Вів’єн має кар’єру, особистість, власну думку і здатність цікаво існувати поза сюжетним контекстом. В тому сенсі, що не менш цікаво було б прочитати, наприклад, виробничий роман про її роботу організаторкою заходів і це мало б бути щось на зразок Геріотта. Тому що від Баффі в мене таааааааакііііі флешбеки до незабутнього образу місіс Памфрі, що я всю книгу чекала на захід для її песиків.Тут ми переходимо до другого плюсу: персонажі, навіть другорядні, прописані якісно. Вони живі, вони цікаві, вони тривимірні. І ви не переплутаєте Ізабеллу зі Слоун, Баффі з Сесилією чи Кая з Крістіаном. Більше того, їхня поява не просто рухає героїв до фінального весілля, але й робить створений авторкою світ яскравішим та повноціннішим.Третє, а саме Данте. Наш місцевий містер Дарсі, який добряче покатав мене на емоційних гойдалках від “О, привіт, містере Дарсі, як почуваєтесь у шкірі темпераментного італійця (спойлер: фігово)?” до “Шоооо, нєєє, Дарсі так НІКОЛИ не вчинив би!” (спойлер: ще й як вчинив би) і, нарешті, до фінального “нє, ну таки Дарсі. Ну майже Дарсі, але хлоп біжить у правильному напрямку”. Батьки Вів’єн, звісно, люди не дуже приємні. Але що приємно, то це демонстрація авторкою того, як вони докотилися до такого життя. Не те щоб докладно, але чого старше покоління Лау поводиться саме так - зрозуміло. Не виправдано, але зрозуміло.З недоліків - передфінальний плот твіст, коли наші закохані мають пережити розрив і возз’єднання. Мені він не сподобався певною нереалістичністю рішень Данте. В сенсі якби це відбувалося по гарячих слідах - ок. Він в нас король гніву. Але ж все вистигло вже. Тут не про гнів, не про імпульсивне рішення. Відсторонено, за добу після прочитання, можу сказати, що цілком логічно як для Данте з початку історії, але спірно для Данте в моменті плот твісту.Ну і возз’єднання. Знаєте, той випадок, коли я думала, що ж він зробить, бо взагалі-то, такі речі не пробачають. Але шо ж… Кохання - то є страшна річ! Вона відбирає в нас розум і волю. Вів’єн ще гідно протрималася.Фінал, як фінал. Весілля на італійській віллі, кохання, пристрасть і обіцянка познайомити нам з іншими королями гріхів. Оскільки я вже нахапалася спойлерів і трохи познайомилася з Каєм, який буде королем гордості у другій книзі, у романі - підозрюю, що він стане моїм улюбленцем. Ну не можу я спокійно дихати в бік чоловіків з британським акцентом і хобі перекладати академічні тексти латиною від нудьги! Не можу! А ще він найінтелігентніший з усієї компашки і, відповідно, має всі ознаки грін флегу (поки що).У підсумку. Прекрасний, захоплюючий та дуже якісний лавбургер, який припаде до душі як прихильникам жанру, так і фанатам Джейн Остін. А ще це ідеальний варіант для знайомства з романтичною літературою. Бо привабливий, яскравий та чудово написаний.Окремий бал авторці за нічні перекуси і максимально дивні поєднання продуктів. Пані таки знається на збоченнях! Поважаю!