УП. Кляті питання

Які ризики варто врахувати уряду під час планування відбудови країни?Надзвичайно важливо ефективно витрачати кожну гривню, що спрямована на відновлення України. ЄП зібрала десять ключових ризиків, яким варто запобігати під час планування та впровадження відбудови. Зокрема:1. Використання урядом, міжнародними організаціями, іншими донорами та громадськістю різних систем показників відбудови для оцінки її ефективності. 2. Орієнтація лише на відновлення житла та критичної інфраструктури, як-от доріг та мостів. Важливо враховувати також відбудову соціальної інфраструктури та планувати стале використання природних ресурсів. Це важливо для людиноцентричного відновлення, яке спонукає людей повертатися у свої населені пункти. 3. Відстеження лише коштів на відбудову, що спрямовуються через уряд, та дублювання фінансування. Позабюджетні та приватні кошти можуть становити велику частину грошей на відбудову, оскільки в уряду країни, що постраждала, часто немає власних коштів на відбудову.4. Моніторинг лише кількісних показників відновлених будівель та неврахування питання, як запобігти лихам у майбутньому. Важливо приділяти увагу і моніторингу вже відбудованих об’єктів на їхню відповідність принципам безбар’єрності, енергоефективності та сталості.5. Нереалістичні плани: заниження витрат та термінів. Досвід інших країн свідчить, що для успіху відбудови дуже важливо визначати реалістичні плани та проєкти. В іншому разі впровадження проєктів переривається або затягується.

Що собою являє Чорноморський флот Росії та що від нього чекати?УП розібралася, яким нині є Чорноморський флот РФ, що з 24 лютого 2022 року пройшов шлях від бравурного лякання українських прикордонників на Зміїному, до потоплення флагмана "Москва", ударів по бухтах дислокації та постійних атак з боку українських безпілотників:1. Станом на 24 лютого 2022 року Чорноморський флот РФ нараховував 74 бойові кораблі. За даними українського Генштабу, наразі число втрат кораблів та катерів ЧФ РФ складає 18 одиниць. Втім, не всі ці втрати росіян є безповоротними. Деякі з підбитих суден вони підняли, наприклад "Адмірал Макаров".2. Загалом в Чорному морі зосереджено до 50 російських бойових одиниць, але серед них є ті, які перебувають на доковому ремонті. По місцях базування, якщо брати з катерами різного класу, нараховується до 80 бойових одиниць в Азово-Чорноморській акваторії. Плюс до 20 одиниць прикордонників, морської охорони ФСБ РФ.3. Третина з бойових кораблів розташовані в Новоросійську, дві третини стоять у Севастополі. Найнебезпечнішими з них наразі є носії ракет "Калібр" – це 2 фрегати, 3 корвети "Буян-М", 4 підводні човни. А також бойові кораблі старих версій, що мають на озброєнні надзвукові крилаті протикорабельні ракети "Москіт".4. Окрема тема – бажання Росії розгорнути Азовський воєнно-морський район зі штабом у Маріуполі. За озвученим задумом, він має складатися з 8 бойових кораблів та 16 суден забезпечення. Зокрема, там хочуть розмістити кораблі-носії "Калібрів".5. Якщо сумувати бойові потужності, зосереджені в Чорному, Азовському та Каспійському морях, то загальний максимальний залп "Калібрами" може скласти 100 ракет. Небезпеку можуть становити і десяток великих десантних кораблів, які є на озброєнні ЧФ РФ. Вони можуть застосовувати системи залпового вогню на кшталт установок "Град" із сумарним залпом на 400 ракет.6. Головна проблема в морській боротьбі з Росією лежить у самій окупації Криму, оскільки півострів є тим місцем, яке своїм географічним становищем забезпечує базування флоту. Але ключ від півострова передусім знаходиться на суші, оскільки за всю історію воєн його завжди звільняли саме сухопутним шляхом.

"Зеленський скасував демократію": як ультраправі республіканці маніпулюють темою українських виборів?Громадянська мережа ОПОРА дослідила, хто доклався до дискредитаційної кампанії в американському сегменті твіттеру і фейсбуку та які ключові дезінформаційні наративи щодо українських виборів ширяться в цих соцмережах. Коротко: 1. Більшість твіттер-акаунтів, які поширюють дезінформацію про українські вибори, не надто популярні: 74% акаунтів мають менше 1000 підписників. Лише 24,2% акаунтів мають значну авдиторію: 19,4% – від 1 до 10 тисяч підписників, 3,8% – від 10 до 50 тисяч, 1,3% – від 50 до 500 тисяч підписників. 2. 17 акаунтів у нашій вибірці мали понад 500 тисяч підписників: серед них, зокрема, відомий прихильник теорій змови, хакер і шахрай Kim Dotcom, журналіст Глен Грінвальд, членкиня Палати Представників США від Республіканців Марджері Тейлор Грін, сатиричне консервативне видання The Babylon Bee та колишній ведучий Fox News Такер Карлсон, відомий своїми антиукраїнськими висловлюваннями.3. Найпопулярніший серед нашої вибірки наратив полягає в тому, що відсутність виборів означає відсутність демократії. Показовими є твіти деяких користувачів про те, що РФ "більш демократична", ніж Україна, адже вибори там відбуваються.4. У цій звʼязці також можна побачити багато порівнянь війни в Україні з Громадянською війною в США. Мовляв, оскільки США змогли провести вибори у 1864 році, коли війна тривала на їхній території, то чому Україна не може провести їх нині, маючи значно більше можливостей (поштове, електронне голосування тощо). 5. З огляду на все це, відкладення виборів в Україні такі дописувачі сприймають як захоплення влади Зеленським. На думку таких дописувачів, Зеленський не буде завершувати війну та готовий воювати "до останнього українця", аби якнайдовше мати доступ до влади та грошей.6. Перша й найбільш невтішна для України теза полягає в тому, що відсутність виборів в Україні має автоматично призвести до скасування або зменшення фінансової й військової допомоги для нашої країни. Цю ж тезу активно використовують для того, аби звинуватити Байдена і Демократичну партію у фінансуванні "чергового авторитарного режиму". 7. З часом цей наратив трансформувався, і почали з’являтися твіти, що "скасування" виборів в Україні – це начебто"обкатка" цього процесу, аби згодом застосувати його у США. Зокрема, висловлюють думку, що перед виборами 2024 року Байден не захоче проводити волевиявлення, розвʼяже Третю світову війну та під приводом воєнного стану скасує вибори у США, аби не дозволити повернутися до влади Трампу.

Росія втратила "Луну-25", Індія успішно завершила місію. Чому країни поновили гонку за ресурси Місяця?Низка країн готова витрачати сотні мільярдів доларів для повернення людини на Місяць. Причина такого інтересу – вода. Хто наразі ближче до цілі? Розповідаємо: 1. 23 серпня індійська місія Chandrayaan-3 посадила свій роботизований модуль Vikram на Місяць. Індія стала четвертою країною після СРСР, США та Китаю, якій це вдалося. Ба більше, Індія перша підкорила південний полюс Місяця.2. Сучасні місячні програми мають більше економічного підтексту щодо потенційних ресурсів, головний з яких – вода. Учені припускають, що водяний лід може прилипати до дна кратерів Місяця, у які ніколи не потрапляло сонячне світло. Наприкінці минулого століття місії NASA Clementine та Lunar Prospector збирали інформацію про корисні копалини Місяця і засвідчили наявність льоду в затінених кратерах південного полюса.3. У 2008 році дослідники з Університету Брауна переглянули зразки, доставлені місією "Аполлон", і знайшли водень в крихітних кульках вулканічного скла. В останні роки було ще кілька місій, які підтвердили наявність води в затінених регіонах Місяця. У 2020 році NASA оголосило про виявлення води на освітленій Сонцем поверхні Місяця.4. Наявність стародавнього водяного льоду може стати джерелом питної води для майбутніх астронавтів, які перебуватимуть на Місяці. Наміри NASA реалізувати тривале перебування людини на поверхні супутника Землі настільки амбітні, що агентство планує розробити ядерний реактор і протестувати його на супутнику до кінця 2030 року.5. Крім того, воду можна розкласти на кисень і водень. Кисень потрібний для дихання, а воду можна використовувати для створення ракетного пального. Останній фактор може перетворити супутник Землі на зупинку, де космічні кораблі поповнюватимуть запаси пального перед польотами вглиб Сонячної системи.6. США є підписантом угоди про спільне використання ресурсів у космосі, а Китай і Росія – ні. Договір про космос 1967 року забороняє країнам висувати територіальні претензії на небесні тіла, але дозволяє використовувати тамтешні ресурси. Однак, не зрозуміло, чи включає договір продаж видобутих корисних копалин з метою отримання прибутку на Землі. У США зазначають, що хочуть зберегти ці потенційні запаси для міжнародної спільноти і не дати Китаю оголосити права власності на воду.

"Гаазький трибунал" стає реальністю: як Україна та Захід домовляються про спецсуд для Путіна?"Європейська правда" дізналася деталі переговорів про створення цього спеціального та безпрецедентного "гібридного" суду, який, виходячи з оновленої позиції Києва, цілком можна буде називати "гаазьким трибуналом". Коротко переповідаємо: 1. За даними джерел ЄП, Спецтрибунал щодо злочину агресії створюється у Гаазі і діятиме за нідерландським законодавством. Нідерландський уряд вже дав на це попередню згоду; Гаага також зручна через те, що там діють інші міжнародні суди, а також діятиме реєстр злочинів РФ, де будуть зібрані докази масштабів агресії. 2. Очевидно, до роботи долучаться також українські та інші судді, та й загалом склад цього інтернаціоналізованого суду доведеться сформувати – і тут є домовленість з Радою Європи про те, що вона допоможе з оргпитаннями, кажуть джерела.3. Але головна непогоджена наразі деталь – це те, чи опиниться серед підсудних трибуналу Путін. Що треба чесно визнати: фізично на лаві підсудних ми Путіна не побачимо. Бо Росія його не видасть.4. Вашингтон категорично проти того, щоби судовий процес проти Путіна розпочався ще тоді, коли він є президентом. І опір ідеї засудження Путіна ще під час перебування на посаді йде не лише з Вашингтона, а фактично з усіх столиць держав-членів G7.5. І справа навіть не в самому Путіні. Африканські диктатори та навіть лідери хунт, що затрималися при владі; порушники прав людини в Азії та по всьому світу, і навіть Кім Чен Ин – усі вони до певної міри лишаються рукоподаваними у світі. З ними доводиться домовлятися про доступ до ресурсів, про голосування в міжнародних організаціях, про регіональні проєкти… Прецедент того, що всі ці лідери зможуть стати офіційними підсудними, а потім засудженими з вимогою видачі в Гаагу, лякає багатьох представників дипкорпусу тих держав, що грають у геополітику.6. Те саме обмеження стосується прем’єра Мішустіна і глави МЗС Лаврова. Усі інші винуватці агресії – Шойгу, Герасимов і далі за списком – подібних протестів не викликають.7. Наразі діалог про це не закінчений. Рішення не ухвалене, з боку Києва у тому числі. Але треба констатувати, що у разі, якщо перед нами стоїть завдання зібрати максимум голосів у Генасамблеї ООН, поступки з українського боку не виключені. Головне – збалансувати їх такими деталями, які забезпечать ефективність спеціалізованого трибуналу в Гаазі.

Майже прострочені. Чи розженуть депутатів і чи замінять міністрів?Ми вирішили розібратися, чи можливо провести будь-які вибори під час воєнного стану, чи насправді є в них потреба та які наслідки для української демократії це матиме. Переказуємо коротко: 1. Стаття 83 Конституції передбачає, що у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану. Крім того, вибори президента, Ради і навіть органів місцевого самоврядування заборонені статтею 19 закону про правовий режим воєнного стану. 2. Водночас спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук обережно зазначає, що насправді Конституція не забороняє проводити вибори. Тобто, якщо сильно захотіти, то вибори можна буде провести коли завгодно. Треба поміняти закон про воєнний стан, але це формально можливо.3. З одного боку, вибори могли б згладити той разючий дисбаланс, який накопичився між запитом суспільства на певні політичні сили і реальним представництвом у Раді. Згідно з опитуваннями, 73% людей хотіли б великого оновлення влади після перемоги, а 69% українців воліли б змінити парламент. 4. Європейські політики підкреслюють, що Путін навесні переобереться на новий термін, а в Україні і в президента, і в Ради закінчуються повноваження. І Путін буде грати на цій "простроченості" української влади.5. Однак, жодні вибори фізично неможливо провести. Крім того, щоб встигнути з виборами на осінь, треба було б оголошувати їх уже. Третя перепона – екзистенційна. Вибори – це завжди про розколи і внутрішні поділи. Вибори під час війни розірвуть країну.6. Переобрання Ради натомість могло б перезавантажити Кабмін та вдихнути у нього нове життя. Зараз міністри не беруть на себе сміливості, щоб запропонувати Зеленському альтернативні шляхи для досягнення цілей – таким чином проблеми просто підвішуються. Однак переобрання, як видається, не станеться. Тому в уряді триває практика точкової ротації. 7. Наразі черга дійшла до міністра оборони Олексія Резнікова. Декілька джерел УП в оточенні президента пророкують Резнікову позицію посла України у Великій Британії. І міністр оборони зовсім не проти реалізувати цю ідею. Найбільш імовірними кандидатами на посаду очільника МО називають віцепрем'єра з відновлення України Кубракова та міністра з питань стратегічних галузей промисловості Камишіна. З обома були розмови на Банковій, однак жоден поки серйозно не готується до зміни посади, – ніхто не хоче йти міністром оборони.

Які проблеми фронту проходять повз командування Медсил?У цьому тексті "Українська правда" розповідає, як і з чого почалося велике обговорення неякісного такмеду в армії, деталізує, що саме викликає обурення в бойових медиків і як це можна виправити, а також, як на цей скандал реагують у командуванні Медичних сил. Головні проблеми: 1. Неякісні турнікети. Турнікет – це одноразовий дорогий (американський CAT коштує 1400-1800 грн за штуку) засіб для зупинки кровотечі, який потрібен кожному військовому в кількості 3-4 штуки. Замість нормальних сертифікованих турнікетів до військових потрапляють китайські підробки. Це стається через те, що командування Медсил не має превентивних вимог до турнікетів, що надсилають інші країни, та не фільтрує те, що отримує. Як наслідок – людина знекровлюється через те, що турнікет рветься або не тримає тиск.2. Брак евакуаційної броні. Військових у кращому разі вивозять з передової на звичайній броні – М-113 або БМП, у гіршому – на звичайних, вразливих до обстрілів і уламків пікапах. Окрім браку спецтранспорту, є ще питання з тим, як КМС його розподіляє. Наприклад, ще пів року тому професійний, обладнаний під евакуацію, кейсевак привозив на стабпункт продукти з дніпровського госпіталя.3. Застаріла картка пораненого. Досі частина бойових медиків послуговується радянською карткою пораненого, що має назву "форма-100". По-перше, вона незручна для заповнення та містить застарілий перелік поранень – на кшталт ядерної та хімічної зброї. По-друге, вона часто надрукована російською.4. Відсутність єдиного органу, який би опікувався бойовими медиками. Робота бойових медиків перебуває в зоні відповідальності одразу кількох органів: КМС, Генштабу, МОЗу. І водночас не перебуває під патронажем жодного з них. Бойові медики значною мірою виконують свою роботу завдяки волонтерській підтримці. 5. Бюрократія. Начмед бригади має оформити заяву, наприклад, на отримання аптечок. Далі оглянути їх, прийняти на баланс і за потреби списати. По кожній аптечці, щоб її списати, треба провести розслідування. Це довго, важко і для цього потрібні люди, яких часто немає. Щоб обходити ці бюрократичні процедури, медики працюють з волонтерами. Дехто "в білу" – тобто офіційно приймаючи аптечки на баланс, дехто – неофіційно. В однієї з бригад є стікер "візьмемо, але без актів", тому що немає стільки людей, які будуть цим займатися.

Депутати хочуть узаконити порнографію: що це дасть?Законопроєкт, за який ми всіма руками за! Розповідаємо, як порнографія регулюється зараз, що депутати пропонують змінити в законодавстві та що країна може отримати від декриміналізації “дорослого” контенту: 1. У більшості країн ЄС (Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Кіпр, Мальта, Норвегія, Польща, Нідерланди, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія) порнографія легалізована. Там дозволені публікація, придбання цифрового чи іншого порнографічного контенту, але з віковими обмеженнями, зазвичай до 18 років, та забороною дитячої порнографії.2. Декриміналізація порнографії дозволить економити бюджетні кошти, адже на доведення провини людей за 301 статтею Кримінального кодексу правоохоронці витрачають чимало часу та зусиль. За найбільш консервативними оцінками, видатки бюджету на розслідування справ за 301 статтею Кримінального кодексу могли становити 11,5 млн грн.3. Сфера виробництва порноконтенту може сприяти залученню інвестицій в економіку. Зрештою, для виробництва порнографії не потрібно будувати заводи, у які будь-якої миті може прилетіти ракета. Оскільки за кордоном споживання порнографії набагато більше, ніж в Україні, то легалізація такого контенту може стати одним з джерел надходжень валюти.4. Крім того, ця галузь інноваційна. Порноіндустрія є одним з рушіїв розвитку технологій. Наприклад, одним з мотивів приватного розвитку інтернету було порно. У якийсь момент на нього припадало понад половину трафіку. VR-технологія теж розвивалася через порноіндустрію.5. Платформи на кшталт Onlyfans сплачують податки в бюджет України. Однак цей податок – це ПДВ, який платять споживачі контенту. Натомість дохід творців, які цей контент продають, не оподатковується. Якщо доходи українських творців контенту на Onlyfans становлять 15,8 млрд на рік, то в разі їх повної легалізації бюджет міг би отримати 3 млрд грн у вигляді ПДФО та військового збору.6. Ніяких податків не сплачують і вебкам-студії, які натомість збагачують окремих правоохоронців та чиновників хабарями. Якщо в Україні працюють 25 тис вебкам-моделей і кожна з них щомісяця заробляє по $1 тис, то надходження лише від ПДФО та військового збору з цих доходів могли б становити близько 2 млрд грн на рік.

Що нам розповіла Світлана Воронова («Азов») про 11 місяців полону? До того як стати військовою, одеситка Світлана Ворова працювала інженером техвідділу в "Укрзалізниці". Її син, 28-річний боєць "Азову" Олександр Кутузакій, позивний "Кутуз" у лютому 2015 року загинув поблизу Широкиного. В 2020-му жінка остаточно вирішила, що має продовжити справу старшого сина – та вступила до "Азову". Світлана провела 86 днів на «Азовсталі», а потім 11 місяців в полоні. Кілька цитат з її інтерв’ю: Про побут в Оленівці: Антисанітарія повна, води не було. Нам давали через кормушку баклажки з технічною водою. Ми пробували її цідити, відстоювати, щоб пити. І ще намагалися попратися трішки, умитися, руки хоч помити. Постійні діареї були у дівчат, кишкові розлади. Раз на тиждень, ну це в найкращому випадку, нас виводили в душ.Про харчування в Оленівці: Годували – це важко назвати. Хіба що хліб, який пекли наші дівчата. Все інше – водичка, в якій плаває шматочок картоплі. Каша, в якій варилася риба нечищена, з хребтами, кістками, з усім. Без масла, без солі, без нічого. Загалом за 11 місяців полону я схудла на 30 кг.Про допити та катування: У нас була зміна "денеерівців", дуже жорстоких, які сильно знущалися з хлопців. Били, скотчем змотували руки, ноги і продовжували знущатися. Шокерами били. Ми тільки чули, як вони кричали, стогнали. Після одного з допитів одного хлопця винесли на ношах мертвим – сказали, нібито покінчив з життям. Але ми чули, як "денеерівці" заходили до нього в камеру серед ночі неодноразово, били його, кидали і знущались, як могли.Про допити дівчат: Крім того, що нас ображали, штовхали, нас не били так. В Оленівці такого не було. Хіба що по гомілках могли стукнути, по спині. Домагань, наскільки я знаю, теж не було. Лише на словах – казали: "От вас всіх треба зґвалтувати, щоб ви понароджували нам росіян".Про вибух в Оленівці: Вертухаї перед самим вибухом дуже веселі ходили. А тоді вибух. Паніка. Вірніше, імітація паніки у них, це відчувалося. По їхній поведінці було зрозуміло, що це не наші, розумієте? І чули ми, звідки прильоти йдуть. Про побут в московському СІЗО: Іноді нам показували радянські фільми. Хороші фільми. "Королева бензоколонки", "Свадьба в Малинівці", в цих фільмах всі в вишиванках, розумієте? "В бій ідуть одні старики", до прикладу. Там, де Биков каже: "Ви ж летіли над моєю Україною, там і небо голубіше, і трава зеленіша". Нам це надавало сил. Може, росіяни цього не розуміли. Начальник СІЗО нам дозволив читати книжки. Всі, звичайно, були російською мовою. Нам взагалі не дозволяли розмовляти українською. І вголос не можна було розмовляти – лише пошепки. Але ми читали. За сім місяців прочитали сто книжок. Коли я не читала, то мила стіни.Про карцер в Оленівці: У приміщенні 2,5 на 2,5 метри тримали 10 людей. З карцеру на двір виводили раз на три тижні, а бувало, і раз на місяць. Віконце з вулиці зашите жестю, в якій дірки просвердлені у формі Z. Всередині двоярусна шконка. На кожній шконці спали по дві людини, а інші на полу, під шконкою, на перилі туалету, на столі, на лавці. Я спала під шконкою. Підлога була цементна. Ми просили, і нам деколи давали матраци. Хоча матрацом це не можна назвати – то тряпка з ватою, грязна, зацвіла. Мишки по нас бігали. Ми ловили цих мишей, така була розвага.Про те, що планує робити після реабілітації: Служити. Продовжувати справу. Буду служити, поки мене не виженуть. Діти? Вони знають, що їхня мама – самостійна жінка, і все одно буде так, як вона сказала.

Як конкурс серіалів закінчився для Ткаченка відставкою і до чого тут “95 квартал”?Розповідаємо, як посварились президент і міністр культури і чому Олександра Ткаченка пішли у відставку. Всі деталі у тексті, а тут коротко: 1. Реанімувати серіальне виробництво мало ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України", тобто канал "Freedom" (і до недавнього часу Dom). Саме ця платформа оголосила конкурс з відбору проєктів для виробництва аудіовізуальних творів.2. На 2023 рік з бюджету на серіали виділено понад 448 млн грн. В інтерв'ю ВВС на той момент вже ексміністр Ткаченко розповів, що перерозподілити ці кошти на потреби армії неможливо. За його словами, йдеться переважно про кошти країн-донорів. Гроші партнерів йдуть на покриття бюджетного дефіциту, але з умовою, що їх не можна витрачати на потреби армії. 3. Організатором конкурсу насправді був Мінкульт, але за його умовами канал "Freedom" був замовником і, що важливо, правовласником усіх серіалів. Тобто усі права на монетизацію контенту відходять до держави. Це означає, що продакшни якщо і зможуть заробити, то тільки на продакшн-фіт – тобто на тій маржі, яку вони закладають у виробничий бюджет. Тому вони і намагались цей бюджет збільшувати.4. Позиція "іномовника" щодо фінансування розважального продукту під час війни була проста. Створення такого контенту оголосили питанням національної інформаційної та культурної безпеки.5. Переможці мали здати готовий матеріал, а це по кілька десятків серій, до кінця 2023 року. Як переконують люди з кіноринку, якщо мова йде про зйомки 20-30 серій, то такий проєкт не може починатись у липні. Інакше до кінця року фізично неможливо буде встигнути. Тобто на конкурс подавались проєкти, які уже були в різних продакшнів у роботі.6. Поки публічною стала лише частина інформації про те, який проєкт на яку суму буде фінансуватися. Наприклад, щодо вартості проєктів "Кварталу 95" інформації досі немає. В "МПІУ" у відповідь на запит УП пояснили це тим, що "наразі проводяться переговори з переможцями мистецького конкурсу". Тобто попри скандал із гучними відставками сам конкурс ніхто не скасовував, і компанії очікують своїх грошей.7. Найцікавішою виявилась доля "мільйонів Ткаченка". Конкурс, станом на день виходу цієї публікації, не просто тривав, а перейшов у стадію переговорів. Отже, бюджетні гроші, через розподіл яких звільнили главу Мінкульту, і далі мусять бути розподілені на серіали.