Денис Казанський:«На початку року великий резонанс мав репортаж про підпільну школу при монастирі УПЦ МП «Голосіївська пустинь», де дітей навчали за радянськими підручниками, показували їм російські фільми та виховували у відповідному дусі.https://www.rbc.ua/ukr/news/ditey-vchat-pidruchnikami-srsr-kievi-vikrili-1767725802.html Після цього я зацікавився проблемою, і з'ясував, що вона значно масштабніша, ніж просто одна школа. Незважаючи на війну та відкриті погрози Кремля повністю знищити українську державність та влаштувати етноцид, в Україні продовжує діяти цілий російський діпстейт.Це зав'язана на Росію «глибина держава», яка існує багато років і фактично діє в її інтересах. До цього діпстейту входять політики, бізнесмени та духовенство УПЦ МП. Це справжня мережа, яка діє практично відкрито, хіба що не так нахабно, як раніше, тому тепер її менше помічають. Проте інформації про неї дуже багато, і якщо почати розбиратися в цьому питанні – можна провалитися у справжню кролячу нору.Чи багато хто з вас чув, наприклад, про Олексія Омельяненка? На перший погляд – це зовсім незначна постать. Колишній депутат Київської міськради від Партії регіонів, підприємець, банкір, забудовник не першого порядку. На старих фотографіях його можна побачити у масовці, за спинами Януковича та Азарова. Насправді це досить впливова персона, яка роками системно просуває інтереси УПЦ МП та руского міра у Київському регіоні. І якщо найвідоміші політики цього табору, на зразок Новинського чи Медведчука, давно виїхали з України, то Омельяненко перебуває тут і продовжує свою діяльність. У тому числі й завдяки зв'язкам із чинними політиками від партії влади.На його прикладі дуже зручно вивчати російський діпстейт. Омельяненко роками лобіює будівництво нових храмів та монастирів московського патріархату, він пов'язаний із намісниками київських монастирів УПЦ МП, які відкрито підтримують Росію, а також із російською агентурою, на кшталт Деркача та Медведчука. Всі ці зв'язки сплітаються в одну розгалужену мережу, яка функціонує досі.Близькі до Деркача, Медведчука, Новинського високопосадовці УПЦ МП, на відміну від них, нікуди з України не поїхали, хоча відкрито брали участь у їхній антиукраїнській діяльності. Пов'язані з ними бізнесмени, як і раніше, заробляють гроші в Україні та фінансують цю мережу.Найближчим часом я опублікую серію матеріалів, присвячених діяльності російського діпстейту в Україні. Буде цікаво.»
40 ДНІВ У ВІЧНОСТІ: МОЛИТВА ЗА СПОЧИЛОГО СВЯТІЙШОГО ПАТРІАРХА ФІЛАРЕТА Сьогодні, у день сороковин від дня відходу у вічність Святішого Патріарха Філарета, архієпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій, відвідав Володимирський собор, щоб поклонитися місцю останнього земного спочинку Його Святості та піднести щиру молитву за упокій його душі.Сорок днів — це рубіж, коли земний шлях остаточно стає історією, а молитва Церкви супроводжує душу перед престолом Божим. Стоячи біля могили, згадуємо не лише людину, а цілу епоху, яку Патріарх Філарет уособлював.Святіший Патріарх Філарет був незламним стовпом православ’я та борцем за утвердження незалежної Української Православної Церкви. Його життя — це приклад жертовного служіння, де вірність Христу та любов до України були неподільними. Він володів даром мудрого архіпастиря, неабиякою силою духу та здатністю вести за собою навіть у найтемніші часи випробувань. Його твердість у вірі, принциповість у захисті канонічної правди та невтомна праця на ниві Господній стали фундаментом українського православʼя.Ми молимося, щоб Господь, Який є Любов і Милосердя, прийняв Його у Свої обійми, винагородив за всі труди, терпіння та ревність, які він проявляв протягом усього свого довгого та плідного життя.Нехай Господь упокоїть його душу там, де спочивають усі праведні.Вічна пам’ять і Царство Небесне Святішому Патріарху Філарету!Цікаво, як складеться далі шлях патріаршого вікарія, адже за ці 40 днів він не примкнув, як майже увесь клір Володимирського собору, до ПЦУ, а ні до УПЦ КП 2.0 "патріарха" Никодима
О. Дрипондіт, УПЦ:"Хочеться запитати владику Сильвестра і життєрадісного дяка: А яким чином УПЦ може отримати автокефалію? Тільки не говоріть, що соборний розум усієї повноти помісних церков одностайно прийме рішення надати УПЦ автокефалію. Це байки для мрійників.Але, все ж, вл. Сильвестр постійно розвиває тему автокефалії УПЦ. На що він надіється?А я вам скажу на що.Дехто з УПЦ вірить в те, що настане час, коли зміниться Вселенський патріарх, зміниться розклад серед помісних церков, зміниться влада в Україні, одним словом: зійдуться зірки на небі і в одну мить, новий Вселенський патріарх, при повній підтримці всіх помісних церков ( може, окрім Москви) заберуть Томос у ПЦУ і віддадуть його УПЦ.Справді, деякі архієреї і дехто з духовенства УПЦ на чолі з вл. Сильвестром в це вірять і про це мріють.Дивні ви люди. Як мають зійтися зірки, щоб невеличка купка проавтокефального крила УПЦ зуміла переконати іншу частину УПЦ в необхідності автокефалії, потім дочекатися благосклонного до УПЦ нового патріарха Вселенського, потім переконати владу в необхідності демонтажу ПЦУ, а саме головне протистояти величезному адміністративному та фінансовому ресурсу РПЦ. Він весь буде направлений на те, щоб після мирної угоди безповоротно повернути УПЦ у свою орбіту.Мрійники Ви, владико Сильвестр та веселий дяк. Якщо УПЦ інтереси України та українців, цінність єдності українського православ'я не поставить на перше місце, а свої корпоративні інтереси відкладе в сторону, то невдовзі РПЦ повністю приборкає УПЦ. Знову вуха вірних УПЦ засіюються байками про майбутню "незалежність і самостійність."
Нагороди знаходять своїх героїв!Нещодавнім рішенням архімандрит Філарет Булєков був позбавлений сану.Лишимо за дужками власне цю саму дурість яка називається позбавлення сану (ті хто в це вірить і це практикує самі позбавлені здорового глузду).Так ось! Даний персонаж пропрацював 15 років у відділі ОВЦС РПЦ, відмовився від єпископства. Він один з ідеологів і учасник різних демаршів, в подекуди заколотів організовуваних москалями в православному світі. Один з ідеологічних і давніх противників можливості дати автокефалію для УПЦ. Коротше кажучи вірне чадо білокукольного чорта. А тепер як і всім вірним чадам чортів дорога на смітник церковної історії і повістки дня.Формально, дана кара за співжиття з жінкою. Проте випадок відкритого гея Амфіана Вечелковського показує зовсім інше. Той сам просив позбавити його сану і монашества, проте все лишається в силі. Бо конкубіна то вам не келейник. Гатився б Булєков по тузах була б інша пісня. Ось наглядний приклад як можна бути по орієнтації гетеро, а по життю .......
Марян Олійник:«Інженери з Keio University у Японії розробили незвичайний носимий пристрій під назвою «Arque» — хвіст, натхненний природною механікою морських коників.Цей антропоморфний роботизований додаток має приблизно один метр довжини та призначений виконувати роль противаги, значно покращуючи баланс і стійкість людини. Наслідуючи те, як тварини використовують хвости для маневреності та керування центром ваги, пристрій застосовує чотири штучні «м’язи» і стиснене повітря, щоб рухатися у відповідь на рухи користувача.Технологія особливо орієнтована на підтримку літніх людей, допомагаючи їм зберігати рівновагу під час повсякденних дій та зменшуючи ризик втрати стійкості в різних умовах.Окрім основного застосування для людей похилого віку, хвіст Arque має потенціал і для промислового використання — він може допомагати працівникам, які переносять важкі вантажі, забезпечуючи додаткову стабільність. Пристрій можна налаштовувати під вагу тіла користувача, додаючи або знімаючи «хребцеві» сегменти для досягнення оптимальної роботи.Хоча наразі це ще дослідницький прототип, розробка є сміливим кроком уперед у галузі біоміметичної інженерії та асистивних технологій. Поєднуючи біологію та робототехніку, японські дослідники пропонують унікальне рішення проблем мобільності, демонструючи, як креативний дизайн може покращити якість життя та фізичну впевненість людей у старіючому суспільстві.»Хто- небудь, запропонуйте Луці Гімноусту таке до його облачень. Він зрадіє. Йому пасуватиме.
Це ще мігрантів завозити не почали якщо що. Далі буде "веселіше"ТГ-канал "За Українську церкву" пише: Замах на вбивство через релігію у Білій Церкві: прокуратура повідомила про підозру двом чоловікам За процесуального керівництва Білоцерківської окружної прокуратури повідомлено про підозру двом чоловікам 19-ти та 23-х років у закінченому замаху на умисне вбивство, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та з мотивів релігійної нетерпимості (ч. 2 ст. 15, п.п. 12, 14 ч. 2 ст. 115 КК України).Подія сталася вночі 13 квітня. Потерпілий зайшов у місцевий заклад та привітався до оточуючих традиційним християнським великоднім вітанням: «Христос Воскрес!».Молодшому підозрюваному, який сповідує іншу релігію, це не сподобалося. Почалася сварка, через яку він вирішив вбити 35-річного опонента-християнина. За даними слідства, юнак зателефонував старшому знайомому, який також є представником іншої релігії, й запропонував «розібратися» разом. Той приїхав на місце з ножем і передав його. Далі вони переслідували потерпілого, наздогнали його, збили з ніг і тримали силою. Після цього 19-річний нападник кілька разів вдарив чоловіка ножем у живіт та шию. Переконавшись, що нібито довели вбивство до кінця - молодики втекли. Але потерпілого вдалося врятувати - лікарі вчасно надали йому медичну допомогу. Нині він досі знаходиться у лікарні. Досудове розслідування триває. Встановлюються всі обставини події та роль кожного з учасників.За клопотанням прокуратури суд обрав підозрюваним запобіжний захід - тримання під вартою без права внесення застави. В разі доведення вини - молодикам загрожує довічне позбавлення волі. «Релігія не може бути виправданням для насильства. Коли суперечка через переконання переростає у спробу вбивства - це вже тяжкий злочин, за який доведеться відповідати за законом.Прокуратура принципово реагуватиме на такі прояви агресії», - зазначив керівник Київської обласної прокуратури Дмитро Прокудін. Досудове розслідування здійснюють слідчі Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області.
Початок⤴️І хто ж якнайбільше висвітлює цей скандал, підтримуючи митр. Тихіка? Звісно ж СПЖ у Греції, як завуальовано іменує себе вже віднайдений нами о. Тарасій Забудько. Адже треба захищати свого кіпрського патрона та однодумця. Весною 2025 року у м. Пафос на Кіпр завітав ще один регіональний координатор мережі СПЖ - очільник СПЖ в США Бен Діксон, про якого ми теж неодноразово писали.У м. Пафос Бен якраз і зустрівся з митрополитом Тихіком та своїми "українськими друзями". Незважаючи на блюр на спільному фото серед цих "друзів" легко впізнати довгу сиву бороду о. Тарасія Забудька. Ось так і відбувається єднання та координація "защітніков УПЦ" по світу.То ж висновок простий: о. Тарасій Забудько не полишив працювати на СПЖ, відкривши свій ютуб-проєкт. Живучи під крилом проросійського-єпископа Тіхіка він далі веде пропагандистську роботу, паралельно зустрічаючись з "американськими колегами".А мережа СПЖ далі діє, незважаючи на санкції.Дякуємо за увагу, друзі! Поширюйте цей матеріал!#серйозніновини
Повідомляємо, що релігійна громадаРЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ «СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКА ПАРАФІЯ ЧЕРКАСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УПЦ (ПЦУ) С. ЛІПЛЯВЕ» офіційно приєдналася до Православна Церква України.Перехід відбувся у повній відповідності до чинного законодавства України, із дотриманням усіх необхідних процедур та юридичних вимог.❗️ Водночас змушені констатувати прикрий факт:Поки громада діяла виключно у правовому полі та завершувала всі формальності, колишній настоятель, за вказівкою митрополита Феодосія, вивіз із храму церковне майно.Храм, який роками утримувався та наповнювався силами і коштом місцевих жителів, було залишено фактично спустошеним:- відсутні ікони;- вивезено церковне начиння;- приміщення перебуває у занедбаному стані — не залишено фактично нічого, окрім порожніх стін і куп сміття.📸 Стан храму після «господарювання» попереднього духовенства — на фото.🙏 Попри це, громада налаштована відновити храм, повернути йому належний вигляд та продовжити духовне життя вже у складі Православної Церкви України.
Але вже через тиждень митрополит Лука вирішив «піти у наступ» на одеситів. В одній зі своїх проповідей (розміщеній на тих же ресурсах) піддав критиці Великодній концерт, проведений в Одесі в день Пасхи на території кафедрального Преображенського собору. Щоправда, ні місто, на сам храм названі не були, але цілком зрозуміло про який випадок ішла мова у проповіді, адже жодного концерту з таким розмахом і щоб так підпадав під описання «проповідника», в Україні на цей Великдень не було.Ось лише невеличка цитата з повідомлення на сайті (орфографію збережено): «Зустрiч з Господом, як особливо вiдзначив Владик, вiдбувається не через зовнiшнiй шум, масовi «православнi шоу» або спроби зробити вiру «розважальною», а в тишi серця, через вивчення Писання та участь в Євхаристiї…Його Високопреосвященство ще раз пiдкреслило, що Христос нiколи не шукав «масовки» i ухилявся вiд земної слави, надаючи перевагу тихому шляху з небагатьма учнями, чиї душi Вiн перевиховував у довiрчiй бесiдi, а не в грiм спецефектiв».Зовсім немає бажання вступати з Високопреосвященним викривателем у полеміку. Але все ж… Христос не завжди ухилявся земної слави. Наприклад, коли зі славою і пошаною востаннє прийшов до Єрусалиму, при тому відповівши фарисеям, що якщо Його перестануть прославляти люди, то це буде робити каміння. І взагалі, коли це раптом стало недобрим християнам гучно і з радістю прославляти воскреслого Христа, особливо у день Його Воскресіння?Проте треба не забувати інше. Одеса сьогодні (як, втім, і Запоріжжя) – це прифронтові міста, які майже щодня страждають від бомбардувань. Кількість убитих за час цієї війни мирних жителів (особливо в Одесі) вимірюється сотнями. Тому кожному розуміло, що і одесити, і запоріжці сьогодні як ніколи потребують якоїсь додаткової радості, більшого позитиву. Концерт в Одесі тривав кілька годин, там виступали священики, семінаристи, академічні та народні колективи, паралельно проводилися інші благодійні заходи. Коли ж, як не на Великдень, і хто, як не Церква мала би попіклуватися про людей, які щодня ризикують життям, зробивши нинішню Пасху особливою, допомігши хоч на якісь хвилини забути про той страшний час, у якому ми всі перебуваємо? Чи може вірне чадо Кирила Гундяєва Лука вважає, що кориснішим є те злодіяння, яке він робить за кожним богослужінням – підношення молитов за того, хто благословляє на вбивство українців (його паству в т.ч.)? Навіщо бризкати ядовитою слиною, рядячись під ревнителя благочестя?Та почитаємо далі проповідь: «Сучасна людина заслiплена iнформацiйним шумом i звичними уявленнями про Бога, тодi як Господь вiдкривається як лагiдний Спутник тим, хто шукає глибини, а не дешевих видовищ». А чи не є такими дешевими видовищами регулярне оновлення облачень митрополита? Якщо ж Господь, за словами владики, відкривається тим, хто шукає глибини, то навіщо, служачи в прифронтовому регіоні, частина пастви якого взагалі знаходиться за лінією фронту, витрачати значні кошти на постійне оновлення свого гардеробу? Якщо у владики є така фінансова можливість, то чи не краще витрачати їх на більш достойні потреби? Адже комплект архієрейського облачення – це ж не одноразовий пакет, щоб його щоразу міняти. Інші архієреї (священики – тим більше) служать в одних облаченнях по багато років. А постійна їх заміна лише спокушає і кліриків, і паству – і точно не наближає їх до Бога і не добавляє авторитету їхньому носію. Але скоріш за все запорізький архіпастир нічого не мав проти одеського мегазаходу – просто хотів таким чином помститися протодиякону Андрію з Одеси за його критику на свою адресу. Тільки вийшло у владики Луки як і все останнім часом – смішно і гидко. Бажаючи показати себе ревнителем благочестя, показав себе типовим фарисеєм.»
❗️Офіційна заява Донецького екзархату УГКЦ щодо захоплення храму в Токмаку Російською Православною Церквою Московського ПатріархатуСвято Христового Воскресіння цього року стало нагодою для чергового акту агресії з боку Російської Православної Церкви Московського Патріархату проти вірних Української Греко-Католицької Церкви на тимчасово окупованих територіях Запорізької області.Священнослужителі Московського патріархату вчинили злочин крадіжки, самовільно захопивши храм святих апостолів Петра і Павла у місті Токмак Пологівського району та заборонили місцевим вірянам звершувати там молитву. Тих, хто наважується чинити опір приниженню і зневазі — незалежно від віку чи стану здоров’я — окупаційна влада переслідує та засуджує до 15 років позбавлення волі.Однією з таких відважних людей є пані Світлана Лой. Попри погрози та залякування, вона регулярно приходила до Храму, молилася, прибирала та дбала про чистоту церковного подвір’я, а також про збереження церковного майна.Особливе обурення викликає той факт, що місцевим парафіянам заборонено приходити до свого рідного Храму, натомість сторонні люди демонстративно виступають у ролі «парафіян». Це вкотре підтверджує системний та цілеспрямований характер релігійних переслідувань на окупованих територіях, де грубо порушується право на свободу совісті та віросповідання.Такі дії свідчать не лише про зневагу до людської гідності, але й про системну політику витіснення Української Греко-Католицької Церкви з окупованих росіянами територій. Водночас приклади вірності та мужності, які подають такі люди, як пані Світлана, є свідченням незламності духу та живої віри, що не піддається жодному тиску.У цих обставинах особливо важливо зберігати єдність, підтримувати одне одного в молитві та не втрачати надії. Свято Христового Воскресіння, як і наша національна історія, свідчить: правда і свобода, навіть якщо тимчасово пригноблені, зрештою перемагають.
