Місто, це люди. Саме люди створюють у місті ту своєрідну атмосферу, а наша поведінка визначає які райони стають престижними, а які небезпечними, які заклади приживуться, а які ніМісто - це великий живий організм й ми часто говоримо й думає про місто, як олюднене створінняКиїв у війні дуже строкатий, але живий і динамічний. Тож давайте кілька тез, про його гастрономічні символи. 🥰 А я буду дуже вдячна, якщо ви напишете з якими смаками у вас асоціюється це місто. 🫣 Для мене це Київський торт та спогади про квас який продавали у бочках на вулицях міста в літкуУ XVIII столітті Київ славився виробництвом і продажем Київського сухого варення — варених у меду фруктів. З XIX століття цей смаколик став ще більш популярним, адже з'явився цукор, і кількість виробників Київського сухого варення стрімко збільшилася. Фрукти купували у містян, які мали чудові фруктові сади зі сливами, яблуками, вишнями та грушами. На вулицях міста можна було також придбати смажені у меду горішки.З другої половини ХХ століття Київ отримує новий кулінарний символ – Київський торт. А наприкінці ХХ століття найбільше враження на іноземців, які з 1980-х років почали відвідувати столицю, справляє котлета по-київськи. Вона стала символом ресторанної культури попри те, що ресторанів було надзвичайно мало, а коло відвідувачів — ще меншим.Сьогодні гастрономічна культура Києва — це сотні кав'ярень з найрізноманітнішими десертами: горішками зі згущеним молоком, круасанами, булочками з маком, заварними тістечками, макарунами та авторськими десертами й тортами. Це ціла система ресторанів та кафе, де можна скуштувати найрізноманітніші страви.Котлета по-київськи протягом останніх десятиліть увійшла в меню великої кількості закладів. Її можна придбати у відділах кулінарії великих супермаркетів, а також замовити в ресторанах та кафе.(Є ще перепічка біля ЦУМу, але я її не лю, тому й не написала)