Login Sign Up
Advert
Your ad spot
Reserve this exclusive slot for the selected period.
Buy advertising →
Telegram community logo - Book pleasure
Added 06 Dec 2025

Book pleasure

@Bookpleasure
Number of subscribers: 1 730
Photos: 4,120
Videos: 369
Links: 775
Description:
Книжкові задоволення. Велікі та не дуже Постійна банка для ЗСУ. Закуповуємо ліки, грілки, термоковдри для евакуації, корисні снеки і все, на що не вистачає рук іншим Банка: https://send.monobank.ua/jar/3nNaHs41Cf Номер картки банки: 5375411210163452

👥 Number of subscribers

1 730
Average/Day:: -2
Average/Week:: +61
Average/Month:: +787

👁️ Average views per message

254
Average/Day:: 220
Average/Week:: 334
ERR: 14.68%

📊 Messages per Day

4.2
Last day: 5
Week average: 4.6
Average per day: 4.2

Logo change history

Status change history

Officially not confirmed 2025-12-06

Wall

Telegram statistics channel

👁 277 26-07-10 18:51
За минулі чотири роки крізь мої руки та рахунки пройшли сотні тисяч донатних гривень. Я щоразу нервую, бо ці гроші — водночас відповідальність перед тими, хто їх мені довірив, і обіцянка допомоги для тих, хто нас захищає. Однак також щоразу я неймовірно радію, коли ці гроші нарешті виправдовують довіру і забезпечують допомогу. От і цього разу ви змогли, попри все, назбирати на "очі" для 93-го протитанкового батальйону, який захищає нас на Запорізькому напрямку. Ділюся підтвердженням оплати і світлинами придбаної техніки (не ризикнула збирати коптер купи, тому в повній боєготовності його сфотографують уже військові). Завтра я відтарабаню все це багатокілограмове щастя на Нову Пошту і воно поїде служити в ЗСУ. Остаточна вартість коптера: 185 484 грнОстаточна вартість батарей: 30 000 грнВартість доставки буде відома завтра. Залишок на банці, як завжди, згодом перекочує в новий збір, оскільки я впевнена на 100%, що нам іще багато на що доведеться збирати.Дякую вам. Ми тримаємося і триматимемося далі, бо є ті, кому не байдуже.
👁 380 26-07-08 04:22
#Доранковоїкави Чорти Джо Аберкромбі. Бо якщо їх рекають такі різні письменники, як Дар'я Піскозуб, Андоій Новік та Наталія Матолинець, то, напевне, варто звернути увагу на історію.Шо по анотації: Свята справа інколи вимагає нечестивих вчинків.Брата Діаса викликають до Священного Міста, і він певен, що там на нього чекає нагорода та велике святе призначення. Та як би не так, його нова паства складається з нерозкаяних убивць, практиків моторошної магії та справжніх чудовиськ, а завдання, яке йому доручають, вимагатиме від них кривавих дій заради досягнення праведної мети.Ельфи чатують на кордонах і жадають плоті, у той час, як жадібні можновладці дбають лише про власні амбіції та розкіш.Попереду на паству чекає пекельна подорож, тож добре, що на боці Брата Діаса самі чорти. Навіть якщо ви до цього читали у жанрі лише темне роментезі, Аберкромбі все ще відмінний варіант для знайомства з темним фентезі і високим фентезі. гуманний обсяг, захоплюючий стиль, темна атмосфера і ціла купа інтриг та пригод.
👁 388 26-07-05 15:18
2/2Шо по сюжету. Сейдж приїжджає навчатися до Мелв’ю. І приїхала вона сюди не просто так. Дівчина тікає від минулого. Страшного, тригерного, травматичного. Тут вона зустрічає Ейпріл з Лукою - брата з сестрою, які стають її новою родиною. Та навіть їм Сейдж не готова розказати, що за демони її переслідують.Лука та Ейпріл, до речі, мають свої травми. І Сейдж про них дізнається. Але рівень її травми такий, що дівчина не здатна зрозуміти, що їхні травми цілком співставні (і всім їм треба терапія), а отже, вона може поділитися своєю. Через це і маємо значну кількість проблем.Це важка та болюча історія. І в першій книзі не було ані особливо гарячих сцен (хоча та єдина, що є, прописана відмінно), ані тієї романтики, якої можна очікувати від класичного любовного роману.Найбільше, на мій погляд, Не. Чіпай мене схожа на романи Ребекки Яррос. Ті самі, сучасні, про військових та їхніх жінок. Вони теж важкі, неквапливі, піднімають складні й тригерні теми. Дівчата, які так само встигли прочитати, порівнюють історію з циклом про Тринадцятого. Власне у Лаури Кнайдл персонажам так само 18-22 років. Плюс є Кемерон, якому близько 30 і він вже шарахнувся від однієї там 19річної, за що я його дуже поважаю.Сама авторка позиціонує цей цикл як нью едалт. Я нажахана, що в цьому циклі вже п’ять книжок. Але поки зупинюсь на історії Сейдж. Проте дам авторці ще один шанс, якщо @ksd_bookclub купили нам ще й Дарлінгтонів. Бо там є шанси, що персонажі вже стигли відростити свою прифронтальну кору. Але це не точно, бо де я, де німецька, а гугл-переклад не те щоб викликав довіру.У підсумку. Мені сподобалось, як це написано. Мені сподобались персонажі і конфлікт. Переконана, що прихильники Яррос і Велш будуть у захваті. Але мені не сподобався кліфхенгер у фіналі, відсутність тригер-ворнінгів і те, що персонажі поводяться так, як поводяться 18-20річні молоді люди. Кожного разу психую, що не можу запхати в них свій досвід і це БІСИТЬ! Але у Сейдж є терапевтка. А отже, є надія. Бо шо? Правильно, бо терапія це добре! Ті, кому пощастило вхопити сьогодні в офлайн книгарні другу частину - обов’язково приходьте розказати, що там далі! В даному випадку я згодна на спойлери, бо ПЕРЕЖИВАЮ! Але майте бога в серці і приховуйте спойлери від інших! Ті хто ще не встиг познайомитись з Не. Чіпай мене, тримайте під рукою каву, мафіни і трохи заспокійливого. І, як кажуть американці, хай допоможе вам бог!
👁 517 26-07-02 10:22
Ніби нам недостатньо хрінових новин, але тепер, схоже, Букер називатиметься Бухманом. На честь руснявого розробника мобільних ігор.З типу виправдань:Бухман з братом створили Playrix, розробника популярних мобільних ігор (Fishdom, Homescapes та ін.). Обоє мільярдери, бізнес реєстрували в ЄС до анексії Криму, повномасштабку засудили і, за пресрелізами, бізнес Playrix на болотах згорнули, людей планували релокувати, а в Україні штат залишити (не знайшла, що там по факту). У 2023 заснували у Британії інвестфонд, куди вклали $4млрд, а у 2024 Дмітрій з Дарьєю стали філантропами. Про це пише Інна cynical_publisher пише про цього на своєму каналі в Watsapp. Коротше, маємо справу з черговими хорошими руськими.Шо я думаю з цього приводу:Хороші руські виходять, коли ми донатимо ЗСУ і спостерігаємо русоріз.Гороховський, чи хто там в нас ще 30 найбагатших людей України, могли б перекупити. Розумію, не зброя, але нам, курва, цей клятий культурний фронт теж треба тримати і це ДОРОГО.Якщо русню переплюнуть в плані просування софт павер Ахметов чи Пінчук - я скажу дякую, шо не русня і скину десяток гріхів у власному списку.Бережіть себе, не ігноруйте тривоги, донатьте на ЗСУ і, якщо маєте англомовні блоги,пхайте у вестернів українських авторів.
👁 367 26-06-28 12:56
І шо я можу вам сказати. По-перше, Генріх - типовий душний нарцис, якому пощастило стати королем. Щоправда, у зв’язку із цим не пощастило всім іншим, але то фігня. Виходячи з цього одразу можу сказати, що на відміну від серіалів та фільмів книги Елісон Вейр не романтизують постать Гаррі. Так, звісно, він глибоко переконаний, що кохає кожну з дружин (крім Анни Клевської), але суть усіх його стосунків одна: отримати спадкоємців чоловічої статі. Багато. Бо дитяча смертність в ті часи була шаленою. Розвиток медицини був на рівні “на стінах малювали хрести, щоб чоловіки їх не обсцикали”. Буквально. Саме тому м хз від чого померла бідолашна Джейн Сеймур. Шо там було з ногою Генріха. І чому з усіх його дітей вижили тільки Марія та Єлизавета.Разом із тим, саме Генріх започаткував Англію такою, якою ми її знаємо. З англіканською церквою, жіночим правлінням у підсумку та, любов’ю до літератури. Бо при всьому нарцисизмі, егоїзмі, нетерпимості, цей король першим дав своїм донькам найякіснішу на той час освіту. Започаткував Оксфорд. Підтримував науковців, поетів та музикантів.В цілому роман прекрасний. Але це неквапливе читання. Місцями навіть втомлююче. Тому має сенс братися за книгу з чимось більш легким паралельно, щоб трохи відволікатися. Особливо, якщо у вас немає звички читання повноцінних історичних романів великого об’єму і насичених історичним сеттінгом.Окремо цікаво, що коли ми дістанемось Марії та дружин Генріха - добре бачитимемо, як його правління відбивалося на економіці держави. В тому числі з позиції дружин та колишніх дружин. Тоді як тут ми спостерігаємо за подіями його очима. І так, час від часу хлоп згадує, шо гроші закінчуються, але не те, щоб для нього це було критично. Тим більше, що завжди можна розпустити ще парочку монастирів, або стратити когось впливового і поповнити скарбницю.І у цьому полягає основна складність історичної літератури, адже більшість подій ми відновлюємо з джерел. А вони, переважно, стосуються саме економічних моментів. Прибутки, витрати, закупи - оце ось усе.Особисто я витратила на Генріха півтора місяці. Паралельно встигла прочитати Кав’ярню пряний гарбузик, Поганців на відпочинку, Річки Лондона і трошки бетарідерства. Ні про що не шкодую. За пару-трійку книжок візьмуся за МаріюІ, бо шо? Правильно, бо КСД час анонсувати нам Єлизавету, абу Катерину Арагонську.Звісно, якщо вони мають бога в серці.
👁 205 26-06-07 10:14
Отже, короткий огляд новинок КСД, які я обрала цього місяця.1. Чуття і чуттєвість. Ґрунт, база, основа, бо Джейн Остін. А ще, на перший погляд, вдалий переклад.2. Не чіпай мене. @ksd_bookclub затарились сучасною німецькою літературою. Вона бібліотекарка, він - не той ким здається. І взагалі, після знайомства з Ґрубером в мене до німців великий кредит довіри.3. Всі інші матусі мене ненавидять. Сатиричний саспенс на британські соціальні приколи. дивимось пункт перший і розуміємо, що я не могла пройти повз.4. Американський принц. Я його бетарідила, відгук тут, якщо раптом пропустили.5. Вівці детективи.Німецький детектив, де розслідування веде отара овець. Шансів пройти повз в мене не було, хоча я щиро здивована, що роман не британський.6. Що приносить лють. Найкращий реверсивний гарем евер - це Лорелл Гамільтон. Але видавці нам її не купують, тому шукаю альтернативи. Можливо, зайде.7. Анафема. Темне фентезі. Різанд 2.0 і вайби Сапковського, але роментезі. Справді похмуре роментезі.. Відгук тут.1/2
👁 206 26-06-04 08:01
Вів’єн має кар’єру, особистість, власну думку і здатність цікаво існувати поза сюжетним контекстом. В тому сенсі, що не менш цікаво було б прочитати, наприклад, виробничий роман про її роботу організаторкою заходів і це мало б бути щось на зразок Геріотта. Тому що від Баффі в мене таааааааакііііі флешбеки до незабутнього образу місіс Памфрі, що я всю книгу чекала на захід для її песиків.Тут ми переходимо до другого плюсу: персонажі, навіть другорядні, прописані якісно. Вони живі, вони цікаві, вони тривимірні. І ви не переплутаєте Ізабеллу зі Слоун, Баффі з Сесилією чи Кая з Крістіаном. Більше того, їхня поява не просто рухає героїв до фінального весілля, але й робить створений авторкою світ яскравішим та повноціннішим.Третє, а саме Данте. Наш місцевий містер Дарсі, який добряче покатав мене на емоційних гойдалках від “О, привіт, містере Дарсі, як почуваєтесь у шкірі темпераментного італійця (спойлер: фігово)?” до “Шоооо, нєєє, Дарсі так НІКОЛИ не вчинив би!” (спойлер: ще й як вчинив би) і, нарешті, до фінального “нє, ну таки Дарсі. Ну майже Дарсі, але хлоп біжить у правильному напрямку”. Батьки Вів’єн, звісно, люди не дуже приємні. Але що приємно, то це демонстрація авторкою того, як вони докотилися до такого життя. Не те щоб докладно, але чого старше покоління Лау поводиться саме так - зрозуміло. Не виправдано, але зрозуміло.З недоліків - передфінальний плот твіст, коли наші закохані мають пережити розрив і возз’єднання. Мені він не сподобався певною нереалістичністю рішень Данте. В сенсі якби це відбувалося по гарячих слідах - ок. Він в нас король гніву. Але ж все вистигло вже. Тут не про гнів, не про імпульсивне рішення. Відсторонено, за добу після прочитання, можу сказати, що цілком логічно як для Данте з початку історії, але спірно для Данте в моменті плот твісту.Ну і возз’єднання. Знаєте, той випадок, коли я думала, що ж він зробить, бо взагалі-то, такі речі не пробачають. Але шо ж… Кохання - то є страшна річ! Вона відбирає в нас розум і волю. Вів’єн ще гідно протрималася.Фінал, як фінал. Весілля на італійській віллі, кохання, пристрасть і обіцянка познайомити нам з іншими королями гріхів. Оскільки я вже нахапалася спойлерів і трохи познайомилася з Каєм, який буде королем гордості у другій книзі, у романі - підозрюю, що він стане моїм улюбленцем. Ну не можу я спокійно дихати в бік чоловіків з британським акцентом і хобі перекладати академічні тексти латиною від нудьги! Не можу! А ще він найінтелігентніший з усієї компашки і, відповідно, має всі ознаки грін флегу (поки що).У підсумку. Прекрасний, захоплюючий та дуже якісний лавбургер, який припаде до душі як прихильникам жанру, так і фанатам Джейн Остін. А ще це ідеальний варіант для знайомства з романтичною літературою. Бо привабливий, яскравий та чудово написаний.Окремий бал авторці за нічні перекуси і максимально дивні поєднання продуктів. Пані таки знається на збоченнях! Поважаю!
👁 274 26-05-28 11:09
Загальний вайб. Очікувала я щось на кшталт Усі в моїй родині вбивці, а отримала 100% вайб Велика маленька брехня. Але на канікулах.Шо ми маємо по сюжету: маленьке закрите містечко Солком, куди з року в рік приїздять одні й ті самі родини. Вони знайомі з дитинства. Вони мають скелети у шафах. Міряються статками, успішністю та майстерністю косметологів і пластичних хірургів. Головна інтрига літа - хто переможе у щорічному тенісному турнірі. Місцеві взагалі схиблені на великому тенісі. І статусі.І от, у прологу ми знаходимо труп. А потім - 300 сторінок дізнаємося, як персонажі дійшли до такого життя. На нас чекають: подружні зради, плітки, скандали, інтриги, багато випивки і багато тенісу, гарячий тренер і красуні-домогосподарки. В центрі сюжету в нас дві родини: Джейсон і Лорен та Сем і Джен. Джейсон і Сем найкращі друзі дитинства. Але є нюанс. Також в нас є Рейчел, подруга Сема, самотня сорокарічна стара діва, яка дуже хоче заміж (нє шоб завести блог і котика), Сьюзан - старша пані, яка тримає тенісну тусовку Солкомбу в залізному кулаці.І ось, ми стежимо за цією тусовкою від прибуття до Солкомбу на початку червня і до від’їзду наприкінці серпня-початку вересня. І шо я можу вам сказати. А нє, не можу, то спойлер. Насправді, все, що я могла б сказати далі про сюжет - буде спойлером. який обломає весь кайф від читання.Моє загальне враження. Вайбово, захоплююче і весело. Ну, переважно весело. Це стильна, снобістська історія з купою брендів, про існування яких я до цього не здогадувалася. І за що мінус бал, спитаєте ви, якщо все так добре? Через заздрість, бо мені б їхні проблеми!
👁 239 26-05-27 14:08
Якщо ви все ще зі мною, отже перша частина Нового Камелоту вам зайшла. У другій на вас чекає історія Ембрі Мура. Золотого хлопчика, справжнього американського принца і ще того довбня.А також ще більше дуже гарячих сцен. В тому числі й одностатевих.По сюжету. Ембрі народився й дорослішав привілейованим, білим чоловіком у США. З грошима, впливовими батьками. Блискучими перспективами. Аж поки не закохався у Максена Ешлі. По самісінькі вуха і, на перший погляд, безнадійно. А потім в їхньому житті сталася Ґрір. І все було добре аж до одного з купи необережних вчинків. Бо чого? Бо Ембрі найкраще вміє ламати те, що норм працює.У підсумку. Ембрі мене вибісив. Якщо воно не вмре у фіналі - я дуже розчаруюся. Бо востаннє мене так бісив Фітц Чівел, щоб ви розуміли.А ще, як на мій смак, тут дууууууууууууже довгі сексуальні сцени. Востаннє вони мене так втомлювали, коли я читала якийсь любовний роман англійською. З іншого боку, сама Сьєрра говорить, що цей цикл писався ні фіга не заради сюжету. Хоча він такий напружений і нервозатратний, шо оці її відволікання на секс БІСЯТЬ! Ну і закінчується це все знов… кліфхенгером! На якому я б на місці Ґрір це убоїще вже вбила б. Бо скільки можна?!На черзі Американський король. І, непроста історія Максена Ешлі. А більше я вам нічого не скажу, бо це буде спойлер. Великий.
👁 223 26-05-22 10:59
Значить в нас тут затишна осіння історія про тривожність, каву, книжкові клуби, плітки, кохання та користь терапії. А ще тут ДОРОСЛІ герої! Їм по 30+ і я готова танцювати від щастя з цього приводу! Господи боже, героїня переймається не через перше кохання, іспити, чи порятунок світу, ні, вона боїться здохнути на роботі! Джіні, рідненька, як же ж я тебе розумію!Шо по сюжету. Джіні отримала в подарунок від тітки кав’ярню у маленькому містечку Гавань мрій. І переїхала туди будувати нове життя, бо коли знайшла свого боса мертвим за робочим столом, зрозуміла, шо далі так жити не можна.Проблема в тому, що Джіні тривожна і має багату уяву. А ще передознулася трилерами та трукраймами. Про це нам прямо не говорять, але якщо жінці всюди ввижаються вбивці - це про щось та й свідчить.Логан - місцевий фермер. Брутальний красень зовні, з бородою і фланелевою сорочкою та розвиненими м’язами. І тендітне оленятко всередині. Колишня влаштувала йому глибоку психологічну травму на очах всього міста, але він ніяк не дійде до психолога.Інші жителі містечка люблять пліткувати, читати розпусні любовні романи і каву. Це містечко просто залежне від кави!У підсумку маємо абсолютно прекрасну історію. Комфортну, затишну, кумедну. Рівень гарячих сцен - дуже помірний. Їх, здається, три, вони не розтягнуті і мають значення для сюжету. Особливо перша.До перекладу мала два вагомих зауваження, які віднесла редакторці, тож в наступних накладах все має бути зовсім добре. Але в цілому і зараз рівень ок. Принаймні, дві помилки на 300 сторінок нормальна статистична похибка.Тож якщо вам потрібно трохи затишку і атмосферності - мої найщиріші рекомендації. Хотіла хапнути одразу і другу частину, але наступні ще в роботі і будуть не у червні точно, тож мені порадили зачекати і дочитати Генріха 8.