Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: [email protected]
Що нам розповіла керівниця патронатної служби азовців Олена Толкачова?Олена Толкачова очолює патронатну службу полку "Азов" вже понад 9 років. Широкій громадськості Толкачова стала відома через інцидент під час зустрічі Young Business Club, коли організатори заходу попросили Олену та інших військових сховатися, щоб "не лякати учасників клубу".В інтерв'ю пані Олена розповідає про те, чим закінчився цей інцидент, скільки грошей щомісячно витрачає патронатна служба полку "Азов" на відновлення військових та що не так зі ставленням держави до захисників. Кілька цитат: Про інцидент з Young Business Club: Керівник цього YBC спочатку хотів домовитися: "А давайте ми вам будемо допомагати, а ви зараз з нами запишете відео, в якому скажете, що ми примирилися і ніяких більше питань і образ один до одного не маємо". Вони досі роблять спроби зв'язатися зі мною через різних людей, які мають якийсь високий статус у нашому суспільстві, або чиновників – щоб запропонувати, по-моєму, донат у мільйон гривень. Для того, щоб ми примирилися – і все. І воно вже виглядає більше як тиск. Про неопізнаних бійців з "Азовсталі": Досі є такі випадки, де немає співпадіння ДНК, або коли немає в кого з родини взяти ДНК, і ми шукаємо. Є ще досі неопізнані, їх небагато, з теракту в Оленівці.Про державу і реабілітацію військових: У нас в державних органах взагалі немає розуміння, що військовому потрібні належна підтримка, належне лікування й реабілітація. Таке враження, що вони думають, що воно якось саме розсосеться. Якби ми цим не займалися, це б дуже сильно вплинуло на боєздатність країни. Тому що у нас 80% хлопців, яких ми лікуємо, повертаються назад у стрій. Але чомусь НСЗ вважає, що пакети окремо для військових не повинні існувати у воюючій країні. Бо це позиція МОЗ.Про співпрацю з Генштабом: Зараз наша команда співпрацює з Генштабом, щоб впровадити такі патронатні служби, як наша, в усіх бригадах.Про необхідність створення меморіального кладовища: Родини обурені. В них вдома зберігаються урни з прахом їхніх загиблих родичів. У нас в патронатній службі зберігається багато урн, які нам повіддавали батьки або навіть побоялися забирати, тому що це дуже важко морально тримати в себе прах своєї дитини або батька. Є ще так само ряд родин, родичі яких були визнані загиблими без тіла. Захоронення тіла, якого не існує, можна робити тільки на меморіальному кладовищі. Про фінансову скруту служби: У зв'язку з тим, що впали донати, ми вже лікуємо наших хлопців у борг. Звичайно, нас ніхто не виганяє, але елементарні речі, як комунальні послуги, заробітна плата лікарям, харчування – їх потрібно постійно оплачувати. Про військових, які повертаються у тил: Я починаю цього боятися. Я просто не можу представити собі, коли буде демобілізація, навіть якщо вона буде хвилями, все одно це буде великий влив військових демобілізованих. І вони будуть шукати не просто підтримку. Вони будуть шукати вдячності. Це перше, що вони захочуть відчути, коли повернуться з війни. Вдячність.
Як і коли Рада хоче заборонити Московський патріархат?З'ясували, чи зможуть прихильники Московського патріархату зірвати ухвалення закону, який забороняє діяльність в Україні пов'язаних із Росією релігійних організацій, а якщо ні, то наскільки радикальним він буде. Деталі у тексті, тут ключові тези: 1. У першому читанні депутати підтримали урядовий законопроєкт, який вважають найбільш поміркованим з усіх зареєстрованих. Цим проєктом загалом передбачена процедура припинення діяльності церков, які мають керівні центри в країні-агресорі.2. Спершу спецкомісія встановлює факт зв'язку і робить відповідний висновок. На його основі відповідній релігійній організації виносять припис із вимогою усунути незаконні зв'язки. Якщо цей припис не виконується за встановлений час, тоді держава подає позов у суд із вимогою припинити діяльність відповідної церкви.3. Головна задача закону – не допустити ситуації, коли державу зможуть звинуватити в релігійних гоніннях. Запропонована процедура може розтягнути припинення діяльності тієї ж УПЦ на роки. Але тільки так можна буде убезпечитись від позовів у ЄСПЛ і пояснити міжнародній спільноті, що в Україні ніхто не "забороняє християн".4. У "Європейської солідарності" є власний законопроєкт, в якому передбачається пряма заборона РПЦ і майже середньовічна норма про таку собі форму "державного православ'я". Згідно з нею, томос про автокефалію має стати частиною законодавчого поля, і тільки ПЦУ матиме право називатись православною церквою. Зрозуміло, що тепер депутати з "ЄС" голосуватимуть тільки якщо їхнє бачення буде враховане до другого читання. 5. Групи мажоритарників "За майбутнє" і "Довіра" в першому читанні зібрали разом 20 голосів. З кожним із них, без сумніву, працюватимуть високі духовні чини і прихильники УПЦ в округах.6. У "Слузі народу" різко проти заборони УПЦ працюють дві групи. Першу зібрав "проксі" Вадима Новинського депутат Артем Культенко, який також є дияконом УПЦ. Друга – так звана "група Павлюка", якій колись сам Зеленський давав наганяй за роботу в інтересах Ахметова й Новинського. Невеликим прихильником закону називають і голову фракції СН Давида Арахамію.7. Найбільш імовірним варіантом розвитку подій виглядає часткове "підсилення" урядового закону нормами з альтернативних концепцій. У комітеті припускають, що орієнтовно на кінець листопада – початок грудня зможуть напрацювати погоджений текст "церковного" законопроєкту до другого читання.
Відпустки для військових: які види доступні та скільки можуть тривати?Які види відпусток доступні для військових та яка їхня тривалість? Що робити, якщо командування відмовляє у відпустці? Чи можуть військові виїжджати за кордон під час відпустки? Розповідаємо про це у тексті та коротко тут: 1. Основна відпустка для кадрових та мобілізованих військових – до 30 днів на рік. Вона надається частинами – не більше 15 днів за один раз. Відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин – не більше 10 днів на рік.2. Існують також відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю. Ще один вид відпустки – для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. У разі потреби домашнього догляду – до 6-річного віку. Якщо обоє батьків є військовослужбовцями, така відпустка надається одному із них.3. Існують також відпустки для лікування у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення зі збереженням грошового забезпечення. Тривалість такої відпустки – від одного до чотирьох місяців (крім винятків). Лікування за кордоном не може перевищувати 12 місяців підряд.4. Використаний на дорогу час не враховується у тривалість відпустки. Він рахується окремо й не може перевищувати дві доби в одну сторону.5. Що робити, якщо командування відмовляє у відпустці? У такому разі важливо отримати письмову відмову. У ній має бути обґрунтування відповідного рішення. Якщо ж відмови немає, можна оскаржувати бездіяльність командування шляхом подачі скарг до Міноборони.6. Як військовому під час відпустки виїхати за кордон? В українському законодавстві немає прямого дозволу виїжджати військовим за кордон під час відпустки. Таке рішення ухвалюється в індивідуальному порядку. Наприклад, якщо сім’я військового перебуває в іншій країні. Водночас юристи попереджають: це не є беззаперечною гарантією, що Держприкордонслужба дозволить військовослужбовцю виїхати за кордон.
Хто стане новим генсеком НАТО? Все про "конкурс" в Альянсі та його ймовірного переможця:З’явився кандидат, який має усі шанси стати компромісним і який не є "токсичним" ані для України, ані для США. Про все це – у відеоблозі та тексті "Європейської правди", а також коротко тут: 1. Фаворитом неофіційного "конкурсу" є чинний прем’єр Нідерландів Марк Рютте. Він очолює уряд цієї країни протягом останніх 13 років, але під час політичної кризи, що розгорілася у Нідерландах цього літа, був змушений піти у відставку. Але заодно – несподівано оголосив, що йде з нідерландської політики.2. Тоді це здивувало оглядачів. Адже вимоги про відставку прем’єра під час тієї кризи не лунали; Рютте цілком міг виграти вибори знову; та й загалом, 56-річному успішному політику рано йти на пенсію. Вже згодом, у жовтні 2023-го Рютте оголосив, що "вважає дуже цікавою" посаду генсека НАТО та зважає на можливість її обійняти.3. Досі не виходило знайти того, хто відповідав би відразу кільком критеріям. По-перше, між членами Альянсу є згода, що цю посаду має обійняти лише колишній президент або прем’єр. Генсек НАТО повинен мати високий статус для переговорів з ними "на рівних" і до того ж бути особисто знайомим з чинними керівниками держав-союзниць. 4. По-друге, на чолі НАТО потрібен політик, який при цьому не вестиме самостійну гру. І великим країнам-членам, передусім США, потрібна передбачуваність і керованість секретаріату Альянсу.5. По-третє, дуже високу вагу у рішенні матиме ставлення політика до РФ. Наприклад, політики з репутацією "русофобів" не отримають згоду західноєвропейських або північноамериканських столиць. А ті, хто має схильність до діалогу з Путіним, стикнуться з вето з боку держав Центральної та Східної Європи.6. Але є також четвертий критерій, якому Рютте явно не відповідає. У НАТО воліли би призначити новим генсеком жінку. У чинної президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн наступної осені закінчується мандат. Існує ймовірність, що за результатами європейських виборів у неї не залишиться шансу на переобрання. Але поки цього не сталося – нідерландський політик лишається фаворитом.7. Для України обидва варіанти будуть успіхом. Звісно, зараз ніхто не може гарантувати перемогу Рютте або фон дер Ляєн. І через те, що за місяці, що лишилися, на полі може з’явитися інший кандидат. І (ще важливіше) через те, що досі невідома позиція США, тобто президента Байдена.
Скільки ракет і "шахедів" Росія накопичила для повітряних атак по українських містах в осінньо-зимовий період?Розібралася, скільки ракет та "шахедів" могла назбирати Росія під зиму та які в України є засоби для того, щоб результативно їх збивати. Ключові тези тексту: 1. За даними ГУР, станом на кінець серпня 2023 року, в арсеналі РФ залишалося 585 ракет із радіусом дії понад 500 км. Серед них, зокрема, приблизно 270 "Іскандерів", 140 "Калібрів", орієнтовно 100 одиниць Х-101, Х-555 і Х-55. Також в окупантів налічувалося приблизно 75 аеробалістичних ракет "Кинджал" та 150 ракет Х-22.2. При цьому Москва щомісяця може виробляти орієнтовно 100-120 далекобійних ракет різного типу. Якщо брати це до уваги, можна припустити, що наразі в Росії налічується приблизно 700 далекобійних ракет.3. Однак, росіяни все частіше застосовують комбінований підхід, коли разом із ударними БПЛА використовуються протикорабельні та авіаційні ракети середньої дії (Х-59, Х-35 та "Онікс"). Відкритих даних по них не так багато та їх реальні запаси в Росії невизначені.4. Ще однією небезпекою залишаються обстріли прикордонних та прилеглих до зони бойових дій територій з протиповітряних С-300 і С-400. Станом на початок 2023-го налічувалося на зберіганні близько 7 тисяч ракет.5. За даними ГУР, на початок весни в Росії залишалося лише 200 "Шахедів". Однак, згодом стало відомо, що Росія налагодила зборку "Шахедів" у Татарстані та планує до літа 2025 року випустити 6 тисяч БПЛА, 1300 з яких – вже до кінця цього року. Вересень і жовтень показують, що або планові показники таки виконуються, або РФ отримала ще одну партію безпілотників з Ірану. 6. На відміну від минулого року, до зими цієї Україна підходить зі значно покращеною системою ППО. В Україні розгорнуті два комплекси американських Patriot та один французький SAMP/T. Чудово себе проявили німецькі IRIS-T, американсько-норвезькі NASAMS та ЗРК Hawk. 7. Крім того, Україна разом із США розробили програму FrankenSAM, яка поєднує сучасні ракети "земля – повітря" західного калібру з переобладнаними пусковими установками радянських часів або радарами, які вже є на озброєнні українських військ. На допомогу цим "гібридним системам" прийдуть і мобільні вогневі групи.
Чому наявної мобілізації замало і як поліпшити рекрутинг до війська?Написали великий та важливий текст про мобілізацію та рекрутинг, про те, що робити з "дискурсивною несумісністю" (і що це таке), чому заклики "померти за батьківщину" і меседжі, які малюють майбутнє як загрозу – шкідливі для мобілізації, а також про успішні приклади рекрутингу підрозділів ЗСУ. Ви його обов'язково прочитайте, а ось кілька ключових тез: 1. Наразі деякі батальйони укомплектовані на 70%. При тому, що за статутом ЗСУ підрозділ, що має втрати понад 30%, вважається небоєздатним. На виховання нового штурмовика треба приблизно три місяці. На відновлення людини з легким пораненням – 1-3 тижні, з середнім – від 2 до 5 місяців.2. У Генштабі не готові назвати УП навіть орієнтовні дані щодо кількості людей, які щомісяця долучаються до ЗСУ і скільки їх взагалі потрібно для фронту. Серед причин, окрім безпекових, імовірно, і те, що ТЦК не мають чіткого уявлення про стан мобілізаційного ресурсу в країні. 3. Чому поповнення мало? Як ділиться спостереженнями Дмитро Кухарчук з 3-ої штурмової, мобілізація в Україні часом обходить жителів великих міст і тих, хто зміг від неї відкупитися. Ще одна причина – "переможна" інформаційна політика держави: "Коли людині кажуть, що за три місяці ми переможемо, вона не думає про мобілізацію, вона будує собі плани на майбутнє".4. Військові виступають категорично проти будь-яких рекрутингових меседжів, які представляють службу як загрозу або покарання. Після слів "пересидіти не вийде" велика кількість українців хапається за валізи і шукає шляхи, як спакуватися і кудись виїхати. 5. Служба в війську має бути привабливою. Потрібні меседжі, які дозволяють відкрити власну внутрішню силу, роблять міцнішим, сильнішим. Ті військові підрозділи, які демонструють саме таке ставлення до рекрутингу, формують власну культуру, історію, міфологію, воїнський етос, вони помітніші, впізнаваніші, привабливіші.6. Протягом останніх місяців Володимир Зеленський у своїй публічній комунікації звертався до теми мобілізації двічі. Показово, що в обох випадках президент закцентував, що мобілізація – зона відповідальності військових, які ініціюють ці кроки.7. У результаті маємо замкнене коло. Влада, аби уникнути турбулентності в суспільстві, намагається йти шляхом "лагідної мобілізації", обираючи риторику "на фронті складно, але все під контролем". А цивільна частина населення не розуміє, навіщо потрібна повномасштабна мобілізація і про які екзистенційні виклики і загрози йдеться.
Вибори в США, Орбан, Фіцо. Як Зеленський намагається зберегти підтримку партнерів?Прагматичний світ входить у сезон виборів, тож Україна мусить стати для своїх друзів "донором перемог": чи то йдеться про битви на фронтах, а чи про реформи. Інакше зберегти підтримку, а з нею і шанси на осяжну перемогу, буде дуже і дуже важко. Про це написали у тексті, а ось кілька тез: 1. Десь взимку президент сказав у вузькому колі, що далі буде важче, тому в подальшому треба шукати нові аргументи для партнерів. 2. Блінкен на зустрічі в Байдена говорив українській делегації: "Коли у вас є успіхи на полі бою і результати в проведенні реформ, ви значно полегшуєте нам роботу", – додають джерела в команді Зеленського. В цьому реченні важливі обидві складові: і поле бою, і реформи.3. За даними УП, на Банковій серйозно задумались над тим, щоб у питанні військової допомоги спробувати більше залучати ЄС і менше залежати від американської внутрішньої боротьби. Для того, щоб не опинитись у ситуації, коли хтось інший визначатиме для України, що вважати перемогою.4. За словами джерел УП, багато країн серед партнерів кажуть: "Та ви вже перемогли! Ви не дали Путіну знищити Україну і захопити Київ – це і є ваша перемога. Тож, може, уже пора шукати якийсь майданчик для переговорів?". У Зеленського вважають, що Україна не має іншого шляху донести таким "миротворцям", що її боротьба не закінчилась, як давати партнерам щоденну невелику дозу перемоги.5. Головне в більшості цих новин, що з такими великими справами Україна справляється за допомогою власних розробок. Очевидно, що власне виробництво повністю не перекриє потреби ЗСУ. Але українські успіхи дозволяють просити в партнерів більш нову високотехнологічну зброю. Коли у нас з'являться свої далекобійні ракети, то розмовляти з партнерами про ті ж ATACMS cтане в рази легше. Мовляв, та що вже ви боїтеся передавати, якщо у нас свої розробки є.6. Однак, оскільки наші союзники – це клуб демократій, то самим розвитком армії на шляху до зближення з ними не обмежитись. Вхід до цього клубу лежить через реформи, боротьбу з корупцією, демократизацію тощо.
Що нам розповів Сергій Рахманін?Чи справді потрібно знижувати вік українських призовників? Як забезпечити ротації військових, якщо для цього немає зайвого ресурсу? Коли у ТЦК припинять знущання над мобілізованими, а у Міноборони подолають корупційні схеми в держзакупівлях? Про це УП поговорила з Сергієм Рахманіним. Повну версію дивіться на youtube, скорочену читайте, а тут кілька цитат: Про те, чи варто очікувати посилення мобілізації: Коли планувалася велика наступальна операція (яка і зараз триває), то, починаючи з листопада і приблизно по квітень–травень мобілізаційні плани суттєво збільшувалися. Зараз, наскільки я розумію, додаткова потреба в ресурсах знадобиться і через втрати особового складу і, можливо, через необхідність формувати нові з'єднання, нові бригади. Про те, чому Зеленський не підписує закон про зниження призовного віку: Я не знаю достеменно. Але певна логіка (я просто роблю припущення) може бути. По-перше, це – достатньо чутлива річ і, можливо, президент зважає на суспільні настрої. Другий момент – прагматичний. Є дуже грубий розрахунок: щоб одна людина воювала, 10 людей мають працювати в тилу. І третій момент: у нас демографічна ситуація була сумною і до повномасштабного вторгнення, і зараз вона, м'яко кажучи, не поліпшується.Про скасування відстрочки для здобувачів другої вищої освіти: Якщо в подальшому ця заборона буде узаконена, я не думаю, що це суттєво вплине на мобілізаційний ресурс. По-друге, Конституція забороняє зворотну дію закону. Тобто заборонити людям, які вже зробили цей крок, здобувати другу вищу освіту – я не уявляю, як це можна буде зробити. Про екстрадицію ухилянтів: Я не дуже добре уявляю, як це має відбуватися. Якщо людина поїхала за кордон на законних підставах (не отримувала повістки, до якихось офіційних заборон), то на підставі чого ми можемо вимагати її екстрадиції? Якщо людина виїхала за кордон незаконно, то це треба довести, що дуже довгий і складний процес. Має бути судове рішення і тільки на підставі нього держава має вимагати екстрадиції.Про проблеми з ротаціями: У нас фізично немає можливості для того, щоб ротувати бригади повноцінно, як це відбувалося в умовах АТО, ООС. Для цього треба мати набагато більші Збройні сили. У нас бригади дуже рідко виводяться кудись далеко. Зазвичай вони відводяться на два-три тижні у другу чи в третю лінію, де вони просто видихають, поповнюють мінімально, наскільки це можливо, особовий склад, озброєння, і знову виводяться на лінію бойового зіткнення. Про ТЦК і порушення прав людини: По-перше, кадрові зміни це – тривалий процес і сказати, що ТЦК повністю оновилися, напевно, було б перебільшенням. По-друге, це насправді питання не тільки і не стільки до ТЦК, скільки до правоохоронних органів.
Що з російською економікою?Санкції працюють, але агресор до них пристосувався. У якому стані російська економіка після 20 місяців великої війни? Спойлер: не в такому поганому, як нам з вами б хотілося. Детально про це у тексті, а ось кілька тез: 1. Західні санкції мали негативний короткостроковий вплив на російську економіку. За даними Світового банку, вона у 2022 роцівпала на 2,1%. Однак наразі росіянам вдається пристосовуватися до існування в умовах міжнародних обмежень.2. Очікується, що у 2023 році ВВП РФ зросте на 0,8-2,2%. Одним з найбільших стимулів наразі є військове замовлення. Кошти, які Кремль спрямовує на оснащення окупаційної армії, виробництво ракет, боєприпасів та важкої техніки, дозволили наростити обсяги виробництва й в суміжних секторах промисловості.3. Відтак, Заходу необхідно працювати над запровадженням нових жорсткіших обмежень проти Росії. Особливу увагу слід присвятити енергетичній сфері. Зокрема, знижувати цінову стелю на російську нафту.4. Додатковий санкційний крок, який пропонують аналітики – запровадити обмеження на купівлю Росією танкерів, аби обмежити її можливість у поповненні свого "тіньового флоту". Захід також може вдарити по іншій складовій енергетичного експорту РФ – скрапленому газу. Росія досі експортує до ЄС цього палива на $8 млрд. 5. Серед пропозицій, які вже обговорюються в межах наступного санкційного пакета – заборона на експорт російських діамантів ($4 млрд на рік).6. Серед фінансових санкцій найбільш болючими для Росії можуть бути подальша ізоляція її банківської системи від глобального фінансового ринку завдяки відключенню більшої кількості банків від SWIFT. Крім цього, Україна продовжує наполягати на тому, аби внести РФ до "чорного списку" Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).
Що нам розповів банкір і командир роти ударних БПЛА Андрій Оністрат?Бізнесмен, банкір, а нині командир роти ударних безпілотників 68-ої окремої єгерської бригади Андрій Оністрат – один із тих небагатьох військових, які можуть собі дозволити відкрито говорити про армію та її проблеми.І при цьому зберігати посаду, набирати людей у свій підрозділ, виконувати бойові задачі й залишатися величезним оптимістом та "адреналінщиком". За мірками української армії – велика рідкість.В інтерв'ю УП Оністрат розповідає, якою бачить сьогоднішню армію, скільки і яких дронів "Шершням Довбуша" необхідно на місяць, і чи може Україна, на його думку, не витягнути цю війну. Відео тут, текст тут і кілька цитат: Про репутацію української армії: Сьогодні це інституція, яка живе своїм життям. До армії трішечки змінилося ставлення, повторюся – трішечки, бо я не вважаю, що армія є святою коровою, водночас я не вважаю, що до армії є тотальна повага з боку суспільства. Є маса тем, які в армії треба не те щоб критикувати – міняти. А про це не дуже зручно говорити.Про забюрократизованість у війську: Щоб списати дрони, які я спожив за пів року, у мене служба списання попросила 50 пакунків паперу! Рапорт, службове розслідування, підпис, свідки, копія, три екземпляри – один у ДБР, другий у ГШ, третій в архів. А для мене дрони – це патрони. Ви уявляєте, якби ми так списували кожен патрон 5,45?Про переоцінену роль FPV-дронів: Дуже переоцінена. З погляду всіх процесів… От коли ви бачите відос – летить дрончик, раз, якийсь танчик зірвався, а з другого дрона це все підзняли! Це виглядає класно, але щоб досягнути цієї картинки, треба залучити неймовірно велику кількість освічених людей. Це мають робити не Вася, Петя, Коля – штукатури з Яворівського району Львівської області. Це мають робити дронщики, розвідники – усі топчики. Про те, коли в Україні можуть з'явитися аналоги "Шахедів": Я думаю, що вони вже на підході. Не маю 100% інформації, але маю опосередковану про те, що ці історії вже на дуже високому рівні розробки. Про ситуацію з фінансуванням: Щоб у мене не було на це спокуси, я 50% зарплати, як приходить – на рахунок дружини, 50% – на рахунок тата. І прямо зараз у мене кредитна лінія – мінус 50 тисяч, я серйозно. На що витрачаються гроші? Є маса речей. Зимова гума – пішли дощі, й тобі треба поміняти її миттєво на всьому, що їздить, ремонт машин. Є ротні машини, але вони в нас не обліковані, а чому? Бо є правило: на обліку мають бути машини з 2010-го року, а в мене є машини 2007-го. Приношу рапорт, а мені кажуть: "Go away". Це означає, що я маю сам її ремонтувати.Про те, як проводять співбесіди для підрозділу: Коли я зустрічаюся з людьми, я, по-перше, хочу зрозуміти, наскільки вони готові йти на війну надовго. Щоб ні в кого не було ілюзій – війна надовго. Мені треба знати, як людина поведе себе в ситуації, коли я завтра не відпущу її у відпустку. І післязавтра не відпущу, а, може, відпущу тільки через три місяці. Друга історія, у принципі, дуже важлива – наскільки людина готова вбивати.