ВЕЛИКОДНЄ ПРИВІТАННЯЯ вітаю вас з Христовим воскресінням!Днем любові, волі і чудес,Нині славить Бога все творіння,Бо сьогодні з мертвих Він воскрес!Спас живий! Ця радість незбагненна!Смерть і пекло Бог наш переміг,О, який цей день благословеннийІ щасливий для людей усіх!Ні великий камінь, ні сторожаВ гробі стримать не могли Христа,Хоч раділи сили всі ворожі,Та нежданний їм кінець настав.Відкупитель мій живий навіки!Щирим серцем вірю вістці цій,Бо Він Бог Правдивий і Великий,Справедливий, Вічний і Святий!Я щаслива, що пізнала Його,Він мене від смерті врятував,Показав вузеньку ту дорогу,І своєю донькою назвав.Він воскрес і у моєму серці,І подарував життя новеНе лякає мене морок смерті,Бо надія у душі живе.Що і я колись також воскреснуВ воскресінні першому святім,Там немає ночі, смерть там щезне,В Божім Царстві, в місті золотім.І зберуться разом діти Божі,Та зіллються у святій хвалі,Буде славити Ісуса кожен,Хто зустрівся з Ним тут на землі.Той блажен, хто в першім воскресінніВізьме участь... Бо піде у рай,В місце де уже немає тління,Де царює вічно Божий май.Воскресіння ще і друге буде,Та плачевний уділ жде таких, Бо у вічні муки підуть люди,Звідти вороття нема для них.Тож сьогодні дбай про свою душу,Поки ти живий, поки ще час,Для Христа віддай життя, мій друже,Врятуватись це єдиний шанс.Хай освітить вас святе проміння,Щоб знайшли ви істину в життіЙ мали участь в першім воскресінні,Та ввійшли в оселі золоті.Із Великоднем вітаю щироВ цю святкову урочисту мить,Щастя вам, здоров'я, світла й миру,Хай Господь вас всіх благословить!Катерина Бойко
Завісу в храмі смертю розірвав.Бігали люди всі обгорнутії страхом.А хтось лиш тільки холодно стояв,Дививсь на хрест, як помирав Розп'ятий.А чи прийде Ілля Його спасать?До того що, що темрява настала...Що вітер страшний, сонця вже нема,І що, навкруг, вже гори розпадались...З холодним серцем многії стоятьНе розуміють, що ідуть в загибель.Спасіння поруч, а вони - мовчать,Не кличуть: "Господи, спаси нас!"А навіть сотник на усе сказав:"Воістину бо, був Він Сином Божим"А хтось злякався...хтось же і змовчав...Хто себе в груди бив - а це зробили що ж ми?До ніг припасти не побіг ніхто.Лише як було зцілення потрібнеВсі бігли, слізно просячи Його,Перед Ісусом ставши на коліна.Зараз Він мертвий і потрібен Він кому?І по домах в страху усі розбіглись.Йосип послужив лише Йому.Знявши з хреста, Його похоронив він.Не розуміли - Хто там на хресті...Сонця затемнення не вразило їх навіть.Серця чарствими залишилися навікУ котрих не жила любов і милість.Багато ставлять ту завісу і тепер.На своє серце завісу ту залізну.І Богу не дають порвать їїДля життя нового, щоби з Христом воскреснуть.Та кажуть все ж вони: "Христос воскрес!"Святкуючи Христове воскресіння.Та, що спасіння тільки в Ньому єНе знають, та і чуючи не вірять.Не бачать, що згущається пітьма.Світить вже скоро сонце перестане.Лише Голгофа вторить - Син дан нам.І лиш Голгофа вторить всім: " Покайтесь"Христос воскрес! Воістину воскрес!Воскрес Він після смерті на Голгофі.Зійшов на приготований нам хрест.Порвав завісу, що була між нами й Богом. Л. Шпак
Христос воскрес – ты веришь, иль не веришь?Христос воскрес – ты рад тому, иль может быть не рад?Иль ты Его, в последний путь, проведши,И ныне держишь мёртвым в пеленах?Христос тогда лишь в сердце воскресает,Когда ты только свято веришь в то.А если веры в Бога не хватает,То камнем сердце заперто твоё.Ведь много кто живым Христа увидел,И жизнь Его в себе имеют те,Кого, духовно зрячими, Он видел.А кто не верит – тот для Бога слеп.Фома хоть видел, всё же не поверил.Он к ранам всё дотронуться хотел.Дрожали ль руки, когда это делал?А Бог сказал: «Дотронься и поверь»Вот те места где гвозди были вбиты.Вот от копья меж рёбрами есть шрам…Фома, Фома…скажу тебе открыто:Увидев раньше, ты поверил сам.Блаженны те, кто верит в Моё слово.Меня увидеть дано будет им.Когда воскреснут, чтобы жить им снова.Небес самих достигнет вера их.И Пётр смотреть тогда в пещеру бегалНа пелена, услышав что воскрес.Христос сказал – тот на земле блажен есть,Кто строит веру в Господа в себе.Не бегайте ища себе знамений.Господни раны есть свидетельство того,Что Он воскрес для нашего прощенья!Не нужно пальцами дотрагиваться вновь.Христос воскрес! И мы воскреснем вскореСо всеми верными, святыми навсегда.Пусть среди Божьего народа не найдётсяИспуганный в неверии Фома. Л. Шпак
Поміж вітрів я відчуваю спокійІ мир, що моє серце наповняє.Таке може давати тільки Бог мій - Від бур Він мою душу захищає.Бо не залишиться у Господа могоБезсилим вже ніяке слово.Коли мій Бог сказав лише його,Завжди прийнять душа його готова.А Він до мене буде говорить Через псалом, через сестру і брата,І через слово мене докорить,Та тільки чи готова я прийняти?А правда - іноді вона болить...В Дусі Святім як совість пробуває,Не скажеш: не згрішила ні у чім,Сумління бо мене не докоряє...Коли совість є в Дусі Святім,Вона завжди лиш буде турбувати.Коли докору ти побачиш в чім,Вона навчить спокусу ту здолати.Лиш скажеш ти: очисти, мій Господь,Що лиш накажеш? Я - раба Господня...Дозрілою буть хочу, щоб ця плоть,В житті вже не приспала мою совість.Дорослою стаючи часто, як дитя,Так хочеться, щоб довго залишатись.У Тебе до дітей нема питань,Багато ще потрібно їх навчати...До нас у слові Своїм кажеш Ти:"Ви будьте немовлятами лиш в злому.А в Господі старайтеся рости,Старайтеся рости завжди духовно"Хай над землею все летять вітри,Стою завжди на Божім слові твердо.Бо мир і спокій в ньому тільки мій.А в світі - тільки гордість і неспокій. Л. Шпак
Поміж вітрів я відчуваю спокійІ мир, що моє серце наповняє.Таке може давати тільки Бог мій - Від бур Він мою душу захищає.Бо не залишиться у Господа могоБезсилим вже ніяке слово.Коли мій Бог сказав лише його,Завжди прийнять душа його готова.А Він до мене буде говорить Через псалом, через сестру і брата,І через слово мене докорить,Та тільки чи готова я прийняти?А правда - іноді вона болить...В Дусі Святім як совість пробуває,Не скажеш: не згрішила ні у чім,Сумління бо мене не докоряє...Коли совість є в Дусі Святім,Вона завжди лиш буде турбувати.Коли докору ти побачиш в чім,Вона навчить спокусу ту здолати.Лиш скажеш ти: очисти, мій Господь,Що лиш накажеш? Я - раба Господня...Дозрілою буть хочу, щоб ця плоть,В житті вже не приспала мою совість.Дорослою стаючи все ж,часто, як дитя,Так хочеться, щоб довго залишатись.У Тебе до дітей нема питань,Багато ще потрібно їх навчати...До нас у слові Своїм кажеш Ти:"Ви будьте немовлятами лиш в злому.А в Господі старайтеся рости,Старайтеся рости завжди духовно"Хай над землею все летять вітри,Стою завжди на Божім слові твердо.Бо мир і спокій в ньому тільки мій.А в світі - тільки гордість і неспокій. Л. Шпак
Как много стало лицемерияСреди своих, возлюбленных Христом.Мы потеряли в сердце страхПред праведным, святым Отцом.Нам так привычна стала самоправедность,Что одеваем, выходя во свет.А где-то в глубине души отчаянье,Что в нашей жизни святости порою нет.Мы примеряем маски беззастенчиво.На каждый случай есть свой вариант,В котором чувствуем себя уверенно,На публику играя тут и там.Относимся порой с лицеприятиемК тем, кто по нашим меркам не таков,Тем самым нарушая Слово БожиеИ пополняя перечень грехов.А Богу наши маски не нужны.Он видит нас такими, как мы есть.Он смотрит в наше сердце, в глубину,Пытаясь донести Благую весть.Он возлюбил нас просто, без условий.Ему неважны званья и погоны.Мы перед Ним равны без исключений,Ничем не заслужив Его заботы.И на суде лицеприятия не будет.Ответит каждый за свои дела пред Ним.И воздаяние получит справедливоЗа всё, что в своей жизни совершил.Так помоги, Господь, оставить маскиИ с сердцем искренним к Тебе прийти,Твоею благодатью пропитатьсяИ смыть грехи в Твоей святой Крови.Ты помоги всегда нам помнитьО том, что праведен и свят наш Бог,И в каждом человеке Тебя видеть,И отражать во всём Твою любовь.20.02.2021Ирина Шмелева
Не раз мы просим Бога - "обнови"В надежде обнови меня, Господь мой!А ведь надежда с верою близки,Надежда часто в веру переходит.Спасающая вера - какая в жизни ты?Есть общая - все веруем мы в Бога.Есть вера личная - на ней все строим мыВсю свою жизнь, сверив её со словом.Есть - умственная, всё берем умом -Вот так, наверное, Господь творит всё в жизни.И если только разумом поймём,Научимся так верою ходить мы.Есть вера чувств - прочувствовать должныКак Дух Святой в молитве посещает.Должны мы непременно ощутить,Когда Господь нам тело исцеляет...Не стойка, не надёжна вера та -Как пыль, от дуновенья, улетает.От знания и чувств она пуста,И не надолго так её хватает.Послушливая, волевая вера есть.Она тверда и непоколебима.Лишь воля твердая в её основе есть -Написано, а значит - выполнимо.Лишь в верном вера - пусть не знаю какГосподь работать будет в моей жизни,Но верно только буду ожидать Его решений, ведь верны они все.Господь не успокоится покаНе завершит работу, что Он начал.Пусть непослушны так мы иногда,Но верен Бог, а это много значит.В надежде укрепи Ты, Боже, нас,Что, сохранив простое послушание,Твердая вера возродится в нас,Коль мы приложим всё своё старание. Л. Шпак
"А бремя Моё не тяжко, а бремя Моё - легко..."Но здесь на земле не каждый, то бремя сейчас несёт.То бремя - несёт награду, то бремя несёт любовь.В том бремени, Бог ведь рядом, за руку тебя ведёт.Идти по следам Господним так кажется нелегко,Единственный путь сегодня, что в небо нас приведёт.Единственный путь спасения, единственная лишь жизнь.Не тяжко Христово бремя, его только ты держись!Без Божьего тяжко бремени, в душе - одна пустота.Богатство пускай для тела, а для души - нищета...Без Бога на свете пусто, и всё без Него мертво.Без Бога на сердце грустно, не радует ничего...Несущий Господне бремя имеет вечную жизнь.Имеет благословение, Он боли не возложил...Господь нам дарует радость, и в Боге надежды свет.И верных всех ждёт награда - лишь счастье без счета лет.Все думают - бремя тяжко...его тяжело нести...Поэтому так не часто берут его на пути.Хотят, чтобы без нагрузки только, хотят, чтобы налегке...Чтоб только дойти без боли, без переживаний всех.А так не бывает в жизни, ведь боли терпел Христос.Чтоб были в Его Отчизне, немало пролил Он слёз.И выстрадал здесь не мало, все наши грехи понёс,Чтоб нас от грехов избавить, смерть принял за нас Христос.Нам лёгкое бремя досталось лишь принять из Его рук -Нести Его слово надо, спасая людей вокруг.Несут ведь своё здесь бремя тяжёлое на земле -Болезни, грехи и беды - ведь мир весь лежит во зле.Сказав : бремя Божье тяжко, к спасению не идут.Ведь нужно будет оставить греховный земной свой путь.А Божие бремя - радость, а Божие бремя - мир.Бог Сам нести помогает, то бремя, что Он вручил. Л. Шпак
Хотів би просто запитати,Чи знаєш ти, що Бог живий?Що Він на хрест пішов страждати,Щоб життя вічне мали ми.Хотів би просто запитати,Чи знаєш ти, що Він воскрес?Щоб оправдання людям дати,І змити гріх з твердих сердець.Чи знаєш ти, що наш Спаситель,До Себе кличе нині всіх?Твоя душа для Нього цінна,Але чи ти це зрозумів?Живемо ми у час непевний,І завтра зовсім день не наш,Куди веде твоя дорога:У радість неба, чи у плач?Життя людське - воно коротке,Вже вічність близько, при дверях,Чи знаєш ти живого Бога?Не тільки, друже, на словах.Чи вже зустрівся ти із Ним?А може і не чув про Нього,Він землю дивно сотворив,І дав життя всьому земному.І ти також Його творіння,Він нині кличе ще, зове,Спинися друже на дорозі,Ще поки час сьогодні є.У світі щастя не знайдеш,Це лиш дочасна насолода,Гріх радості тобі не дасть,Він принесе печаль і сльози.Та є Спаситель, кличе всіх,І хто до Нього відгукнеться,Знайде той радість, втіху в Нім,Для свого стомленого серця.Можливо ти Його незнаєш,Та Він про тебе знає все,Тому сьогодні ще чекає,Як сина блудного Він жде.Його любов - вона велика,Твій розум цього не збагне,І якщо хочеш бути вільним,Скажи "Ісус, прости мене"!І якщо нині відчуваєш,Цей голос ніжний, що зове,Не гай даремно свого часу,Це Батько кличе ще тебе.Гріховний світ дає багато,Це задоволення на мить,А жити з Богом - це є щастя,Лиш з Ним знайдеш для серця мир.Хотів би просто запитати,Чи знаєш ти, що Бог живий?Якщо відчув сьогодні заклик,Тоді скоріш до Нього йди.Долайчук Віталій
Высоты небес так манят меня,Но здесь, на земле, быть надо...Не сбиться б с пути в течение дня,И не расточить награду.Расхаживать нужно в добрых делах,Ходить в них, как в новой одежде...Ходить постоянно, не лишь иногда,Что Бог, всё же видит - в надежде...Вот доброе сделал, и сразу егоСпешишь в своём сердце запомнить.А нужно так жить, чтобы это доброВсего тебя в жизни наполнило.Когда это будет добро у тебя Не лишь иногда, не мгновения,Наполнена будет вся сущность твоя,Добром, что несёт исцеление.Несет исцеление душам слепым,Без Бога в сём мире блуждающим,Тогда будеш Господом избранным тыНа труд для Него исцеляющий.На труд, что свершал в этом мире Христос -Вести души в Царство Небесное,Ты лишь посмотри только ходишь ты в чём,В Христовы одет ли одежды?В добра, благодати одежды одет,Иль в религиозном беспечии?Или полноту ты служенья несёшь?Или пустота только в сердце лишь?И что выбираешь теперь для себя -Добро жить на свете считая,Иль выбрать ту жертвенную путь Христа,Себя для людей отдавая? Л. Шпак
TGLIST.COM.UA
