Estadísticas de telegram channel - @virhuk

Стоїть Ізраїльський народ,А перед ним бушує море.Військо втрачає фараон.Змішались в морі люди, кони...І ось на морі тиша й гладь,Лиш шум який зчинила радість.Змагався за народ ГосподьІ впав Єгипет в страшній брані.Тімпани, гуслі, гімн хвали...Служити Богу вічно будем!У той час всі сказать могли -Повік ми цього не забудем!Та ось, пройшло лише три дні.І нарікання, все уже забуто.А через місяць чути вже від них:"Назад ми до Єгипту повертаймось"І так в подальшій їх усій путі -Все нарікання... нарікання...О, люди, та невже ж то виЗабули чудеса Господні?Назад в пустиню? А хто ж вамДорогу, між пісків, покаже?Вела вас Божая рукаНазад же, хто піде із вами?Назад в Єгипет? Народ той там,Що всіх вас дуже ненавидить.За перворідними ще чути плач.І воїни їх всі загинули.Невже то думаєте виЩо вас там з радістю зустрінуть?Та сповнені невір'я ви,Забули Хто вас вів пустинею.Хто їжу, воду вам давав.Хто спас від війська фараона.Вночі Хто світло посилав.А вдень показував дорогу.Народ назад в пустелю б йшов.По ній підете сорок років.І вам Господній вирок ось -"Так знайте, ви там і помрете"І ось молитва. МоісейПеред Всевишнім на колінах:"Пробач, Господь, народ цей весь"І Бог пробачив милостиво.І знову йде з народом Бог.Благословляє, поїть, кормить.Земля ж, де молоко та мед,Усе ж закрита для народу.Невір'я погубило їх.Життя усе йшли по пустелі.Не відійшов Господь від них,Та так й загинули в пустині.Багато Божих є дітейВ невір'ї, смутку, наріканнях,Забувши радість у Христі,В пустині ходять все кругами.Так ти нікуди не дійдеш,Хоча б і сорок літ молився.Як путь в пустиню обереш,То назавжди у ній загинеш.Бог не залишить, вірний Він,Та близість з Ним не будеш мати.Погасиш Господа вогонь,Душу пустинею зоставиш. Л. Шпак

Хай просто потечуть потоки сліз…Він біль відчує у сльозах гарячих.І не залишиться байдужим Він,А буде поруч у випробуваннях.Здолати у путі поможе все,Бо бачить Він усе, що ти проходиш.Він Своїм словом підкріпить тебе,Коли випробування прийде знову.Життя є, як бурхлива річка та – Пороги кам’янисті й водоспади.А є на ній й тихі такі місцяЗ спокійною, сріблястою лиш гладдю.Та щоби по спокійній йти воді,Потрібно в водоспаді не загинуть.Пороги кам’янисті всі пройти,Так досягнеш лише води спокійної.А ти на свою слабкість не дивись,Дивись лише завжди на Божу силу.Бо сила вся твоя в Христа крові,Вона перемогла все на хресті там.Від труднощів тебе не збереже.Проходячи, проходиш школу Божу.Та буде поруч, підкріпить тебе.І вийти переможцем тоді зможеш.Силу любові в серце Бог дає,Вона на зло злом не відповідає.Лише добро вона в собі несеЗ Ісусом поруч йти допомагає.Удвох з Ісусом, з небом в унісонПройду свою дорогу я земную."А кривдникам не мсти, віддай за зло добром"-Говорить так Господь йдучи зі мною.Я не могла всі труднощі пройти,Коли проходила земні випробування.Господь лиш був зі мною і в мені.Він ніс мене пробитими руками.І ось тому, в молитві знову йдуЯ до небесного престолу благодаті,Щоби вклонитись низько там Тому,За мене хто пішов тут на розп'яття.І далі Ти зі мною знов ідешДалекою тернистою дорогою.Вся слава, Боже милий, для Тебе!Лиш Ти один її, Господь, достойний.Слава Тому, Хто полюбив менеДо смерті хресної вже на землі тут.Хвалити буду, Господи, Тебе,Хоч буде на душі навіть і тісно. Л. Шпак