УП. Кляті питання

Президент знав? | "Українська правда" публікує частину "плівок Міндіча"Михайло Ткач отримав від джерел у політичних колах частину "плівок Міндіча", які проливають світло на деякі епізоди цієї справи. До вашої уваги — перша серія.1. Ми не будемо робити великих анонсів, розуміючи, як давно українське суспільство чекало подробиць цієї непересічної історії. А також відповідей на важливі запитання: як таке стало можливим і які висновки зробила влада, щоб унеможливити існування "шлагбаумів", зловживань владою і корупції. Корупції на найвищому рівні.2. Як нам вдалося встановити, відповідні матеріали, зокрема великі фрагменти записів задокументованих розмов, давно долучені до процесуальних документів, наданих сторонам захисту.3. До того ж два тижні тому НАБУ і САП через Офіс генерального прокурора направили до Ізраїля більш ніж 10 томів матеріалів кримінальної справи в рамках запиту на екстрадицію Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.4. Тому кількість осіб, до яких потрапили матеріали слідства, схоже, стала настільки великою, що днями окремі фрагменти почали "витікати" в мережу. Причому "витік" цей стався з метою дискредитувати НАБУ і САП, які ці фрагменти і задокументували в рамках найбільшої антикорупційної операції в історії країни.

Що насправді робить ШІ з ІТ-ринком?Саме вміння писати код на C++ або здатність розібратися в будь-якій архітектурі робило програмістів одними з найоплачуваніших фахівців як в Україні, так і у світі. Що ж тепер відбуватиметься з програмістами, задачі яких тепер все частіше зможе виконувати ШІ? Розповідаємо: 1. Йдеться про те, що ШІ-агенти керуватимуть більшістю етапів життєвого циклу продукту. У галузі це явище називають Dark Software Factory – підходом, коли достатньо описати вимоги до продукту, а система самостійно створює готовий, протестований софт, який можна одразу використовувати.2. Такий сценарій уже зараз частково стає реальністю. Один із софтвер-інженерів розповів ЕП, що вже сьогодні близько 80% його задач – це не написання коду напряму, а формулювання запитів і постановка задач для моделі. Далі ШІ самостійно генерує код, а його роль зводиться переважно до перевірки результату.3. У цих умовах ключовим викликом стає здатність адаптуватися до нової реальності, де важливішими стають постановка задач, формулювання вимог і оцінка результату. Тепер цінність програміста у тому, що машини не вміють: розуміти потребу, вигадувати рішення, контролювати якість і приймати рішення в складних ситуаціях.4. Значна частина простих задач уже зараз може виконуватися без участі технічних спеціалістів. Для завдань середньої складності програміст тепер не завжди потрібен у звичному розумінні: частину роботи можуть виконувати, зокрема продакт-менеджери, бізнес-аналітики та тестувальники.5. Важливо також розуміти, що не всі задачі однаково піддаються автоматизації. У складних проєктах зі старими системами, які роками будувалися і на яких тримається бізнес чи інфраструктура, не вийде просто все швидко переписати або "перегенерити" через ШІ.6. Традиційно аутсорсингова модель ІТ-компаній будувалася на продажі людино-годин під конкретний проєкт. Тепер ця логіка змінюється. Срвісна модель поступово переходить до підходу, де клієнт платить за результат. Ця ідея платити за результат, а не за час насправді не нова, але раніше вона розбивалася об неможливість точно передбачити скільки це займе.7. Водночас говорити про повне зникнення професії зарано. Швидше йдеться про її трансформацію. Найбільше питань виникає щодо початківців, адже саме їхні задачі в компаніях вже зараз починає виконувати ШІ. Але це не означає, що вони зникнуть як клас – просто змінюється точка входу.

Як зсередини виглядає служба в ТЦК?У цьому матеріалі наша Ольга Кириленко описала досвід чотирьох військових, які в різний час і в різних областях служили або служать у ТЦК, а також були відкомандировані туди для мобілізації людей у свій корпус. Дуже радимо почитати повністю, а ось – лише декілька цікавих моментів:1. Роздача повісток. Попри те, що за 560-ою постановою Кабміну велику частину роздачі повісток мала взяти на себе місцева влада (зокрема роздавати ці повістки самостійно), у реальності це все падає на плечі військових. З весни 2024-го їм частково – з довезенням людей до ТЦК – допомагає поліція.2. Щоденні обовʼязки. Група оповіщення починає роботу о 6-ій ранку за будь-якої погоди. Екіпаж – зазвичай 3–4 людини. Кожен екіпаж має свою зону відповідальності – наприклад, кілька вулиць, які він "прочісує" пішки або на авто. У деяких крихітних населених пунктах, де вже немає кого зупиняти на вулицях, військові та поліцейські з груп оповіщення можуть проводити частину робочого дня, катаючись по місту, відстоюючись у посадці чи сидячи на заправці.3. Кількість вручених повісток. У 2025, 2026-му роках є дні, коли за 16 годин роботи вдається вручити лише одну повістку. Це унеможливлює виконання плану по кількості людей, яких треба поставити у військо. Щоб замінити, наприклад, того самого піхотинця, який сидить 150 днів під Покровськом.4. Мобілізаційний план vs поліція. У поліції свій план – він регламентує кількість людей, яких поліція має фізично привезти у ТЦК. Чи стануть вони до війська – для правоохоронців немає значення. "Поліція приводить чергового бомжа, отримує свою довідку, яку ми їм видаємо – що ось, вони доставили людину. І всьо, довольні", – каже військовослужбовець ТЦК на ім'я Микола.5. Відстрочки та бронювання. Приблизно 20 із 30 чоловіків призовного віку, яких ТЦК нині зупиняє на вулицях, як переповідають УП військові, будуть заброньованими або матимуть відстрочку. Один з тих 10, які залишаться, буде таким, що згодиться для служби. Левова частина як бронювань, так і відстрочок, звісно ж, фейкові.6. Конфлікти. Опитані нами військові, на наш подив, відповідають, що вони трапляються доволі рідко. Втім, досить регулярно під будівлями ТЦК збиралися дружини, родичі затриманих чоловіків із вимогою "віддати" їх назад. Військовослужбовці ТЦК, які виходять в оповіщення, на відміну від поліції, не мають із собою зброї. Поодинокі військові беруть із собою на чергування власну зареєстровану зброю, зокрема на чергування на блокпостах, але це радше виняток.

Як Україна наздогнала Росію в кількості далекобійних безпілотників? За відкритими даними, кількість запущених українських "діпстрайків" в останні місяці зрівнялась із кількістю російських. Аналітики Центру ініціатив фонду "Повернись живим" проаналізували, як Україна перейшла до системного використання далекобійних безпілотників:1. За останні два роки кількість запусків українських далекобійних засобів невпинно зростає. Зі 110 БПЛА у січні 2024 року їх кількість зросла до понад 7000 у березні 2026. Найбільш стрімке зростання відбулось минулого року – протягом 2025-го Україна збільшила кількість запусків у п'ять разів.2. Цікаво, що розрив між кількістю запущених українських та російських далекобійних БПЛА поступово скорочується. Якщо у 2024 році РФ запускала в середньому на 250 дронів більше, ніж Україна щомісяця, то у 2026 році ця цифра скоротилась до 150, а у березні 2026-го Україні навіть вдалось випередити РФ за кількістю запущених/зафіксованих БПЛА.3. Збільшення кількості українських БпЛА створює низку проблем для російської системи ППО. Розширення географії ударів змушує ворога обирати які саме об'єкти йому прикривати. Зважаючи на площу російської території, прикрити всі важливі об'єкти в умовах обмежених ресурсів просто неможливо.4. Все це відбувається у той час, як Сили оборони вибивають дедалі більше російських систем ППО. Раніше "Оборонка" рахувала, що за останній рік лише у відкритих джерелах на відео зафіксовано 172 ураження російських систем ППО. Фактично ж уражень значно більше. 5. У таких умовах РФ ризикує зіштовхнутись із тими самими викликами, які вона створює для України: протидіяти масштабним щоденним ударам в умовах обмежених засобів повітряного захисту та зберігати роботу важливих елементів інфраструктури та ВПК в умовах, коли навіть при значному відсотку перехоплень велика кількість засобів, ймовірно, досягне своїх цілей.

"Бізнесмени глушать наші перехоплювачі, а потім в них прилітає" — начальник РЕБ Скорецький про побудову приватної ППОЗнедавніх пір будь-який підприємець може підсилити систему ППО за допомогою засобів радіоелектронної боротьби. Як працює приватний РЕБ і яких критичних помилок треба уникати? Розповідає начальник управління РЕБ Сухопутних військ Максим Скорецький:Про те, як підприємці можуть покращити захист своїх критичних обʼєктів: Набір засобів та кількість залучених спеціалістів залежить від місцезнаходження об'єкту і типів потенційних загроз. Десь ділянка уже добре прикрита, і її можна точково посилити. А десь – менше прикрита, і треба фактично будувати систему захисту з нуля. Щоб уточнити всі ці моменти, треба вийти на мене або на інших представників Сил РЕБ, і поцікавитись яким чином ми можемо організувати прикриття.Про те, скільки може коштувати прикриття об'єкту РЕБом: Неможливо сказати точно, бо треба дивитись на кожен конкретний випадок. Якщо йдеться про великий об'єкт, то йдеться про мільйони гривень. Але це дешевше за будь-який ремонт, тому воно точно того варте.Про те, що буде, якщо встановити РЕБ самостійно: Уся інфраструктура та техніка мають працювати в єдиній системі ППО. Індивідуально нічого працювати не буде. Бувають смішні випадки: цивільні беруть купольний автомобільний РЕБ, який захищає лише від FPV-дронів на відстані максимум до 100 метрів, і ставлять його на вишку біля свого заводу, думаючи що воно допомагає проти "шахедів". Про те, яку шкоду може нанести самодіяльність: Деякі підприємці ставлять більш потужні засоби без погодження і починають хаотично глушити всі частоти. Був один випадок: підприємець сам купив засоби РЕБ, поставив біля свого об'єкту і через це під час атаки наші дрони не змогли вилетіти на перехоплення, бо їм заглушили канали управління.Про те, наскільки легко можна нелегально купити РЕБ: В Україні лише офіційно зареєстровано 170 виробників систем РЕБ. Багато з них – великі компанії, що працюють напряму з Міноборони і не зацікавлені в такому. Але більшість фірм працюють в тіньовому режимі, за готівку. І це створює можливості для їх купівлі всіма бажаючими. Водночас самотужки хороший РЕБ купити дуже складно, адже всі якісні виробники працюють з Міноборони й постачають лише через військових або за погодження від командування.Щоб правильно побудувати систему РЕБ навколо вашого критичного об'єкту, звертайтесь на пошту – [email protected]

"Слуги Мідаса". Чому весна НЕ покаже, хто де крав? Коли ця історія спливла на поверхню, президент публічно дистанціювався, заявивши, що під час війни "друзів не існує". Але питання залишилося: чи справді не існує, чи просто змінюється спосіб їхнього захисту? Чому фігуранти й досі не здають один одного і де могла загубитись підозра Єрмаку? Розповідаємо у тексті, а ось – лише декілька цікавих деталей:1. Андрій Єрмак і далі консолідує вплив. За даними джерел УП, він не лише має повне уявлення про внутрішні процеси в ОП, а й зберігає визначальний вплив на більшість призначенців. "Один сигнал президента, і всі перестануть брати слухавку від АБ. Але цього сигналу немає. Навпаки, є сигнал, який підтверджує повноваження Андрія", – наголошує джерело УП в політичних колах. 2. За даними УП, нещодавно НАБУ і САП знову навідувалися з обшуками в центр столиці за адресою Грушевського, 9А. Саме там у листопаді минулого року правоохоронці обшукували об'єкти Тимура Міндіча. Для чого антикорупціонерам знадобились повторні обшуки за 5 місяців після перших? 2. Як стверджують співрозмовники УП, паралельно Міндіч отримав повістку до Вищого антикорсуду. Втім, цього разу його прізвище в судових документах не було єдиним: виклик на засідання ВАКС також отримав Андрій Єрмак. За інформацією джерел УП, засідання у ВАКС стосувалося накладення арешту на майно в межах кримінального провадження.3. Окремої уваги заслуговує нетиповий перелік вилученого під час обшуків. За словами тих самих співрозмовників, йдеться про пульти від побутової техніки, предмети особистої гігієни, взуття та одяг. Це може свідчити про підготовку до проведення біологічних експертиз – із метою встановити належність цих речей конкретним особам.4. Водночас ані Міндіч, ані Андрій Єрмак на засідання у ВАКС не з'явилися. Якщо відсутність Міндіча має очевидне пояснення – він залишив країну, то причина неявки Єрмака залишається відкритою. І це породжує ширше питання: чи може сам факт його виклику до суду свідчити про спробу слідства встановити, чи належать вилучені під час обшуку в квартирі на Грушевського, 9А речі саме колишньому очільнику ОП?5. Ще більшої уваги заслуговує питання: навіщо антикорупціонерам з'ясовувати, чиї речі були на об'єкті Міндіча або відбитки пальців на цих речах? Чи можуть такі дії правоохоронців свідчити, що Міндіч міг надати або подарувати Єрмаку одну зі своїх квартир? 6. Операція "Мідас" могла б просуватися значно швидше – за наявності трьох умов. По-перше, якби Державна служба фінмоніторингу на чолі з Філіпом Проніним, якого призначає і звільняє президент, ішла на співпрацю. По-друге, якби НАБУ і САП мали власну експертну установу – її наявності вимагає і Євросоюз. І, по-третє, якби посадовці, пов'язані з фігурантами справ, не тиснули на слідство, а сприяли йому.7. І наостанок – цікава деталь. Співрозмовники УП в оточенні президента не під запис розповідають, що антикорупційним органам вдалося підтвердити факти використання Єрмаком послуг нумерологів та астрологів перед ухваленням тих чи інших державних рішень. Зокрема перед важливими призначеннями.

Що змінить для України поразка Орбана та чого чекати від Мадяра?"Європейська правда" пояснює, що буде після зміни влади в Будапешті та чи зніме Угорщина своє вето на шляху України до ЄС:1. Річ у тім, що лише поразки Орбана недостатньо. Так, значну частину посадовців, призначених за Орбана, можна змінити лише двома третинами голосів. І навіть серед угорських законів є ті, що мають особливий статус: якщо їх ухвалювати двома третинами (а в Орбана така кількість була два терміни поспіль), то й для їхнього перегляду або скасування потрібно було дві третини.2. Виборчі округи Орбан "нарізав" так, щоб сільська місцевість, що була його вотчиною, мала непропорційно високе представництво у складі парламенту. Розрахунок був на те, що навіть якщо партія програє – Орбан точно не дозволить майбутньому опонентові отримати дві третини, які дають реальну, а не номінальну владу в країні.3. Водночас не варто будувати ілюзії про те, що Мадяр буде протилежністю Орбана. Мадяр не є проукраїнським політиком. Він – проугорський. У Європарламенті його партія "Тиса" входить до проукраїнської правоцентристської групи Європейської народної партії, але у голосуваннях у Страсбурзі та Брюсселі вона традиційно утримується від підтримки проукраїнських ініціатив.4. А цього року – не в останню чергу під тиском пропаганди Орбана – Мадяр зробив кілька заяв, негативних для України. Зокрема, він публічно виступив проти будь-якого сценарію нашого пришвидшеного вступу до ЄС. Втім, це не привід оголошувати "зраду". Мадяр так само не є антиукраїнським.5. Проте є певні підстави і для оптимізму. Перша підстава – це команда Мадяра. Аніта Орбан, майбутня очільницею МЗС Угорщини – дуже ціннісна євроатлантистка і має тверді антипутінські переконання.  Також серед топчленів "Тиси" є багато переконаних європейців – тих, хто працював у інституціях ЄС.6. Друга підстава для оптимізму – європейські зв’язки Мадяра, а також те, що перед ним стоїть задача вивести Угорщину з європейської ізоляції. Мадяр позиціонує себе на правому фланзі, але має чудові відносини з лібералами. Та й угорські виборці, які голосували за Мадяра, чекають від нього більшої долученості до лінії ЄС.7. І нарешті третя, найсильніша підстава –заморожені 19 млрд євро виплат, які мала б отримати Угорщина, якби не Орбан. Причому близько 6 млрд євро заморожених грошей згорять вже за пів року, якщо нова влада не встигне домовитися з Брюсселем і розблокувати їх.А все, що треба знати про Петера Мадяра – у новому епізоді подкасту "Кляті питання".

Онлайн-патріархат та інші православні ноу-хау. Що відбувається після смерті Філарета?Що відбувається в українському православ'ї після смерті почесного патріарха Філарета, що за оперетка розігрується навколо "патріарха" із Сум та чи є надії на подолання роз'єднань малих і великих? Якщо коротко:1. Традиційно в православних церквах одразу після смерті предстоятеля обирають місцеблюстителя – людину, яка тимчасово виконує обов'язки до обрання нового патріарха. 2. Відповідно до останнього чинного статуту Київського патріархату, місцеблюстителем мав стати єпископ Переяславський і Білоцерківський – за посадою. Або місцеблюстителя мали обрати на засіданні Синоду. 3. Проте архієпископ Сумський Никодим встиг провести підготовчу роботу і консультації з іншими членами Синоду КП. А митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф всіляко його заохочував негайно збирати не Синод (виконавчий орган), а Архієрейський собор (збори, що ухвалюють стратегічні рішення), і виносити питання про негайне обрання нового патріарха.4. Проти такого турборежиму запротестував потенційний місцеблюститель Андрій і відмовився голосувати. Це не завадило проголосувати іншим 7 архієреям КП. При тому подібні голосування зазвичай відбуваються таємно. Тож на онлайн-соборі Господь, мабуть, явив своє чудо і дозволив трьом делегатам, які голосували з Росії та Молдови, зберегти таємницю голосування. 5. За результатами "голосування" вирішили призначити "патріархом" архієпископа Сумського Никодима, фігуру дуже мало знану загалу. Прагнучи якнайшвидше закріпити владу, він зі своїм почтом допустили низку очевидних помилок: починаючи з відмови хоча б вичекати жалобу по Філарету, закінчуючи поспішним переділом посад у перші ж дні та роздаванням нових єпископських звань своїм наближеним.6. Представники ПЦУ, зокрема митрополит Євстратій (Зоря), публічно називають ці події "спеціальною церковною операцією", натякаючи на можливі зовнішні впливи. Зокрема, звертають увагу на те, що серед активних учасників процесу – ієрархи Іоасаф і Петро, що спокійно служать у Росії в час війни. Втім, прямих доказів версії про вплив російських спецслужб немає. 7. Наслідки всієї цієї історії уже помітні: більшість київських парафій, які орієнтувались на патріарха Філарета, довершили перехід у ПЦУ. Такі же процеси відбуваються і в регіонах. Тож владиці Никодиму варто задуматись, чи буде йому чим правити після інтронізації.

"Ми платимо 2 тисячі за позицію, з якої працюємо". Що нам розповіла снайперка Тетяна Хіміон?Влітку 2022-го колишня хореограф Тетяна Хіміон без відома чоловіка мобілізувалася в один із підрозділів ССО. Про запорізький контрнаступ, зустріч з росіянином на Донеччині і те, чому на війні стала "страшним соціофобом" — читайте в повній версії інтервʼю. А ось лише декілька тез:Про запорізький контрнаступ: Восени 2023 року було зрозуміло, що ми не зможемо реалізувати заплановане, але все одно командири кричали "вперед", а хлопці гинули. Формально я була марксменом, ходила з бійцями на позиції, ходила зі штурмовими групами. Але снайперську гвинтівку брала з собою лише один раз. Я зрозуміла, що на тій короткій дистанції, на якій ми працювали, вона неактуальна. Снайперська гвинтівка важка і об'ємна. Якщо йдеш із нею по відкритій місцевості, одразу стаєш потенційною ціллю. Тому я ходила зі звичайним автоматом.Про нестачу комунікації між підрозділами: Нам давали вказівки йти на активні штурми – залітати бронетранспортерами, атакувати. А все кругом було заміновано. Крок вправо, крок вліво – лотерея. Чому на 13-му році війни одні підрозділи мінують території, виходять, нікому нічого не передають, а інші заходять і ризикують підірватися на своїх же мінах? Цей безлад в армії дуже напружує.Про проблему з утриманням відвойованих позицій: (…) Хлопці тихенько зайшли в окопи, закидали росіян боєприпасами. (…) Ми захопили ті вісім позицій, але не було кого завести на них. Нашим бійцям довелося просто відійти, бо вони були поранені. На наступний день ці позиції знову зайняли кацапи. Командир у мене запитав: "Підеш на штурм?". Я відповіла: "Добре. А ви можете мені пообіцяти, що на відбиті позиції зайдуть люди?". Він сказав:"Ні". І в чому сенс?Про жінок в армії: Багато хто сприймає жінок, які прийшли у військо, як феміністок, які борються за свої права і комусь щось доводять. Я точно не за цим прийшла. Дуже люблю чоловіків. Мені з ними набагато простіше. Тому мої гвинтівки мають чоловічі імена.Про історію з "орендою" позиції: Село майже розвалене. Ще не стерте, але вже на межі. Шукаємо позицію. Стоять дві хатки поруч – одна ціла, а друга підрозвалена, але в ній підвал хороший. Займаємо цей підвал, приходить сусід і каже: "Це хата мого сина. По 2 тисячі на місяць із людини за зйом". Ми тупо були в шоці. Хлопці заплатили, бо не хотіли сваритися, щоб не здав позиції. 2 тисячі не за житло, а за позицію, з якої працюємо. Це просто анекдот.Про забезпечення підрозділу: Ми навіть паливо самі купуємо. В нас проблеми з постачанням води. У нас немає сухпаїв. Елітний підрозділ, але коли я йду на позицію, сама купую собі їжу. Наш командир боїться запитувати щось у вищого командування. Він тримає репутацію людини, яка сама все вирішує.Про мотивацію військових: Немає ніякої мотивації. Була, може, в перший місяць повномасштабки. А зараз немає, бо бачиш ставлення до себе. Я їду з бойового завдання в цивільному одязі. Мені не дозволяють в хату заходити у військовій формі, бо сусіди побачать і здадуть. Не можу свою військову машину поставити біля орендованого житла, бо мене ганяють. Підходять сусіди і просять переставити. Може, нам із Запоріжжя взагалі виїхати? Я розумію, люди бояться.

Звідки взялась паніка щодо мобілізації жінок? У березні 2026-го Харківський ТЦК поставив на облік, а потім оголосив у розшук Ірину Харациді-Логінову, хоча навіть за освітою вона – не медик, а філолог. Цю історію швидко підхопили проросійські телеграм-канали і почали сіяти паніку про початок підготовки до загальної мобілізації жінок. Та чи планується примусова жіноча мобілізація насправді? Зʼясовуємо: 1. Начальник Головного управління інформаційних технологій Міноборони Олег Берестовий пояснив Суспільному: Резерв+ відображає інформацію з державного реєстру військовозобов'язаних, а всі записи потрапляють туди або з паперових карток ТЦК, або з інших державних баз.2. Нардеп зі "Слуги Народу" Олександр Федієнко розповідає, що примусова мобілізація жінок в Україні не передбачається взагалі і є неможливою згідно чинного законодавства. 3. На обов'язковий військовий облік мають ставати лише жінки двох категорій: медики та фармацевти. Проте навіть для них мобілізація відбувається виключно на добровільній основі. 4. Жінки інших спеціальностей (наприклад, фахівці зв'язку) також можуть ставати на облік і мобілізовуватися, але тільки за власним бажанням. Щоб почалася примусова мобілізація будь-якої категорії жінок, потрібно змінити закон, чого наразі не відбувається.5. Федієнко розповідає, що тема мобілізації жінок стала такою чутливою та поляризуючою суспільство через те, що Росія веде проти України когнітивну війну. "Ворог шукає болючі точки українського суспільства, щоб внести розбрат та зіпсувати взаємодію між народом і владою. Для цього через анонімні телеграм-канали запускаються маніпуляції та фейки про те, що жінок змушуватимуть йти до військкоматів і примусово мобілізуватимуть", – додав депутат.6. Зараз в Силах Оборони за даними головкома ЗСУ Олександра Сирського служать понад 75 тисяч жінок. І ця цифра зростає. Жінки мобілізуються добровільно.