До себе так буваємо суворі,Все кажемо: є з мене яка користь?Я, мабуть не потрібним є і Богу,Немає у мене дарів Господніх.Я вірші не читаю, не співаю...І в церкві я нічого не роблю.Сиджу тихенько я на лавці з краю,Лише молитви Богу говорю.І не несу я особливого служіння,Тихенько вдома лиш за всіх молюсь.Щоб Бог послав Свої благословінняНа церкву лиш улюблену мою.Недоліки свої я не ховаю,Всі їх несу перед Твоє лице.Трудитися для Тебе мрію завжди,Але зробить для Тебе можу що?Покрий мої недоліки земніїСвоєю благодаттю, мій Господь.Несу подяку лиш за все Тобі я,Що бережеш і душу Ти, і плоть.Все для життя потрібне посилаєш,Не залишаєш вдень Ти і вночі.Я дякую Тебе і прославляю,А послужити Тобі можу в чім?Немає вищого нічого за молитви,Які з любов'ю ти завжди несеш.Вони духовнії звершають битвиЗ тим ворогом, що зло навкруг несе.А Я це бачу, іх усі приймаю.І Я радію, що ти воїн Мій!Тобі благословіння посилаю,За всі подяки твої день та ніч.Ти не кажи, що непотрібен Богу.За тебе Він так дорого платив.У Бога рівні всі, немає недостойних.Трудись для Нього, дасть Він тобі сил. Л. Шпак