3 х 4

Як з'явився термін Робот?Слово "робот" вперше з'явилося в 1920 році завдяки чеському письменнику Карелу Чапеку. У своєму знаменитому творі "R.U.R." (Rossum's Universal Robots) науково-фантастична п'єса.Дія п'єси розгортається на фабриці, де створюють «штучних людей» — роботів, вирощених із тканин і органів. За задумом одного з персонажів, ці чудо-машини мали звільнити людство від рутини: «…я бажав, аби жодна душа не тупіла біля чужих верстатів, щоб нічого не залишилося, нічого, нічого з цього проклятого соціального мотлоху!».Проте ідеалізовані творіння, покликані допомагати людині, врешті-решт повстають проти свого творця. Роботи перетворюються з інструментів прогресу на виклик людській природі та суспільству.______________Цікаво, що ідея назвати цих механічних істот "роботами" належить не самому Карелу, а його братові, художнику і письменнику Йозефу Чапеку. Карел спочатку хотів назвати їх "лаборатами" (від лат. labor — праця), але Йозеф запропонував слово "робот", похідне від чеського robota, що означає примусову працю або панщину.Твір швидко здобув популярність, а з ним і слово "робот". Тепер це один із найвідоміших термінів у світі, що символізує технологічний прогрес.

Гіпотеза "Світу п'яти хвилин"___________Уявіть, що ви сьогодні прокинулися з думкою: "А що, як усе навколо мене — спогади, люди, події, навіть цей пост — було створено буквально п'ять хвилин тому?" Це звучить як сценарій фантастичного фільму, але саме таку ідею в 1921 році запропонував знаменитий філософ Бертран Расселл.___________Расселл припустив:- а що, як увесь Всесвіт виник лише п'ять хвилин тому? Усе виглядало б "старим" — з горами, які ніби стоять мільйони років, і людьми, які мають "спогади" про події, що нібито відбулися, але насправді ніколи не існували.Наприклад:- Ви пам’ятаєте, як вчора пили каву? Це могла бути лише "запрограмована" пам’ять.- Стародавні викопні рештки? Їх могли створити в тому ж моменті з усіма "доказами" еволюції.Це означає, що наші уявлення про минуле ґрунтуються лише на тому, що ми зараз вважаємо фактами. Але чи можемо ми їм довіряти?___________Расселл сам визнав, що спростувати цю ідею неможливо, але й немає сенсу сприймати її серйозно. Він пояснював: "Немає логічної неможливості в гіпотезі, що світ виник п'ять хвилин тому. Але це нічого не змінює для нашого життя".Критика цієї гіпотези полягає в тому, що вона нічого не додає до нашого розуміння світу. Мета цього припущення — не довести, що світ справді був створений п'ять хвилин тому, а показати, як мало ми насправді знаємо про минуле. Це критика сліпого довір'я до будь-яких "фактів", які ми приймаємо за істину, не замислюючись, як вони були отримані.___________Расселл хотів навчити мислити критично й розуміти обмеження наших знань. Це не про те, щоб підривати віру в реальність, а про те, щоб бути уважнішими до джерел інформації й не сприймати все на віру.___________Лінк на круту книгу Аналіз розуму Бертран Рассел 1921 рікhttps://www.gutenberg.org/files/2529/2529-h/2529-h.htm?utm_source

Трансактивна пам'ять - це психологічна гіпотеза, вперше запропонована Даніелем Вегнером____________Це феномен, коли людина покладається на інших людей або зовнішні джерела інформації для запам’ятовування певних даних, замість того, щоб зберігати їх у своїй пам'яті. Це поняття розробили дослідники Даніель Вегнер та його колеги у 1980-х роках. Трансактивна пам’ять діє як розширена система запам'ятовування, у якій партнери в колективі чи групі доповнюють пам’ять один одного, створюючи спільну базу знань.Наприклад, у сімейних або робочих парах люди часто розподіляють інформацію: один може добре запам’ятовувати дати та події, тоді як інший знає, де зберігаються певні речі або як виконувати специфічні завдання. Це дозволяє кожному члену групи зберігати менше інформації, знаючи, що у разі потреби можна звернутися до партнера або члена команди.__________Тепер зрозуміло та є гарне пояснення, чому я не можу знайти де поклав свої речі та ключі і постійно питаю у Іри де це все лежить - Трансактивна пам'ять, прошу пробачить але це - Трансактивна пам'ять.

Переглядав цікаве інтерв'ю з видатним вченим минулого століття Уорреном Маккалоком, на якому йому задали питання:- Чи вважає ви правильним, що вчені повинні керувати країною та світом?Від відповіді я отримав глибоке задоволення:- Вчені не підходять до такого завдання, ми готові відкривати, як влаштований світ, але ми не можемо нав'язувати іншим, що робити.Трішки про нього:_______________Уоррен Маккалок — американський нейрофізіолог і кібернетик, один із засновників кібернетики та обчислювальної нейронауки. У 1943 році він, разом із математиком Волтером Піттсом, опублікував знамениту роботу «Логічне числення ідей, що стосуються нервової активності». У цій роботі Маккалок і Піттс запропонували математичну модель нейронів, яка вказувала на те, що нервова система може бути описана логічними операціями і, отже, може функціонувати як цифровий комп'ютер. Вони вважали, що нейрони в мозку можна моделювати як прості логічні елементи, що працюють на бінарних принципах "вкл/викл", подібно до цифрових машин. Ця робота вплинула на подальший розвиток нейронних мереж і штучного інтелекту.

Я викликаю «АВТОРИТЕТ»____Досить дивним чином я помітив певну тенденцію аргументувати своє бачення певної ситуації через початкове ведення авторитету своєї професії, звання або ще чогось, що повинно сигналізувати про певний авторитет, наприклад у розмові про штучний інтелект деякі люди починали коментар зі слів: - Я працюю у сфері ІТУ спілкуванні про розлади зі слів: - Я лікарУ спілкуванні про препарати: - Я мама, тато, брат і сватІ все було б добре, якщо б далі коментарі розвивали дискусію щодо досвіду у темі та базувались на обговорені певних процесів з якими вони мали або мають справи, але ні, весь подальший текст стосувався тільки особистих переконань та певного бачення світу, якщо казати за ІТ, то це було заперечення, що ми насправді знаємо як працює обчислення в «Чорній коробці» LLM моделі.Але це не правда, видатні науковці, які займаються ШІ прямо стверджують, що не знають, як відбувається процес обчислення і тому це має термін «Black box», коли ми відслідковуємо вхідний сигнал та вихідний сигнал, але те що відбувається в середині для нас невідомо.Цей цікавий метод, відчути можливість висувати твердження через початкову привʼязку до авторитету мене досить сильно засмучує, бо замість обговорення чогось і в правду важливого, я тільки дізнаюсь про переконання людини, які не збігаються з поданою інформацією і все. Також такий метод працює і в іншу сторону, коли в дискусії перший аргумент зводиться до руйнування обізнаності у темі щодо дискусії свого опонента, тобто по великому рахунку це чудові маніпуляції щоб посилити свої твердження та знехтувати чужими, але у висновку:- авторитет це ілюзія і чим більше на нього покладатися, тим важче буде усвідомити - що ти помилявся. Висновок:Потрібно менше вести дискусій з людьми, а більше читати книги.