Статистика telegram channel - @cxemu

Справу про поновлення екссудді Львова, у якого «Схеми» знайшли російський паспорт, розгляне Велика палата Верховного судуПозов колишнього очільника Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдана Львова про визнання протиправним та скасування рішення про припинення його повноважень у зв'язку з набуттям громадянства Російської Федерації, про що раніше розповідали «Схеми» (Радіо Свобода), розглядатиме Велика палата Верховного суду. Про це стало відомо з ухвали Касаційного адміністративного суду від 28 травня. Влітку 2024-го Шостий апеляційний адміністративний суд погодився з доводами представників Верховного суду та СБУ і скасував рішення суду першої інстанції – Київського окружного адміністративного суду – щодо поновлення Богдана Львова на посаді судді Верховного суду і виплати заробітної плати «за час вимушеного прогулу».Наказ про припинення повноважень судді Львова виніс тодішній голова Верховного суду Всеволод Князєв 4 жовтня 2022 року на підставі листа Служби безпеки про наявність у Львова громадянства Російської Федерації.Дослідивши матеріали позову Львова з вимогою скасувати цей наказ, Касаційний адміністративний суд Верховного суду дійшов висновку, що «виключна правова проблема полягає у необхідності визначити: чи відповідає конституційним гарантіям незалежності судді практика, за якої факт, що припиняє повноваження судді, встановлюється позапроцесуально, одноосібно головою суду, без змагальної процедури та без участі органу суддівського врядування».«Суд ураховує, що лише до компетенції Великої Палати Верховного Суду віднесено питання вирішення виключної правової проблеми, яка сформована відповідним касаційним судом та відповідає двом обов'язковим ознакам: спрямованість на розвиток права в цілому та формування єдиної правозастосовної практики», – йдеться в ухвалі касаційної палати Верховного суду.Таким чином, колегія суддів вирішила передати цю справу до Великої палати Верховного суду.Богдан Львов подав позов щодо поновлення на посаді судді Верховного суду і виплати заробітної плати «за час вимушеного прогулу». 10 січня 2024-го року суд першої інстанції – Київський окружний адміністративний суд – задовольнив цей позов, з чим Верховний суд не погодився та подав апеляцію.15 вересня 2022-го року журналісти-розслідувачі «Схем» оприлюднили розслідування «Український суддя з російським паспортом», в якому навели численні докази з низки джерел та баз даних, в тому числі публічних, що голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов є громадянином Російської Федерації. Він отримав громадянство ще у 1999 році у Москві, на той момент вже працюючи суддею в Україні. А у 2012 році оновив паспорт РФ після досягнення 45-річчя. Богдан Львов це публічно заперечував.

Хто вигадав фейк про «квартиру Зеленського в Дубаї», який активно ширився мережею минулого літа? «Схеми» разом із колегами дізналися, яка організація може за цим стояти. Це – російська «Агенція соціального проєктування» (також відома як «Агенція соціального дизайну»). Якщо ця назва видається вам знайомою – це не випадково. Адже «Схеми» разом із іноземними ЗМІ у 2024 році вже розповідали про діяльність цієї зареєстрованої у Москві організації, що працює на Кремль і регулярно влаштовує дезінформаційні кампанії по всьому світу. Тепер завдяки новому витоку внутрішніх документів Агенції , доступ до яких отримала редакція Delfi Estonia та поділилася з колегами, «Схемам» вдалось відшукати інформацію і про фейк щодо «квартири Зеленського в Дубаї». Звіт про цю операцію має назву «Довідка. Медіакейс. Бурдж-Халіфа». Згідно з метаданими документа, його створили 9 червня 2025 року, за кілька днів після старту кампанії з поширення фейкової новини соцмережами. Відповідно до звіту російського агентства, фейкова новина могла досягти 86 мільйонів переглядів в мережі. Детально про це, хто і як поширював цей фейк – у повній версії матеріалу

Поки Григоришина розшукують в Україні за підозрою у привласненні коштів, які могли піти на захист енергетики Сумщини, він облаштовує віллу у Швейцарії, яку вказує місцем своєї реєстрації. «Схеми» розшукали маєток, де проживає бізнесмен, завдяки даним з закритих реєстрів Люксембургу, які зібрало французьке видання Le Monde у 2021-му році і поділилось з OCCRP та журналістами-партнерами. Цю інформацію «Схеми» додатково актуалізували через люксембурзькі реєстри та аналітичну платформу NorthData.Вілла – поблизу Женевського озера, площею 415 квадратних метрів. Хоча офіційний власник нерухомості – 74-річний громадянин Швейцарії, саме Костянтин Григоришин почав проводити там ремонт. В Офіційному віснику кантону Женеви, станом на червень 2025 року, він вказаний як офіційний заявник на проведення перепланування. І саме цю віллу бізнесмен вказав місцем своєї реєстрації, як бенефіціар люксембурзької компанії Cressida. Через цю ж фірму, як з'ясували «Схеми», Григоришин володіє ще двома шале на найдорожчому гірськолижному курорті світу – у французькому Куршевелі. На Cressida з 2008 року записані три земельні ділянки у Куршевелі. У 2010 році на них звели два шале. Їхня загальна площа – понад 850 квадратних метрів. Тим часом в Україні Григоришин оголошений у розшук. Бізнесмена підозрюють у привласненні коштів підконтрольного йому «Сумиобленерго», частка якого належить державі. За версією слідства, топменеджмент підприємства створив для Григоришина фіктивну посаду «радника» з дистанційним графіком 4 години на тиждень та зарплатою у 1,5 мільйона гривень на місяць. Загалом, за даними правоохоронців, за період з 2020 по 2024 в такий спосіб вивели 68 мільйонів гривень, які могли б бути використані на захист енергетики Сумської області.Через своїх захисників Григоришин заявив, що заперечує звинувачення з боку України та вважає їх політично вмотивованими. Питання щодо елітної нерухомості в Європі він поки залишив без відповіді.Читайте повне розслідування тутВерсія англійською

Командир батальйону «ПВК «Редут» з розслідування «Схем» і «Системи» отримав підозру у воєнних злочинахЙдеться про сербського найманця Давора Савічича – командира російського батальйону «Волки» так званої ПВК «Редут». Слідчі Служби безпеки України у взаємодії з Головним управлінням розвідки Міноборони України зібрали докази його воєнних злочинів під час повномасштабної війни Росії проти України, у період окупації Київщини. Як випливає з оприлюдненого тексту підозри від 22 травня, Савічичу інкримінують порушення законів і звичаїв війни, зокрема, жорстоке поводження з цивільним населенням, катування, незаконне позбавлення волі. Йдеться про два ключові епізоди, що трапились у лютому-березні 2022 року у селах Федорівка та Шибене. Про бойовий шлях Савічича і та його підрозділ «Волки» журналісти проєктів Радіо Свобода «Схеми» та «Система» раніше розповіли у великому розслідуванні про так звану «Приватну військову компанію «Редут» – а по факту російську систему вербування найманців на війну під контролем ГРУ РФ. У 2023 році «Схеми» встановили факт перебування батальйону «Волки» (названого за позивним командира Давора Савічича, громадянина Сербії, який воював у Сирії та на Донбасі ще у складі так званої ПВК «Вагнер») у Качалах, Новому Заліссі, Загальцях, Гостомелі, Бородянці та Шибеному під час часткової окупації Київської області. Використовуючи білінги телефонів військових РФ і знайдені після деокупації документи, «Схеми» ідентифікували низку бійців і командирів, серед яких Савічич. А такожі знайшли постраждалих від злочинів російських армійців, які упізнали військових. Одному з них, Олексію Верещагіну, повідомили про підозру у березні 2026 року – який зі зброєю вигнав з дому родину під час окупації у селі Качали.

Батько нині підозрюваного екскерівника Офісу президента Борис Єрмак, який також фігурує у справі «Мідас», літав у Російську Федерацію транзитом через Білорусь наприкінці 2019 року. Тобто вже після того, як Володимира Зеленського обрали президентом України, а Андрій Єрмак став його помічником. Як зʼясували журналісти «Схем», 2 листопада 2019 року Борис Єрмак на борту літака компанії Belavia попрямував з Білорусі до Санкт-Петербурга, з Мінська прибув до аеропорту «Пулково», а вже 6 листопада вилетів у зворотному напрямку. Разом із ним у цій подорожі перебувала і його дружина, мати Андрія Єрмака, вона є уродженкою Санкт-Петербургу. Загалом жінка щонайменше тричі відвідувала РФ цим же маршрутом: один раз – у 2018 та двічі у 2019 році (у червні та листопаді). Оскільки пряме авіасполучення між Україною та Росією на той час уже було зупинене, вона діставалася Санкт-Петербурга з Києва транзитом через Мінськ. Ім'я Бориса Єрмака згадували на засіданні ВАКС з обрання запобіжного заходу Андрію Єрмаку, якого НАБУ та САП підозрюють у легалізації 460 мільйонів гривень на будівництві елітної резиденції під Києвом. Борис Єрмак, за даними слідства, був його уповноваженою особою та контролював зведення одного з будинків у кооперативі «Династія» у селищі Козин. Натомість Андрій Єрмак заперечує причетність до елітного будівництва. Офіційних підозр Борису Єрмаку, на відміну від його сина, не висували.Журналісти не змогли зв’язатись з Борисом Єрмаком. «Схеми» також намагалися отримати коментар Андрія Єрмака, втім його адвокат Ігор Фомін зазначив, що «ці питання не стосуються кримінального провадження», тож він «не буде сприяти в цьому».Нагадаємо, у 2019 році «Схеми» розповіли, що Андрій Єрмак та його батько Борис мали бізнес-зв'язки з російською політичною елітою. Відповідно до YouControl, Борис Єрмак з 1999 по 2021 роки керував компанією «Інтерпромфінанс Україна», де його син Андрій був співвласником разом із громадянином РФ Рахамімом Емануїловим. Також Андрій Єрмак та Емануїлов були партнерами у компанії «М.Є.П.» і раніше володіли «Медійною групою європейського партнерства». Сам Рахамім Емануїлов у Росії був співвласником компанії «Інтерпромторг», яка заснувала «Інтерпромбанк», де великим акціонером є член Ради Федерації РФ Валерій Пономарьов. Сторона Андрія Єрмака тоді пояснювала, що спільна компанія була зареєстрована ще у 1999 році і роками не вела жодної активної діяльності, а сам Емануїлов є науковцем та релігієзнавцем.

За Єрмака внесли черговий платіж – 9,8 мільйона гривень. До визначеної судом застави у 140 мільйонів гривень не вистачає 85,6 мільйона.Як повідомляють «Схеми» з посиланням на джерела в правоохоронних органах, цей внесок – від компанії «Міраліф», заснованої у 2023 році. Фірма, зареєстрована у селі Софіївська Борщагівка під Києвом, вказує основним видом своєї діяльності – послуги з надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.Додзвонитися директору фірми Валентину Крутьку не вдалось – його телефони не працюють. Він також був або лишається засновником ще низки компаній. У спеціалізованих сервісах, що показують, як абонент підписаний в телефонних книгах інших користувачів, є кілька тегів – вони вказують на те, що Валентин був тренером з боксу.Згідно з повідомленнями у ЗМІ, у 2018 році Валентин Крутько опинився на лаві підсудних - як один із підозрюваних у стрілянині 1 квітня в Івано-Франківському нічному клубі «Ельдорадо», внаслідок чого було двоє поранених та ще 11 осіб затримали. У суді підозрювані частково визнали провину, зрештою, згодом їх засудили до позбавлення волі.Таким чином, станом на 14:00 загалом за екскерівника Офісу Президента загалом внесли біля 54 мільйонів гривень застави – тобто більше третини.

За Андрія Єрмака почали вносити заставу. «Схеми» дізнались, хто самеЗа колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака вже внесли 14 500 666 гривень застави. Це троє фізичних осіб, внески яких варіюються від 666 гривень до 8 мільйонів гривень. Про це повідомляють «Схеми» з посиланням на джерела у правоохоронних органах. Так, найбільший внесок – це 8 мільйонів гривень – внесла Роза Тапанова, керівниця Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». Також, як раніше повідомляли журналісти Bihus.Info, вона була юристкою у фірмі, пов’язаній з Єрмаком — це «Міжнародна правнича компанія», а після того, як він очолив Офіс президента, нібито отримала призначення до наглядової ради державного «Ощадбанку».Сама Роза Тапанова опублікувала 14 травня пост у Facebook, відкритий тільки «для друзів», де повідомила про своє рішення внести заставу зі своїх офіційних доходів для «забезпечення конституційного права на захист». Ще 6,5 мільйона гривень вніс Сергій Свириба. Він - адвокат і колишній партнер об’єднання Asters (нині на сайті АО його немає). У березні 2025 року його дружина Інна Свириба мала стати депутаткою Верховної Ради за списком «Слуги народу», але відмовилась від мандату. За даними УП, Свириба - одногрупник Андрія Єрмака.Ще 666 гривень застави за ексочільника ОП вніс Григорій Гришкан, український актор, продюсер та громадський діяч. У коментарі «Схемам» він не відповів, чому вирішив внести заставу за Єрмака, але заявив, що готовий особисто розповісти «про свій вчинок та майбутнє України».Нагадаємо, 14 травня Вищий антикорупційний суд обрав для Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави 140 мільйонів гривень.

Влучання по заводу «ВНИИР-Прогресс» у Чебоксарах – «Схеми» публікують супутникові знімкиУ ніч проти 5 травня українські безпілотники та ракети атакували російський завод «ВНИИР-Прогресс», який виробляє системи навігації та звʼязку для зброї і розташований у місті Чебоксари у республіці Чувашія. Про ураження заявили в Генеральному штабі ЗСУ.«Схем» (Радіо Свобода) порівняли супутникові знімки Planet Labs за 3 та 5 травня, які є у розпорядженні редакції, і помітили ознаки пошкоджень декількох будівель заводу та сліди влучань на території підприємства. Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив про бойові пуски крилатих ракет F-5 Flamingo, зокрема, по обʼєктах військово-промислового комплексу в російському місті Чебоксари. Якість зображення наразі не дає можливості повністю оцінити рівень ушкоджень заводу.За повідомленням Генштабу, завод «ВНИИР-Прогресс» займається виробництвом ГНСС-приймачів і антен для супутникових систем GLONASS, GPS і Galileo, зокрема адаптивних антенних решіток «Комета», що застосовуються у дронах-камікадзе типу Shahed, а також у крилатих і балістичних ракетах, уніфікованих модулях планерування і корекції (УМПК) для авіабомб й іншому високоточному озброєнні, яким Росія регулярно атакує Україну, зокрема її цивільну інфраструктуру. Ввечері 5 травня голова регіону Чувашія Олег Ніколаєв повідомив про атаку Збройних сил України, однак про ураження військово-промислового підприємства не згадав.Завод «ВНИИР-Прогресс» у Чебоксарах вже зазнавав атак українських військових у ході війни Росії з Україною.

Бізнес родини Новинського у Криму підтримує армію РФ. Сам ексдепутат, якого розшукують в Україні за підозрою у держзраді, осів у Хорватії, де придбав маєток за 10,5 мільйонів євро. І звідти закликає Україну «дружити з Росією» Екснардеп та бізнесмен Вадим Новинський, як з'ясували «Схеми», у 2025 році придбав маєток у хорватському місті Самобор площею понад 1400 квадратів та земельними ділянками у майже 2,5 гектари з виноградниками та садами. Він також офіційно зареєстрував проживання в Хорватії, щоправда, в іншому місті. Нещодавно Новинський дав інтерв'ю німецькому виданню, яке вийшло наприкінці березня цього року. Завдяки кадрам з відео журналісти встановили, що розмова була записана в одному з хорватських готелів. В інтерв’ю екснардеп критикує президента Зеленського, каже, що нині мешкає в Європі, не називаючи країну, закликає Україну мати дружні стосунки з Росією, бо «це умова безпеки», а також заявляє, що він за мир і за збереження життів українців та української державності.При цьому, підприємство «Балаклавське рудоуправління» в окупованому Криму, яке раніше входило до групи компаній «Смарт-Холдинг» Новинського і яке було переоформлене на його рідного брата у 2014 році, продовжує видобуток корисних копалин та сплачує сотні мільйонів рублів податків у бюджет РФ. Крім того, підприємство та його працівники допомагають та підтримують армію Росії під час повномасштабного вторгнення в Україну – у відкритих джерелах повідомляють про ремонт військового транспорту та беруть участь у волонтерських проєктах на підтримку військових РФ. У відповіді адвоката Новинського йдеться, що бізнесмен є «рішучим прихильником України», а твердження про зв’язки з російськими структурами є «необґрунтованими». У листі юрист також пише про те, що «кампанії, спрямовані на дискредитацію, демонізацію та криміналізацію пана Новинського, є неприйнятними».Детально про все це – у новому розслідуванні «Схем»

Нова пожежа в районі порту та НПЗ у Туапсе після чергової атаки дронів: «Схеми» публікують супутникові фотоУ розпорядженні «Схем» (Радіо Свобода) з’явилися свіжі супутникові знімки Planet Labs за 28 квітня, на яких зафіксовані наслідки чергової атаки українських безпілотників на об’єкти в російському Туапсе (Краснодарський край).На супутникових знімках видно сильне задимлення внаслідок пожежі на території нафтопереробного заводу. Це може вказувати на ймовірне ураження інфраструктури, що відповідає за переробку нафтопродуктів.Це вже третя масштабна атака на цей об’єкт за останній місяць. Раніше НПЗ уражали 16 та 20 квітня. Тоді супутникові дані також підтвердили масштабне займання резервуарів та нафтопроводів.Туапсинський НПЗ належить компанії «Роснафта», і є єдиним російським заводом такого типу на узбережжі Чорного моря. Підприємство має стратегічне значення для РФ: воно є ключовим вузлом для забезпечення паливом російського військового угруповання та основним терміналом для експорту нафтопродуктів через Чорне море.У Генеральному штабі Збройних сил України підтвердили удар безпілотниками по НПЗ.«В рамках зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 28 квітня підрозділами Сил оборони України здійснено повторне ураження нафтопереробного заводу «Туапсинський» у Краснодарському краї. Зафіксовано влучання ударних БпЛА по території об'єкта з подальшою пожежею. Масштаби завданих збитків уточнюються», – йдеться у повідомленні Генштабу ЗСУ.Зі свого боку, губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв, коментуючи події ночі 28 квітня, заявив про «серйозну надзвичайну подію (ЧП)» та «масштабну пожежу» на території НПЗ внаслідок атаки безпілотників.