варто мені заплющити очі — й одразу починають програватися спогади, повертаючи мене до самого початку Книга: Сем на зв'язку 📲Автор: Дастін ТаоВидавництво: віваткількість сторінок: 377час читання: 01.02 — 28.02жанр: #романскорочена анотація:Сімнадцятирічна Джулі планувала майбутнє з коханим — переїзд, коледж, літо в Японії. Але Сем помирає, і всі її плани руйнуються.Намагаючись впоратися з болем, Джулі уникає похорону та намагається стерти спогади про нього. Та одного дня вона телефонує на номер Сема, щоб просто почути його голосову пошту… і він відповідає.Дівчина отримує шанс сказати «прощавай». Але що більше вона чує його голос, то важче стає відпустити мої враження:я навіть не намагалася не закинути цю історію, коли взялася за "не озирайся і мовчи". можливо, саме через це я читала її місяць, але тим самим книга видалася гірше, ніж я того очікувала.задум хороший, але реалізація не зовсім вдалася. наче і все супер: емоції, які намагається передати автор; флешбеки з минулого, досить таке щасливе підліткове кохання і я справді в нього повірила. але потім мені почало набридати. ❗️далі зі спойлерами:я не розуміла сенсу дзвінків між Джулі та Семом. "попрощатися". але мені здається, що це більше травмує чи що.., звісно смерть не менше, але все ж. ще для мене було дивним, що от так випадковим чином Джулі набрала Сема і він узяв слухавку. звичайно, що людина в такому стану, в якому опинилася Джулі, могла зробити будь-що і данний випадок найкращий із можливих, але все так випадково складається, що тріішки не віриться.+ мені було незрозуміло чому Джулі не приходили повідомлення весь час, поки вони розмовляли з Семом. можливо, це саме я не зрозуміла тогоя плакала впродовж книги 2-3 рази. враховуючи, що я досить таки сентиментальна людина і всі події виправдовують мої сльози, то ще нормально. але я і посміхалася також, особливо, коли описувалися моменти з минулого + мені сподобалася дружба. імена не назву, я їх вже забула 😁Оцінка: 3.5/5 ⭐️#відгук #семназвязку #дастінтао #віват