Інформація та статистика Telegram-канала УП. Кляті питання - @ukr_pravda

УП. Кляті питання

Що ЄС чекає від України та як оцінює готовність до вступу?

30 жовтня Єврокомісія оприлюднила щорічний звіт про розширення – масштабний документ з оцінкою справ в усіх державах-кандидатах. Звіт не дуже оптимістично оцінює обсяг реформ, проведених Україною за останній рік, але є й позитивні новини. Якщо коротко:
1. Прогрес, тобто швидкість втілення реформ Україною, Єврокомісія оцінила на минулорічному рівні – але це все одно дуже низький показник. За рівнями від 0 до 4, які застосовує Єврокомісія, ми отримали 1,79 бала (торік було 1,68). У 6 з 33 сфер Україна показала "добрий прогрес", тобто на трієчку. Найвищий бал оцінки швидкості реформ не маємо за жодною главою майбутніх переговорів з ЄС.
2. Можна, звісно, тішитися, що Україна також ніде не показала "відкату". Але це – слабкий привід для радості. Водночас те, що скринінг (підготовчий етап перед початком змістовних вступних переговорів) зараз має ключове значення і що він іде дійсно добре, підтверджує також сам звіт. Ще один позитивний сигнал – те, що Єврокомісія навіть у офіційній заяві наголосила на прагненні відкрити найближчим часом відразу кілька переговорних кластерів з Україною.
3. Брюссель не чекає від України проведення виборів до завершення воєнного стану. Водночас там стверджують, що знають про "випадки непропорційних обмежень на подорожі представників парламентської опозиції". Загалом у ЄС достатньо позитивно оцінюють роботу Верховної Ради. При цьому, у той час як влада частіше критикує опозицію за те, що її представники організовують онлайн-трансляції засідань – в ЄК наводять їхні дії як позитивний приклад.
4. Одне з критичних зауважень Брюсселя стосується фінансування з держбюджету телемарафону "Єдині новини". Також прозвучали сумніви щодо об’єктивності телемарафону. ЄС чекає, що влада України "має поступово відновлювати прозорий, плюралістичний і незалежний медіаландшафт", що означає, зокрема, можливість для телеканалів мовити незалежно від телемарафону.
5. А от у питанні протидії корупції оцінки ЄС – набагато кращі за очікування багатьох: "Показники боротьби з корупцією ще більше покращилися… а загальна кількість обвинувальних актів та судових рішень досягла найвищого рівня за весь час існування ключових антикорупційних інституцій". Водночас Україна має збільшити кількість суддів та персоналу ВАКС; надати НАБУ право проведення судекспертиз та оперативного прослуховування; повноцінно запустити систему електронного управління справами антикорупційних органів та ВАКС; забезпечити ВАКС постійним приміщенням.
6. В останній рік Україна працювала над формальним запуском переговорного процесу, але ще не розпочала переговори по суті. Тому не було ані списку найпріоритетніших реформ, ані строків. З відкриттям ключових глав з’являться цільові плани, а державна машина матиме шанс показати, що наше бажання вступити до ЄС є не лише риторикою.

6100

24-11-01 16:21

Web версія

Пряме посилання

УП. Кляті питання

Як працюватиме "тисяча Зеленського" і на що можна буде витратити гроші?

25 жовтня президент пообіцяв виділити по 1 тис. грн кожному українцю, аби "підтримати населення в зимовий період". Як її отримати і що на неї можна буде придбати? Пояснюємо:
1. Хто зможе отримати гроші? За словами Зеленського, отримати тисячу гривень зможе кожен українець. Однак є кілька "але". Поки невідомо, яким чином кошти зможуть отримати діти, у яких немає власних карток, і люди похилого віку, які часто не мають смартфона і, відповідно, не можуть пройти верифікацію в "Дії" та отримати картку "Національний кешбек". Не отримають "тисячу Зеленського" ті українці, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях. Верифікація нібито відбуватиметься за геолокацією користувача "Дії".
2. На що можна буде витратити гроші? Кошти можна буде витратити на оплату комунальних послуг, на ліки, транспорт, мобільний зв'язок, українські книги. Оскільки кошти будуть зараховані на картку "Національний кешбек", імовірно, витрачати їх можна на ті ж категорії, що й сам кешбек.
3. Коли діятиме програма? Очікується, що виплата коштів почнеться 1 грудня 2024 року, а використати їх можна буде протягом зими, тобто і в січні-лютому 2025 року. Про кінцевий термін виплати коштів поки не говорять. Тобто ті, хто отримають кошти пізніше, наприклад, у лютому, матимуть значно менше часу, щоб їх витратити.
4. Звідки гроші? Джерелом виплати коштів є залишки за деякими бюджетними програмами, які не встигають використати до кінця року. Через особливості бюджетної системи після закінчення бюджетного року ці невикористані залишки "згорають". Мовляв, тому влада вирішила виплатити ці кошти українцям.
5. Скільки програма коштуватиме бюджету? Наразі невідомо, скільки українців зможуть скористатися програмою, як і те, скільки громадян в Україні. Водночас в уряді заперечують оцінки, що виплата безумовної тисячі гривень коштуватиме державі 30 млрд грн, тобто що кошти отримають 30 млн осіб. Приміром "єПідтримка" під час ковіду коштувала приблизно 8 млрд грн. Неофіційно автори ініціативи оцінювали, що програмою зможуть скористатися близько 15 млн громадян.
6. Чи можна використати на дрони? Видатки на всі невійськові програми Україні допомагають профінансувати партнери. Держава не може спрямувати гроші партнерів на військові видатки, це заборонено. У той же час, коли ці гроші переказують людині, це вже стають гроші українця. І він вже може переказати кошти напряму на ЗСУ, у якусь бригаду або волонтерам.

5700

24-10-30 12:55

Web версія

Пряме посилання

УП. Кляті питання

Чи можливе відновлення ядерного потенціалу України?
Щоб зʼясувати відповідь на це питання, ми поспілкувались із українською дослідницею з Гарвардського університету Мар'яною Буджерин. Це перша в історії жінка-лауреатка премії Colby Military Writers' Award 2024, яку вона отримала за книгу "Успадкування бомби: розпад СРСР і ядерне роззброєння України". Тож коротко і по суті:

Про те, яким був ядерний арсенал України: По-перше, те, що Україна успадкувала в 1991-му році, це була частина ядерного арсеналу іншої країни, розробленого для стратегічних цілей тієї країни. Щоб стримувати не США й НАТО, на які він був націлений, а Росію, все треба перебудовувати. По-друге, самі ядерні боєголовки були розроблені, збудовані, складені докупи в Росії. Вони просто були дислоковані на системах та носіях в Україні.
Про те, чого в Україні не було: По суті, всього, крім видобутку і первинної переробки урану. У нас було 15 атомних реакторів, а паливо для цих електростанцій постачалося тільки з Росії. Точно не знаю, чому в плані цивільної енергетики ми не спромоглися розробити цей цикл палива. Але чисто промислова й наукова спроможність була. Йшлося про гроші, яких у 1990-х у країни не було.
Про те, які носії залишались в Україні і були знищені: Стратегічні бомбардувальники Ту-95 та Ту-160, біля тисячі крилатих ракет Х-55, які йшли як у звичайному, так і в ядерному оснащенні. Зараз ми бачимо, що Росія використовує у війні проти нас ті самі Ту-95, Ту-160 і з тими самими ракетами серії Х. Мені здається, в Україні був би справжній потенціал якогось стримування і, можливо, навіть на майбутнє ядерного, якби зберегли ті носії. Боєголовки віддали, ок. Тобто Україна була б неядерною державою де-факто.
Про те, у скільки часу і грошей нам могло б стати відновлення ядерного арсеналу: На початок 1990-х оцінювали побудову тих промислових потужностей, які потрібні для власної ядерної програми, десь у $2 млрд. І плюс – мінус від 5 до 7 років. Зараз у час війни дуже важко порахувати. По-перше, це, мабуть, буде дорожче. По-друге, в таких безпекових умовах, які ми маємо, Росія в першу чергу почне лупити так, як Ізраїль лупить по іранських ядерних інсталяціях.
Про те, як можна було б використовувати Чорнобильську АЕС: За даними МАГАТЕ, критично важлива для однієї бомби кількість цього матеріалу – це кг високозбагаченого урану або 9 кг плутонію. Я так думаю, що в Україні є такий потенціал, він там у Чорнобильській зоні, у сховищі відпрацьованого ядерного палива. Але під землю це не закладеш, воно буде назовні. Думаю, що це не стільки технологічно важко, як важко це буде вберегти від російських спецслужб та від російських ударів.

5700

24-10-30 09:41

Web версія

Пряме посилання

УП. Кляті питання

Серце української металургії. Які наслідки для економіки матиме втрата Покровська?
Покровськ має стратегічну роль для української металургії – тут розташоване шахтоуправління "Покровське", яке є основним центром видобутку коксівного вугілля. Що втратить металургійна промисловість і вся Україна в разі окупації Покровська? Пояснюємо:

1. Трохи західніше міста розташоване шахтоуправління "Покровське" (входить до групи "Метінвест" Ріната Ахметова), де видобувається критично важливе для нашої металургії коксівне вугілля. Ба більше, дуже якісне вугілля – марки "К".
2. У 2023 році Україна була забезпечена на 93% своєю сировиною, решту імпортувала. Є також шахти на заході України, у Львівській області, але мова не йде про обсяги, які могли б задовольнити наші підприємства. Поклади і видобуток там мізерні, тому вони, на жаль, не можуть бути заміною.
3. Тимчасова втрата Покровська призведе до необхідності забезпечення підприємств імпортним коксівним вугіллям, але з об’єктивних причин ми не зможемо це забезпечити в повному обсязі. Через це об'єми виробництва сталі на підприємствах повного циклу виробництва із залізної руди до кінцевої продукції можуть впасти до 50%.
4. До прикладу, минулі два роки ми виробляли 6,2-6,5 мільйона тонн. Цього року ми, думаю, вийдемо десь на 7,2-7,3 мільйона тонн. Замість того, щоб далі нарощувати виробництво ще на третину і довести його до рівня 2021 року, після теоретичної втрати Покровська ми можемо впасти до 3,5 мільйона тонн і навіть менше.
5. Одне робоче місце в цій галузі створює 7,5 робочого місця в інших галузях. Ми втратимо понад $5 млрд валютних надходжень і десь 15 млрд грн платежів до бюджету. Головне – це додатковий удар, який може призвести до того, що підприємства просто посипляться. Тому прогнозується великий удар по всій економіці держави.

6700

24-10-25 11:48

Web версія

Пряме посилання

УП. Кляті питання

Чи можливі вибори до кінця війни і хто їх може виграти?

Ми поцікавились у соціологів, чи є наразі первинний фактор легітимізації будь-яких виборів – запит суспільства. Інакше кажучи, чи хочуть українці вибирати нову владу, і на чиєму боці зараз електоральні симпатії. Спойлер: все надзвичайно складно, а фігура Валерія Залужного ще більше заплутує ситуацію. Отже, коротко розповідаємо:
1. 15 жовтня Центр Разумкова оприлюднив велике дослідження суспільних настроїв. На запитання, чи бачать виборці серед наявних політичних сил ті, яким можна довірити владу в повоєнний період, лише 27% опитаних відповіли "так". Тобто під 70% респондентів, по суті, постулюють запит на оновлення набору політичних гравців. Водночас люди спершу хочуть почути, якою буде конфігурація безпеки для країни.
2. "Ми скоро опублікуємо дані одного свого опитування, і там більше 60% людей говорять, що вони готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Але є вимога справедливого розподілу тягаря війни. І коли українці бачать умовних прокурорів з "інвалідністю" і інших, це сильно викликає відчуття агресії", – пояснює виконавчий директор КМІСу Антон Грушецький.
3. На запитання, з якого середовища має походити партія, майже кожен другий висловив довіру військовим – 46,6% респондентів. Так само стабільний і значний інтерес виборців до організацій громадянського суспільства (19,0%) та волонтерського середовища (23,6%). Крім того, 21,4% опитаних сподіваються на нові обличчя з кола інтелігенції, таких як науковці та вчителі. І лише 17,0% вірять в уже існуючі партії.
4. Баланс довіри до президента Зеленського тримається на рівні +4% (48,5% довіра / 44,5% недовіра), але з повільною нисхідною тенденцією. Крім президента позитивний рейтинг довіри залишається буквально в кількох відомих політиків: Віталій Кім має +11,4%, Василь Малюк – +9,2%, Михайло Федоров – +6,7%. Серед лідерів антирейтингу – Андрій Єрмак із -40,6% та глави парламентських фракцій: Порошенко має -45,5%, Арахамія – біля -47%, Тимошенко – трохи менше -65%, Бойко отримав -74,8%.
5. В умовах, коли "стара стара" і "нова стара" еліти не викликають довіри в суспільства, така постать як Валерій Залужний може зіграти поворотну роль. Коли в опитуванні є Залужний, і коли його немає – це два зовсім різних результати. Не під запис соціологи кажуть, що за певного моделювання бюлетеня може скластися ситуація, коли розклад сил буде схожим, як на виборах 2019 року. Тільки цього разу прізвище тріумфатора буде іншим. Схожа ситуація і з партійними виборами в Раду.

6100

24-10-24 12:30

Web версія

Пряме посилання

УП. Кляті питання

Прокурори з обмеженими можливостями. Скільки з них в Україні мають статус осіб з інвалідністю?
Попри десятки кримінальних справ жоден із членів МСЕК з початку великої війни не сів за ґрати. Примітно, що зазвичай справи в судах старанно "розвалюють" прокурори через угоди про визнання винуватості в обмін на м’яке чи суто формальне покарання. ЕП проаналізувала дані 8070 прокурорських декларацій, тож далі – просто факти:
1. За даними Держстату, на початок 2022 року в Україні налічувалося 2,72 млн осіб з інвалідністю або 6,6% від усього населення країни. Під час великої війни ця цифра зросла до 3 млн громадян (7,5%).
2. Для порівняння ми також відібрали приблизно 10 тис декларації інших силових органів і перевірили частку, кому призначена пенсія, що є однією з ознак наявності групи інвалідності. Серед цих працівників правоохоронних органів даний показник не перевищує 1,8%.
3. Натомість в прокуратурі кожен п’ятий в декларації вказав наявність пенсійних виплат. Працівники прокуратури мають законне право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, у разі наявності 25 років вислуги, зокрема стажу роботи на посадах не менше 15 років. Розмір пенсії має становити 60% суми місячної зарплати, але не більше 10 прожиткових мінімумів (29,2 тис грн).
4. Штат органів прокуратури за останні 10 років був зменшений вдвічі. А кількість їхніх пенсіонерів, наприклад, після початку великої війни, збільшилася на 30%. Таке різке зростання не може бути пояснене органічною вислугою років, крім як оформленням групи інвалідності.
5. Зауважимо, що рядові прокурори лише в 19% декларацій вказали отримання пенсії, тоді як серед керівного складу це зустрічається у 38% випадків. В реальності це число ще більше, якщо рахувати і членів родини, як у випадку із відстороненим прокурором Хмельниччини Олексієм Олійником.
6. Наявність пенсій і їх різке зростання під час війни – питання не лише морально-етичне. На це у 2023 році пішло 288 млн грн. Середня пенсія працівника прокуратури становить 16,6 тис грн на місяць. А ще наявність пенсії за інвалідністю дає переваги під час працевлаштування і переміщення з посади на посаду і зменшує вірогідність звільнення.

5800

24-10-22 11:54

Web версія

Пряме посилання

УП. Кляті питання

"Потрібно просто не припиняти стріляти" І Колонка Павла Казаріна

"Війна може закінчитися швидко, тільки якщо ми її програємо. Думаю про це щоразу, коли читаю про перспективу завершення бойових дій у 2025-му", пише Павло Казарін. Коротко переказуємо цю надважливу колонку публіциста та військовослужбовця ЗСУ ось тут:
1. Кремль розглядає нашу країну як бунтівну провінцію. Завдання максимум – забрати в України незалежність, включивши її територію до складу РФ на правах областей. Завдання мінімум – позбавити нас суверенітету, перетворивши Україну на ще одну "білорусь".
2. 24 лютого 2022 року російський президент почав писати заключний розділ у своїй політичній біографії. Відтепер для нього будь-які напівміри – це вже програш. Сьогодні йому 72 – і вік вже не дозволяє вибудовувати стратегії поглинання завдовжки в десятиліття. Він хоче досягти остаточного вирішення українського питання і навряд чи готовий розтягувати цей процес у часі.
3. Перспектива перемир'я провокує очікування виборів. Очікування виборів запускає політичну логіку. Політична логіка йде врозріз із тим, що потрібно країні під час вторгнення. Війна вимагає відповідального та довгострокового. Виваженого та вивіреного. Але якщо Україна починає готуватися до виборів, то критерієм ухвалених рішень стає їхня популярність.
4. Якщо ми збираємось закінчити бойові дії в 2025-му, то немає резону проводити додаткову мобілізацію. Якщо плануємо заморозити ситуацію наступного року, то є надія дотягнути в рамках інерційного сценарію. Якщо завдання країни – протягнути ще пів року, то навіщо щось принципово змінювати, ризикуючи порушити соціологію, що склалася?
5. Люди у формі опинилися в ролі Кассандри. Їхнім прогнозам ніхто не вірить, їхні заклики ніхто не чує. Держава продовжує годувати країну седативним, тому обивателі не реагують на подразники. Військові опинилися в суспільстві в "сліпій зоні". "Самі не живуть і нам не дають".
6. Цікаво, що росіяни давно вже визначилися зі своїми пріоритетами. Перебудовують країну на воєнні рейки. Адаптують економіку до затяжного бою. Вони зосереджено ведуть війну в форматі "або ми, або вони" – і роблять усе можливе, щоб українці в таких категоріях про війну не думали. А тому буде незайвим нагадати. Щоб наша війна рано чи пізно закінчилася на нашу користь, необхідна дуже проста річ. Потрібно просто не припиняти стріляти.

5800

24-10-21 11:07

Web версія

Пряме посилання

УП. Кляті питання

Як Росія наростила виробництво ударних БПЛА і чим відповідають українські інженери?

Щоденні повітряні тривоги супроводжує одне й те ж слово: "шахеди", хоча насправді росіяни атакують Україну не лише цими БПЛА. Чому у Росії так багато далекобійних дронів, і як Україна їм протидіє? Якщо коротко:

1. Із січня по вересень 2023 року Росія випустила по Україні 1 875 далекобійних дронів-камікадзе, а за такий же період 2024 року – 4 819. Головна "зірка" цих російських атак – Shahed-136.
2. Після локалізації виробництва в Татарстані місцеві інженери почали експериментувати з технологією. Вироблені в РФ "шахеди" мають іншу обшивку фюзеляжу, яка дозволяє зменшити собівартість та час виробництва. Встановлено і роздільну бойову частину, яка може пробивати посилені конструкції. Також на дрони почали ставити CRPA-антени, які не дають придушити супутникову навігацію дрона засобами РЕБ.
3. Окрім того, росіяни дедалі частіше використовують дрони невстановленого типу, які часто підпадають під вплив українських РЕБ та падають. Для таких безпілотників використовується новий термін – "локаційно втрачені". Найчастіше серед таких згадуються дешеві БПЛА "Гербера".
4. Ключова задача для України – навчитись знищувати БПЛА-камікадзе, витрачаючи мінімальну кількість ракет. Цього літа в небі з’явились українські дрони-перехоплювачі, які працюють в команді з невеликими радіолокаційними станціями: вони дозволяють операторам бачити на екрані розташування й висоту свого дрона та ворожої цілі. В Україні є вітчизняні зразки міні-РЛС, які уже виробляють серійно.
5. Щоб збільшити ефективність мобільних груп ППО, оборонна компанія ZAVOD спільно з Нацгвардією розробила кулеметні турелі зі стабілізацією – завдяки цій технології вдалося збільшити кучність стрільби в 9 разів. Окрім того, українська компанія U-Force виробляє тренажери з VR-окулярами, які повністю імітують кулемет та польоти "шахедів" за різних погодних умов.
6. Спеціальні системи аналізують шляхи російських дронів, виводять закономірності і допомагають ефективніше розміщувати мобільні групи. Інженери компанії ZVOOK розробили акустичні сенсори, які реагують на звук "шахедів" і передають інформацію про місцезнаходження цілі в режимі реального часу.
7. Україна серійно виробляє великі системи РЕБ, які здатні підміняти GPS-сигнал на "шахедах" і збивати їх з маршруту, змушуючи летіти в інший бік або сідати на землю. Це називається "спуфінг", і ймовірно, частина зальотів російських дронів-камікадзе у Білорусь пов’язана саме з цим.

6800

24-10-17 13:46

Web версія

Пряме посилання

УП. Кляті питання

Чому СЗЧ і дезертирство стали масовим явищем і як вирішити цю проблему?

Наприкінці вересня військовослужбовець 56-ої окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Гнезділов публічно оголосив, що самовільно залишив частину. 9 жовтня його затримало ДБР. Наскільки поширеним явищем стали СЗЧ і дезертирство та чи реально зараз встановити чіткі терміни військової служби? Розповідаємо:
1. Чому бійці йдуть у СЗЧ? По-перше, через втому та відчуття несправедливості. Безліч бійців воюють на передовій з початку повномасштабного вторгнення – і їх нібито немає ким замінити. По-друге, у бійців виникає страх і брак мотивації. Окрім того, новобранці, що потрапили у військо через ту саму "бусифікацію", схильні до СЗЧ, вважає заступник комбата "Ахіллесу" з ППП Богдан Рижак.
2. Ще одна причина – неефективне відновлення після бойових завдань. По-перше, ротації зазвичай короткотривалі. А по-друге, часто бійці опиняються в місцях, де немає елементарних побутових умов. Крім того, суттєво впливають конфлікти з командирами. Вчорашні цивільні, які не вважають за потрібне терпіти армійський "совок" і не знаходять спільну мову з безпосереднім керівником, намагаються перевестися в інший підрозділ. Але переведення – задача із зірочкою, тому подекуди бійці використовують СЗЧ як метод перевестися в інший підрозділ.
3. Важливий чинник – відсутність психологічної допомоги. Посади психологів у ЗСУ часто обіймають люди без профільної освіти. Через брак знань і досвіду вони не можуть надати фахову допомогу психологічно травмованим військовим. Тому бойовий стрес часто стає причиною втечі бійців зі служби, призводить до розвитку алкогольних, наркотичних залежностей або ігроманії, які також можуть спровокувати СЗЧ.
4. Військовослужбовців, які втекли зі служби, можуть притягнути до відповідальності за двома статтями Кримінального кодексу України: 407 стаття (СЗЧ) передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років; 408 стаття (дезертирство) – від 5 до 12 років.
5. Нещодавно Рада декриміналізувала випадки СЗЧ і дезертирства, які сталися вперше. Військовий може уникнути кримінальної відповідальності та повернутися на службу, якщо добровільно звернеться з клопотанням до слідчого, прокурора, суду та за наявності письмової згоди командира. Після цього він має прибути в частину впродовж трьох діб.
6. В Офісі генпрокурора зазначають, що за січень – вересень 2024-го зареєстровано втричі більше випадків СЗЧ і майже в чотири рази більше дезертирства, ніж за аналогічний період минулого року. Але кількість судових вироків за СЗЧ і дезертирство в десятки разів менша за чисельність зареєстрованих кримінальних правопорушень.
7. Що робити із СЗЧ та дезертирством? Встановлення термінів військової служби – один із дієвих варіантів вирішення проблеми. Співрозмовник УП у Міноборони запевняє, що процес розробки законопроєкту триває. "Але в Росії зараз триває осінній призов. Вони планують призвати до 150 тисяч осіб. Якщо ми не посилимо мобілізацію і звільнимо частину військових через завершення термінів служби, фронт посиплеться, а лінія бойового зіткнення проходитиме по Дніпру. Ще один фактор, який необхідний для встановлення чітких термінів служби – стабільна або виграшна для нас ситуація на фронті. Зараз, м'яко кажучи, ситуація не дуже стабільна".

5500

24-10-17 09:15

Web версія

Пряме посилання

УП. Кляті питання

Що нам розповів Данило Гетьманцев про підвищення податків?

Відтепер держава забиратиме із зарплат не 19,5%, а 23% податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Причому деяким платникам податки підвищать "заднім числом". Коли запрацюють ці зміни, і чи повернеться парламент до питання підвищення ПДВ? Інтервʼю можна дивитися та читати, а ми поки коротко перекажемо ключові тези:
Про те, що ухвалили депутати: Є два великі блоки. Перший – це військовий збір, який порівно розкладається на всіх нас: плюс 3,5% з заробітної плати. Якщо говорити про ФОПів, то 1, 2, 4-ті групи – 800 грн на місяць. Третя група – плюс 1% з доходу. Другий блок – це податок на надприбутки банків за ставкою 50% за 2024 рік. Крім цього, є ще авансовий внесок для АЗС, підвищення ставок для небанківських фінустанов з 2025 року. Також ми знімаємо будь-які суперечності в питанні, треба РРО для гральних закладів чи ні, бо вони цим маніпулюють у судах.
Про те, скільки грошей мають принести бюджету ці зміни: Цього року – 21 млрд з урахуванням того, що ми зняли підвищення військового збору з усіх військових, а не тільки з тих, хто на передовій. У наступному році – близько 140 млрд грн.
Про зміни заднім числом: У частині ФОПів – так, у частині українців, які працюють, – з моменту набуття чинності законом, 1 жовтня. Тільки винятковість обставин змусила нас ухвалити це рішення. У вересні-жовтні ми були перед дилемою: або вводимо в дію закон з листопада і піднімаємо ставки ще більше, або робимо це з 1 жовтня. З цих дуже-дуже поганих рішень обрали те, яке нам здалося менш поганим.
Про те, навіщо ухвалили закон: За своєю суттю це рішення правильне. Якщо немає грошей на армію, то де їх брати? Їх необхідно брати в людей, розкладаючи цей податок порівну на всіх. Мені здається, що будь-які дискусії на цю тему, які ми чули в залі парламенту, у соцмережах чи від псевдоекспертів про те, що не потрібно піднімати податки, дискредитують нас як країну.
Про те, чому закон не ухвалили раніше: Ця ініціатива пов'язана з потребами на фінансування ЗСУ. Ці потреби Верховна Рада точно не може визначати. Для цього є Міноборони та Кабмін, які в консультаціях доходять до якоїсь цифри і говорять, що нам потрібно 500 млрд. Ми ж не можемо вийти на них і сказати: дивіться, вам потрібно 500 млрд. Тоді ми коня ставимо позаду підводи. Тому ми очікували від Кабміну на розрахунки потреб. Я не буду відповідати на питання, чому вони не надійшли своєчасно.
Про те, чому підвищили військовий збір, а не ПДВ: На жаль, ця дискусія ще не закрита. Якщо між першим та другим читаннями держбюджету на 2025 рік критично збільшаться видатки, то нам необхідно буде повернутися до питання підвищення саме ПДВ. І це в межах домовленості з МВФ.

5100

24-10-15 14:08

Web версія

Пряме посилання

Статистика telegram каналу - @ukr_pravda

УП. Кляті питання

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Історія змін назви

Історія зміни типу аккаунта

Історія зміни статуса

Стіна канала УП. Кляті питання - @ukr_pravda