Кожного року я із захопленням спостерігаю, як все більше пекарень та шефів пропонують свої варіанти обрядового великоднього хліба та готових боксів до Великодня. На сторінках блогерів, шефів, музеїв, ресторанів сотні рецептів та історій. Хтось вишукує давні чи регіональні варіанти випікання пасок, розповідає про традиції чи ділиться ідеями нових смаків.Часом мені здається, що ми вже все знаємо про те, як смак та вигляд паски змінювався з часом, коли з'явилась біла поливка на пасці, яка різниця між паскою та бабою, чим паска селян ХІХ століття відрізнялась від пасок заможних містян, політичних чи церковних еліт. Чому у Карпатах вже в ХІХ столітті паски купували у пекарів, а не пекли дома і т.д.Але також, щороку я зустрічаю купу історій, що біла поливка це не наша традиція або щире здивування, що паска у минулому була більше схожа на сучасну паляницю. Тож ідея співпраці з Львівські дріжджі та Сніданок 1+1 та створення проекту "Моя українська паска" мені відразу відгукнулась. У цьому проекті є класні, працюючі рецепти від Валентини Хамайко та мої екскурси в історію.перший випуск присвячено пасці притаманній ГуцульщиніДивитись відео запрошую тут а прочитати більше запрошую на сторінку в інстаграмА як ви? Вже вирішили будете пекти чи купувати паску цього року?