Telegram statistics channel - @yizhakultura

Огірочник, підлева, гурки!Якщо у вас ще лишились квашені огірки, а за вікном весна й ви думаєте як їх можна ще використати, то відкрийте для себе смак регіональної страви. Повірте, ця на перший погляд, дивна комбінація смаків вас приємно вразить. Тож, на Чернігівщині поширена народна страва яку готують із квашених огірків, картоплі, моркви, цибулі та м'яса (хоча також є варіанти приготування і без м'яса). Готується насправді просто, за принципом картопляного рагу. Але є кілька дрібних проте важливих моментів. ☝️Найперше огірки, вони мають бути квашеними, а не консервованим☝️Якщо будете готувати з м'ясом, то сміливо обирайте жирні шматочки ☝️Якщо ваші огірочки занадто кислі, поріжте їх на шматочки, буквально кілька хвилин проваріть і злийте відвар. Відварені таким чином огірки використовуйте для приготування стравиНу, а більше дивіться у сюжеті нашої рубрики "Регіональне й унікальне" щосуботи о 9.35 на Сніданок. Вихідний у якому ми готували за рецептом пані Люби Геращенко яка не лише розповіла про страву, але й показала, як вона її готує.https://www.youtube.com/watch?v=_HzBnn4uxOU А у вашому рідному краї є страва яку б ви номінували на візитівку регіону?

Ви знаєте, що людини які відчувають себе частиною спільноти краще справляються з кризовими ситуаціями. Тому професійні заходи, це не лише про нову інформацію, знайомства та спілкування, це також проживання спільного досвіду. Сьогодні анонс буде про весняний CHEF-CHEF Lviv10 березня у BANKHOTELтема: SUPERNATURE — це будуть не просто майстер-класи, а актуальний практикум про те, як отримати максимум від весняного сезону. 🌿 У фокусі — «прагматична магія»: як через техніку перетворити локальні продукти на бестселер із високою маржинальністюНа сцені 7 провідних шефів: від Анни Проць (Бренд-шеф проєкту Cheese Bakery) із кейсом про WOW-страви з доступних продуктів до Євгенія Сушка (Шеф-кухар готелю Citadel Gastro Boutique Hotel. Співзасновник SHOco, Daily Dose, La Luce) з трендами сучасної української кухні. 7 воркшопів, 15+ рецептур страв із величезним потенціалом і звісно ж, найулюбленіша частина наших гостей — дегустації та професійний нетворкінг.а для підписників каналу знижка 10% за промокодом YIZHAKULTURA10Квитки: тут ☺️ я не знаю, якою буде ця весна для кожного з нас, але я точно знаю, що із кулінарним записником ВЕСНА вона буде смачнішою, ощадливішою і гарнішою. Поспішіть замовити на старті сезону

"Прошу прибути на гостину та грудочку каші" - секретний код із минулогоПрисутність у сучасній культурі діячів минулого може бути на абсолютно різних рівнях. Реально класно коли твори мистців, письменників минулого вплітаються у сьогодення, у вигляді цитат сучасного кіно чи художніх творів, сувенірів й т.д.Тому у річницю дня народження Лесі Українки, хочу поговорити про те, що нам відомо про кулінарну історію поетеси та родини Косачів. 🔹 у Сніданку 1+1 3 роки тому, я розповідала про "англійський кекс" який готувала Леся Українка🔹 у Колодяжному в дворі садиби де пройшли роки юності й дитинства Лесі росло дерево з "райськими яблуками", з якого в родині Косачів часто варили варення🔹а ще їжа й запрошення на гостини мали пряме відношення до політичного життя. “Прошу прибути на гостину та грудочку каші” саме таке запрошення означало законспіровану зустріч, часто на дачі у Святошин та Китаєво чи хутір Кинь Грусть та в Бровари де збирались і говорили без страху зібраннях почувалися вільними. Чому це був секретний код, а тому, що російська імперія переслідувала й забороняла такі зібрання української інтелігенції, на яких обговорювались питання української освіти, просвітництва та українського культурного життя.🔹Леся Українка, любила каву з вершками, яку подавали близько 9 ранку🔹 морозиво із ожини, часто згадується як улюблений десерт Лесі України, але це не зовсім так. За спогадами Ізидори Косач, рідної сестри Лесі, в останні дні свого життя лише цю страву могла їсти Леся, яка померла у Грузії в 1913 році. Покладу також сюди хороший матеріал про Лесю Українку, який забере у вас від сили 4 хвилини прочитання, але він наблизить до розуміння і сприйняття Лесі Українки і як людини, і як талановитої, працьовитої, амбітної письменниці.#їжакультура #історія_їжі

Чому шоколад став символом святкування Дня всіх закоханихТрадиція святкування дня всіх закоханих в Україні поширилась з 1990-х років. Власне це свято до нас прийшло вже готовим до вживання. Тобто як сформована популярна традиція, яка присутня у масовому культурному продукті (книжках, кіно, рекламі), а також із готовими рішеннями для подарунків, та ідей його відзначення. Не дивно, що всього за кілька років воно стало не лише пізнаваним, але й популярним в Україні.  Але чому окрім валентинок, квітів головним символом є шоколад/цукерки? Відповідей кілька❤️ Аргумент - смак солодкого. Людство цінує і любить смак солодкого який асоціюється з коханням, енергією та життєвою силою.  Солодке - швидка енергія та активізація мозкового центру задоволення. Ми любимо солодке, бо тисячоліття нам його бракувало, а наш мозок запам'ятав, що продукти солодкі на смак швидко активізують і дають енергію. До появи цукрових фабрик ХІХ століття, цукор та солодощі були недоступними для більшості, але смак солодкого був надзвичайно бажаним❤️ Аргумент - солодке в обрядовій культурі. Історія любові до солодкого смаку позначилась і на обрядовій культурі. В Україні століттями одним із ключових солодких продуктів був мед. На багатьох українських весіллях минулого біля молодих ставили тарілку з медом, молоді частувались хлібом із медом, аби життя було солодким як мед.  Отже, солодке у нас вже асоціюється з чимось дуже ніжним і приємним та загалом із коханням, згадаймо художню літературу: "солодко на душі стало", "солодкі вуста", "медові вуста". Навіть перший місяць після шлюбу ми називаємо - медовий місяць.❤️ Аргумент - маркетинг. Тож ідея солодкого подарунку має всі культурні та історичні підґрунтя, але щоб смак солодкого як символу кохання перетворився на продукт, потрібна була сила маркетингу. Компанія Cadbury у ХІХ почала пакувати цукерки у коробки у вигляді серця. Пізніше цю ідею підхопили такі гіганти як Hershey's and Godiva у ХХ столітті й все, обряд цього свята доповнився чітким ритуалом. Як на мене, це гарний приклад, як маркетингові ідеї, що потрапляють у гарний культурний грунт можуть дійсно впливати на поведінку цілих поколінь.❤️ Аргумент - обрядове значення шоколаду. На додачу, сам шоколад (який без додатків зовсім не солодкий) у Європі був тісно пов'язаний з розкішшю (як дорогий товар), чимось особливим і оповитим різними переконаннями: від того що це "напій богів" до стійкого переконання у властивості шоколаду як афродиціаку. Як дорогий і особливий товар шоколад використовували і раніше ХІХ стЦікаво, що попри універсальність цього свята воно має і свої відмінності, так у японській версії шоколадні цукерки на День всіх закоханих чоловікам дарують виключно жінки. ❤️ Валентинка по-українськи, якось одним шоколадом не вийшло обмежити допис. Бо я згадала, що в українській традиційній культурі існував обряд який дозволяв зізнатись у коханні чи натякнути про свої почуття. Протягом Масниці, неодружені дівчата чіпляли хлопцю колодку до лівої руки та й  загалом протягом святкування масниці було багато обрядів націлених на "покарання" тих хто не склав пару і не відгуляв весілля після Різдва. Цього року День святого Валентина майже співпав із початком Масниці, тому мені здалось це чудова нагода об'єднати ці історії смаків та залицяння. А головне показати, як і чому певні свята чи обряди, легко ширяться світом і економічним стимулом для окремих виробників. Бо шо? Бо культура й економіка взаємопов'язані речі.

6-річна Аліса з Києва обожнює зелену цибулю – це перше, що вона просить після складних процедур.А 10-річний Борислав мріє про велику миску салату, коли одужає.Для дітей, які борються з раком, є багато обмежень. Та ми, дорослі, можемо допомогти й наблизити їх до здорового майбутнього❤️‍🩹З нагоди 15 лютого, Дня боротьби проти дитячого раку, фонд «Таблеточки» шукає 1000 супердрузів для своїх підопічних – дітей, які хворіють на рак. Супердрузі – це люди, які оформили підписку на щомісячну допомогу дітям.Лікування раку складне та довготривале. Але він виліковний, якщо вчасно діагностований та дитина має доступ до якісного лікування.Саме регулярна підтримка гарантує, що у дітей будуть життєво важливі ліки, обстеження, психологічна допомога – сьогодні, завтра і стільки, скільки буде потрібно.Оформлюйте підписку з 11 по 16 лютого і партнер фонду подвоїть кожен ваш внесок протягом 3-х місяців: https://e.surl.li/dxvrhtПідписка – це зручно і безпечно. Оформлюється за кілька хвилин, а зупинити її можна в будь-який момент. Але краще залишатися поруч з дітьми якнайдовше

Багато років я уникала розмов про українську кухню чи культуру через призму власного досвіду, мені завжди вважалось, що для глибокої розмови вкрай необхідно максимальне відсторонення від власних досвідів чи емоцій. Проте. з початку повномасштабного вторгнення я змінила свою думку. Те, що гарно працює на науковій конференції чи в академічній статті, не життєве в інших обставинах. Тому коли мене попросили дати інтерв'ю для французького видання і розповісти про кулінарні практики в Україні в умовах війни, я почала з розповіді про ....... булочку з макомА історія наступна, щосуботи я приїжджаю на ранкові ефіри до студії Сніданок 1+1,  коли я їду з Ніною, після ефіру ми маємо традицію - неспішний сніданок у кафе на Подолі, без гаджетів. Це час коли ми говоримо про школу, друзів, мрії, злість і звісно ж їжу.Кілька тижнів тому ми пішли за булочкою з маком в Марчук Хліб. І коли я зробила фото нашого сніданку, Ніна з абсолютно буденним виразом обличчя і спокійним тоном сказала: - "Мам, можеш не публікувати в інтернеті це фото"- "Це ж чому? " - запитала я- "Я не хочу, аби росіяни побачили які круті в нас булочки і не розбомбили цю пекарню"Потім, я думала про те, що війна прошита геть у всі рівні життя кожного з нас. І це стосується абсолютно всіх сфер життя - професійної діяльності, дрібних побутових речей,  особистих стосунків, мрій, планів, творчості і навіть булочки з макомhttps://www.laprovence.com/article/region/9128831089708214/voyage-en-ukraine-a-marseille-un-festival-au-gout-de-resistanceЗрештою своє інтерв'ю, яке почалось із питання до мене "чи доречно говорити в умовах війни про гастрономію" я завершую тим, що "не доречними" у нашому житті є дрони, ракети і громадяни іншої країни, що перетинають кордон зі зброєю в руках. А все інше доречно

Тренди і до чого тут ми?З одного боку, система у якій ми зараз всі живемо далеко від того аби формувати тренди, чи спостерігати за ними із захопленнями, але тут є одне але. Тренд це не щось тимчасово-вірусне, це тенденція запитів-очікування споживачів яка формується у наслідок економічних, політичних, соціальних змін та відкриттів у науці. А відтак, люди які вміють визначати тренди дуже уважно стежать за розвитком глобальних світових змін, наукових відкриттів та розвитком різних галузей. Якісні трендвотчерські матеріали, це результат досліджень, аналізу та глибинної аналітики.Ну і ще, задавати й визначати тренди можуть ті країни, компанії, корпорації які мають великі інвестиції в RnD, динамічно розвиваються і мають стійку фінансову систему.Це якщо зовсім-зовсім коротко й просто. Але це все я до того, що на початку року тема трендів зринає як запит від ЗМІ, мені складно про це говорити, бо зараз не так багато маю ресурсів і вільного часу, аби прискіпливо вивчати саме цей напрямок. Та все ж, частину матеріалів опрацьовано і власними суб'єктивними думками та спостереженнями я поділилась у ефірі на Радіо Культура, слухайте, а я буду вдячна за критику і коментарі

Львівська кухня, або які страви можуть вважатись візитівками цього міста?перше, почну з того, що бажання окреслювати карїни, регіони, міста, села та навіть родини певними маркерами не є новим, і пов'язане воно із потребою спільнот окреслювати свою окремішність чи навпаки посилювати приналежність до чогось. У сучасній культурі, ця потреби стала ще більш відчутною, як спосіб трансляції ідентичностейдруге, всі ці страви-візитівки є нічим іншим як культурним конструктом який формуємо ми з вами, й про це не варто забуватиА тепер до смачного і цікавого, вчора під час розмови з Маріанною Душар, я попросила назвати кілька страв які можна номінувати на візитівку міста Львів та кілька страв які є візитівками родинної кулінарної традиції Маріанни. Радо ділюсь із вами цим списком!Стереотипні страви за якими легко впізнати, що то Львів1. Львівський сирник2. Пампухи з тертою ружею3. Кавовий торт із цитриновим кремом 4. Андрути 5. Борщ з вушками6. Полядвиця7. Чанахи по-львівськи8. КаваРодинні страви Маріанни 1. Гречка з шкварками, цибулею і сиром2. Росіл з макараном3. Помідорова зупа із лятим тістом4. Шницель 5. Ябчанка6. Крухий пляцок7. Картопляна кишка8. Канапка з шматка паски, з маслом, шинкою і цвіклямиНу, а якщо ви хочете не просто знати про кулінарні традиції львів'ян, то шукайте книжку Маріанни Душар у книжкових крамничках чи у крамничці Видавництва Старого ЛеваА чи думали ви колись про те, яка страва може стати візитівкою вашої родини, а яка міста чи села звідки ви родом?

Чому зникають страви? кейс зі шпундроюУ роботі із гастрономічною спадщиною мені найбільше подобається формувати гіпотези і потім або спростовувати їх, або підтверджувати. От була в нас така страва шпундри з буряками, коротко це тушковане жирне м'ясо (шпундер, шпундерок) яке підсмажувалось й тушкувалось у буряковому квасі з квашеними чи солодкими буряками. Але чому вона зникла? Радянський режим? Застарілий смак? Насправді відповідь проста й очевидна, як на мою думку. Десь з другої половини ХХ століття, з поширенням практик консервації, виведення нових сортів столового буряку, практика квасити буряки - відмирає.  (Хоча і досі в окремих регіонах, зокрема я фіксувала на Чернігівщині та Тернопільщині, буряки квасять, але не масово, як капусту,  до прикладу). А головний секрет шпундри якраз у тому, що жирне м'ясо тушкується у кислому середовищі. От і маємо, що відсутність квашених буряків і бурякового квасу спричинило зникненню цієї страви. Є ще один момент у цій історії - поява газових та електричних духовок, коли шматок підчеревини, шпундерок (шпондерок) стали частіше запікати. Цікаві вам такі розбори, діліться думками й пишіть, можливо розберемо ще якусь страву 🤗

Хочу розповісти вам історію, яка вчора мене так розчулила і надихнула. Бо окрім того, що по дорозі я почула й побачила всі види літаючої зброї, був ще звичайний робочий день.І коли я приїхала в УкрДім після ранкового ефіру на Сніданок 1+1, тривога ще тривала, а через 15 хвилин після зняття тривоги до Національний центр «Український Дім» зайшли понад 30 людей.☑️ Хлопець який купив річний абонемент дівчині на подарунок.☑️ Закохана молода пара☑️ Три жінки які прийшли додивитися відео про піч, бо вчора не встиглиВчора мала бути і моя кураторська екскурсія виставкою «ХЛІБ». Вона не відбулася — не через важку ніч, а через нову тривогу.Тож запрошую 3 січня о 14:00Виставка ХЛІБ (Хрещатик, 2) це у першу чергу мистецький проєкт, але я говоритиму через власну призму гастрономічної дослідниці. Тому акценти будуть на історії українського хліба його роль в обрядах та культ хліба в Україні💖 Дякую кожному, хто сьогодні дарував власне тепло, світло й підтримку, попри все. Всім хто в темні часи стає світлом для себе та інших