Варто окремо сказати, чому не можна безвідповідально хвалити Харків? Мені закидають, що от якщо влада щось робить добре, то це треба одразу хвалити. В такому контексті Зубар похвалила владу за прибирання снігу. Власне я також намагаюсь помічати позитивні поступи та хвалити за це, але я не можу хвалити за рішення, які дають гарний короткостроковий ефект, але шкодять в довгостроковій перспективі. Наприклад, я не можу хвалити за гарне підмітання центральних тротуарів, бо знаю, що всі так прибирати ніколи не будуть. Я не можу хвалити за голі площі асфальту (без снігу), якщо знаю, що це досягається викиданням сотень тонн солі.Та це навіть не головна проблема. Тут взагалі є величезний скепсис щодо моделі управлінням містом. Коли його постійно нахвалюють у порівнянні з іншими містами, то це викликає класичне питання «А чи справді демократії працюють краще за авторитарні режими?». На цю тему є чимало дебатів, статей та відео, в яких показують, як красиво виглядає Китай та як погано деякі демократичні країни. Навіть деякі штати в США вигладять часом гірше, ніж типова вулиця в москві, тому окремі американські ідіоти ведуться на російську пропаганду.Коли кажуть, що Харкову вдається, то кажуть «авторитаризм працює». Так, я розумію, що слова «авторитаризм» та «Терехов» разом якось не звучать, але йдеться не про диктатуру, а саме локальний авторитарний політичний режим, який і є в нашому місті.Щоб легше було оцінити наш місцевий політичний режим, уявіть, що ті декілька відсотків диваків, які вважають, що Терехова треба поставити президентом, перемогли та це сталось. Як ми будемо називати президента, у якого повністю ручна Верховна Рада, в якій всі засідання позачергові для того, щоб не проголосували за постійного спікера? Як ми будемо називати президента, який скасував місцеве самоуправління, громадські бюджети участі, всі слухання та постійні комісії, який бюджет розподіляє в ручному режимі як хоче? Думаю, що ті, хто зараз називає Зеленського диктатором, будуть вимушені придумати якесь нове значно гірше слово, бо узурпація влади у Терехова буде значно більшою. Тому, по-перше, нам всім треба усвідомити, що в Харкові авторитаризм, який дійсно має локальні тимчасові переваги. І так, концентрація влади під час війни буває значно ефективнішою для швидкого реагування. Але! Якщо ця концентрація не використовується там, де це взагалі не потрібно. А вона використовується…По-друге, коли ми це усвідомили, то треба прийняти відповідну комунікаційну стратегію. Не можна порівнювати локальні тимчасові переваги авторитарного режиму з демократичним напряму. В такому випадку Білорусь завжди вигравала Україну. Та навіть москва зараз виграє в деяких показниках — наприклад, в кількості кілометрів велодоріжок, які там з'являються щороку. Такі порівняння лише прославляють не ту гілку розвитку. Треба порівнювати глибше та дивитись на неочевидні довгострокові наслідки. В цьому контексті центральні ЗМІ та влада мають показувати приклади серед міст, які дійсно роблять поступ в розвитку демократії та здорової стійкої економіки. Коли вся країна бігає та показує, як гарно в авторитарному Харкові, то ми лише стріляємо собі в ногу та гальмуємо процеси розвитку муніципального управління. Чим швидше стане очевидною хибність гілки авторитарного муніципального управління, тим краще для тих громад, де вона застосовується. Коли ми нахвалюємо Харків та мовчимо про його системні недоліки, то обманюємо себе тим, що «демократії працюють гірше».Тому я намагаюсь хвалити Харків лише в тих речах, де є системний поступ. В іншому і без мене вистачає хвастунів. Думаю, якби всі свідомі харківці почали трохи більше говорити про недоліки нашої системи, та трохи менше про переваги, то було б значно краще нашому місту. А так, ми поки що залишаємось непопулярною меншістю, якій «все не подобається».🚴🏻♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#най
Для спонсорів я постарався опублікувати відео про велоінфраструктуру Харкова до вихідних. В ньому є навіть трохи інсайдів. То ж, якщо ви витратили 50 грн на місяць, то можете раніше за інших дізнатись деякі деталі щодо розробки концепції розвитку велоінфраструктури.Інша цікава тема, в яку хочеться зануритись глибше - ХВЗ. Поки готувався до відео, знайшов чимало матеріалів російською. Там все зрозуміло: "первьіе велосипедьі в россии" і майже ніяких згадок про того, хто насправді привіз у Харків велосипедне виробництво. Всі знають про "Україну", але майже ніхто не говорить про дореволюційне виробництво. Типовий москвоцентризм.А також цей ролик дуже приємний по футажу. Виявилось, що у мене дуже багато відео та фото з велосипедистами Харкова. Навіть половину не використав. Тепер треба придумати щось нове, щоб добро не пропадало. Особливо неприємно було різати грудневу поїздку з сином з Салтівки до центру обабіч річки. Не знаю, можливо, треба про неї окреме відео зробити...Приємного перегляду!
Це #чисте_місто? Якщо для вас — так, то в мене трохи інші уявлення про чистоту.Відходи бувають різними. Шкірка банана або навіть паперовий стаканчик на тротуарі виглядають не надто естетично — погоджуюсь. Але я не можу сказати, що ідеально вичищений за кілька днів асфальт, щоб водії впевнено могли ганяти свої 70+ км/год містом, — це те, заради чого ми маємо все інше перетворювати на ось це.Ні, не кажіть мені, що йдеться про безпеку дорожнього руху. Важливий нюанс — швидкість. Коли сніг, водії в принципі їздять повільніше, тому ДТП не такі небезпечні.То чи дійсно необхідно викидати стільки піску та солі, щоб отримати ось таку естетику вулиць? Я розумію, що завдяки фото птахів, які застрягли в пакетах, ми трохи демонізували певний вид відходів. Але надмірна кількість реагентів — це також небезпечні відходи. І спосіб, у який у нас борються зі снігом, є небезпечним. Розкидати якомога більше солі — щоб що?І так, ідеальних рішень для цієї проблеми не існує. Навіть у Фінляндії, яку я люблю ставити в приклад, є брудні кучугури (не настільки й не так багато, але вони є). Мені подобається, як там формулюють мету муніципалітетів: «ми шукаємо рішення з найменшою кількістю недоліків». Тому вони мінімально використовують сіль — навіть на тротуарах. У нас же використовують рішення з величезною кількістю очевидних недоліків, але люди чомусь цим хизуються…Ок, вам байдуже на середовище, пішоходів, дерева, і головне — їхати. Тоді не називайте це чистим містом, бо воно аж ніяк так не виглядає.🚴🏻♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#сніг #сіль #пісок
Спостерігав доволі іронічну картину біля бювету з "безплатною" водою. Приїхали два дядьки з пляшками 19-літровими. Ну, такими, як доставляє Аляска, Лазурна та інші. Ця пляшка не влазить у віконце, яке явно розраховане на 5-6-літрові. Вони витягнули шланг та намагались поміряти, чи підійде діаметр. Хотів сфоткати цей каламбур, але якось непристойно.Я дивлюсь на це все та мені якось смішно та сумно це спостерігати. Річ у тім, що вода в цих бюветах дійсно якісна, але їх замало, щоб забезпечити пішу доступність, під яку вони розроблялись. Люди їздять на авто, бо тягнути декілька кілометрів пішки - це занадто. Якщо вже їдеш, то чому б не взяти великий бутиль? А він не влізає! То треба наливати спочатку в 5-літрові, а потім переливати у великі. Це забирає більше часу. На морозі ще додається одна принада "безплатності" - кнопка, яку треба постійно тримати, щоб набрати воду. В платних автоматах це вирішується просто - їм байдуже скільки води лити, бо за все платять. В безплатних за все платить громада, тому щоб отримати літр води, маєш стояти та тримати ту кнопку. Іронія цієї картини в тому, що це половинчасте рішення, яке допомагає, але не розв'язує проблему. Та люди й за таке вдячні. А взагалі, я подумав, що будь-яка багатоповерхівка може собі організувати свою чисту воду. Навіть є такі пропозиції на ринку. Обіцяють, що інвестиція окупиться за пару років. Ідея бюветів непогана, але не можна її масштабувати до абсурду, коли на кожні декілька будинків буде один бювет. Мабуть, вже буде дешевше ставити фільтри на будинок або ще краще - модернізувати фільтрацію центрального водопостачання. От ми і прийшли туди, звідки починали.🚴🏻♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#вода
Вже дістало трохи! Стільки розумних людей пише про порожнечу між Харковом та Києвом в рівнях якості зимового обслуговування. На картинках кількість опадів за перші два тижні у Харкові, Києві та Львові. Далі опадів вже ніде не було серйозних.У мене питання лише до Львова...З Києвом картина очевидна - у них була "трохи" гірша хуртовина, ніж у нас. Подивіться уважно на 8 та 9 число. У нас найбільша хуртовина була 11 числа. Тепер порівняйте це з київською 8 числа. Це непогано видно на останніх двох скрінах - це місячні звіти. Окрім того, у них мороз стояв майже з початку січня. Лише трішки температура опускалась 2 рази. У нас з 7 до 9 була плюсова температура, маю нагадати. Якщо не вірите, то додаю фото з нашої прогулянки 10 числа. Йшов легкий сніг та був невеличкий мінус. Майже все, що було на тротуарах та дорогах, розтануло. А в Києві в цей час накопичувався сніг з 6 числа. 8-9 числа там випало стільки снігу, скільки в Харкові не випало з десятого до сьогодні. Різниця за період мінімум в 1,5 раза. Я порахував двома різними методами з 2 сервісів. Чи чистять там гірше? Навіть не сумніваюсь, що це може бути саме так. Одначе так само не сумніваюсь, що пояснення може бути в різній кількості опадів. Чомусь 11 числа, коли у нас була відносно середня хуртовина, яка ввечері вже стихла, то ніхто не постив ті кляті тіктоки з хизуванням, що у Харкові немає снігу, бо він не встигає за комунальниками. А от через пару днів все полетіло.Власне кажучи, я не сумніваюсь, що в Харкові може бути більше техніки та залучених комунальників. Є ще 100500 інших факторів. Таке... знайшли, чим хизуватись.
Тут така тема, в якій я не є фахівцем, але дуже сподіваюсь, що серед підписників є фахівці, які верифікують моє припущення, бо можу помилятись. То якщо ви в темі, то не проходьте повз. Якщо я не помиляюсь, то це має дуже сильно вплинути на Харків в перспективі декількох років.Уряд готує зміни в Трудовий кодекс — його адаптують до стандартів ЄС. Мене зацікавила ось ця частина:Прозорий механізм визначення мінімальної зарплати як місячної, так і погодинної, узгоджений зі стандартами ЄС. Мінімальна межа буде визначатись як відсоток від середньої заробітної плати, який встановлюватиме Уряд.
Найбільше цікавить, про який саме відсоток йдеться в ЄС? Є директива, яка говорить, що має бути 50% gross від середньої зарплати по країні або 60% від медіанної. Але це лише директива. Реальність виглядає трохи інакше. 4 країни мають нижчий рівень: Бельгія (49%), Мальта (46%), Естонія та Латвія (both 43%). 14 країн — від 50 до 60%, та лише 3 країни вище 60%. Якщо це застосувати до України, то у нас лише 32%. Середня зарплатня — 27 167 грн, а мінімальна — 8 647 грн. Тобто якщо починати підіймати хоча б до мінімальних європейських рівнів, то мінімалка зараз має бути 11 682 грн, що на 35% більше. А це вдарить по харківському бюджету майже моментально, бо у нас значна частина комунальників отримує мінімалку або суму нижчу за 11,7 тис. грн. Це декілька мільярдів гривень додаткових витрат.Прикметно, що для Львова, Києва та інших це не такий сильний удар, адже вони передали значно більше функцій в руки приватників. Чого тільки вартує кількість ОСББ. Та й зарплати у них без того вищі.Ок, припустимо, що Уряд не буде намагатись одразу підтягнути мінімалку до 43%, нехай у нас зафіксується 32%. І навіть в такому виконанні це погані новини для Харкова, адже середня зарплата постійно зростає і мінімалка буде залежати від її рівня. Весь фокус Харкова в тому, що в нашому місті паралельно існують дуже бідні комунальники та сформувався середній клас з європейськими зарплатами. Умовно кажучи, середній айтішник може дозволити собі забезпечувати декілька власних двірників. І ось ця халява закінчиться. Двірникам треба буде платити трохи більше. Харків не зможе утримувати армію комунальників на мінімалці, адже мінімалка зростатиме паралельно із зарплатами в країні. Вся імперія, яка базується на супердешевій робочій силі, зруйнується. Треба буде обирати, якою сферою жертвувати.Пропоную вже сьогодні подумати, з чого почати? Дорогі парки розваг, 1 млрд на обслуговування ЖКГ багатоповерхівок, скоротити витрати на безплатний громадський транспорт…До речі, не думайте, що підняття зарплат стосуватиметься лише тих, хто отримує мінімалку. Разом з цим це потягне й інші професії. Якщо зараз слюсар в метро заробляє 12 тисяч, то він захоче значно більше, ніж двірник на мінімалці. Це спонукатиме цілий каскад структурних змін в економіці міста і хочеться додати «а ми попереджали про це давно», але тут недоречна зловтіха, бо це моє улюблене місто та хочеться його врятувати. Хочеться помилятись, але виглядає якось так.🚴🏻♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#патерналізм #скільки #бюджет
Те, що я, не фахівець, кажу в особистих розмовах останній тиждень, тепер озвучив Олександр Харченко, на авторитет слів якого можна покладатись: у Харкові значно впало споживання — це одна з базових причин, чому ми тримаємось краще. Коли кажуть, що в Києві все погано, то я відповідаю: Київ перенаселений, а Харків значно спустошений. В цьому, мабуть, ключова різниця між викликами цих двох міст. Вона помітна не тільки в енергетиці, а й в багатьох інших сферах. Не будемо заходити в деталі, але Харків і до війни мав непоганий запас. До того ж виробництва значно скорочувались. Під час війни тенденція лише форсувалась. Тому поки що тримаємось. Раджу послухати декілька хвилин Харченко, або ознайомитись з тезами ось тут. Він там дає неупереджену оцінку. Зокрема згадує про шалені борги Харкова. Чи робила щось харківська міська влада? Звісно! І тут є за що подякувати. Але блогери та інші за інерцією зробили типову проєкцію «Харків, як завжди, найкращий» на енергетичну сферу і трохи дали в штангу. Навіть міський голова у себе на каналі видав декілька змістовних постів, щоб пояснити, що «ні, друзі, не все так прекрасно». Така адекватність мене щиро вразила — треба більше такої дорослої комунікації.Зрештою, як бачимо, все значно складніше, ніж «ці — гарні, а ці — погані». Треба порівнювати себе з собою в минулому. І тут, до речі, падіння споживанні — це радше поганий сигнал для громади. Треба думати, як людей повертати, а не радіти, що в напівпустій хаті більш вільних кімнат.
Ще одна показова історія про підхід до зимового обслуговування вулиць #з_коментарів #від_підписника"сіль по-харківськи" Вчора в центрі міста я переходила дорогу по пішохідному переходу, на самому початку вулиці Квітки-Основ'яненка. Почала переходити, побачила, що із-за припаркованих машин виїжджає комунальна машина. Я зупинюся на переході, чекаю коли вона проїде, в тут мене під великим тиском обстрілює сіллю з "розпилювача" позаду цієї машини. Куртка, брюки, ботинки... І по обличчю попало. Все в той суміші. Воно ще і боляче було ((Обстріляли так мене і жіночку, що позаду мене теж намагалася перейти дорогу. Я показую водію руками, що він накоїв. І вусом не повів. Повернув до виходу з метро, потім розвернувся і поїхав на Університетську. Це все під лунання вибухів ракет по Пісочину. Сіль летить з машини під тиском на рівні десь 50 см від землі, паралельно землі, може трохи з уклоном. Б'є не тільки по людям і машинам, але і по будівлям, кіоскам. На машині не були включені мигалки, ніякого звукового супроводу. Я згадала як матюкатися потрібно. Від себе лише додам, що такі солерозкидачі намагаються взагалі не використовувати в щільній забудові саме через описані вище проблеми. Вони призначені для трас та великих магістралей — далеко від людей, тварин, рослин та всього іншого. Використовують натомість інші підходи: або менш потужні солерозкидачі з екраном, або взагалі уникають таких методів боротьби зі снігом.🚴🏻♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#сіль #сніг
Вчора експрем'єр-міністр та згодом президент похвалили підготовку Харкова до блекаутів, порівнюючи його з поганою підготовкою Києва. Кращого подарунка на день народження Ігоря Терехова уявити складно.Чесно кажучи, мене дивувало, що останні дні всі носяться з прикладом Житомира, а Харків, який так звик хизуватись, на офіційному рівні мовчить. Сьогодні вже офіційний Харків заговорив: мовляв, на найвищому рівні відзначили харківський досвід. Заговорив, бо можна — цілий президент в приклад поставив.Але є одне «але». Той самий пан Шмигаль, який каже, що Харків підготувався добре, ще в жовтні 2024 року говорив таке:У межах підготовки до зими уряд приділяє увагу дев'ятьом прифронтовим та прикордонним територіям. Зокрема до Харкова надійшло або підтверджено надходження 127 когенераційних та восьми газопоршневих установок.
Далі він розповідав, звідки гроші та чому надається ця допомога — бо вибили основні ТЕЦ. Подивіться повне відео, якщо не вірите — це його слова.Так от, якщо все це скласти в одне рівняння, то трохи незручно виходить, бо, виявляється, що: а) Харкову надали суттєву допомогу, щоб мати достатню стійкість, а Києву — ні; б) Харків не підготувався до цієї зими 2025-2026, а рятував ситуацію після обстрілів 2024. Нагадаю, що навесні 2024 було значно пошкоджено ТЕЦ-5. Восени Шмигаль вже звітував про пророблену роботу. До речі, тоді, як ми пам'ятаємо, було чимало скандалів щодо того, що насправді когенераційні установки не встигли під'єднати та запустити. Приблизно в такому ж статусі зараз знаходиться Київ. Щобільше, Київ виділяв мільярди з власного бюджету на когенераційні установки. Всього було спрямовано 12 млрд, але не дуже зрозуміло, скільки з них кредити за програмами, а скільки міських коштів. Натомість Харків на ці потреби якщо щось взагалі виділяв, окрім трансферів, то йдеться про сотню мільйонів. Так, я розумію, що некоректно порівнювати бюджети міста, яке за 30 км від фронту з бюджетом столиці. І я не порівнюю. Я просто хочу показати, що зараз за допомогою приклада Харкова б'ють столицю. У центральної влади вже давно системний конфлікт з Кличком і Харків тут лише інструмент. Тобто Київ мав ледь не самотужки все це собі забезпечувати — ніхто йому стільки допомоги не давав, як Харкову, а тепер на нього тикають пальцем та кажуть: дивись, який він поганий. Київ зараз проходить те, що ми проходили майже пару років тому. Тоді була трохи інша реальність — мало хто думав, що у 2026 до Києва буде діставати майже все, що обстрілює наразі й Харків. Тому ресурси концентрували на найбільш ризикованих ділянках. Припускаю, що це і є причиною, чому офіційний Харків мовчав до сьогодні — бо заслуга місцевої влади тут лише в координації.Наголошую, що це не знімає питань із багатої столиці: чи міг Київ підготуватись краще? Чи міг витрачати менше на великі проєкти та більше інвестувати в енергетичну безпеку? Я впевнений, що так. І фора у них була порівняно з Харковом. Колеги справедливо лупцюють зараз міську раду. Але не треба нам, харків'янам, це плутати з якістю міського менеджменту. Між іншим, ми не менше грішимо з піарними проєктами замість важливих.🚴🏻♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#най
Всі дороги ведуть до Риму Успенського соборуПід час суботньої прогулянки в рамках проєкту «Лабораторія мрій» разом із колегами Артемом Сосіпатровим та Віктором Дворніковим помітили цікаву річ у плануванні вуличної мережі старого Харкова. Більшість його вулиць так чи інакше веде до Успенського собору. Ба більше — з багатьох вулиць собор і досі добре проглядається (разом із новим прапором).Не вірите — перевірте самі різні ракурси в Google Maps. Навіть з узвозу на Полтавському шляху видно цю домінанту. Додаю своїх три фото та мапу, на якій видно ракурс цих фото та наскільки точно щонайменше ці 3 вулиці повторюють найкоротшу траєкторію до собору. Старі світлини з інших локацій також показують цю тенденцію — на собор.Також на мапу я додав декілька ліній, які показують вулиці, на яких щонайменше є ділянки, які направлені чітко до собору. Саме тому його можна побачити з багатьох локацій в центрі. А якби не нова забудова, то таких ракурсів було б ще більше. Власне ці viewpoint і захищають в розвинутих туристичних містах.Припускаю, що так розвертали вулиці навмисно, а не я знайшов випадкові збіги, щоб людям легше було орієнтуватись в місті — на домінанту. Чому припускаю? Бо чітких джерел для цієї теорії я швидко не знайшов, але це класичний спосіб міського планування тих часів. І це доволі показово: місто втратило чимало забудови через війну, але сітка вулиць — річ дуже консервативна. Її складно змінити.Це також свідчить про класичне планування нашого міста. Якби не радянський період і війна, туристичний центр був би доволі чітко виражений — як у більшості європейських міст. Держпром зсунув цей центр і запропонував нову точку відліку для радіальної схеми вулиць.Але чи стало це новим центром міського життя — гарне питання.🚴🏻♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
TGLIST.COM.UA
