сторінки натхнення📚

якби люди придивилася до птахів, можливо, ми б навчилися бути вільними 🕊 книга: Арістотель і Данте розкривають таємниці Всесвіту 🐬автор: Бенджамін Аліре Саенсвидавництво: артбукскількість сторінок: 293час читання: 09.06 – 11.06жанр: #young_adult #квір_у_книжкаханотація:Данте вміє плавати, Арі — ні. Данте впевнений у собі, уміє висловлювати власні думки й не боїться цього робити. Арі важко добирати слова, а ще його роздирає невпевненість у собі. Данте багато думає про поезію і живопис. Арі багато думає про старшого брата, який сидить. Здавалося б, Данте з його унікальним баченням цього світу — останній серед тих, хто міг би пробити стіну, яку вимурував довкола себе Арі.Проте їхні стежки випадково перетинаються, а потім і переплітаються. Хлопці разом читають, міркують уголос, мріють, сміються. Вчать один одного нових слів і починають переосмислювати буття. А ще разом вони з’ясовують, що всесвіт — величезна й складна штука. 📖 розкриваються теми:• пошук власної ідентичності• дорослішання• вплив сімейних таємниць і травм• самотність та підліткова ізоляція• цінність дружби• складність вираження почуттів словами📌 content warnings або по-нашому тригери:• гомофобія та фізичне насильство• дтп• психологічні травми• вживання психоактивних речовин• війна🌊 мої враження: я щойно закінчила аналізувати цю книгу й зрозуміла, що моє враження від неї трохи змінилося.це той випадок, коли мені більше сподобався розвиток стосунків між Арі та його батьками, ніж між Арі й Данте. я не до кінця повірила в романтичну лінію хлопців. кажуть, що протилежності притягуються, але тут вони здалися мені надто різними. крім того, момент, коли на орієнтацію Арі фактично вказують його батьки, а не він сам поступово доходить до цього усвідомлення, трохи зіпсував для мене розвиток їхніх стосунків.водночас мені було дуже приємно читати про них уже тоді, коли вони стали парою й були щасливими. та й самі персонажі мені справді сподобалися.🌪 Арі – хлопець, який звик тримати все в собі. він страждає через сімейне мовчання, гострий на язик і часто залишається сам на сам зі своїми переживаннями. мені було його шкода через все, що йому довелося пережити, хоча іноді постійне повернення до тих самих думок починало трохи втомлювати.«буває людиною керують не думки, а емоції. мене ж вони захлеснули» я завжди кажу собі, що кожна людина приходить у наше життя з певною метою. у цій книзі ця думка показана особливо добре. після появи Данте життя Арі змінилося кардинально – він ніби почав виходити зі своєї мушлі.🦥 Данте – повна протилежність Арі. він легко говорить про свої почуття, чутливий, любить мистецтво, поезію та читання. мені сподобалася його обізнаність у багатьох темах і те, наскільки він сприймає світ.«щастя в простих речах» хлопці справді врятували одне одного. книга без прикрас показує, як важко підліткам адаптуватися до різких змін. коли Данте змушений на рік переїхати з батьками до іншого міста, це стає стресом для обох.«з одного боку, ми ще ніколи не були такими близькими. з іншого – ми ще ніколи не були такими далекими». окремо хочеться згадати батьків Арі та Данте. це одні з найкращих дорослих персонажів, про яких я читала.особливо мене зачепив батько Арі – ветеран війни з ПТСР. було боляче читати про його досвід служби, а деякі моменти навіть довели мене до сліз. його зв'язок із Арі прописаний дуже тепло й щиро. і також це відіграло важливу роль у сюжеті.«війна щось із нами зробила» загалом це історія про дружбу, яка поступово переростає в кохання, хоча саме в романтичну частину мені було повірити трохи складно. водночас книга наповнена роздумами про самотність, сім'ю, дорослішання та пошук себе. і хоча таких роздумів тут багато, текст зовсім не здається перевантаженим – навпаки, його було цікаво читати до останньої сторінки.ця книга ще раз довела мені: розмовляйте. розмовами можна досягти багато чого. а коли всі мовчать, рано чи пізно це завдає болю кожном.а ще, я виписала дуже багато цитат, тож чекайте на окремий пост із ними 🤭Оцінка: 4/5 ⭐️#відгук #арістотельіданте #цитати

кохання призводить до катастроф книга: агентавтор: Елль Кеннеді видавництво: РМкількість сторінок: 198час читання: 08.06жанр: любовний #роман з елементами драми та детективуанотація:Звіт про спостереження.Відповідальний агент УБН: Калеб Форд.Об’єкт спостереження: Марлі Кінкейд, «Гаряча Сестричка».Ціль: Патрік Ґрієр — наркодилер, колишній наречений Кінкейд. Втікач, винний у смерті агента УБН. Очікується, що Ґрієр повернеться по Кінкейд. Вона занадто спокуслива…День перший: Кінкейд не здогадується про небезпеку. Весь час займається йогою. Чорт забирай, як вона рухається…День третій: Якщо ще раз побачу її принадливий силует — матиму серйозні проблеми.День п’ятий: Ґрієр не з’являвся. Але ситуація стає дедалі… кхм, напруженішою.День сьомий: Довелося піти на контакт із Кінкейд. Я доторкнувся до неї — і вже не можу зупинитися. Операція під загрозою. Пристрасть розгорається дедалі дужче… Боже, допоможи. мої враження:однозначно ця книга не схожа на те, що я звикла бачити в Елль Кеннеді, і це було цікаво. дійсно. але мені не вистачило напруги. люди в заручниках і жінка під дулом пістолета – це звичайно те, що треба (дивно звучить), але це всунули в останні 15 сторінок. а до цього типу нічого такого не відбувалося 🤷🏻‍♀️було кілька нелогічних моментів, але я вирішила не надто на них зациклюватися.мені не хотілося, як зазвичай, розтягнути книгу на пару-декілька днів, а навпаки – хотілося прочитати її за один раз. вона непогана і, можливо, варта уваги, але для мене вона із категорії "прочитати і забути"Оцінка: 4/5 ⭐️#відгук #агент #еллькеннеді #цитати

кохання залишиться, а закоханість триватиме книга: майже хороші хлопці 👬автор: Дар'я Чайкавидавництво: видавництво кількість сторінок: 442час читання: 03.06 – 07.06жанр: #роман + квір літератураанотація:Кім — ґей, і вся школа дізналась про це, коли його особисте листування злили в мережу. А я — його колишній найкращий друг. Після літніх канікул ми повернулися до школи, де чутки й плітки постійно переслідують нас, а ненависть деяких учнів до Кіма іноді переходить усі межі.Мені дошкуляє безліч запитань: чому Кім не дає відсічі кривдникам? Чому обірвав зі мною спілкування після років дружби? Коли я встиг так заплутатися у власних емоціях, що дозволив фантазіям стати реальністю?Я отримаю відповіді, хай там що. Проте правда, яка починає відкриватися, заплутує мене ще більше… мої враження:це саме те, що мені треба було. те, що я в захваті – це нічого не сказати. у цій книзі чудове абсолютно все: персонажі, стиль, атмосфера, дружба, кохання, школа.і я ніколи не скажу, що книга розтягнута, хоча по "міркам" буктоку, 400+ сторінок для такого сюжету – це забагато, але мені було навіть замало. текст суперлегко читається, він не перевантажений усілякими зарозумілими словами. ти наче читаєш фанфік на ватпаді, але в цьому випадку – дуже якісний фанфік. до речі, її цілком можна було б прочитати за один день. я за вчора проковтнула останні 260 сторінок, а це більше половини книги☝️🏽 просто я не звикла читати книгу за день, навіть якщо в ній небагато сторінок (хоча давно хотіла спробувати такий собі челендж).я переживала за персонажів: депресивні стани, аб'юз, панічні атаки тощо. настільки добре прописане це підліткове життя, що хочеться читати далі й далі. я почувалася так, ніби мені друг надіслав гс на годину, а я сиджу й слухаю.🧑🏻‍🩰про героїв. мені справді всі вони сподобалися. моментами дехто бісив, але не настільки, щоб прям фуфуфу.🕺🏽Тьома. (тут повинна бути картинка з мемом, але на жаль в текст вставити не можна, буде в тт). мені було не зрозуміло, чому він не відповідав Кіму тиждень після вимушеного камінґ-ауту. типу ти сам начудив, а потім ходиш і питаєш "чому він мене ігнорить?" дєйсвітєльно. але я такого сюжетного повороту не чекала, тож сиділа буквально "😧". ПІВТОРА РОКУ КОХАТИ І НЕ ЗНАТИ. окей, в мене всьо 🧍🏻Кім. мій хороший. протягом усієї книги було його так шкода 😭😭 він мій улюблений персонаж. просто моя бусінка. я розуміла його поведінку і в жодному разі його не засуджую (наприклад, за слова в бік Тьоми, бо він також не знав про його закоханість).💇🏼‍♀ Саша. мені також сподобалася її героїня. те, як вона поставилася до усієї ситуації між хлопцями – щось із чимось 🤌🏽 вона занадто хороша подругаокремо хочу сказати про ілюстрації. Маша Ґрімм робить дива, без перебільшень. неймовірні арти 💛Оцінка: 5/5 ⭐️#майжехорошіхлопці #цитати #відгук

сорі, цитати не буде книга: Помилка 🏒 ❄️автор: Елль Кеннеді видавництво: РМкількість сторінок: 355час читання: 31.05 – 02.06жанр: #роман або спортивний романанотація:Студент університету Джон Логан може мати будь-яку дівчину, яку захоче. Він зірка хокею, тож життя для нього — низка вечірок і сексу, який ні до чого не зобов’язує. Однак за його вбивчою усмішкою та природним шармом ховається відчай, що дедалі зростає: після випуску Логану доведеться покинути хокей і повернутися до свого маленького містечка. Сексуальне знайомство з першокурсницею Ґрейс Іверс видається йому ще однією швидкоплинною пригодою. І тільки прикра помилка, яка відштовхує дівчину, відкриває Логану очі на їхні стосунки. Однак чи вдасться йому отримати другий шанс? мої враження:не кидайте тапками, але Логан мені менше з усіх хлопців сподобався 🫠 але у книзі ще більш-менш.знову ж таки, є проблема в гг із родиною, як було в «Угоді», тож читаємо не лише про розвиток стосунків. але бліін, скільки ж тут було моментів, коли хотілося запустити тим самим тапком у Логана. мені здається, що значна частина причин, через які взагалі почалися їхні стосунки, була пов'язана з його зачепленим его. через це мені важко сприймати їх як пару, якій судилося бути разом «довго і щасливо».2⃣ -ий шанс. ну таке собі, якщо чесно. Логан справді налажав і образив Ґрейс. вона дала йому список а-ля романтичних жестів, він їх виконав – умнічка. він досяг свого. але все ж, таке відчуття, наче він це зробив для галочки. так, він закохався, але вдруге він прийшов у її квартиру, щоб довести (дещо 🤦🏻‍♀️), а не завдяки романтичним намірам. та й саме їхнє знайомство здалося мені доволі абсурдним. загалом враження від книги в мене десь 50/50: наче все біле і пухнасте, але надто багато тупих моментів, як на мене.Оцінка: 3.5/5 ⭐️#помилка #еллькеннеді #відгук

іноді люди раптово приходять у твоє життя і раз – ти вже не знаєш, як узагалі без них жив книга: Угода 🧡автор: Елль Кеннеді видавництво: РМкількість сторінок: 427час читання: 28.05 – 30.05жанр: #роман або спортивний романанотація:Ганна, яка склала іспит на відмінно, будь-що хоче привернути до себе увагу Джастіна. А Гарретт, що має небиякий досвід у мистецтві флірту, готовий на все, аби лиш вдало пройти переекзаменування. Тож, коли шляхи Ганни й Гарретта перетинаються, вони укладають угоду, що допоможе обом реалізувати свої найбільші бажання. Якби вони знали, до чого це приведе, то не повірили б.Ніжна та палка історія кохання від Елль Кеннеді. Університетські роки — хіба ж це не прекрасно? мої враження:не дарма я вирішила дати Елль Кеннеді ще один шанс після не надто вдалого досвіду з «Він». зізнаюся, великих очікувань на цю книгу я не покладала. звісно, хотілося, щоб вона мені сподобалася, адже нікому не хочеться вкотре розчаровуватися в книзі, але «Угода» все ж перевершила мої очікування.після детективів і фентезі спортивний роман зайшов мені просто чудово. книга читається дуже легко й швидко, деякі моменти змушували усміхатися або навіть сміятися.персонажі теж сподобалися - вони не ідеальні, мають свої проблеми, тарганів у голові, комплекси й дивні вчинки, через що здаються більш справжніми.мені подобаються романи, де стосунки не єдина рушійна сила сюжету. цікаво спостерігати, як герої змінюються, дорослішають і вчаться жити не лише поруч одне з одним, а й із власними труднощами. у цьому випадку обидва головні герої мають непростий досвід, пов’язаний із насильством у минулому. протягом історії вони поступово відкриваються одне одному, вчаться говорити про свої травми й не дозволяти їм керувати всім їхнім життям.мені сподобалися персонажі. усі!! (звичайно, окрім антагоністів). було приємно про них читати і сподіватися на краще. були крінж моменти (а де їх нема), але це хоча б змушувало посміхатисяОцінка: 5/5 ⭐️#відгук #угода #еллькеннеді

кохання непостійне й швидкоплинне. воно рідко буває твердинею, на якій можна щось вирішувати, хай би про яку гру йшлося книга: Нічний цирк 🌃автор: Ерін Морґенштернвидавництво: віваткількість сторінок: 540час читання: 15.05 – 27.05жанр: #фентезіанотація:Лондонські передмістя ХІХ століття, якими їх не знала історія. Конкорд, штат Массачусетс. Повітря повниться п’янкими пахощами карамелі й кориці. Вітер смикає чорно-білі смугасті намети мандрівного цирку. А чи це вже Прага? Хай куди вас приводить нічний цирк, щоразу затамовуєте дух від трюків татуйованої дівчини-змії; милуєтеся Крижаним Садом, який можна порівняти хіба що зі сном, або блукаєте чарівним Лабіринтом, а ще… Господи, скільки див!!! Але від першої сторінки ви розумієте, що тут панує магія. Адже цирк — це арена для змагань двох чарівників, які ще самі не знають, що ціна виграшу — кохання і життя. Як же виплутаються вони з цього магічного двобою, у який їх змалку втягли наставники? Чи не щезне цілий загадковий цирковий світ через чиїсь амбіції, чи не спопелять його чари? мої враження:я мала дуже високі очікування від цієї книги, і, на жаль, вони не зовсім справдилися. навіть після прочитання я не можу остаточно вирішити, чи сподобалася вона мені. можливо, справа саме в завищених очікуваннях, а можливо, книга справді має як сильні, так і слабкі сторони.📜 перші 200–250 сторінок були для мене досить складними. перед читанням я бачила багато відгуків і в українському, і в англомовному буктоці, де попереджали про заплутану хронологію. у результаті так і сталося: я постійно намагалася зрозуміти, коли саме відбуваються події та як пов'язані між собою різні сюжетні лінії. згодом я просто перестала про це думати й почала насолоджуватися історією такою, якою вона є.попри це, сюжет мені сподобався. він розвивається повільно, іноді навіть занадто повільно, але водночас залишається цікавим. персонажі вийшли живими та запам'ятовуються, а атмосфера взагалі окрема причина прочитати книгу. авторка створила неймовірний світ: під час читання буквально відчуваєш запахи, бачиш гру світла й тіні та ніби гуляєш територією цирку разом із героями.водночас ця історія значно темніша, ніж може здатися на перший погляд. тут є жорстокість, маніпуляції, використання людей як інструментів, позбавлення свободи вибору та навіть самопожертва заради порятунку інших. це не казка про магічний цирк, а радше гра на виживання, прихована за красивими декораціями та, можливо, рожевими окулярами.👀 окремо хочу сказати про фінал. багато хто сприймає історію Селії та Марко як романтичну казку з хепі-ендом, але для мене це справжня драма. вони пожертвували собою, щоб виправити помилки своїх жорстоких наставників і врятувати інших людей, і тим самим, вийти з гри.«нічний цирк» – це красивий, атмосферний і багатошаровий роман. якщо ви шукаєте швидкий сюжет і постійну динаміку, книга навряд сподобається. але якщо любите атмосферні історії та деталі, вона точно заслуговує на увагуОцінка: 4/5 ⭐️#нічний_цирк #відгук #цитати

брехня майже так само корисна, як і правда, бо вона теж може багато чого розповісти про людину Книга: Убивство поміж друзями Автор: Ліз Ловсонвидавництво: readberryкількість сторінок: 348час читання: 11.05 – 14.05жанр: #детективний_трилеранотація:Два роки тому брехня зруйнувала їхню дружбу. Тепер правда може вбити їх усіхЖиття найкращих друзів Ґрейс, Генрі й Еллі розділилося на «до» та «після», коли їхню вчительку жорстоко вбили. Завдяки свідченням Ґрейс за це ув’язнили Джейка, брата Генрі. Однак за два роки справу вирішили переглянути. Тож Джейк тимчасово на свободі. Місто обурене. Незабаром повторне слухання. І колишнім друзям доведеться знову об’єднатися, щоб з’ясувати правду… мої враження:занадто вже мені було схоже на "посібник з убивства..". дууже багато схожості я знайшла поки читала. але все таки тут своя історія, і вона дивовижна.хоч я і люблю підліткові розслідування, сама ідея того, що троє підлітків можуть перехитрити поліцію, адвокатів і батьків, здавалася трохи абсурдною. але щойно я перестала про це думати – мене затягнуло.як тобі те, що вбивцю сьогодні випускають із в'язниці? я не вгадала вбивцю (як завжди 🙂‍↕️), лише зрозуміла, хто був у це замішаний. спочатку підозрювала Ніка, потім Евана, вже навіть зраділа, що вгадала, але авторка мене перехитрила 🥲мені сподобалися усі головні персонажі. класно авторка змогла провернути їх дружбу і показати, що важливо, а що – ні.а доля Джейка... мені було його дуже шкода. і винних у цьому набагато більше, ніж здається. особливо той ультиматум від наркоторговців – це було справді жахливо і навіть моторошно.було декілька напружених моментів, що я сиділа буквально "😧". і через це я прочитала трохи більше половини книги за один раз.до речі, я так і не зрозуміла момент із трояндою на тілі Міріам. можливо, я щось пропустила або просто недокрутила це у себе в голові, але пояснення ніби так і не отримала.Оцінка: 4.5/5 ⭐️ #убивствопоміждрузями #відгук #цитати

можна мати лише одного – двох дуже близьких друзів. інші можуть тобі подобатися і все таке, але ти не докладаєш зусиль, щоб побачитися з ними Книга: Вечірка на ГелловінАвтор: Агата Крістівидавництво: КСД кількість сторінок: 300час читання: 04.05 – 11.05жанр: детективний #романанотація:"Я бачила вбивство!" - заявила тринадцятирічна Джойс під час вечірки на Гелловін. Звичайно ж, ніхто з гостей їй не повірив, навіть Аріадна Олівер, знана авторка детективів. Ох уже ці підлітки, які постійно прагнуть у будь-який спосіб привернути до себе увагу!Однак, коли гості розійшлися, дівчинку знайшли вбитою. Шокована місіс Олівер звертається по допомогу до свого друга Еркюля Пуаро.Перед ними подвійна таємниця: cвідком якого злочину стала Джойс і хто змусив її замовкнути навіки? І ось Пуаро знаходить першу зачіпку... мої враження:нудно – перше, що приходить в голову. я чекала чогось більш цікавого чи моторошного, особливо від самого вбивства, але вийшло якось занадто звичайно.задум наче й непоганий, але реалізація мені не зайшла. забагато зайвих персонажів, описів і роздумів. спочатку книга виглядала як цікава таємниця, а потім стала просто нудним чтивом із прісними персонажами.і у книзі немає жодного елементу Гелловіну, окрім самого вбивства на Гелловін. в мене всьоОцінка: 2/5 ⭐️#відгук #агатакрісті #вечірканагелловін

ти ніколи не зможеш знайти себе, якщо в комусь загубишся книга: 9 листопада 🍁автор: Коллін Гувервидавництво: РМкількість сторінок: 414час читання: 28.04 – 03.05жанр: любовний #романанотація:Як знати, що кохання справжнє? А який він — любовний поцілунок як у книжках? Як вісімнадцятирічним зрозуміти, що ця хімія гормонів переросте в щире кохання на все життя? І чи можна пробачити тому, хто збрехав ще в день знайомства? Ось на ці запитання шукають відповіді Феллон і Бен, які зустрічаються раз на рік упродовж п’яти років.А вам цікаво дізнатися, як закоханість юних героїв роману переростає в кохання? Як, долаючи перепони, зізнаючись у найпотаємнішому і спокутуючи провини, Феллон і Бенові вдається пробачити собі та повірити в себе, не втративши одне одного? мої враження:це третій роман від Гувер, який я прочитала і я маю що сказати.мені він дуже подобався, я була прям в захваті, коли читала. мені подобався сюжет, задум, персонажі (хоч і не завжди), стиль автора, ну ви зрозуміли.АЛЕ! я не розумію, чому в романах Гувер ще немає на початку книг списку тригерних тем (їх може і не багато, але вони масштабні; і якщо для когось ця тема – тригер, буде не дуже весело). це йдеться і про цю книгу, і про дилогію "покинь, якщо кохаєш".тригерні теми:смерть близької людинифізичні травми/опікипсихологічний станманіпуляції та емоційний контрользрада але окей. пройдемося по сюжету. коли читала, я наче перебувала під впливом рожевих окуляр. для мене все так було фантастично і романтично, що я не помічала дзвіночків.головні герої зустрілися, коли він заступився за неї в ресторані, добре, умнічка. в перший же день знайомства ви починаєте зустрічатися і типу будуєте плани на майбутнє, бо ви тааак сподобалися один одному, шо капєц. what is going on here???знову ж, я одягла рожеві окуляри і для мене це здавалося чимось неймовірним, бо описувалося саме так!!ви встановлюєте умови, що не будете спілкуватися протягом року і зустрінетесь в той самий день через рік, але вам так добре разом, що ви не хочете розлучатися, але треба + умови. ЯКЩО ВАМ ТАК ДОБРЕ РАЗОМ, ТО ВИ Б ЗАБИЛИ НА ТІ УМОВИ. це вже крик душі. ну блін, реально 😫 якби Феллон не поїхала, то її майбутнє полетіло коту під хвіст, добре, я розумію. але не підтримувати зв'язок, бо ти спонтанно так захотіла і тепер не хочеш порушувати умову!? я в сльози від тупості.на цьому моменті я сумніваюся в своїй оцінці.їхнє кохання це щось із чимось. але також умовою було те, що вони можуть зустрічатися з іншими людьми. усю сюжетну лінію Бен був до нестями закоханий у Феллон, що аж замутив із Джордін. браво 👏🏽👏🏽 "я кохав тебе весь час, але так трапилося, що зійшовся з іншою, я не думав, що ти мене кохаєш", шо серйозно!?«тобто я реально її кохаю. це любов, яка і лічить, і калічить, і благословляє, і паралізує» (оцінка вже знизилася на півтора)величезний спойлер❗️я, м'яко кажучи, в шоці від того, що частково в пожежі винен Бен. типу в сенсі... і звісно зрозуміла реакція Феллон. його рукопис наче згладив цю тему, він пояснив свої наміри і тут вона одразу йому пробачила.. я розумію, що він не хотів, аби хтось постраждав, але от так одразу..єдине, що мені справді сподобалося – цитати.Оцінка: 3/5 ⭐️ я до сих пір сумніваюся#відгук #9листопада

екранізація vs книга «Гордість і упередження» (2005)я дивилася це 2–3 роки тому, але майже нічого не пам’ятала, тому вирішила передивитися.чи потрібно знову говорити про те, що сюжет десь наполовину вирізали? думаю, ні.актори. коли дивилася вперше, ще не читаючи книгу, мені здавалося, що вони підходять на всі сто, але є одне «але» (а може й не одне).Елізабет Беннет, або Кіра Найтлі в екранізації – шикарна жінка, нічого проти не маю, але на цю роль не зовсім підходить. вона занадто гарна для неї. у книзі не раз наголошувалося, що Ліззі не вирізнялася своєю зовнішністю, дехто навіть називав її непримітною, щось на кшталт цього.містер Дарсі. читаючи книгу, я уявляла його трохи інакшим, навіть знаючи, хто грає в екранізації. у фільмі він виглядає занадто бундючним 😭 тобто так, він і в книзі серйозний і стриманий, не дуже проявляє емоції, але у фільмі це аж занадто підкреслено, що починає дратувати.Джейн. приблизно те саме, що і з Ліззі. у книзі вона найгарніша з усіх сестер Беннет і трохи повненька. в екранізації акторка (Розамунд Пайк) дуже красива, але все ж не повністю відповідає опису.сестра Дарсі, Джорджіана. я уявляла її як дівчину з більш вираженими рисами обличчя, впевнену, можливо навіть трохи статну. у фільмі ж показали скоріше дівчинку (що, звісно, відповідає її віку), емоційну, жваву, невинну тощо.фінал сподобався, хоча його теж максимально скоротили.Оцінка: 4/5 ⭐️, якщо не брати до уваги каст акторів, який мені десь 50/50 зайшов.#екранізаціяVSкнига #гордість_і_упередження