Повідомлення telegram каналу - @ukr_pravda

Що нам розповів комбриг 15 бригади артрозвідки Олександр Попов?

15 бригада артилерійської розвідки "Чорний ліс" єдина в ЗСУ відповідає за артилерійську розвідку. Тому, умовно кажучи, скрізь, де є артилерія і куди добивають HIMARSи, можна зустріти екіпажі з 15-ки. Що нам розповів комбриг Олександр Попов? Якщо коротко:
Про можливості артрозвідки: Зараз ми здатні виявляти повний спектр елементів бойового порядку противника на полі бої. Починаючи з засобів РЕБ, елементів системи ППО, пунктів управління, систем вогневого ураження, в які входить артилерія, живу сила противника. Словом, все, що знаходиться на полі бою.
Про найбільш визначні цілі: Наш противник має дуже великі ресурси, він дуже довго готувався до війни. Пишатися або мати за досягнення, що за нашої участі знищили нову оглядову РЛС, або якийсь божевільний засіб ППО, як новенькі С-400, або старі С-300, або не такі старі С-350? В цьому немає ніякого сенсу. Бо тут важливо не скільки коштує цей об'єкт, який був знищений. Питання в тому, скільки треба часу, щоби зробити такий же.
Про болючі втрати для росіян: Ми знайшли і знищили дуже багато. Але мене тішить те, що ці об'єкти не можна відновити або зробити з нуля, навіть за рік. Є, наприклад, певний засіб РЕБ, не будемо його називати. Під час київської операції був захоплений один з них, і до його вивчення долучались наші фахівці з військової частини. І він каже: "Уявіть собі злиток з платини намазаний чорною ікрою. От він все одно буде дешевший ніж кожна плата із цього засобу РЕБ". Тому неважливо, скільки це коштує абсолютно. Але відновити і зробити такі речі, це дуже технологічно складно і довго. А таких засобів було знищено дуже багато.
Про російські РЕБи: Я би сказав так, що є у них певні досягнення. Але наші можливості не дозволяють їм надто ефективно використовувати свої засоби на полі бою. Вони не можуть добитися домінування. Бо у нас є засоби, які бачать, де вони працюють. Є засоби, які знаходять їх. І є засоби, які, незважаючи на їхню протидію хвилями, сигналами, шумами тощо не дозволяють їм довго жити на полі бою.
Про збори та фінанси: Тільки на підтримку техніки в працездатному стані ми за рік витрачаємо близько 5 млн грн. Для того, щоб просто машини їздили. Я не говорю про шини, акумулятори або все інше. Але в нашій військовій частині мама солдату не робить збір, щоб він відремонтував машину. Про озброєння взагалі не говорю, там зовсім інша історія і зовсім інший рівень цін. Ми і їх знаходимо. Але ми б не могли цього робити, якби не показували відповідний результат тим людям і структурам, які дають ці гроші. Тут все чесно, нікого ти не обманеш. 
Про цивільних, які долучаються до Сил оборони: Я перемішав військову складову з цивільною, бо цивільні виявились більш адаптованими до змін. Вони могли в 22-му році щось не знати, і ми їм допомогли в питанні військових процесів. Поряд з тим ми навчилися у них бути гнучкими і дуже швидко адаптуватися до змін. Ми звільнили людей від умовних заборон і перепон, і вони віддали себе на шляху до реалізації своїх ідей, коефіцієнт їхньої корисної дії просто злетів в космос. І цього не можна було б досягнути, якби зробити з усіх однакових олов'яних солдатиків.