Їсти паски до Великодня? Саме таке питання я поставила на сторінці в Інстаграм і близько 60% проголосували, що так їдять. Решта ж - лише на ВеликденьІ ось які у мене думки. Якщо ви не тримаєте піст, до церкви ходите "за нагоди" і не слідуєте канонам, то...... їсти паски з моменту їх появи у продажі, мені видається абсолютно логічно. Навіть більше. Вже понад 5 років я дуже уважно стежу саме за тим, які рецепти пасок пропонують блогери, які паски продають українські промислові виробники та шефи й ресторани. Й мені є що сказати. Протягом цього часу, асортимент пропозиція пасок на ринку зросла неймовірно. Це хороший знак, що свідчить про те, що нас не захопили повністю "коломбо" й "панетоне" (нічого проти не маю, чудова випічка нехай продається), але це пряме свідчення того, що ми почали активніше працювати з власною гастрономічною спадщиною та кулінарною традицією. І для того аби конкурувати зі світовими продуктами ми маємо експериментувати, віднаходити, відроджувати і перевинаходити сучасну кулінарну обрядову традицію. Згадайте, промислові паски 15 років тому? Хто не пам'ятає я вам скажу, це однотипові паски з білою поливкою посипані або кольоровим пшоном або кондитерськими посипками. Десь було більше родзинок і ванілі, а десь менше. На цьому все. Подивіться зараз, кожна крамниця пропонує паски: більші і менші, з родзинками та без, на сирному тісті, на бездріжджовому, з цукатами та сухофруктами, з шоколадними краплями і т.д. Скажу відверто нинішня конкуренція як ремісничих пасок так і промислових вражає. І це прекрасно, звісно що це позначається і на тому, що багато хто, ще до Великодня вже скуштував ледь не десяток пасок на різний смак. А це спонукатиме виробників і наступного року старатись)))) Насамкінець наведу цікавий кейс, який свого часу мене вразив. Hot Cross Buns - ритуальні булочки які випікали і споживали у Страсну П'ятницю в Англії. Їх використовували як ритуальну страву та оберіг який має захисні властивості для родини, дому й здоров'я. Забобон та ритуалів навколо цієї обрядової випічки було неймовірно багато, настільки, що продаж цих булочок намагались заборонити у 15 столітті, дозволивши випікати й продавати лише у день Страсної П'ятниці, Різдва та похоронів. Але далі відбулось ось що. У ХІХ столітті ці ритуальні булочки стають практично вуличною їжею, пекарі експериментують зі смаками та пряностями, продають і випікають не лише протягом тижня перед Великоднем, але й після. Насправді дуже швидко, вже наприкінці ХІХ століття й впродовж ХХ століття ці булочки стали частиною сніданку і мають "своє" місце на поличці впродовж року у всіх крамницях. Чи викликає це обурення і обговорення сьогодні? Насправді так, адже фактично з ритуального, сакрального і прісного хліба, вони перетворились на здобу з різними смаками. Добре це чи погано, я направду ще не визначилась. Але це частина сучасної культури. А що ви думаєте?
Часом (ну кого я обманюю, насправді після 2022 року це хронічне відчуття вигорання) але ладно, часом я відчуваю вигорання, втому і емоційну крихкість від кількості болю й тривог навколо. Але у такі моменти, ставлю собі питання, за що я колись полюбила "їжу" саме як дослідницьку оптику. І всі ці роки відповідь лишається незмінною - за те, що їжа - універсальний інструмент пізнання світу, себе і інших людей.Адже гастрономія знаходиться на перетині культури/науки/технології/хімії/релігії/географії/політики/економіки - і це ж так захопливо. Разом з тим, я відстежила у собі зміни - бажання стати більш практичною ніж теоретичною, і все більше концентрую свою увагу на змінах у сучасній гастрономії.Тож якщо це випуски про регіональні страви на Сніданок 1+1 я обираю ті історії, які економічно доцільні сьогодні й ті, які цікаві глядачам, щоб приготувати тут і зараз. Ось до речі, класний випуск вийшов про домашню пшоняну ковбасу Якщо це книжка у видавництві то така як записник ВЕСНА авторка Дарія Крікунова, у ньому класно писати буденні справи, амбітні мрії та родинні рецепти чи навіть замальовки. А головне ще й готувати небанальні страви відповідно сезонів української кухні придбати можна тут Якщо це випуск радіоблогу "Їжа як культура" на Радіо Культура, то він має бути мінімальний за часом, максимальний за фактажем. Як до прикладу цей випуск про обрядовий хліб на Великдень, смак якого змінився з часом і чи є місце шоколаду чи карамелі у пасці 2026Якщо це мистецька виставка, то мені вкрай важливо міксувати історію із сучасністю, ще раз хочеться подякувати всім пекарям-майстрам і міським пекарням які випекли для виставки ХЛІБ обрядові хліби - ну подивіться як це було красивоМені також стало значно цікавіше розповідати про українських виробників, бо те як вони працюють, дбають про якість і появу нових продуктів, смаків - їздять на фуд виставки у час, коли як не день так новий виклик. Але тут я явно недопрацьовую - хочу надолужитиспонсор цього допису - моє внутрішнє відчуття, що я нічого не роблю. Розкажіть ви про себе, що змінилось у вашій роботі чи підходах до роботи?
Паска з пряним смаком шафрану Якщо ви у пошуку оригінального рецепту паски, у якому буде для вас щось новенька, але насправді це новеньке лише дуже добре забуте стареньке, це відео та рецепт саме для васЯкщо ви здивовані наявністю шафрану у пасці, то ви не читали наших книг та дописів )))) або ж не натрапляли на статті чи лекції Олексія Сокирка, Вадима Назаренка, Ігоря Нетудихаткіна чи мої. Саме шафран додавали до пасок які випікали у заможних родинах містян, селян, монастирях для церковної і політичної еліти у XVIII-XIX ст. Шафран і в минулому був найдорожчою у світі пряністю, але саме його купували, щоб паски були ароматні, жовті та вишукані. Аби паски були солодкі тісто вимішували на ситі (мед з водою) або ж додавали цукор із тростини (допоки не почали виробляти цукор із цукрового буряку, але то вже зовсім інша історія)Окрім шафрану для випікання пасок купували родзинки, корицю, куркуму. Всі ці прянощі ознака барокової української гастрономічної культури серед церковних та державних еліт. Чому смаки пасок такі різні?Ми маємо розуміти, що паска як обрядовий хліб пройшла довгу історію. Від прісного хлібу який благословляли у давню добу до сучасних пасок із найрізноманітнішими смаками. І це не дивно, адже паска - це обрядовий, урочистий хліб до Великодня який випікають та споживають лише раз на рік. Та за багато століть навколо випікання, споживання і освячення цього хлібу нашарувалось так багато традицій, ритуалів, уявлень про кулінарну моду та смак, що сьогодні ми можемо дозволити собі розкіш пізнавати всі ці сторінки кулінарної історії паски. У черговому випуску спільного проєкту Сніданок 1+1 та Львівські Дріжджі “Моя українська паска” Валентина Хамайко та z готували паску надихнувшись староукраїнським кулінарними традиціями. Тож українська паска може бути не лише солодка, але й пряна. 📌 ВІДЕО ТУТА як вам ідея скуштувати чи приготувати паску із шафраном?
Ох, а я сподівалась, що запишу голосове та й по всьому. Але гаразд, я й сама люблю більше читати ніж слухати. Тож, що я думаю про цю ярмарку пасок з усім (від банальних родзинок до суші-паски))))1. У радянську добу обрядові українські страви існували лише у домашній кухні2. Після відновлення Незалежності частина обрядових страв короваї/паски все ж таки стали комерціалізуватись, але "великої" комерції жоден виробник у цьому не бачив. Тому в нас купа цехів і фабрик виробляли стандартні паски інвестуючи кошти у обладнання для випікання круасанів (грубо кажучи), а не у розробку нових рецептур та технік випікання пасок3. Протягом останніх 15 років ситуація докорінно почала змінюватись. Ресторатори, дрібні і великі пекарні почали інвестувати у створення власної лінійки великодньої випічки. Цьому сприяло кілька факторів: а) запит на український продукт у всіх сенсах (від їжі до арту) б) заповнення вакууму у попередні роки на іноземні товари (знову ж, максимально спрощено, всі вже скуштували круасани, макаруни і т.д) в) розвиток соцмереж і використання традиційних свят як потужного інфоприводувідповідно, виходячи із попередніх всіх пунктів ми маємо, що тема українських обрядових страв стала цікавою на всіх рівнях, а це фактично завжди означає, що у неї заходять всі. (Дуже подібні процеси відбувались із вишивкою). ТТобто, це означає, що якщо паски раніше пекли ті хто несе це як частину звичної родинної практики, ті хто вже не одне десятиліття випікає по класичній техкарті двічі на рік (Великдень і Поминальна неділя) та ентузіасти які незалежно від трендів розвивають, вивчають, експериментують із елементами культурної спадщини. А тепер коли тема стає частиною сучасної масової культури ми зустрінемо, як паски що максимально наближені до автентичних регіональних так і суші які чомусь звуть пасками, ми також натрапимо на сотні відео які будуть суперечити одне одному (від біла поливка зло забудьте - до паски з ковбаси чи марципанів за 12 тис.гривень)Як дослідницю, цей процес тішить мене, але я також розумію і відчуваю гіркоту, коли натрапляю на цілковите нерозуміння чому суші-паска це невігластво, а не креатив.
Кожного року я із захопленням спостерігаю, як все більше пекарень та шефів пропонують свої варіанти обрядового великоднього хліба та готових боксів до Великодня. На сторінках блогерів, шефів, музеїв, ресторанів сотні рецептів та історій. Хтось вишукує давні чи регіональні варіанти випікання пасок, розповідає про традиції чи ділиться ідеями нових смаків.Часом мені здається, що ми вже все знаємо про те, як смак та вигляд паски змінювався з часом, коли з'явилась біла поливка на пасці, яка різниця між паскою та бабою, чим паска селян ХІХ століття відрізнялась від пасок заможних містян, політичних чи церковних еліт. Чому у Карпатах вже в ХІХ столітті паски купували у пекарів, а не пекли дома і т.д.Але також, щороку я зустрічаю купу історій, що біла поливка це не наша традиція або щире здивування, що паска у минулому була більше схожа на сучасну паляницю. Тож ідея співпраці з Львівські дріжджі та Сніданок 1+1 та створення проекту "Моя українська паска" мені відразу відгукнулась. У цьому проекті є класні, працюючі рецепти від Валентини Хамайко та мої екскурси в історію.перший випуск присвячено пасці притаманній ГуцульщиніДивитись відео запрошую тут а прочитати більше запрошую на сторінку в інстаграмА як ви? Вже вирішили будете пекти чи купувати паску цього року?
Огірочник, підлева, гурки!Якщо у вас ще лишились квашені огірки, а за вікном весна й ви думаєте як їх можна ще використати, то відкрийте для себе смак регіональної страви. Повірте, ця на перший погляд, дивна комбінація смаків вас приємно вразить. Тож, на Чернігівщині поширена народна страва яку готують із квашених огірків, картоплі, моркви, цибулі та м'яса (хоча також є варіанти приготування і без м'яса). Готується насправді просто, за принципом картопляного рагу. Але є кілька дрібних проте важливих моментів. ☝️Найперше огірки, вони мають бути квашеними, а не консервованим☝️Якщо будете готувати з м'ясом, то сміливо обирайте жирні шматочки ☝️Якщо ваші огірочки занадто кислі, поріжте їх на шматочки, буквально кілька хвилин проваріть і злийте відвар. Відварені таким чином огірки використовуйте для приготування стравиНу, а більше дивіться у сюжеті нашої рубрики "Регіональне й унікальне" щосуботи о 9.35 на Сніданок. Вихідний у якому ми готували за рецептом пані Люби Геращенко яка не лише розповіла про страву, але й показала, як вона її готує.https://www.youtube.com/watch?v=_HzBnn4uxOU А у вашому рідному краї є страва яку б ви номінували на візитівку регіону?
Ви знаєте, що людини які відчувають себе частиною спільноти краще справляються з кризовими ситуаціями. Тому професійні заходи, це не лише про нову інформацію, знайомства та спілкування, це також проживання спільного досвіду. Сьогодні анонс буде про весняний CHEF-CHEF Lviv10 березня у BANKHOTELтема: SUPERNATURE — це будуть не просто майстер-класи, а актуальний практикум про те, як отримати максимум від весняного сезону. 🌿 У фокусі — «прагматична магія»: як через техніку перетворити локальні продукти на бестселер із високою маржинальністюНа сцені 7 провідних шефів: від Анни Проць (Бренд-шеф проєкту Cheese Bakery) із кейсом про WOW-страви з доступних продуктів до Євгенія Сушка (Шеф-кухар готелю Citadel Gastro Boutique Hotel. Співзасновник SHOco, Daily Dose, La Luce) з трендами сучасної української кухні. 7 воркшопів, 15+ рецептур страв із величезним потенціалом і звісно ж, найулюбленіша частина наших гостей — дегустації та професійний нетворкінг.а для підписників каналу знижка 10% за промокодом YIZHAKULTURA10Квитки: тут ☺️ я не знаю, якою буде ця весна для кожного з нас, але я точно знаю, що із кулінарним записником ВЕСНА вона буде смачнішою, ощадливішою і гарнішою. Поспішіть замовити на старті сезону
"Прошу прибути на гостину та грудочку каші" - секретний код із минулогоПрисутність у сучасній культурі діячів минулого може бути на абсолютно різних рівнях. Реально класно коли твори мистців, письменників минулого вплітаються у сьогодення, у вигляді цитат сучасного кіно чи художніх творів, сувенірів й т.д.Тому у річницю дня народження Лесі Українки, хочу поговорити про те, що нам відомо про кулінарну історію поетеси та родини Косачів. 🔹 у Сніданку 1+1 3 роки тому, я розповідала про "англійський кекс" який готувала Леся Українка🔹 у Колодяжному в дворі садиби де пройшли роки юності й дитинства Лесі росло дерево з "райськими яблуками", з якого в родині Косачів часто варили варення🔹а ще їжа й запрошення на гостини мали пряме відношення до політичного життя. “Прошу прибути на гостину та грудочку каші” саме таке запрошення означало законспіровану зустріч, часто на дачі у Святошин та Китаєво чи хутір Кинь Грусть та в Бровари де збирались і говорили без страху зібраннях почувалися вільними. Чому це був секретний код, а тому, що російська імперія переслідувала й забороняла такі зібрання української інтелігенції, на яких обговорювались питання української освіти, просвітництва та українського культурного життя.🔹Леся Українка, любила каву з вершками, яку подавали близько 9 ранку🔹 морозиво із ожини, часто згадується як улюблений десерт Лесі України, але це не зовсім так. За спогадами Ізидори Косач, рідної сестри Лесі, в останні дні свого життя лише цю страву могла їсти Леся, яка померла у Грузії в 1913 році. Покладу також сюди хороший матеріал про Лесю Українку, який забере у вас від сили 4 хвилини прочитання, але він наблизить до розуміння і сприйняття Лесі Українки і як людини, і як талановитої, працьовитої, амбітної письменниці.#їжакультура #історія_їжі
Чому шоколад став символом святкування Дня всіх закоханихТрадиція святкування дня всіх закоханих в Україні поширилась з 1990-х років. Власне це свято до нас прийшло вже готовим до вживання. Тобто як сформована популярна традиція, яка присутня у масовому культурному продукті (книжках, кіно, рекламі), а також із готовими рішеннями для подарунків, та ідей його відзначення. Не дивно, що всього за кілька років воно стало не лише пізнаваним, але й популярним в Україні. Але чому окрім валентинок, квітів головним символом є шоколад/цукерки? Відповідей кілька❤️ Аргумент - смак солодкого. Людство цінує і любить смак солодкого який асоціюється з коханням, енергією та життєвою силою. Солодке - швидка енергія та активізація мозкового центру задоволення. Ми любимо солодке, бо тисячоліття нам його бракувало, а наш мозок запам'ятав, що продукти солодкі на смак швидко активізують і дають енергію. До появи цукрових фабрик ХІХ століття, цукор та солодощі були недоступними для більшості, але смак солодкого був надзвичайно бажаним❤️ Аргумент - солодке в обрядовій культурі. Історія любові до солодкого смаку позначилась і на обрядовій культурі. В Україні століттями одним із ключових солодких продуктів був мед. На багатьох українських весіллях минулого біля молодих ставили тарілку з медом, молоді частувались хлібом із медом, аби життя було солодким як мед. Отже, солодке у нас вже асоціюється з чимось дуже ніжним і приємним та загалом із коханням, згадаймо художню літературу: "солодко на душі стало", "солодкі вуста", "медові вуста". Навіть перший місяць після шлюбу ми називаємо - медовий місяць.❤️ Аргумент - маркетинг. Тож ідея солодкого подарунку має всі культурні та історичні підґрунтя, але щоб смак солодкого як символу кохання перетворився на продукт, потрібна була сила маркетингу. Компанія Cadbury у ХІХ почала пакувати цукерки у коробки у вигляді серця. Пізніше цю ідею підхопили такі гіганти як Hershey's and Godiva у ХХ столітті й все, обряд цього свята доповнився чітким ритуалом. Як на мене, це гарний приклад, як маркетингові ідеї, що потрапляють у гарний культурний грунт можуть дійсно впливати на поведінку цілих поколінь.❤️ Аргумент - обрядове значення шоколаду. На додачу, сам шоколад (який без додатків зовсім не солодкий) у Європі був тісно пов'язаний з розкішшю (як дорогий товар), чимось особливим і оповитим різними переконаннями: від того що це "напій богів" до стійкого переконання у властивості шоколаду як афродиціаку. Як дорогий і особливий товар шоколад використовували і раніше ХІХ стЦікаво, що попри універсальність цього свята воно має і свої відмінності, так у японській версії шоколадні цукерки на День всіх закоханих чоловікам дарують виключно жінки. ❤️ Валентинка по-українськи, якось одним шоколадом не вийшло обмежити допис. Бо я згадала, що в українській традиційній культурі існував обряд який дозволяв зізнатись у коханні чи натякнути про свої почуття. Протягом Масниці, неодружені дівчата чіпляли хлопцю колодку до лівої руки та й загалом протягом святкування масниці було багато обрядів націлених на "покарання" тих хто не склав пару і не відгуляв весілля після Різдва. Цього року День святого Валентина майже співпав із початком Масниці, тому мені здалось це чудова нагода об'єднати ці історії смаків та залицяння. А головне показати, як і чому певні свята чи обряди, легко ширяться світом і економічним стимулом для окремих виробників. Бо шо? Бо культура й економіка взаємопов'язані речі.
6-річна Аліса з Києва обожнює зелену цибулю – це перше, що вона просить після складних процедур.А 10-річний Борислав мріє про велику миску салату, коли одужає.Для дітей, які борються з раком, є багато обмежень. Та ми, дорослі, можемо допомогти й наблизити їх до здорового майбутнього❤️🩹З нагоди 15 лютого, Дня боротьби проти дитячого раку, фонд «Таблеточки» шукає 1000 супердрузів для своїх підопічних – дітей, які хворіють на рак. Супердрузі – це люди, які оформили підписку на щомісячну допомогу дітям.Лікування раку складне та довготривале. Але він виліковний, якщо вчасно діагностований та дитина має доступ до якісного лікування.Саме регулярна підтримка гарантує, що у дітей будуть життєво важливі ліки, обстеження, психологічна допомога – сьогодні, завтра і стільки, скільки буде потрібно.Оформлюйте підписку з 11 по 16 лютого і партнер фонду подвоїть кожен ваш внесок протягом 3-х місяців: https://e.surl.li/dxvrhtПідписка – це зручно і безпечно. Оформлюється за кілька хвилин, а зупинити її можна в будь-який момент. Але краще залишатися поруч з дітьми якнайдовше
TGLIST.COM.UA
