Статистика telegram channel - @ukr_pravda

Що нам розповів міністр закордонних справ Андрій Сибіга?Очільник МЗС України Андрій Сибіга не часто дає розлогі інтерв'ю, та й цю розмову "Європейська правда" планувала дуже давно. Утім, час, коли "ЄП" зустрілася з міністром, виявився максимально важливим, якщо говорити про перебіг міжнародних подій. Отже, тезово переповідаємо:Про зустрічі з російською делегацією: Перемовини дуже складні. Але ми можемо констатувати якісну зміну складу російської делегації. Це інші люди, і там вже не було цих псевдоісторичних лекцій. Розмови були дуже фокусовані. Окремий трек – перемовини між представниками військового блоку. Були предметні розмови щодо параметрів зупинення вогню чи перемир'я, щодо порядку моніторингу чи верифікації перемир'я, щодо визначення термінів – що кожна сторона вкладає в той чи інший термін.Про можливість підписання 20-пунктового мирного плану: Так – за умови, що він буде погоджений. Бо, як ви знаєте, досі залишаються непогодженими найбільш чутливі питання – питання територій та ЗАЕС. Саме для їхнього вирішення президент готовий зустрітися з Путіним і це обговорювати. Утім, перешкодою в мирному процесі і надалі лишається Росія.Про те, хто має стати підписантом плану: Це наразі документ двосторонній, який підписуватимуть США і Україна. Ну і з Росією – мають підписати США. Станом на зараз обговорюється саме така конструкція, але перемовини ще тривають, це процес. Утім, європейська сторона – з нами, вона присутня в мирному процесі і у домовленостях про безпекові гарантії. До речі, важливо, що уперше йдеться саме про термін "безпекові гарантії", а не "запевнення" чи щось подібне. Також принципово важливо, щоби фундаментальні речі мали юридично-зобов'язальний характер. Тому важливо, що є згода щодо потреби ратифікації гарантій – зокрема, їхньої ратифікації у Конгресі США.Про присутність іноземних військ: Американських не буде. Але деякі європейські партнери свій контингент підтверджують. Та безумовно, це може відбутися лише за умови американського "бекстопу". Це теж правда. Деталі щодо цієї домовленості ще в роботі, але це – важливий фактор і майбутньої інфраструктури безпеки, і економічного відновлення. Бо для майбутніх інвесторів саме присутність західних військ в Україні є гарантією безпечності інвестування. Тому ми будемо і далі відстоювати цю позицію, вона для нас принципова.Про пакет стримування Росії: Російський режим повинен чітко розуміти наслідки можливого порушення миру. Для цього Україні необхідна, зокрема, самодостатність у виробництві систем ППО і далекобійної зброї. І ще один фундаментальний для нас елемент – це те, що наше членство в ЄС є елементом безпекових гарантій.Про ідею вступу до ЄС у 2027 році: Перш за все, я бачу підтримку усіх ключових держав ЄС щодо членства України у принципі. ЄС має свої процедури, і ми є заручником консенсусного підходу в деяких моментах. Тому особисто я дуже обережний, і я не називаю жодної дати. Але я точно бачу реалістичні часові рамки нашого вступу. І ми вже працюємо не лише з кіпрським головуванням, а також з наступним ірландським головуванням, і з литовським. Ми дуже хочемо, щоб литовське головування в ЄС стало історичним – а воно, нагадаю, розпочинається в першій половині 2027 року.

Що нам розповів Герой України Сергій Волинський? Це – перше повноцінне інтерв'ю легендарного командира, майора морської піхоти з моменту звільнення з полону. Про зраду присяги і мовчання командирів, про рішення, які коштували сотень і тисяч життів, про системні провали держави у ставленні до морської піхоти – від 2014 року до сьогодні. Повну версію розмови можна і подивитися, і почитати, а ми лише зацитуємо кілька важливих моментів:Про те, чи одразу зрозуміли всю складність ситуації в Маріуполі: Напевно, що ні. З 2014 року мій особистий підрозділ виконував завдання тільки на Маріупольському напрямку. І там всі позиції, місто, всі комунікації були нам знайомі і звичні. І нам здавалося, що нашого досвіду і бойового потенціалу вистачить для того, щоб відбити якісь атаки і намагання противника. Про те, що пішло не так: (…) Думаю, що цього не сталося через переважаючі сили противника. І перше, що – ми дуже довго програвали в повітрі. У нас абсолютно була відсутня протиповітряна оборона, в нас не було наших Повітряних сил.Про розмову комбрига Баранюка з Залужним: Було два варіанти розвитку подій: один – прориватися в напрямку Запоріжжя, а інший – іти на "Азовсталь". Від Валерія Федоровича ми отримали вказівку іти на "Азовсталь". Але Баранюк з цим був різко не згоден. Він не бачив у цьому сенсу і, можливо, навіть не вбачав такої можливості. Тому що "Азовсталь" знаходиться в глибині міста, яке оточене. До Запоріжжя далеко, але це, на його думку, мало якісь шанси. Про спроби піти на Запоріжжя: Бувобраний варіант піти на Запоріжжя. Він провалилася двічі. Перший раз, коли зник Баранюк з управлінням, а потім коли наступники діяли тим самим маршрутом. Унаслідок цього загинуло дуже багато людей.Про те, скільки людей потрапило в полон разом із Баранюком: Точні цифри ніхто не знає. У нас була бригада, яка, безумовно, несла санітарні і бойові втрати, але я думаю, що 70% бригади залишалися живими. Зі мною на "Азовсталі" вийшло дві сотні людей морпіхів і десь 40 людей з інших підрозділів. Наскільки мені відомо, Баранюк зараз знаходиться в Донецьку, в дуже тяжкому стані. Готують суд над ним про геноцид…Про прорив на Азовсталь: Самев той день росіяни розтягнули техніку, якою блокували міст. Я зрозумів, що це буде ефект несподіванки, якщо ми підемо саме тим маршрутом, яким нас ніхто не чекає. Ризик потрапити в полон був максимальний. Ми нанесли собі Z-тки і V-шки на машини і прямо через центральний вихід комбінату по центральних дорогах міста на вимкнених фарах проїхали. Не зупинялися на блокпостах. Кулеметник з позивним "Батя" крикнув їм: "Свои!" – і так загалом до 250 людей проїхали на "Азовсталь".Про уроки, винесені після Маріуполя: У нас є відповідні органи, які мають розслідувати цю всю історію. Наскільки мені відомо, є відкриті кримінальні провадження. Але ніхто нічого не зробив. Як держава ми не винесли уроки після Іловайська, після Дебальцевого – з'явився Маріуполь. Якщо ми і в цей раз не скажемо, що тут ми були праві, а тут ми були неправі, і не визначимо, як треба було вчиняти на тому чи іншому етапі, то такі епізоди будуть повторюватися в нашій історії.Про те, в чому був головний прорахунок операції на Кринках: У відсутності об'єктивних розвідданих. Вже так повелося, що у нас приймаються рішення, спираючись на таланти полководців. А якби ми спиралися на об'єктивні розвіддані, і керівники й начальники розвідок давали об'єктивну ситуацію і розвиток подій, мені здається, що таких ситуацій не виникало б. Я впевнений, що всім стало зрозуміло, коли на тактичному рівні ми не досягли успіхів, які мали досягти на першому етапі цієї операції. Якщо ми цього не зробили, навіщо було продовжувати цей весь спектакль?

Плани Федорова, удар "Циркону" по Вінниці та тиск РФ на Сумщині – головне про війну за тижденьВипустили новий епізод “Клятих питань” де обговорили останні новини війни. Будемо вдячні за перегляди, лайки, поширення, тут кілька ключових тез з епізоду: Про ціль – 50 тисяч знищених росіян. Для того, щоб зменшити потенціал росіян, треба вибивати їх більше, ніж їх призивають. Давно говорять про те, що 30 тисяч – це та середня кількість, яку вони можуть собі дозволити в цих умовах мобілізовувати щомісяця. Про карт-бланш Федорову. Міноборони буде вивчати, командирів, ефективність підрозділів для того, щоб робити краще, для того, щоб якось реструктурувати саму армію. Є певний ризик, що цивільний міністр трошки залазить на територію безпосередньо Генштабу. І важливо уникнути конфлікту між Генштабом та Міноборони. Про спроби росіян тиснути на прикордонні ділянки. Росіяни в декількох точках і на Сумщині, і на Харківщині пробували зайти. Це схоже і на те, що вони хочуть відкрити новий сектор, або вони розтягують наші резерви, яких і так не дуже багато. Але варто придивитись, особливо до Сумщини, де вони активізувались недалеко від лісового масиву. Про Мирноград. Там ситуація максимально важка, бо унеможливлений вхід-вихід. І попри це треба очікувати новин про вихід з Мирнограду тих частин, які там знаходяться. Зараз там немає сталого контролю. Про Гуляйполе. Росіяни змогли взяти під контроль центр міста, але не західну частину міста, бо їм заважає річка Гайчур. Але зараз для взяти Гуляйполе – це першочергова задача, перед тим як вони будуть пробувати рухатись на Оріхів.Про Степногірськ. Південна частина цього смт. вже контролюється росіянами. Також відбувається інфільтрація в інші населені пункти поблизу. Враховуючи безпосередню близькість до Запоріжжя, зараз має бути зосереджена максимальна увага до цієї ділянки.

У часи Трампа світ має припинити прикидатися | Історична промова прем'єра Канади20 січня у Давосі виступив із промовою прем'єр Канади Марк Карні. Його виступ багато хто вже називає історичним або епохальним, бо він змальовує обриси нового світового порядку. "Європейська правда" переклала промову Карні на українську, а ми тезово переказуємо:1. У 1978 році Вацлав Гавел написав есей "Сила безсилих", в якому поставив просте запитання: як комуністична система підтримувала сама себе? Відповідь на нього почалася з прикладу продавця овочів, який щоранку вивішує у своїй вітрині табличку: "Пролетарії усіх країн, єднайтеся!". Він не вірить у те, що там написано. І ніхто навколо не вірить. Але він все одно щодня вивішує табличку, щоб уникнути неприємностей, щоб сигналізувати про згоду з правилами, щоб ужитися з реальністю. Але оскільки кожен власник крамнички робить те саме – система зберігається.2. Сила системи походить не від правди, а від готовності кожного поводитися так, ніби це правда.Але й крихкість системи походить з того ж джерела. Коли хоча б одна людина перестає грати цю роль, коли продавець овочів знімає свою вивіску – ілюзія потужності системи починає давати тріщини. Друзі, настав час для країн зняти свої "фальшиві вивіски".3. Десятиліттями такі держави, як Канада, процвітали в умовах того, що ми називали міжнародним порядком, заснованим на правилах. (…) Хоча ми знали, що розповідь про "міжнародний порядок, заснований на правилах" була частково неправдивою. Що найсильніші держави можуть звільняти себе від зобов'язань, коли їм це зручно. Що правила торгівлі застосовуються асиметрично. І ми знали, що міжнародне право застосовується з різною суворістю залежно від особи обвинуваченого чи жертви.4. Це була фікція, але ця фікція була корисною. Зокрема, американська гегемонія допомагала забезпечувати суспільні блага, відкриті морські шляхи, стабільну фінансову систему, колективну безпеку і підтримку рамкових механізмів вирішення суперечок. Отже, ми розмістили цю вивіску у вікні. Ми брали участь у ритуалах і здебільшого уникали говорити про розриви між риторикою та реальністю.5. Ця угода більше не працює.Скажу прямо: ми перебуваємо посеред розлому системи, а не переходимо на її зміни. Вже зо два десятиліття низка криз у сфері фінансів, охорони здоров'я, енергетики та геополітики оголюють ризики надмірної глобальної інтеграції. 6. А віднедавна великі держави почали використовувати економічну інтеграцію як зброю, тарифи – як важелі впливу, фінансову інфраструктуру – як примус, а інтегрованість виробництві у ланцюги постачань – як вразливі місця, які можна використати. Не можна жити у брехні про взаємну вигоду від інтеграції, коли за її допомогою вас підпорядковують. 7. Багатосторонні інституції, на які покладалися "середні держави", такі як СОТ або ООН, – тобто архітектура колективного вирішення проблем – під загрозою. Як наслідок, багато країн доходять висновків, що вони мають розвивати більшу стратегічну автономію. Цей поклик зрозумілий. Країна, не здатна себе прогодувати, забезпечити паливом чи захистити, має небагато варіантів у цій реальності. Коли правила більше не захищають вас, ви повинні захищати себе самі.8. Але треба чітко усвідомити, до чого це призводить. "Світ фортець", де кожна держава за себе, буде біднішим, крихкішим і менш стійким. І є ще одна правда: якщо великі держави відмовляться навіть від позірного дотримання правил і цінностей заради вільного втілення своєї сили та інтересів – їм буде дедалі важче отримувати вигоди від "транзакціонізму" [міжнародної політики, побудованої на обміні, а не на принципах; цей термін вживають для позначення політики Трампа. – ЄП].

Чому Зеленський хоче об'єднати вибори і референдум?Якщо раптом на дипломатичному треку вдасться досягти відчутних успіхів, то перед президентом постане наступна задача з зірочкою: провести вибори у розбитій країні та легітимізувати результати переговорів через всеукраїнський референдум. Чому президент хоче проводити вибори та референдум в один день, хоч це заборонено законом? Пояснюємо: 1. Весь минулий рік американські партнери під накручування із Москви говорили про потребу запуску виборчого процесу в Україні і проведення виборів президента. І в ОП вирішили скористатись цією вимогою, аби разом із голосуванням за главу держави перекласти на українців частину відповідальності за мирний план. Хоча за чинним виборчим законодавством прямо заборонено проводити вибори і референдум разом.2. Мотивація поєднувати обидва процеси дуже проста, пояснюють одразу кілька співрозмовників УП на Банковій та в Раді. По-перше, є ймовірність, що проводити голосування доведеться без повноцінного завершення війни – під час перемир'я, покладаючись на примарну обіцянку ворога не стріляти. І якщо проводити два різних голосування, то через безпекові виклики можна не провести жодного.3. По-друге, кожна організація загальнодержавного голосування вимагає колосального фінансування, а отже об'єднання двох процесів в один може дати відчутну економію ресурсів. Хоча до ухвалення нового закону неможливо порахувати навіть приблизні цифри, бо невідомо, де і як буде проходити голосування.4. По-третє, Україна має дуже скромний досвід проведення референдумів, але і він показує, що явка на цих опитуваннях може бути дуже невеликою. А сама ідея подібного плебісциту полягає в тому, щоб надати його результатам максимальної легітимності через якомога більше залучення громадян. Вибори президента можуть стати таким собі електоральним магнітом.5. Диявол, як відомо, ховається в сирі. Так і суть референдуму полягатиме у формулюванні запитання. Що саме матимуть схвалити українці: лише територіальні поступки чи весь комплекс домовленостей, зокрема й компенсації, допомогу на відбудову та гарантії безпеки?Співрозмовники УП у владі переконують, що якщо йтиметься лише про поступки, то "референдум можна і не проводити".6. В опозиції ідею Зеленського інтерпретують діаметрально протилежно. "Проведення виборів разом із референдумом – це технологія переобрання, добре випробувана, наприклад, у Молдові. Зеленський може скористатися моментом, щоб переобратися, бо розуміє, що не виграє повоєнні вибори. Його обіцянка буде дуже простою: "Я прийду і підпишу мир", – вважає співрозмовник УП серед депутатів-опозиціонерів.

Найм неповнолітніх, корпоративне навчання та пошук сенсів: як бізнес шукає працівників? Ринок праці живе в парадоксі: зарплати зростають, людей бракує, а вимоги працівників до роботодавців стрімко змінюються. Кого шукає бізнес і скільки він готовий платити? Розповідаємо: 1. Третій рік поспіль перелік спеціальностей, за якими розміщується найбільше вакансій, не змінюється. Так, за даними Work.ua, у січні 2026 року серед лідерів – робітничі спеціальності, сфера обслуговування та торгівлі. Для перших високий попит пов'язаний з браком кваліфікованих кадрів, а на посади у сферах торгівлі та послуг характерна висока плинність кадрів.2. Середня зарплата штатних працівників в Україні у листопаді 2025 року становила 27,2 тис. грн, свідчать дані Держстату. Найвища середня винагорода (майже 67 тис. грн) у категорії "Інформація та телекомунікації", а найнижчі (16,6 тис. грн) у категорії "Освіта". 3. За останній рік середній розмір зарплати у вакансіях, розміщених на Work.ua, зріс на 22% (так само як і за 2024 рік). За даними сервісу, оклади зросли майже для всіх посад. Драйвер зростання – дефіцит кадрів: компанії змушені конкурувати за шукачів роботи за допомогою фінансових стимулів.4. Наразі бізнес конкурує за працівників у чотирьох основних напрямках. Перший – фінансовий. Компанії пропонують конкурентні або вищі за ринкові зарплати, а також матеріальні бенефіти: медстрахування, оплату навчання і спорту, психологічну підтримку. Такі інструменти вже не сприймаються як бонуси, а стають нормою.5. Другий – сенси та цінності. Це про сильну місію та цінності компанії, про можливість професійного розвитку і побудови кар'єри, про реальний вплив на розвиток бізнесу. Коли людина відчуває, що вона цінна не формально, не просто як виконавець завдань, а справді важлива частина компанії.6. Третій – зручність і гнучкість. Компанії намагаються прилаштуватися до потреб кандидатів, пропонуючи дистанційне або гібридне працевлаштування, гнучкий графік. 7. І, зрештою, четвертий – розширення пулу кандидатів. Наприклад, на традиційно "чоловічі" вакансії дедалі частіше наймають жінок. Крім того, деякі компанії активніше працевлаштовують людей з інвалідністю, ветеранів, студентів і навіть неповнолітніх.

Київ без світла, поглинання Степногірська, Герань-5 і британська балістична ракета – що відбулось у російсько-українській війні за тиждень?Вийшов новий епізод подкасту “Кляті питання” на нашому каналі. Як завжди, обговорили ключові теми російсько-української війни за тиждень. Тут – кілька цитат з епізоду. Про удари по енергетиці. Є відчуття, що зараз кульмінація того процесу, який росіяни почали ще в кінці серпня, коли почали залітати перші “шахеди”. Тоді вони промацували, вивчали, коригували тактику. Росіяни вибили лівий берег Києва, потім правий і зараз почали бити по зовнішньому контуру міста, щоб Київ не можна було заживити ззовні. І вони хочуть вибити все, що можна. Також, вони обирають слабкі точки міста – вони б’ють або по погано спроектованим районам, як Позняки або по старим районам. Про проблеми з авіаресурсом росіян. Росіяни декілька разів піднімали літаки, навіть виходили на бойові позиції, але при цьому пусків не було. Зазвичай, коли літак піднімається, то хоча б є хибні пуски. Поки що не зрозуміло, з чим це пов'язано. Про “Герань-5”. По суті, це ракета-дрон і він геть інший у порівнянні з попередніми моделями. Скоріш за все, ми з “Шахетами” почали набагато краще справлятися, завдяки дронам-перехоплювачам, нашим вертольотчикам. І реактивний дрон “Шахет-238” для них не дуже працює, тому що головне зараз – це швидкість. Ми почали їх наздоганяти, а це значить, що їм треба ще більш швидший засіб. Про погоду на фронті. Холодно всім, всі намагаються уникнути зайвого руху, бо стає ваще виконувати будь-які бойові завдання. Також тумани, які заважали нашим дронщикам, закінчились, що полегшує їхню роботу. З мінусів для нас – в певних місцях певні річки замерзають, а це значить, що їх легше форсувати і це стає проблемою для сил оборони. Про небезпеки Запоріжжя. Росіяни інфільтровуються в Степногірськ, а це означає що вони ще ближче до Запоріжжя. Для того, щоб пробувати взяти місто, їм потрібно 250-300 тисяч, але їм стає легше кошмарити його, звідси ми бачемо збільшення “Молній” та різних FPV. Їм потрібен більш широкий фронт, а для цього їм потрібно Гуляйполе, де зараз йдуть бої. Також будемо вдячні за ваші перегляди, підписки, лайки та відгуки.

Що Федоров залишає після себе? За понад шість років у владі Михайло Федоров став членом уряду, який протримався на своїй посаді чи не найдовше в сучасній історії України. Якими були його ключові досягнення та помилки – особисті й інституційні? Детально – у тексті, а якщо коротко, то: 1. "Дія" та цифровізація. Застосунок, запущений у лютому 2020-го, сьогодні налічує більше 23 млн користувачів. Однією із запорук успіху Мінцифри було те, що Федоров умів пропонувати президенту ідеї, які подобалися тому, і доволі швидко доводив їх до результату. Зокрема, оцифровування реєстрів, спрощення частини послуг для громадян, запуск сервісів, які позбавляли черг і зайвої бюрократії.2. "Ковідні" ініціативи. Разом із прикладними рішеннями траплялися й ініціативи, які виглядали дивно або відверто популістично. Один із прикладів – ідея роздати майже 9 мільйонам пенсіонерів смартфони в обмін на вакцинацію. Під час пандемії Мінцифри запустила ковідні сертифікати в "Дії". Паралельно вона почала глибше інтегруватися в електронну систему охорони здоров'я, підв'язуючи її до застосунку.3. 45 проєктів. У 2021 році від співрозмовників у секретаріаті Кабміну ЕП не раз чула, що коли в уряді виникає суперечка між міністерствами, рішення найчастіше буде на користь Мінцифри. Такий формат мав і зворотний бік. Чим більше проєктів трималися на політичній вазі міністра, тим сильніше вони залежали від його особистої участі. Уже у 2023 році Федоров говорив, що залучений приблизно у 45 проєктів одночасно, і це багато чого пояснює.4. "Дія City". Наразі кількість резидентів становить уже понад 3,4 тис. При цьому проєкт мав і репутаційні удари. Серед резидентів періодично знаходили компанії, які складно назвати технологічними, а також пов'язані з гральним бізнесом.5. Кібербезпека. Проблеми з кіберспільнотою почалися з необережної фрази Федорова про те, що "роль кібербезпеки перебільшена". Після атак на держсервіси на початку 2022 року, коли десятки урядових сайтів стали жертвами хакерського удару, ці слова йому пригадували не раз. У кіберсередовищі звучала проста оцінка: "він у цьому не розбирається". Тож Федоров з часом почав дистанціюватися від цих тем.6. Фінансування проєктів. Багато ідей Мінцифри майже не коштували державі грошей –основне фінансування приходило з грантів. Але навіть у цій моделі виникали репутаційні ризики. Як, наприклад, у ситуації навколо цифрових платіжних рішень у "Дії". Йшлося про ТОВ "Фінансова компанія "Єдиний простір", яке забезпечувало проведення онлайн-платежів через держпортал і "Дію", отримуючи відсоток з кожної транзакції. Виконавчим директором цієї компанії був топменеджер онлайн-казино Pin-Up. В Мінцифри заперечували будь-який зв'язок і наполягали, що ці процеси відбувалися паралельно. Однак, коли проти Pin-Up ввели санкції, платіжну систему все ж змінили.7. Війна. Федоров налагодив прямий контакт з Маском, що дозволило Україні оперативно отримати велику партію Starlinkів. Паралельно Мінцифри працювало з іншими міжнародними партнерами над розгортанням резервних дата-центрів за кордоном. Згодом зʼявилася платформа Brave1 – фактично держава почала напряму фінансувати молоді команди, якщо їхні розробки відповідали потребам фронту. Паралельно Федоров залучався до закритих підрозділів тестування нових військових технологій Next. Окремим напрямком стала ставка на масове виробництво дронів. 8. Останні три роки фокус міністра майже повністю зосередився на війні. Натомість цивільні питання поступово відходили на другий план. Вплив Федорова на оборонні цифрові продукти став настільки значним, що він де-факто останні кілька місяців брав участь в ухваленні рішень ще до ротацій в уряді. Показовий приклад – застосунок "Армія+", який формально є проєктом Міноборони, але ключові рішення щодо його розвитку ухвалювалися саме за участі Федорова.

Що нам розповів Дмитро Кулеба?Після Нового року неочікувано для всіх президент запросив колишнього очільника МЗС, якого раніше ледь не записали у "зрадники", до себе в кабінет. Ми зʼясували, про що вони говорили, а також розпитали Кулебу про його складні відносини з Єрмаком, перспективи мирних переговорів з росіянами та багато іншого. Є відео, є текст, а ось – лише кілька важливих тез:Про зустріч з Зеленським: Діалог відновився – це головний результат зустрічі. В мене камінь з душі спав. Питання конкретних посад не обговорювалося. Я не та людина, яка перебуває в жадібному пошуку посади, тому що життя навчило, що ти можеш бути корисним і на посаді, і без неї.Про призначення Буданова в ОП: Для внутрішньої політичної еліти це сигнал, що політика повернулася. Наказ, підкуп, примус – це не політика. Політика – це домовленість. Мені здається, що з 2022 року це перша політична домовленість між важковаговиками української політичної сцени. І наступний логічний крок був би – відновлення конституційного балансу в країні. А нашим зовнішнім партнерам дуже простий сигнал: що так, як було, більше не буде. Просто в силу психотипів і внутрішньої культури Буданов і Єрмак – це прямо протилежні особистості.Про те, на якому етапі зараз переговори з росіянами: Путін воюватиме різні війни до свого останнього подиху, бо йому так зручно керувати країною. Він знайшов свою місію, свою нішу в історії. Я думаю, що наступний спалах переговорного процесу буде наприкінці лютого. А потім вікно буде десь влітку, потім знову наприкінці зими.Про те, чи зацікавлена взагалі Росія в переговорах: Там стає гірше по економіці, і це головний чинник. Але у них ще є резерв – Китай. Тому я думаю, що сьогодні інтересу припиняти вогонь, не виконавши задачу по Донецькій області, у Путіна немає. Але переговорний трек буде тривати надалі: "Так-так, давайте поговоримо, ми б хотіли тут отак і отак". І в той самий час Путін буде пертися вперед на землі і в повітрі.Про те, чи є шанс 2026 року закінчити війну: Війну – ні, припинити вогонь – є.Про питання територій на референдумі: Якщо ми припускаємо, що суспільство буде готове прийняти болісну угоду, в якій з території Донецької області будуть виведені українські війська, але суверенітет України збережеться, то тоді все одно не буде можливості домовитися, допоки не буде чіткого розуміння, що росіяни завтра не зайдуть туди, звідки ми вийдемо. Те, що вони так зроблять – це 300%, навіть можна не сумніватися. І от як вирішити цю дилему – це, власне, те, що стримує мирний процес.Про те, у які партнерства і альянси надалі повинна вступати Україна: Україна має перестати мислити альянсами як способом збереження і розбудови. Ми маємо перейти на модель "давайте станемо достатньо сильними, щоб самим визначати, хто і в якій мірі у світі нам потрібен". Тому сьогодні вся наша сила, все наше майбутнє – тільки всередині країни.

Як США готують новий поділ світу та якими будуть наслідки?Що таке "доктрина Донро", за якою Трамп охрестив себе власником цілої півкулі, чи буде США атакувати Гренландію, і який зиск з такої політики може отримати Китай? Спробуємо пояснити:1. Події у Венесуелі – наочна ілюстрація того, що США знову вважають себе "старшим братом" поміж інших американських держав. Трамп також запевнив, що Штати повертаються до доктрини, від якої попередники безпідставно відмовилися. "Але ми її суттєво розвинули. Тепер її називають Доктриною Донро", – додав президент. Напівжартівлива назва – це поєднання імені Дональд і прізвища Монро, одного з батьків-засновників Америки.2. Трамп не уточнив, у чому полягають "зміни" до цієї політики. З публічних пояснень нараз випливає лише одна відмінність: 200 років тому США хотіли ізолювати Америку від європейців, а тепер – передусім від китайців. А держсекретар Марко Рубіо додав: США не мають на меті взяти під контроль ресурси тих американських держав, на які Вашингтон здійснюватиме вплив. Головна задача – не допустити, щоб ці ресурси опинилися під контролем держав з-поза Америки, таких як Китай. 3. Уже кілька європейських топполітиків попередили: якщо одного дня США вирішать втілити свою стратегію щодо Гренландії, то першим моментальним наслідком цього буде руйнування трансатлантичних зв'язків. Захоплення США Гренландії означатиме кінець НАТО, каже про це Метте Фредеріксен. Але чи є Альянс цінністю для самого Дональда Трампа? Напевно що ні.4. Головні сподівання європейців пов'язані з тим, що настільки різка самоізоляція США разом із руйнуванням НАТО, про яке публічно попереджають – стане запобіжником завдяки тому, що ці речі мають вагу для значної частини виборців-республіканців, а також для абсолютної більшості конгресменів. Хоча Трамп довів, що не завжди зважає на суспільну думку. Зрештою, вторгнення до Венесуели також заперечували більшість громадян США.5. Наразі США бачать своєю основною загрозою посилення та економічне зростання Китаю, а тому мають підтримувати азійських опонентів Пекіна. Але після венесуельської історії впевненість у тому, що ця стратегія збережеться – суттєво зменшилася. "Реінкарнація" Доктрини Монро та рішення США про те, що їхньою політикою на американському континенті стає право сили, а "Західна півкуля" офіційно є сферою їхнього домінування – означає також, що Америка Трампа загалом не заперечує проти поділу світу на сфери впливу. 6. І якщо Трамп зважиться на ще глибшу руйнацію безпекових механізмів (зокрема, через атаку на Гренландію), це зіграє на користь тим силам, які прагнуть ще більшого поділу світу. Китай, зростанню якого Трамп нібито опирається, може виявитися на чільному місці серед тих, хто отримає зиск від зміни політики США.