Як ви вважаєте:Чи сприяють психоделіки, наприклад псилоцибін, творчому мисленню? Наскільки доцільний такий метод, чи може він мати позитивні наслідки, або негативні? але не поспішайте з відповіддю, бо тут важливо метод, яким ми будемо аналізувати - творче мислення людини.________Наприклад у деякій літературі можна зустріти два типи обробки творчого пізнання:НавмиснийСпонтаннийРежим навмисної обробки вмикається, коли людина зосереджена на виконанні чітких завдань, наприклад певний контрольований тест, який потрібно пройти.Такий тип завдання чітко формалізований, керований часом, який дається на розв'язок, він характеризується як більш вимогливий до уваги, пошуку структурованих та логічних послідовностей для досягнення мети.
Спонтанний режим має повністю протилежний механізм роботи. Він відбувається в психічному стані, що характеризується необмеженим пізнанням та розфокусованою увагою.Здебільшого ідеї в такому стані приходять випадково та не контрольовано, досить часто ці ідеї виглядають дуже значущими, можливо навіть осяяння.
Якщо це узагальнити:Навмисний режим, це коли ми розв'язуємо конкретну задачу, тест, головоломку. Нам потрібно багато концентрованої уваги для створення ідеї, яка б могла допомогти нам розв'язати задачу, яка перед нами стоїть.
Спонтанний режим навпаки вмикається, коли ми відпочиваємо від задач та тестів, просто насолоджуємось буденними справами, прогулянкою, відпочинком на природі.
Ці два режими, в першу чергу, допомагають нам бути креативними у подоланні різних труднощів з якими кожен з нас зіштовхується.Ці режими є атрибутами творчого мислення, бо творче мислення:Це можливість генерувати нові ідеї, для подолання старих завдань.
І ось тепер ви знаєте всі передумови для запитання:Чи сприяють психоделіки, наприклад псилоцибін, творчому мисленню? Наскільки доцільний такий метод, чи може він мати позитивні наслідки, або негативні? ПС. Свою відповідь я дам в наступному випуску
Чи можуть машини мислити?Саме таке питання є головним у статті Алана Тюрінга 1950, яка так багато змінила, але не була визнана широкою громадськістюВ ті далекі роки, коли обчислювальна техніка, комп'ютери тільки набирали оберти і були доступні не великому колу користувачів, ідея про те чи зможуть машини мислити? Була досить популярною, але Алан Тюрінг вирішив подивитися на це питання з іншого боку. У своїй статті він формулює питання по іншому:
«Я запропонував замінити питання "Чи можуть машини думати?" на інше, яке тісно пов’язане з першим і яке можна сформулювати більш точно. Нове питання виглядає так: чи є уявлення машини настільки добрим, щоб людині було важко відрізнити її відповіді від відповідей іншої людини?»Turing, 1950, р. 433 Це нове питання дало змогу обійти людський антропоморфізм та метафізичні питання про свідомість, бо те що запропонував Алан Тюрінг - виглядало зовсім інакше. Йому було неважливо чи може мати машина внутрішній інтелект, чи може вона виражати внутрішній процес, головне - це поведінковий патерн. Мислення, як поведінкова характеристика машини. Якщо машина зможе пройти тест Тюрінга, не важливо, яким чином вона це зробила і не важливо чи може вона мислити, так як це роблять люди.Таким чином Тюрінг перевернув все уявлення про мислення та машини. Його тест в першу чергу тест не на мислення, а тест на обчислювальні можливості машини
і якщо вона, машина може його подолати, ця машина є інтелектуальною.Алан Тюрінг хотів зняти питання людського мислення, бо вони виглядало розмитим та не чітким у рамках математики. Також нам можуть допомогти інші відомі слова Алана. У червні 1949 року лондонська газета «The Times» опублікувала статтю про проєкт Манчестерського університету, в рамках якого було створено електронний комп'ютер, який метафорично вчені називають «механічним розумом. Алан Тюрінг дав коментар:«Це лише передчуття того, що має статися, і лише тінь того, що буде.Нам потрібно мати певний досвід роботи з машиною, перш ніж ми дійсно дізнаємося про її можливості. Може знадобитися багато років, перш ніж ми звикнемо до нових можливостей, але я не бачу причин, чому вона не повинна увійти в жодну з галузей, які зазвичай охоплюються людським інтелектом, і зрештою конкурувати на рівних з ним».Джерела:https://quoteinvestigator.com/2019/10/12/ai-shadow/Це оригінальна робота Алана Тюрінга, рекомендую, якщо цікаво з чого все почалосьhttps://courses.cs.umbc.edu/471/papers/turing.pdf
В моєму житті цей механізм зник приблизно у 27\28 років, я майже повністю перестав його використовувати. Хоча певні поведінкові прояви ще можуть зустрічатися в моєму житті, я все ж зміг навчитися з ним жити та розуміти себе та цей механізм, щоб не руйнувати себе та близьким мені поруч.Але мені завжди було цікаво, що це за особливість така в мені, чому я так роблю, чому мені так важко перестати це робити, чому я так захоплююсь та так знецінюю і на той далекий час мені не вистачало сьогоднішніх підказок ❤️__________Якщо вас знецінюють через механізм "розщеплення" (ідеалізація ↔️ знецінення), рекомендую вам дотримуватися трьох правил:1. Визнайте емоції іншого, але не приймайте образу як істину.Їхні почуття реальні, але це не означає, що сказане про вас правдиве.2. Зберігайте межі та не вступайте в полеміку.Розщеплення живиться емоційною реакцією. Спокій ваша найкраща відповідь.3. Не захищайтеся ціною самоповаги.Ви не зобов’язані переконувати, доводити чи виправдовуватись. Ваша цінність не предмет торгу.__________ПС. Розщеплення це механізм, який присутній у більшості дитячих розумів, це нормальний процес мислення стосовно світу, але з певного віку цей механізм повинен змінитися іншим, якщо це не відбулось, тоді "розщеплення" може стати атрибутом іншого стану людини. ось тут цікаво:https://www.verywellmind.com/what-is-splitting-425210https://en.wikipedia.org/wiki/Splitting_(psychology)#History
Вчора знайшов ультра цікавий експеримент із квантової механіки Frauchiger–Renner thought experiment, але він настільки складний у поясненні, що я вагаюсь, чи зможу чітко та просто його вам описати. Наперед прошу вибачення, не дуже вірю, що я сам до кінця добре зрозумів йогоПочнемо з простого:У квантовому світі існує частинка, фотон, місце знаходження та положення якого початково перебуває у стані невизначеності, тобто він може існувати у всіх можливих положеннях та місцях одночасно. Це називається суперпозицією невизначеності.Ми з вами позначимо суперпозицію: ЧИСЛО 0, а різні СТАНИ після вимірювання: СТАН 1, 2, 3, 4, 5...І ми з вами поважні науковці, хочемо провести дослідження над квантовою системою. Ми будемо використовувати обладнання для вимірювання цієї квантової системи, наприклад, ця квантова система для нас буде монета, яка є квантом, що знаходиться у суперпозиції та залишається невизначеною, поки ми не зробимо вимірювання, наприклад, підкидання монети, щоб отримати результат: СТАН 1.Монета є квантовою системою(яка початково перебуває у стані невизначеності, тобто суперпозиції)Підкидання(це процес вимірювання, після якого монета, як квантова система, колапсує в один визначений: СТАН 1)Ми з вами дослідники в лабораторії(тобто спостерігачі, які здійснюють вимірювання, а лабораторія це замкнена система в якій здійснюється вимірювання)В цьому експерименті немає нічого складного, ми вже давно можемо вимірювати та розраховувати певні квантові процеси. Тобто те що описано зверху це "ПЕРШИЙ РІВЕНЬ ВИМІРЮВАННЯ", коли ми в середині лабораторії вимірюємо квантову систему й отримуємо певний результат.Далі починається найцікавіше:Ми з вами перебуваємо в першій лабораторії, де ми здійснили вимірювання квантової монети та отримали результат: СТАН 1. Усе узгоджується з нашими математичними та спостережуваними розрахунками, але тепер інші поважні науковці дослідники, назвемо їх другою парою, проводять експеримент над іншою квантовою системою, а саме над нами та нашою лабораторією.Вони не мають прямого доступу до результату нашого вимірювання, тому з їхньої погляду, ми з вами є "КВАНТОВА СИСТЕМА У СУПЕРПОЗИЦІЇ" і їхнє вимірювання дає їм інший результат: ЧИСЛО 0.Потім третя пара дослідників вимірює вже другу лабораторію та отримує: СТАН 2.А четверта пара вимірює третю лабораторію та отримує: СТАН 3.Тепер найголовніше:Для кожного з учасників експерименту результати вимірювання математично обраховані, логічно узгоджені в рамках своєї системи. Кожен з них має вірну відповідь стосовно свого вимірювання та стану квантової системи, але якщо ми поєднаємо всі ці результати разом у нас виникне суперечність:Експеримент 1 — СТАН 1Експеримент 2 — 0Експеримент 3 — СТАН 2Експеримент 4 — СТАН 3Ця суперечність і є парадоксом квантового світу, який вказує на декілька процесів, один, що зацікавив мене, що те що ми знаємо про нашу реальність на квантовому рівні "не просто" не узгоджується з нашими знаннями, звична логіка, якою ми користуємось у повсякденному житті перестає працювати там і як вказує цей експеримент, можливо кожна квантова система має свою окрему узгодженість щодо результату вимірювання і це може означати - що не існує універсального закону для всіх, що можливо наші знання щодо реальності є велетенською ілюзією нашого імпліцитного досвіду. ПС. Цей експеримент математично обрахований, тобто це не метафізика, а чітка структурована формалізована система, яку я постарався пояснити просто. Ось лінк на сам експеримент: https://www.nature.com/articles/s41467-018-05739-8Також ось лінк на чудове відео, з приводу цього експерименту:https://www.youtube.com/watch?v=v7kxWT_zI60
Цікаве запитання перед наступним випуском______Стіна ______Якщо уявити, що кожну цілісну систему визначають її кордони. Кордони формують явище, яке утворюється шляхом взаємодії окремих частин системи. Фізичні закони дають змогу взаємодіяти цим частинами створюючи зв'язок поміж ними, наприклад, візьмемо звичайний механічний годинник та час, який він показує, як явище, що має значення для нас.Сума частин годинника, які входять до його механізму формуються структурою годинника, яка визначена його кордонами, а фізичні закони допомагають взаємодіяти шестерням та пружинам і механізм починає працювати, щоб у кінцевому варіанті виникло таке явище, якому ми дали назву - годинник.Якщо ми пошукаємо головний закон, який формує годинник у своїх кордонах, то це буде сила гравітації, з якою взаємодіє механізм механічного годинника для вивільнення енергії. Гравітація дає змогу тримати компоненти годинника у власних кордонах, щоб ми з вами могли визначити його, як годинник та явище, яке він утворює. Якщо ця частина мисленнєвого експерименту вірна тоді у мене є цікаве запитання:Спробуємо уявити, що суспільство це годинник, який має власні кордони в яких визначається суспільство, воно має закони та права, які допомагають взаємодіяти кожній окремій людині, створювати зв'язок поміж іншими, щоб сума частин могла утворити явище, яке ми, люди, визначаємо - суспільством.І тут виникає запитання:Який головний закон формує суспільство у своїх кордонах, якщо годинник формує сила гравітації, то що утримує суспільство?
Я себе «ВАЛІДУЮ» смішно звучить, але добре працює_____Нещодавно був на прийомі у психіатра і дізнався цікаву техніку під назвою - валідація.Це досить різносторонній термін, розуміння якого залежить від контексту де він застосовується, але якщо прибрати складність: «Валідація це дозвіл на те що відбувається з людиною».Досить часто, при сильному тиску життя, ми самі того не усвідомлюючи можемо потрапити в ситуацію «когнітивного мінімуму». Стан в якому наш організм, наш мозок, працює за принципом - менше краще. Коли довкола стільки стресу, так багато речей, які вимагають твоєї реакції, твоїх емоцій, твоїх рішень в такому випадку наш «когнітивний максимум» буде зменшуватися і ми будемо відмовлятися від певних функцій, які вимагають енергії на їх реалізацію, якщо це узагальнити буде звучати ось так:Чим більше ти у стресі, чим більше інформації до тебе потрапляє, чим більше ти нервуєш, тим менше ти будеш відчувати себе, свої потреби, те чого хотів би саме ти. І саме в такому стані метод валідації стосовно себе допомагає краще почути:Власні потребиВласні емоції Власні почуття Отримати від самого себе дозвіл на відпочинокДозвіл на спокійДозвіл не розуміти світ Дозвіл побути з собою Сам метод добре описаний відомою американської професоркою Марша Лінехан. Я змінив його спрямованість, щоб застосовувати його до себе:Уважність: вияв щирою зацікавленості до себеУточнення: задавати питання для розуміння власних висновків Рефлексія: дозвіл собі бути незрозумілим Розуміння: спроба зрозуміти причинність власних емоцій Валідація: дозвіл собі мати ці емоції Прозорість: дозволити собі бути вразливим ти ці емоцХодити до психіатра чудова інвестиція у свій настрій, всім рекомендую! ПС. Чатом ЖПТ не користуюсь принципово, тому перевіряти помилки не буду.
Вигадати історію, де Гітлер живий, а нацистська влада та ідеологія захопила світ - не дуже то і складно. _________А от вигадати, що люди в цій вигаданій історії будуть читати книги з нашою з вами історією, тобто тим, що сталось в реальності ось це геніально.Це все про книгу «Людина у високому замку» Філіпа ДікаКнигу я особисто прочитав досить давно і вона справила на мене велике враження, те як автор створює зв'язок між читачем та його частиною справжньої історії та героями в книзі та їх альтернативною історією це було щось таке круте, що вчора на деяких моментах перегляду серіалу у мене мурашки були по тілу від здивування. _________Ми вирішили переглянути серіал по книзі від Амазон і перша серія захоплює і що головне на додачу до крутої книги та чудового серіалу це відчуття, що історія це наратив і він може змінюватися й ти, як глядач, через книгу чи серіал можеш побачити дві зовсім різні історії, відчути на що вони впливають, зрозуміти їх. _________Рекомендую, якщо не книгу, то серіал точно!
Чи існує універсальна людина? Чи можна стверджувати, що десь далеко в Кенії живе така ж людина, як і я? Що означає:– така ж людина, як і я?Нещодавно в книзі натрапив на цікаву теорію — "антропологічний варіант людини" в культурній площині. Ця ідея дозволяє відійти від звичного уявлення про людину як універсальне явище, що "Я" нічим не відрізняюсь від "Тебе", а ти — від мене.А з цього випливають різні універсальні ідеї щодо глобалізації світу в уніфіковану системну модель всього.Бо якщо різниця мінімальна та універсальна — можна легко повірити у Ноїв ковчег від талановитого Жака Фреско._______Антропологічний варіант людини, навпаки, стверджує, що хоч ми з вами й досить схожі за біологічним чинником, але ми дуже різні з погляду культури та контексту. Він пояснює, що навіть в межах однієї культури люди по-різному розуміють, що таке:СвободаВіраМораль"Я"І з цього випливає, що те, що ми вважаємо людським — тобто "людиною", — насправді є сильним узагальненням, яке руйнує варіативність та глибину самого терміну.Бути людиною — це означає мати різні форми, типи, рівні, кути, стани свідомості чи культури, різні сутності та онтології мислення.Це множинність форм, яка виникає через різні екологічні, технологічні, релігійні, наукові та ментальні умови.І тому ми з вами можемо спробувати сформувати "антропологічний варіант людини", який має:свою модель мислення (епістема)своє уявлення про реальністьсвої межі рефлексіїі свою “правду” тобто те, що вважається істинним, нормальним, реальним.Наприклад:Міфологічна людинаЖиве у світі, де все має сакральне значення. Для неї дійсність не відділена від міфу — природні явища, моральні вчинки, хвороби чи смерть пояснюються через духів, богів, предків або вищу волю. Час циклічний, а істина — це відповідність до традиційного порядку.Раціональна людинаФормується в європейській модерності. Вона вірить у розум, логіку, науку, об'єктивну істину. Світ для неї — це щось, що можна виміряти, систематизувати й контролювати. Свобода — це автономія, мораль — це універсальні принципи.Психологічна людинаЦентром її досвіду є внутрішній світ, переживання, травма, ідентичність. Така людина мислить через категорії "я відчуваю", "мені болить", "я маю працювати з собою". Вона бачить себе як щось складне, динамічне, часто травмоване, і шукає сенс через самоаналіз.Техно-суб’єктЦе людина, чия свідомість та ідентичність формуються в умовах цифрового середовища, алгоритмів, штучного інтелекту. Вона мислить у категоріях ефективності, продуктивності, оптимізації. Її "тіло правди" — це дані, статистика, технологічні параметри реальності. Вона частково делегує суб’єктність — машинам._______Для кожного типу мислення — чи воно спрямоване в один бік, чи в різні — буде характерна своя концепція та розуміння наведених вище явищ: віра, свобода, я, ми, добро та зло.А це вказує на варіативність у мисленні та на "рамку", через яку ми сприймаємо світ і інтерпретуємо його.Ми думаємо, що говоримо про “людину”, але насправді говоримо про різні конфігурації та стани нашої свідомості._______Якщо ідея "антропологічного варіанту людини" вірна, то це чудово пояснює, чому для когось свобода може бути кліткою, а для когось — клітка свободою. Чому не всі хочуть демократії, чому не всі можуть бути індивідуальностями, чому самі — "свобода, вибір, правда" — це концептуальні явища, а не універсальні закони та істини._______Ну і якщо ти дочитав до кінця, то чи існує для тебе "універсальна людина"? І якщо так, то які атрибути є в тобі щодо універсальності — та в хлопця з Кенії?
Як ви вважаєте: чи може мова (як система знаків і значень) визначати тип нашого мислення? Чи може мова детермінувати наше сприйняття світу?________На початку 20 століття деякі мислителі висунули ідею, що мова, тобто система знаків, якою ми передаємо інформацію, визначає спосіб нашого мислення. Ця ідея відома під назвою лінгвістичний детермінізм.Вона стверджує, що люди сприймають світ через призму структури тієї мови, якою вони звично користуються.Дослідження про мову хопі (індіанці Північної Америки) показали, що в цій мові немає традиційних граматичних конструкцій, які б відображали чітке розділення на минуле, теперішнє і майбутнє. Це створює зовсім інше відчуття часу.Дослідження різних стародавніх народів показали, що в деяких мовах були відсутні абстрактні терміни для кольорів - усе описувалося в термінах “світло” і “темрява”.Самі ці ідеї лягли аргументом:Що мова визначає, як ми бачимо світ. Цю думку чудово ілюструє фільм Прибуття, де головна героїня, навчившись мови інопланетян, починає сприймати час не лінійно, а як цілісний процес. Це радикально змінює її спосіб мислення.А також ця ідея чудово ілюструє, що при контролі мови через навчання, школу, інститути ми зможемо створити середовище, яке може мислити тільки в рамках певної мови, яку ми їм задамо. Ця ідея простежується у чудовій книзі Вавилон 17, та романі 1984 Джорджа Орвелла.________У 21 столітті ідею лінгвістичного детермінізму піддали значній критиці. Сьогодні його не розглядають як усталену істину. Замість цього мислення пояснюють як результат взаємодії багатьох факторів:соціальних, культурних, біологічних.Мова це лише одна з форм репрезентації реальності, одна з підсистем семіотики (знаків) і семантики (значень).Ми виражаємо через мову інформацію про явища, об’єкти й суб’єкти, і це взаємозалежний процес.Чим більше ми відкриваємо для себе нове, тим краще можемо описати, категоризувати й знайти рішення для різних завдань і реальність від цього не змінюється: світ залишається тим самим, хоч у нашій мовній карті з’явиться слово “червоний”, а в когось його може не бути.________Хоча фільм Прибуття, звісно, був чудовим!
Цікавий досвід знайомства з книгою_______Іра любить ходити до місцевої бібліотеки та брати там книги, щоб читати з донькою і буває щось приносить мені почитати. І ось два дні тому вона прислала мені фото цікавої книги й що її можна взяти в бібліотеці, я звісно погодився, якраз хотів щось почитати перед сном.___Книга тоненька, маленька і я вже читав науково популярну літературу від Гокінга, тому сформував висновок, що книга буде просто книгою, відпочити та щось цікавеньке для себе знайти, але виявилось все навпаки.Я дві ночі через неї не міг вчасно лягти спати, настільки цікавим був матеріал, його подача, метафори, афоризми, теорії. Це було феєрично та дуже захопливо, як в такій маленькій книжці, такою простою мовою можна було помістити стільки змісту та відкриттів - для мене це верх писемної майстерності. Але поруч зі здивуванням, які стосувались книги, було і ще щось, досить особисте та направлене на себе. Це було приємне відчуття простоти від того, що ти можеш в бібліотеці, безкоштовно, взяти науково популярну книгу від провідних науковців у галузі та прочитати її українською мовою, де тобі з дотепними жартами та досить не складною мовою пояснюють різні наукові моделі, які формували та формують наш світ. Для мене усвідомлення цього - просто вибух у свідомості!Не потрібно кудись бігти за солодкими враженнями, не потрібно щось різке та швидке. Ти просто береш книгу в бібліотеці й наче Нео з Матриці завантажуєш доповнення до своєї картини світу, ну хіба це не Диво?!)
TGLIST.COM.UA
