Інформація та статистика Telegram-канала Схеми - @cxemu

Схеми

Хто стане директором НАБУ? Комісія визначилась з трьома фіналістами
Комісія з проведення конкурсу на посаду голови НАБУ обрала трьох фіналістів, чиї кандидатури подадуть на розгляд Кабміну. А саме:
▪Семен Кривонос – голова Державної інспекції архітектури та містобудування,
▪Сергій Гупяк – керівник четвертого слідчого відділу (с дислокацією у Вінниці) територіального управління ДБР, розташованого у Хмельницькому,
▪Роман Осипчук – керівник управління внутрішнього контролю НАБУ.
Що відомо про трійку фіналістів?
🔻Семен Кривонос. Має зв'язки в Офісі президента – він знайомий з заступником голови ОП Олексієм Кулебою, а політик Саакашвілі повідомляв, що призначення Кривоноса на його нинішню посаду підтримав Андрій Єрмак.
У 2016 році Кривонос переміг у конкурсі на директора Одеського теруправління НАБУ, але відмовився від посади. На той момент журналіст Дмитро Гнап готував публікацію про незадекларовану квартиру Кривоноса – вартістю, неспівмірною його тодішньому заробітку – та початку розслідування про можливе хабарництво.
З Кривоносом було пов'язано дві справи про хабар у 120 тис. доларів – в одній він був викривачем корупції, в іншій – за версією слідства вимагав хабар. Другу справу закрили, не довівши його провину.
У власності родини Кривоноса – 12 земельних ділянок та частина будинку на Київщині, Дніпропетровщині та Полтавщині, а також квартира в Києві. На праві користування у них дві автівки – BMW Х3 та Ford Kuga.
🔻Сергій Гупяк, підлеглий Сухачова в ДБР. Пояснює, що майже все майно має завдяки батькам, які 20 років були підприємцями. У 2007 році родина купила будинок та земельну ділянку у Вінницькій області за 240 тисяч гривень. Для цього, за словами Гупяка, вони додатково взяли кредит 28 тис. доларів, який родина змогла виплатити через 3 місяці після купівлі нерухомості. Сам Гупяк тоді був студентом.
У родини три автівки: Opel Zafira, Seat Ibiza та Toyota RAV 4. Як розповів Гупяк, Toyota RAV4 за понад 900 тисяч гривень він купив разом з матірʼю – половину суми вніс сам, іншу половину – вона.
🔻Роман Осипчук. У 2017 році родині Осипчука вдалося продати квартиру в Луганську, в якій вони жили до окупації. За його словами, нерухомість змогли продати за українським законодавством, «без жодних операцій за законами так званої «ЛНР» або РФ».
У 2020 році мати Осипчука придбала дві квартири: у Каховці та Києві. За словами Осипчука, квартиру в Каховці їй подарували батьки. У Києві родина купила квартиру за власні збереження та частину від продажу квартири у Луганську.
У 2021 році дружина Осипчука також придбала квартиру у Києві. На це кандидат зазначив, що квартиру купили для тещі за гроші із зарплати Осипчука та його дружини.

1400

23-03-04 11:05

Web версія

Пряме посилання

Схеми

Міністерство юстиції подало позов до Вищого антикорупційного суду щодо конфіскації Ocean Plaza на користь держави
Мінʼюст позвався до російського олігарха Аркадія Ротенберга, його сина Ігоря Ротенберга та бізнес-партнерів Олександра Скоробагатька і Олександра Пономаренка.
Міністерство просить конфіскувати на корись держави 100% частки статутного капіталу ТОВ «Авангард-Віларті» та 66,65% частки статутного капіталу ТОВ «Інвестиційний союз «Либідь». Саме «ІС «Либідь» є власником торговельно-розважального центру Ocean Plaza у Києві. В свою чергу ця компанія належить «Авангард-Віларті».
Нещодавно у розслідуванні «Схеми» розповіли, що відбувалось з Ocean Plaza після початку повномасштабного вторгнення. Дві третини корпоративних прав цього активу контролює російський олігарх Аркадій Ротенберг. За даними українського слідства, з 2014 по лютий 2022 кошти з рахунків прямого власника ТРЦ – ТОВ «ІС «Либідь» – виводилися і використовувалися для придбання акцій у двох оборонних підприємствах Російської Федерації – Тульському та Ульянівському патронних заводах.
У вересні під арештом опинилися 66% корпоративних прав на Ocean Plaza – тієї частини, яку контролюють громадяни Швейцарії, а за даними правоохоронців – Ротенберг. Щоб цей актив приносив дохід у державу поки триває слідство державний орган з управління активами – АРМА – мав призначити тимчасового управителя, але досі цього не зробив.
Нинішній управитель – холдинг UDP, який володіє третиною Ocean Plaza – поки що «накопичує кошти від комерційної діяльності до моменту визначення процедури перерахування прибутку до державного бюджету України», як повідомили у пресслужбі.

15900

23-03-03 14:33

Web версія

Пряме посилання

Схеми

Літак А-50 в Білорусі: у ByPol показали, як проводили розвідку на аеродромі «Мачулищі».
Там повідомили, що учасники акції протягом 2-х тижнів за допомогою цивільних дронів вели аеророзвідку. На оприлюдненому відео – дрон залітає на територію аеродрома, пролітає поблизу літака А-50, а також сідає на радіолокаційну станцію.
Також моніторингова група «Беларускі Гаюн» стверджує, що сьогодні літак А-50 злетів і вирушив до Таганрога на авіаремонтний завод.
Радіо Свобода поки не може перевірити цю інформацію. У Білорусі ремонт не коментували.

678

23-03-02 16:11

Web версія

Пряме посилання

Схеми

Колишнього керівника «Міжнародного аеропорту «Бориспіль» Євгена Дихне засудили до 5 років позбавлення волі
Вищий антикорупційний суд визнав ексгендиректора та колишню начальницю однієї зі служб аеропорту винуватими у зловживанні службовим становищем, що завдало понад 15,7 млн грн збитків. Про це повідомляє ВАКС.
Дихне засудили до 5 років позбавлення волі. Колишній начальниці однієї зі служб призначили покарання у виді 4 років увʼязнення.
Крім того, обидва не зможуть обіймати певні посади протягом трьох років, а також мають сплатити штрафи у розмірі 8,5 тис. грн.
Антикорсуд також ухвалив рішення стягнути солідарно із обох обвинувачених на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях матеріальну шкоду у розмірі майже 11 млн грн.
Як встановило слідство, службові особи держпідприємства на підставі укладених договорів попередньої оренди неправомірно передавали приміщення приватним підприємствам поза конкурсом за заниженою вартістю. Тоді як за законом подібні дії має вчиняти лише Фонд державного майна України за відповідною конкурсною процедурою та з погодження Міністерства інфраструктури як уповноваженого органу управління. Такі дії і спричинили мільйонні збитки.

696

23-03-01 15:33

Web версія

Пряме посилання

Схеми

«Помилка» в законі, яка заважає націоналізувати «Альфа-Банк»
Ще у жовтні 2022 року Верховна Рада ухвалила спеціальний закон, який дозволяє, зокрема, націоналізувати системно важливий «Альфа-Банк» (віднедавна «Сенс Банк»), який належить підсанкційним російським олігархам Михайлу Фрідману, Петру Авену та Андрію Косоговому. А саме: закон дозволяє державі під час дії воєнного стану купити банк за 1 гривню, незалежно від фактичного розміру його капіталу і без докапіталізації.
Але відтоді цього так і не сталося. Чому?
Виявилося, що єдиною підставою для націоналізації банку в законі прописано його неліквідність. Тобто, націоналізація можлива лише у випадку, якщо банк не зможе погасити зобов'язання перед вкладниками через брак коштів.
Але втрата ліквідності – це не про «Альфа-Банк». Сам Нацбанк для її підтримання в перші два місяці повномасштабної війни виділив фінустанові 5,3 мільярди гривень. Тому, виглядає, що законопроект свідомо прописали так, щоб ця фінустанова під його дію просто не потрапила.
Один з ініціаторів законопроекту – народний депутат з фракції «Голос» Ярослав Железняк – у коментарі «Схемам» підтвердив, що документ внесли на розгляд парламенту вже із «помилкою».
«Я не стверджую, що вона була свідомою. Але багато колег і з влади, і з опозиції – ставили це запитання (щодо помилки – ред.) на засіданні комітету двічі. Ми двічі збиралися, бо там вже і Мін’юст знайшов цю помилку», – говорить народний депутат.
За інформацію джерел «Схем» у банківській сфері, наразі регулятор працює над змінами до закону. Однією із підстав для націоналізації банку там розглядають санкції щодо власників банку, які були введені ще в жовтні 2022-го року. Втім, публічно про такі зміни регулятор говорити не готовий.
Детальніше про «помилку», яка блокує націоналізацію «Альфа-Банку» – читайте тут
А про інші можливі методи конфіскації цього активу та проблеми з ними – у детальному матеріалі про «Альфа-Банк»

1500

23-02-28 10:30

Web версія

Пряме посилання

Схеми

Чому арештований російський актив – торгово-розважальний центр Ocean Plaza – досі не приносить дохід в бюджет України?
За даними українського слідства, 2/3 цього ТРЦ продовжує контролювати російський олігарх Аркадій Ротенберг через номінальних власників зі Швейцарії.
А з 2014 по лютий 2022 кошти з рахунків прямого власника ТРЦ – ТОВ «ІС «Либідь» – виводилися і використовувалися для придбання акцій у двох оборонних підприємствах РФ – Тульському та Ульянівському патронних заводах.
До того ж Ротенберг – один із найближчих друзів Путіна, саме його компанії будували Кримський міст. І саме Ротенберг назвав себе власником розкішного палацу в Геленжику, який приписують Путіну.
Конфіскація Ocean Plaza через прямий санкційний механізм досі не була ініційована. Але комплекс знаходиться під арештом. Частково.
У вересні під арештом опинилися 66% корпоративних прав на Ocean Plaza – тієї частини, яку контролюють громадяни Швейцарії, а за даними правоохоронців – Ротенберг. Це значить, що вони не можуть розпоряджатися цим майном – і в подальшому воно може бути конфісковане за рішенням суду. А поки триває слідство – арештоване майно має приносити дохід державі, для чого АРМА – державний орган з управління активами – мала б визначити іншого тимчасового управителя для цього бізнесу. Але досі цього не зробила.
Допоки ж АРМА шукає управителя на цей актив, його нинішнім управителем є холдинг UDP Василя Хмельницького. UDP володіє 1/3 Ocean Plaza, і там пообіцяли віддавати 2/3 від загального прибутку державі.
Проте у пресслужбі холдингу повідомили: «Наразі український акціонер здійснює операційне управління активом та лише накопичує кошти від комерційної діяльності до моменту визначення процедури перерахування прибутку до державного бюджету України».
Отже, державі вдалося арештувати активи та зберегти їх від виведення та перереєстрації, утім доти АРМА не знайшла управителя на ТРЦ, коштів від його діяльності держава Україна не отримує.
Детальніше

1400

23-02-27 10:50

Web версія

Пряме посилання

Схеми

«Крапля в морі»: з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну лише два з понад 900 російських державних активів було націоналізовано
Йдеться про вилучення корпоративних прав та фінансових активів російського «Сбербанку»‎ та російської держкорпорації «Веб. РФ»‎. Відповідне рішення у травні 2022-го ухвалила РНБО.
«Було конфісковано близько трьох мільярдів гривень. Це якраз ми говоримо про російські банки. Вони вже перераховані в бюджет. Тобто це ті гроші, якими фактично ми можемо розпоряджатися», – розповідає керівниця ГО «Інститут законодавчих ідей»‎ Тетяна Хутор.
За даними експертної організації StateWatch, таких російських активів до вторгнення на території України нарахували 905.
Чому через рік після повномасштабного вторгнення Україна спромоглася конфіскувати лише два суверенні російські активи?
Як з'ясували «Схеми», Мінекономіки влітку минулого року сформувало перелік таких активів, уряд схвалив цей перелік 5 серпня. Рада нацбезпеки повернула документ на доопрацювання в Мінекономіки. Доопрацювання триває і досі.
Приклад із конфіскацією фінансових активів «Сбербанку» і «Веб. РФ» показав, що вилучення майна держави Росія в Україні – можливе. І ці кошти можуть наповнювати український бюджет. Але разом із тим список суверенних російських активів в Україні, які можна було б вилучити, досі не затверджений РНБО.
Націоналізація – лише один із трьох головних механізмів вилучення активів. Як працюють інші? Спойлер: там теж усе не дуже добре. Про це – у новому розслідуванні «Схем»

1100

23-02-26 12:55

Web версія

Пряме посилання

Схеми

Після співбесід на доброчесність залишилося 11 кандидатів на посаду директора НАБУ
25 лютого комісія з проведення конкурсу на посаду очільника Національного антикорупційного бюро оголосила результати співбесід на доброчесність – з 20 кандидатів до наступного етапу пройшли 11:
▪️Юрій Бєлоусов – керівник Департаменту війни Офісу Генпрокурора
▪️Максим Ворвуль – старший детектив НАБУ
▪️Сергій Гупяк – співробітник управління ДБР на Хмельниччині
▪️Семен Кривонос – голова Державної інспекції архітектури та містобудування
▪️Сергій Наумюк – керівник підрозділу детективів НАБУ
▪️Роман Осипчук – керівник управління внутрішнього контролю НАБУ
▪️Олег Опішняк – прокурор відділу Генінспекції Офісу Генпрокурора
▪️Віктор Павлущик – старший детектив НАБУ
▪️Вероніка Плотнікова – керівниця управління Офісу Генпрокурора
▪️Володимир Церковний – старший детектив НАБУ
▪️Олександр Цивінський – керівник відділу детективів НАБУ
За цих кандидатів комісія проголосувала одностайно. Інші претенденти, за висновками комісії, не відповідають критерію доброчесності.
Про деяких з кандидатів, які пройшли до наступного етапу, раніше писали журналісти «Схем».
Наприклад, Семен Кривонос має зв'язки в Офісі президента, родичі Сергія Наумюка мають громадянство РФ, а Сергій Гупяк основну частину майна, в тому числі половину вартості авто Toyota RAV4 гібрид, має завдяки батькам. Детально про це «Схеми» розповідали у сюжеті
Наступний етап конкурсу – співбесіди на компетентність, які відбудуться протягом наступного тижня. Після цього комісія обере трьох фіналістів, чиї кандидатури подасть на розгляд Кабінету міністрів.

842

23-02-25 14:41

Web версія

Пряме посилання

Схеми

ДБР провело обшуки у членів правління та наглядової ради банку російського олігарха Євгенія Гінера
За даними Бюро, обшуки проводилися для перевірки інформації щодо правомірності отримання та використання банком фінансових преференцій в сумі у понад 1,6 млрд грн. Деякі з них установа отримала після початку активної фази бойових дій. У ДБР не повідомили назву банку. Відомо, що Гінер є кінцевим власником Pinbank.
«Отримана сума становить понад 50% активів самого банку та у понад 5,5 разів перевищує розмір статутного капіталу установи. Також ДБР перевіряє інформацію щодо причетності високопосадовців та депутатів російської федерації до вчинення злочинів на території України. Зокрема, й через прямий чи опосередкований контроль над підприємствами критичної енергетичної інфраструктури України», – йдеться у повідомленні правоохоронців.
Євгеній Гінер – один з членів так званого «лужниківського» бізнес-угрупованням, до якого входять також російські олігархи Олександр Бабаков та Михайло Воєводін. З осені 2022-го вони – під українськими санкціями.
Група активів в Україні, яку пов’язують із цим угрупованням – це мережа готелів під брендом «Прем’єр». Та 5 енергетичних компаній – «Кіровоградобленерго», «Херсонобленерго», «Рівнеобленерго», «Чернівціобленерго» та «Житомиробленерго». Вони входять до складу групи компаній VS Energy.
Кілька місяців тому суд наклав арешт на рахунки цих енергетичних підприємств, забронивши виводити кошти на компанії, пов’язані з Бабаковим, Гінером та Воєводіним та виплачувати дивіденди. Під арешт із забороною відчуження потрапили і кілька готелей, якими володіє VS Energy.
Проте тимчасовий арешт за рішенням суду не є конфіскацією цих активів на користь держави. Відібрати активи планують за так званою цивільною процедурою – через позов Мін'юсту до ВАКС.
Члени «лужниківського» угруповання не володіють активами в Україні напряму. А тому нині ще триває процес підтвердження пов’язаності їх з цим бізнесом.
Детально про те, чому конфіскація російського бізнесу так довго триває в Україні

1200

23-02-24 12:01

Web версія

Пряме посилання

Схеми

«Накопичив 15 тисяч доларів з подарунків та щедрівок»
Саме так кандидат на посаду директора НАБУ Анатолій Нестерцов під час співбесіди на доброчесність 22 лютого пояснив походження частини своїх заощаджень, які вказані у його декларації. Йдеться про 80 тисяч доларів готівкою, 15 тисяч з яких він нібито накопичив під час навчання у школі та Академії СБУ.
У своїй декларації Нестерцов вказав, що у 2003 році закінчив Красноармійський міський ліцей, у 2008 – Національну академію СБУ у Києві, після чого одразу почав працювати оперуповноваженим у Центральному управлінні СБУ. Нині кандидат обіймає посаду в НАБУ – є заступником керівника підрозділу.
«Зі школи і до закінчення Академії у 2008 році – за цей період я накопичив цю суму коштів. Вона в основному складається з грошей, які батьки дають школяру на їжу, певні такі речі. Складається з подарунків, які мені дарували на день народження. Складалася зі свят – щедрівки і тому подібне. Я завжди накопичував кошти – це моя риса характеру», – пояснив комісії кандидат.
Також він зазначив, що в Академії СБУ вчився на бюджеті, тож, за його словами, був «повністю на державному утриманні – починаючи від гуртожитку та закінчуючи їжею та одягом». У цей час його також нібито фінансово підтримували батьки – якою сумою кандидат точно відповісти не зміг, але орієнтовно назвав 50 доларів на місяць.
Іншу частину коштів, зі слів Нестерцова, він зміг накопичити, бо «з 2008 року і по теперішній час працював без простоїв, мав достойну заробітну плату та змогу відкладати відповідні заощадження».
Конкурс на посаду директора Національного антикорупційного бюро – на фінальному етапі. Протягом цього тижня комісія перевіряє учасників на доброчесність, наступного – на компетентність. Усього в фінал вийшов 21 кандидат.
Про конкурс на директора НАБУ та тих, хто нині претендує на цю посаду, дивіться у сюжеті

754

23-02-23 10:31

Web версія

Пряме посилання

Статистика telegram каналу - @cxemu

Схеми

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Історія змін назви

Історія зміни типу аккаунта

Історія зміни статуса

Стіна канала Схеми - @cxemu