А тих, хто впав, Ісусе, підіймаєш.Хто впав так низько, нижче всіх низин.І втомлених Ти силою сповняєш.Тих, хто втомився у гріхах тут жить.Повз них Ти теж спокійно не проходиш.З них кожен є для Тебе дорогим.Для кожного із них Ти час знаходиш,Щоб дать життя й підтримати завжди.Щоб дать надію, подарить спасіння,Полагодить життя, піднять на висоту.На висоту духовного прозріння,Щоб славу за життя давать Христу.Твоя любов знаходить їх в підвалах.На вулицях, лежачими в багні...Твоя любов їм руку подавалаІ врачувала, знов життя даючи їм.І зараз Ти приходиш, як раніше,До безталанних і замучених гріхом.І до живучих без любові і надії.Призренних усіма у світі цім.Вони для Тебе всього найдорожче.За них, колись, на хрест вмирати йшов.І не один, в житті їх, перехожийПризренно, гордо мимо них пройшов.А про любов кричать на перехрестяхІ закликають ближнього любить.А ближніх - вибирають собі просто - Кого любить, кого і не любить.Брудних, покинутих любить Господь лиш може.Його любов нікого не мине.Нема дорожчого під небом цим нічого,Ніж серце любляче Спасителя святе. Л. Шпак
До себе так буваємо суворі,Все кажемо: є з мене яка користь?Я, мабуть не потрібним є і Богу,Немає у мене дарів Господніх.Я вірші не читаю, не співаю...І в церкві я нічого не роблю.Сиджу тихенько я на лавці з краю,Лише молитви Богу говорю.І не несу я особливого служіння,Тихенько вдома лиш за всіх молюсь.Щоб Бог послав Свої благословінняНа церкву лиш улюблену мою.Недоліки свої я не ховаю,Всі їх несу перед Твоє лице.Трудитися для Тебе мрію завжди,Але зробить для Тебе можу що?Покрий мої недоліки земніїСвоєю благодаттю, мій Господь.Несу подяку лиш за все Тобі я,Що бережеш і душу Ти, і плоть.Все для життя потрібне посилаєш,Не залишаєш вдень Ти і вночі.Я дякую Тебе і прославляю,А послужити Тобі можу в чім?Немає вищого нічого за молитви,Які з любов'ю ти завжди несеш.Вони духовнії звершають битвиЗ тим ворогом, що зло навкруг несе.А Я це бачу, іх усі приймаю.І Я радію, що ти воїн Мій!Тобі благословіння посилаю,За всі подяки твої день та ніч.Ти не кажи, що непотрібен Богу.За тебе Він так дорого платив.У Бога рівні всі, немає недостойних.Трудись для Нього, дасть Він тобі сил. Л. Шпак
Життя дорога не завжди пряма є,І не завжди між гарних є лугів.Бува проходить над страшним проваллям,Бува - через пустелю без квітів...Бува, що стане вузькою такою,Здається, що вже зовсім не пройти.Скала велика по одну лиш сторону,По іншу - пропасть, як тоді пройти?Тоді Господь бере тебе за рукуІ закриває пропасть ту Собою.Виводить потихеньку на дорогуІ далі поруч Він іде з тобою.Коли в дорозі каміння і колючки,А по ногах уже стікає кров,Тоді Господь бере тебе на руки,Несе так ніжно, як несе Любов.Та ми того не помічаючи Волаєм тяжко:"Господи, чомуМоя дорога тяжкая такая?"Своїм лиш розумом ніяк я не пойму.А Ти ведеш, Ти ніжно очищаєш,Всі домішки виводиш із сердець.Щоб золотом душа лише засяяла,Щоб в небеса забрав її Отець.Ніщо нечисте не ввійде у небо,Перед Богом все не чистеє горить.І ось тому, через земнії біди,Говорить Бог до серця і душі.А може, щоб вінець через страждання,Великий і чудовий Господь дастьЗа те, що вірним був в випробуваннях,Не забував подякувать Христа.Подякувать за болі і за радість.Подякувать і за життя печаль.Яка потім, на небі, буде радість -Отримать нагороду з рук Христа.А серед бід Ісус поруч завжди є.За нас Він кров Пречистую пролив.Своїх дітей в біді не залишає.Щоб все пройти дає в дорозі сил.Яким життя тяжким би не здавалось,Якою б трудною дорога б не була,З дорогою Ісуса не зрівнялась,Нам не знести повік такого зла.А Він пройшов дорогу ту смиренно,А Він пройшов дорогу до кінця.Він збереже нас в цьому світі тлінномуІ радість дасть небесну у серця. Л. Шпак
Ось іде до води, як усі, щоб хреститись.Непримітний і тихий - як багато людей.Упізнав Його тільки один лиш Хреститель,Бо йому Бог відкрив, Хто до нього іде.Я йому недостойний знять взуття нахилившись.Він є переді мною - так усім проказав.Я хрещу вас водою, Він - вогнем йде хрестити,Щоби кожен, у хрещенні, правду пізнав.Він, у хрещенні там, показав усім прикладЯк дорогу за Ним, у житті, починать.Далі ж - твердо іти, лиш тримаючи світла,Яке в Ньому лиш є, щоб прийнять благодать.А дорога Його - сорок днів у пустелі...Далі - навіть не мав голови де схилять.Пішки все мандрував, щоб спасать не спасенних.Людські душі й тіла по дорозі зцілять.Все Ісуса життя - лиш один тільки приклад.Як Він жив, що казав, як поводивсь в житті.І важливо й тепер в Його Ім'я хреститись,Та іще важливіше за Ним далі іти.Ту дорогу пройти не просту, а Христову,Що вела на Голгофу, й через неї пройти.Щоб почути той голос все знову і знову -"Я тобі все простив, ти за Мною іди"Там хрестився Ісус, від Івана, для правди.Щоб усякую правду починати звершать.Як потрібно і нам цього не забувати,Як життя ми Йому обіцяли віддать.Дух Святий, наче голуб, зійшов там на Нього.Тепер сходить на тих, хто за Ним лиш іде.Хто живе на землі лиш у Нім і для Нього,Як і Він в небеса, в Царство Боже ввійде. Л. Шпак
Вітаю з Новим роком! Вітаю усіх щиро!Хай принесе він спокій, хай дасть у хату мир вам!Найкращі побажання сьогодні линуть всюди.Лиш гарні сподівання в серцях плекають люди.У матерів бажання - сини щоб повернулисьЗ війни тої кривавої, й щасливо посміхнулись.І у дітей бажання, щоб тато був вже вдома.Такі ось сподівання на новий двадцять шостий.Лиш доброго бажають один одному люди.Бо ще ніхто не знає, яким ще рік той буде.А хочеться всім щастя, так хочеться всім миру.Про це в небо летять все молитви наші щирі.Почнемо рік з молитви, із прославляння Бога,І мир на землю прийде, повернеться добробут.Відновиться Вкраїна, з'єднавшись у молитві.Господь молитви прийме, бо славлять Його діти.На рік Новий в людей всіх великі сподівання,Хай забере старий рік з собою всі страждання.Хай забере в минуле війну з собою разом,Хай назавжди підуть вже всі біди й негаразди.Вітаю з Новим Роком! Бажаю усім щастя!І мудрості - ніколи від Бога не відпасти!Нехай вас в цьому році Господь благословляє,В Своїй руці всесильній надійно вас тримає! Л. Шпак
Кажуть молитви є, що Бог не чує...Він чує всі, та не на всі Він відповідь подасть.Він бачить навіть як душа сумує,І бачить коли в дім прийшла біда.Він чує, не завжди ж відповідає.Не відповість коли не на добро.Хто до ближнього любов не проявляє,Таких не вислуховує вже Бог.Він чує, та молитви не приймаєІз вуст лукавих, що осуджують людей.Та всеодно коли душа волає,Приходить Він, бо Бог наш Любов є.Вінець творіння Божого - людина.На смерть за неї Сина Бог віддав.Якими вдячними бути повинні...Але замість подяки лише "дай"Ти виконай усі бажання наші...А потім - невдоволено: "не дав...""Не чує Він"- людина усе каже.Затулив вуха? Чи може проспав?Написано: "За слово кожнеНа суді, перед Богом, відповідь даси"Як же тоді " не чує Бог"- ти кажеш?Спитай самого себе зараз ти.Він чує, та не всім відповідає.Він кожному бажає лиш добра.З яким лиш серцем у Нього благають -Потрібно тут уже подумать нам.Усі постійно Бога винуватять:Він може все, чому ж не помагає?А просиш нащо й як ти?Він є не джин і не бажань всіх виконавець.Творець Він всесвіту є Всемогутній.Він Цар і Бог! Ти хто є перед Ним?Схилися низько перед Всеприсутнім,В хвалі і поклонінні ти схились.Він вислухає всі твої молитви.Обов'язково відповідь подасть.Що Бог не чує - більше не кажи ти.Щирому серцю відповідь Він дасть. Л. Шпак
Рік новий на порозі, всі чекають що там,Щось нове та хороше приготовано нам.Життя нове почнеться, бо старе все мине.Нові радощі серця рік новий принесе.Так всі люди чекають, щоб в минуле пішлиУсі болі й печалі із тим роком старим.Та лиш зміниться дата, збільшить відлік років.І додасть ще життя нам по рокові усім.Рік новий не міняє наше з вами життя.Не характер не змінить, не серця й почуття.Це усе поміняти може тільки Господь.Не важливі з Ним дати, свята хоче лиш плоть.Якщо з Богом живеш ти і Його ти дитя ,Маєш вічність у небі, років там - без кінця.Ближче прихід Господній з кожним роком усе.Що в Новий ми сьогодні із собою несем?Ті ж несемо проблеми, не лишились вони.Ті ж обіди несемо і вчорашні гріхи...Їх ніяк не лишити лиш змінивши цей рік,На коліна схилившись ми залишимо їх.А людина чекає, буде ось рік новий,По - новому життя все буде далі іти...Так ідуть рік за роком, та лишається все.Все, що було в старому, в рік новий ми несем.Лише Богу віддавши своє грішне життяБудеш нове ти мати із Христом майбуття.Хай у році новому всім керує Господь.І радітиме в Ньому і душа твоя й плоть. Л. Шпак
Церква Христа - це є великий невід.Різної риби є у нім багато.І різних видів є у нім там риба:Акула, щука, окунь, в'юн - всіх не порахувати.Слизькі, колючи є, з зубами...У сіть, наче, спокійно всі ідуть.А потім - виявляють свій характер,Коли уже там в руки їх беруть.Одні - із рук так вислизають часто,А інші - коляться, що в руки не візьмеш.З великими є, й гострими зубами,Кусають, що є близько них...усе...Характери...їх в церкві так багато...А так бо хочеться усім спастись!Але Господар буде відбирати,Кого в руках до неба донести.В Його руках лежать буде слухняно,А не колотися, не вислизати з них...Не буде інших хто кусать зубами,Того Господь візьме в руки Свої.Складе в посудину, що в небеса підносять,А решту, викине Він геть.Якщо потрапив в невід ти Господній,Забудь навіки ти характер свій.Зуби сховай, склади усе колюче,У викриваннях ти не вислизай.Залишити старе - є краще, хоч болюче...Як хочеш жить - характер свій міняй.Господній невід все іще в роботі,Запрошують у нього ще усіх.Якщо потрапив в сіті ти Господні,Спасешся в них, лише залиш свій гріх. Л. Шпак
Ось прийшов день Різдва, світле, радісне святоКоли Ангели гімни співали Йому.Народився в ту ніч, щоб відкрить двері раю.І той Ангел з мечем вже вклонився Йому.Він прийшов, щоби смерть на Голгофі лишилась.Щоб смерть душі людей не могла забиратьТих, що приймуть Його як Творця - не Дитину.Хто захоче Його в своє серце прийнять.Вже гірлянди горять - бо Різдво на планеті.Нам Спаситель прийшов - веселиться земля!Він Один, за людей, тримав відповідь твердо,Коли всі їх гріхи Він на Себе прийняв.Ось - Святеє Дитя, хлів і ясла, і сіно...Скрізь будують вертепи, пісні в небо летять.Тільки перед Царем не стають на коліна.Він для них - лише в свято Святеє Дитя...Зараз більшість таких, в них широка дорога.На дорогу Христа не бажають іти.Так і лишиться Він, як Дитя у Різдво лиш.Як до Нього в Різдво тільки будуть іти.Як не прийдуть до Нього, до хреста, на Голгофу.Якщо серцем не приймуть народження те.Не відчиниться рай, не ввійдуть за ворота.І не скаже ніхто: " увійдіть Бог вас жде"Знов Різдво...радості всі якої чекають? Сісти з рідними радість за святковий вже стіл?Чи прославить Христа у цей вечір бажають,Що на землю прийшов їх від смерті спасти?Народився Спаситель! У який день було це, Сховане це від нас за туманом віків.Лиш у вірних серцях та любов не схолола,Що лежавший у яслах, на землю приніс.День народження свого святкує з нас кожен.І радіють, в цей день, так багато сердець.Хто живе сімдесят, навіть більше хто може.Хто лиш тридцять - і всім святкуванням кінець.Але є день народження - свято величне,Що святкує весь світ вже дві тисячі літ.Та й воно, на землі, також буде не вічно.Завершиться воно у Ісуса прихід.Це - Христове Різдво, що святкує планета.Хто Христа прийняли, як Месію свого.І святкують і ті, що від Нього далеко Та святкують, бо свято сьогодні прийшло.Як Ісус народивсь, ще з малого Дитяти,Йшли до Нього усі - пастухи та царі.Навіть як, на хресті, був уже розіп'ятий,Він розбійника спас, що з Ним поруч висів.Йшли вночі пастухи, щоб лише подивитисьЩо за диво, про що Ангел їм сповістив.Мудреці йшли зі сходу, щоб низько вклонитись,Щоб принести дари для Царя всіх царів Він приймає усіх - і багатих, і бідних.І дарує усім і тепло, і любов.Він прощає гріхи, відкриває обіймиКличе: "Люди ідіть ви до царства Мого."Там для вас, в небесах, Я вечерю готую.І сьогодні іще Я запрошую всіх - Пастухів і царів, і розбійників жду Я,Щоби, там в небесах, з вами сісти за стіл.Нині свято Різдва, день народження Того,Хто прийшов у цей світ, щоб спасіння звершить.Щоб усіх, хто прийде в покаянні до Нього,Від загибелі й суду страшного спасти. 🕊️Л. Шпак
Різдво! Різдво! Різдво! Як чекали усі цього свята!Воно знову у дім наш прийшло,Радості принесло знов багато!Знову чується по всій землі -Народився для світу Спаситель!Розпочався і відлік віківЗ того часу, як Він народився.Люд почав рахувати рокиВід народження Божого Сина.Й рахувати закінчать тоді,Коли знову на землю Він прийде.Прийде вже не Дитятком - Царем.Щоб, повіки, уже царювати.Ну а поки, старий ВіфлеємЗустрічає в вертепах Дитятко...І народження славлять ХристаТі, що служать Йому, і не служать.І Різдвяні святкують святаНавіть ті, хто до Нього байдужий.Скрізь палають Різдвяні вогні,Вони прихід Царя сповіщають.Та так мало Його на землі,В своє серце Ісуса приймають.Тільки згадують Його в Різдво,На соломі, маленьким Дитятком,Бо це свято у дім їх прийшлоЯк свят вечір з столами багатими.Коли ж прийде на землю як Цар,То про наші столи не спитає,Як це свято хто з нас святкував...Хто для тебе Він був? - запитає.Чи Царем всього твого життя?Чи у свято - Дитям на соломі?Поспіши Його в серце прийнять,Як Спасителя любого свого. Л. Шпак
TGLIST.COM.UA
