люблю й чому присвячую найбільшу кількість свого часу. А саме того, як розмови про їжу, страви й смаки пояснюють цілі історичні епохи та події. Історія видавничого проєкту їжак розпочалась із друку книжки "Кримськотатарська кухня", ідею якої я виношувала кілька місяців, а написала її к.і.н., дуже крута і сильна дослідниця традиційної культури кримських татар - Олена Соболєва. Зараз ми працюємо над новин виданням, з новими розділами, новими стравами. Я сподіваюсь, що за рік чи півтора ми вийдемо в реліз з новим виданням над яким вже працює ціла команда. Також розповім про страви, традицій і трансформації гастрономічної культури Кримських татар. Постараюсь, щоб було цікаво і корисно.Моя розмова буде відбуватись у межах виставкового проєкту: “Ломикамінь. Леся Українка в Криму”, що є частиною проєкту "Ломикамінь.Жіночий спротив у Криму"Надзвичайно приємним бонусом буде частування печивом кхураб'єЗа запрошення дякую Людмилі ЗубкоПриходьте 🌱