🇺🇦 ЇZHAKULTURA. Щодня

Минулого року я пропустила один дуже цікавий захід про що дуже і дуже шкодувала. Бо важко бути дослідницею гастрономічної культури, якщо ти не бачиш куди і як рухається сучасний агро та фуд сектор. І якщо заходи зі світу Хореки я стараюсь не пропускаю, завжди публікую анонси та ще й ділюсь своїми враженнями то світ агро і фуд індустрії мене лякає своїми обсягами та темпами. Мабуть, ви вже здогадались, що мова йде про New Food Summit, який цього року відбудеться у Києві 22–23 жовтня.Цьогорічна тема — «Нові координати зростання для фуд-бізнесу»У програмі — глобальні тренди, експорт і внутрішній ринок, нові ніші (healthy food, frozen food 2.0, функціональні напої), маркетинг у новій реальності та інші теми, важливі для всієї індустрії. Очікується понад 70 спікерів і 450 учасників: виробники, переробники, інвестори, ритейлери та постачальники технологій.Саміт стане платформою, де формується бачення майбутнього українського фуд-бізнесу і народжуються партнерстваЇжакультура буде інформаційним партнером події, а відтак чекайте на тези, конспекти і рефлексії. Окремо пишаюсь, що на події буде крутий виступ Лариси Латипової про ініціативу Пиріг Незалежності через призму розуміння традицій, комерціалізації культури та формування нових ідей.22 жовтня — Київ, КВЦ «Парковий»23 жовтня — онлайнРеєстрація на подію і більше інформації за посиланням тут

Я вже писала про проект #смаккрізьчас який ми робимо із бренд шефом Кулінарного центру МХП Іллею Демковським та власне центром.Ідея цього проекту полягала у тому, аби обрати давні й поширені страви української кухні, але подивитись на них під різним кутом. З'ясувати деталі приготування, визначити смаковий профіль, зрозуміти історію поширення і причини зникнення з харчової культури.Зрештою результати напрацювань наштовхнули нас на ідею вечерь, які змінюють уявлення про українську кухнюЦей вечір — про:🌿 відкриття української кухні у новому світлі🥂 гармонійні поєднання страв і напоїв, що розкривають нові грані смаку🤝 щирі розмови за столом у невимушеній атмосфері🎟 можливість стати серед перших в Україні, хто оцінить формат камерної та вишуканої гастровечері «Смак крізь час»На вас чекають 8 подач від бренд-шефа Іллі Демковського та команди — вишукані, делікатні порції у стилі мішленівських ресторанів, але з душею й культурою нашої землі. Кожна страва — це не лише смак, а й історія, яку розповідаю яРазом із Надіром Кучкаровим, бренд менеджером Campari бар-менеджером True Burger Bar та Hendrick’s Bar у Києві, переможцем міжнародних конкурсів, ви відчуєте, як страви розкриваються у поєднанні з напоями, створеними на основі традиційних інгредієнтів і кулінарних технік. 📍 20 вересня, 17:30–21:00🏛 Кулінарний центр💰 5000 грн (усі кошти спрямовані на благодійність)🎟 Кількість квитків обмежена. Забронюйте свій — і подаруйте собі досвід, яким захочеться ділитисяhttps://kyiv.karabas.com/hastrovecherya-smak-kriz-chas

Якось я була на міжнародній виставці у Лондоні, де окрім стендів виробників були стенди й події від різних країн які презентували гастрономічний бренд, топові продукти й традиції гостинності. Що мене тоді вразило, так це прискіпливість до деталей та глибина й краса з якою презентують, до прикладу, один вид варення чи традицію виготовлення соусу. Тоді я подумала, стільки ж у нас незвіданих, недосліджених і не опрацьованих тем. Не треба далеко ходити, ми країна яка здавна вирощує зернові (що стало нашим порятунком і карою), але чи багато ви знайдете майстер-класів, лекцій, видів українського хліба й іншого печива на поличках у крамницях, монографій присвячених цій темі, готових сумішей для випікання паляниці, калачів чи весільних шишок або полтавських пухких галушок? Трохи звісно є, але, як на мене, це мало у порівнянні з нашою історією хлібопечення та роботою з тістом. Тому я дуже зраділа, появі форуму PRO TISTO 20259 вересня 2025 року в Києві (КВЦ «Парковий») відбудеться гастрономічний захід PRO TISTO 2025 — подія, що об’єднає пекарів, піцайоло, кондитерів, рестораторів та аматорів, аби створити професійну спільноту, визначити нові стандарти якості та розвивати культуру хліба і випічки в Україні.PRO TISTO створено для тих, хто прагне відновити автентичні рецепти, розвинути ремісниче борошномельство, переосмислити локальні традиції та сформувати культуру споживання хліба в Україні. Це платформа, де кожен може пройти шлях від аматора до визнаного майстра чи власника успішної пекарні. 18 спікерів;20+ партнерів – від фахівців з юридичних питань до виробників обладнання;60+ технологічних карт (надаються учасникам)25+ перевірених рецептур (надаються учасникам)Форум пройде на двох сценах – Business Stage з панелями та інсайтами для рестораторів і підприємців (про управління, стратегії, сервіс, економіку пекарні/закладу: будуть представлені різні бізнес-моделі – від автентичних і локальних до тих, що вже масштабувалися до США, країн Європи та Азії) та Chef’s Stage з майстер-класами та кулінарними демонстраціями (на сцені будуть показані різні види тіста та випічкиСеред спікерів Chef’s Stage:Ігор Лаврешин – традиційний хліб;Олег Слизінський – здоба;Наталія Шаповалова – експериментальний ремісничий підхід до хліба:Микита Гур’єв – всі можливості листкового тіста;Віталій Колошиць – неаполітанська піца та потенціал українського борошна;Андрій Магалецький – про справжню ремісничу пасту.Євген Клопотенко – про дослідження ролі хліба в українській гастрокультурі Business Stage: Андрій Галицький (Львівські круасани) – підкорення Європи та США;Володимир Гнатюк (1708 Pizza di Napoli) – масштабування під час війни;Ілля Сьомін – автентичність як тренд;Олександр та Ірина Собко – пекарня як місце єдності та збереження традицій;Лейла Туваклієва – про події та спільноти;Благодійний партнер PRO TISTO — інклюзивна пекарня Good Bread From Good PeopleGood Bread From Good People — це інклюзивна пекарня, де люди з ментальною інвалідністю можуть соціалізуватися, здобувати комунікативні та професійні навички, бути собою та відчувати прийняття.👉 Інфо та квитки👉 Сторінки заходу в Instagram й Facebook ❗️За промокодом ЇЖАКУЛЬТУРА ви отримаєте 10% знижку на квиток🛎 Під час події ми також дізнаємось імена переможців конкурсу "МІЙ ПИРІГ НЕЗАЛЕЖНОСТІ"

Поговоримо про асоціації, й напевно у більшості з вас не з'являється у думці інжир, як частини української кулінарної традиції, а даремно. Я вважаю, що попри війну, поки є змога, треба формувати сильний імідж та бренд української кухні, багатошаровий у якому є місце продуктам, смакам та стравам різних часів та різних регіонів. То ж інжир і що ми про нього знаємо?Ця рослина походить із Середземномор'я, а з XIX сто його почали активно культивувати в Криму й на Одещині. Через зміни клімату, сьогодні інжир приносить плоди й в північніших регіонах УкраїниПоширення дерев інжиру в Криму та інших регіонах стало можливим завдяки роботам Ніни Арендт, яка працювала в Ялтинському ботанічному саду і займалась селекцією інжиру та вивченням його дикорослих сортів. А ще вивела нові сорти інжиру адаптованих до кліматичних умов півдня України (саме вони може й ростуть зараз у когось в саду), а ще зібрала колекцію більше ніж 200 сортів інжиру у Ялтинському ботанічному саду. Зрозуміло після 2014 і це культурне й генетичне надбання було вкрадено, але це не привід нам не писати, не згадувати цю культуру, тим більше, що саме інжир став символом літературної преміїЛітературна премія Кримський Інжир / Qırım İnciri сприяє поширенню кримськотатарської мови та літературиВадим Назаренко прокоментував мій допис про інжир у фб і написав, що "Доволі доступний для еліти товар починаючи з 16 ст. Може і раніше, але я не пригадую згадок у джерелах. У другій половині 18 ст. 10 штук інжиру коштували 5 коп. Як кварта горілки" Мені здається, що тут мова йшла про сушені плоди, але історія появи і поширення цієї культури в Україні, нас ще точно здивуєПоки можна почитати дивовижну історію запилання цього плоду у матеріалі від Дарії Крікунової ось тут Зараз сезон цього дивного плоду, весь тікток у рецептах, а мені хочеться щоб ми глибше розуміли історію нашої кухні, продуктів та смаків. Власне про це й було у рубриці #смачнейлокальне на Сніданок з 1+1 Марафон ходіть дивіться і сваріть мене за накидування кулінарних стереотипів))) Як у вас з інжиром? Любите їсти свіжим, щось готуєте чи можливо вирощуєте у своєму саду?

Я не могла вам не принести цілу добірку класних, перевірених рецептів пирогів які точно у вас вийдуть. Я вдячна бренду Дріжджів «Духмяна Хата» які підтримали словом і ділом ініціативу #пирігнезалежності та закликали кулінарних авторів пекти і ділитись рецептами пирогів. До речі на сторіночці Духмяної Хати в інстаграмі вже ціла енциклопедія пирогів, ви будете приємно вражені, повірте.Ловіть нашу добірку пирогів, зверніть увагу наскільки вони всі красиві та різні. Я тішусь, що у цій колекції рецептів відображені кулінарні традиції різних регіонів, ось переконайтесь самі і обирайте той який вам до душі. І вдячна авторам рецептів які поділились класними, працюючими рецептами красивих пирогів, я вас дуже люблю ви ❤️✨ Неймовірно красивий, художній пиріг з Слобожанщини від Анастасії Середи ✨ Яворівський пиріг від Маріанни Душар (авторки блогу Пані Стефа) ✨ Затишний пиріг із картоплею від Вікторії Попін авторки кулінарного блогу Picante✨ Пиріг із маком та вишнями від знавчині кулінарних традицій єврейської кухні Льолі Ланди✨ Родинний рецепт пирога з Херсонщини (з південною начинкою з вʼялених абрикосів та волоських горіхів) від Катерини Селдоненко ✨ Масляний пиріг із нектаринами та горіхами від Едуарда Насирова автора кулінарного блогу My happyfoodСтільки начинок і смаків, а пиріг один, а якщо він спечений власноруч, то це взагалі ❤️‍🔥

Дивіться яка цікава тема цьогорічного Young Chefs: URBANУ центрі уваги будуть гастрономічні ландшафти, міські екосистеми, різні полюси ресторанної сцени, пам’ять та пошук нових смаків.І це непроста, але мега цікава тема. Планую бути, слухати і записувати.🔸Будуть виступати - Ілля Сьомін, Антон Яцук, Надя Носкова, Юрій Білень, Олексій Дворкін, Данило Онуфрієв, Тимур Габуєв, Руслан Мірошніченко які готуватимуть та говоритимуть про попапи, спільноти, вуличну їжу  та бістрономію, пошук продуктів та шлях шефа у великому місті.🔸Вперше на головній сцені відбудеться Pastry Jam Session: виступ, під час якого 4 шефині — Катерина Краус, Інна Даценко, Ірина Давиденко, Аніта Левчук — будуть готувати десерти, присвячені різним містам України.🔸На Food Talks в центрі уваги важливі проєкти та досвіди: Мер’ям Йол та Наталі Артюшенко представлять «Лавку деокупації», а Микита Чумаков розповість про досвід шефа у війську.🔸Food Chat: дві панельні дискусії. Про багатофункціональні простори (Сенс, Avangarden, UnderWu, Foodoteka) та заклади, що формують спільноти та втілюють соціальні проєкти (URBAN SPACE 100, Misto Café, Кудрявка, Community Café).🔸Цьогоріч, крім основної сцени, буде працювати дві лабораторії: Chefs Lab (лекції від Дмитра Кривошапа, Вадима Гербута, Лілії Абдулкадер, Дмитра Оселедця, Євгенія Мензелевського) та Creative Lab (Влад Болсун, Поліна Вишня, Ольга Сосюра).Наприкінці події відбудеться мистецько-гастрономічна подія від Young Chefs та «Як ніколи». Концепція: Urban Aesthetics. Графіті, мозаїки, монументи, що інтерпретуються та осмислюються через їжу. Традиційно до продажу на всілякі події, чим раніше ви купуєте квиток тим він дешевше

Картопля з маком!Сьогодні МАКОВІЯ, і я вже багато писала про традиції цього свята, шулики, коржі з маком як поширену обрядову страву.Картоплю з маком ми готували у межах спільного проєкту #смаккрізьчас з їжакультури та Кулінарним центром МХП Бренд шеф Ілля Демковський розробив варіант страви яку можна готувати як на домашній так і на професійній кухні.Поєднання маку з картоплею має своє пояснення. Поширення картоплі як городньої культури у ХІХ призводило до численних смакових експериментів у народній кухніНа Подніпров’ї, Волині, Поділлі, Вінниччині, Кропивниччині кулінарна пркатика приготування картоплі з маком, була поширеною до середини другої половини ХХ ст. Рецепти з книги 1913 р «Страви й напитки на Україні»:Почистить і зварить картоплю у солоній воді. Злить воду геть. Розтерти качалкою у макотрі картоплю. Пересипать її товченим маком і поставити у піч, щоб засмажилось” Мак одна з давніх культур української кухні, мак це й додаткове джерело жирів, яких не вистачало у раціоні під час посту

Я розумію, що це не для всіх підійде, але поділюсь одним із своїх методів тримання менталочки у особливо гучні ночі. Я читаю наукові праці або слухаю навчальні лекції. Намагаюсь обирати довгі статті чи монографії або лекції у класичному форматі. Це складно, бо з війною я так само як і багато із вас підсіла на короткі відео чи тексти які, насправді, ще більш розхитують нерви. Бо це як маленькі спалахи думок і ідей, які зринають швидко і ще швидше зникають. Натомість статті, лекції, монографії дозволяють повільно розкрити якусь одну тему і це дає відчуття якоїсь впорядкованості принайні мені. Тому якщо вам це теж помічне, дивіться як цікаві курси знайшла:👉 Всеволод Поліщук на cultosvita з 23-30 липня читатиме інтенсив Більше ніж борщ: що варто знати про українську кухню 👉 Олексій Савченко на виклав лекцію у записі Кримські татари: традиції, культура та жива спадщина корінного народу👉 Марія Банько підготувала курс на Культурному проєкті Food studies: про що розповідає нам їжаІ я дуже тішусь, що культурно-просвітницькі проєкти активніше розглядають їжу як інструмент дослідження. Бо, зараз можливо у це й важко повірити, але ще 8 років тому це було просто не можливо, чому так, про це я готова розповісти пізніше, якщо комусь цікаво.І буде класно, якщо у коментарях ви поділитись тим, що тримає вас

Розвиток національної гастрономічної культури визначається як переліком національних страв смак та вигляд яких знайомий більшості населенню країни, так і ремісничими локальними продуктами  та знаннями про них. Деякі з цих продуктів вже можна придбати у будь-якій крамниці (шовдарь, гуцульська овеча бриндзя, бесарабська бринза, білі гриби, липовий, гречаний, соняшниковий мед, сушена груша, в'ялена риба) деякі з них можуть бути втрачені через війну росії проти України (мелітопільська черешня, херсонський кавун, азовський бичок, кримські мідії, інжир, яблука кандиль-синап і т.д), а ще частину локальних українських продуктів можна придбати у спеціалізованих фермерських крамницях (кавурму, мацик, леквар, гнічені сливи, пікницю, сушені чорниці)  От власне про це рубрика Смачне й локальне яку вже рік я веду на Сніданок.Марафон.Сьогодні буде про один із видів українських сирів - БУДЗЦе один із основних видів сиру який виготовлюють з овечого або коров'ячого молока, ця назва поширена на Гульщині.  Виготоволяють його так: береться свіже молоко яке злегка підігрівають та додають фермент "гляг"  (у минулому використовували шматочок сушеного шлунку молочного ягня чи козеня) а нині часто використовують спеціальний фермент. Коли молоко зсідається (згортається), молочний згусток кладуть до полотняного мішка аби зцідити зайву сироватку. Через те, що свіжий будз довго не зберігається його розтирають із сіллю і таким чином отримують бриндзю. Зазвичай будз їдять свіжим, додають до страв: кулеші, мамалиги, баношу. Поширеною практикою є копчення будзу, такий сир може зберігатись значно довше. Сьогодні будз, як свіжий так і копчений можна придбати не лише на місцевих ярмарках, але й в крамницях та замовити у виробників через інтернет. У праці Володимира Шухевича "Гуцульщина" знайшла відомості про те, що на Гуцульщини на Юрія (23 квітня) будз несли до церкви на освячення після чого роздавали біднішим людям, щоб вівці були молочні#смачне_й_локальне

Захоплююсь рівнем культури українського підприємництва. Кілька днів тому на Гастросенсах які організовує Лариса Латипова я вперше скуштувала сидр від нового українського крафтового виробника сидрів MONBARПоява нового бренду гарна нагода розповісти про Яну Матвійчук партнерку Monbar. Ось її цитати: Це було свідоме рішення. Ми з партнерами віримо в Україну. Ми хочемо будувати тут — нову культуру споживання, нову якість, нові історії, та платити податки в Україні. Вірте в країну, навіть коли все в пітьмі — саме тоді народжується світло. І це не просто гарні слова, а слова підкріплені діями. Як виявилось ми з Яною навчались на одному факультеті, по завершенні Яна почала займатись бізнесом і вивчати різні типи культури підприємницької діяльності. Де підприємництво це не про "джаст бізнес" а культуру, добробут, систему й зростання. Одна із Яниних компаній підтримала виставку співкураторкою якої я була - ДЕРЕВО ЖИТТЯ у НМДМУ. І за цю віру й дії в культурі я дуже вдячна й підіймаю пляшку сидру 🥂