Веселий піп

​​«У роки моєї християнської молодості розповідали то чи правдиву історію, то чи анекдот. Генерала КДБ Куроєдова, який очолював Раду у справах релігій, запитали, як йому, атеїсту, вдається керувати такими духовними та освіченими людьми, як єпископи російської Церкви. Генерал з усмішкою відповів: «Церквою керуємо ми, чекісти, а єпископи — лише меблі, і коли потрібно, ми їх переставляємо та замінюємо». — «Так що, і патріарх Алексій Симанський, – Рюрикович і нащадок царя Івана Третього, — це теж меблі?» — «Так, і він такі ж меблі, тільки антикварні», — ошкірившись, сказав генерал-«обер-прокурор».Та й як Рюрикович і глава помісної православної церкви міг сказати такі слова, які патріарх Алексій Симанський 5 березня 1953 року відправив як особисте співчуття з приводу смерті Сталіна до Ради Міністрів СРСР: «Його смерть — важке горе для нашої Вітчизни та для всіх людей, що її населяють. Уся Російська Православна Церква, яка ніколи не забуде його доброзичливого ставлення до церковних потреб, глибоко скорбить у зв’язку з його кончиною. Світла пам’ять про нього житиме в наших серцях вічно. Наша Церква проголошує йому вічну пам'ять з особливим почуттям незмінної любові». Такі слова в березні 1953 року могли промовити тільки «меблі» МГБ, якби вони отримали дар мови, а не син камердинера і єпископ Церкви.Коли помер Брежнєв, патріарх Пімен розпорядився служити панахиди за цим вождем безбожників у всіх церквах Московського Патріархату. І служили, майже всюди — наглядачі з КДБ були на кожному приході.Доля російської Церкви в ХХ столітті страшна, але і повчальна. Після спокуси Побєдоносцевим, а потім Распутінщиною — короткий період свободи за Тимчасового уряду, Помісний собор 1917-18 років. Потім спроба більшовиків «розкласти» Церкву обновленством і розчавити репресіями. Це вдалося, але не до кінця. Завдяки віруючим мирянам і відважним підпільним священикам Церква жила, і страшна війна 1941-45 років дала християнській вірі нове дихання. І тоді Сталін та НКВД з сатанинською винахідливістю придумали не знищувати Церкву зовні, а підмінити її на відділ КДБ, зберігаючи церковну оболонку і навіть священнодійства, але повністю під своєю владою та контролем. Підкуп, шантаж і провокація — ці головні знаряддя ЧК-НКВД спрацювали майже на сто відсотків. Священноначалля стало «меблями» і, на жаль, залишається ними до сьогодні».Андрій ЗубовДжерело: тг Софійське братство📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа

​​о. Віктор Мартиненко посміявся з очільників ПЦУ:«Щось різануло мене, як побачив сьогодні це фото. Щось воно мені нагадало. Та ось згадав. Кілька років тому на Фанарі вже були відвідувачі, які так зухвало знехтували традиції і протокол Вселенської патріархату. За усталеним звичаєм, єпископи, що відвідують Фанар, поза богослужінням не накладають на себе енколпіону (панагії), у присутності Патріарха. Не треба бути знавцем історії чи церковного протоколу, щоб це знати - це бачить кожен, хто переглядає новини Вселенського Патріархату. Лише предстоятелі Помісних Церков, та очільники офіційних делегацій бувають у панагіях на прийомі у Патріарха. Правильно це чи ні - не важливо, але це - традиція Фанару і правила етикету, дипломатії та церковного протоколу спонукають її дотримуватися. В "чужому монастирі" , як відомо, треба дотримуватися їхніх, чужих правил. Тим більше, якщо то не чужий монастир, а осердя Матері-Церкви, яка підібрала, перев'язала рани, вимила і вивела у люди... Не мудро перед еллінами хизуватися варварськими звичками.Колись митрополити УПЦ МП приїжджали вже до Патріарха демонстративно з посохами та в двох панагіях. Щиро сподіваюся, навіть впевнений, що митрополит та священик на сьогоднішньому фото, допустили то з неуважності та хвилювання, а не, Боже збав, з якихось інших причин.»

Щоб два рази не вставатиНа правах роздумів вдогонку до посту вище. Прийшла сьогодні думка що Православ`я в Україні прекрасно знищує саме себе вже тридцять років. Нам не треба антихриста, не треба масонів з сіоністами, рептілоїдів і прочіх всадніків апокаліпсису. Самі ж єпископи руками попів, дяків і мирян розвалюють Церкву Божу, деруть її як мавпа газету. Хто Твою Спасе ризу розідрав? - запитує гімнотворець десь в службі Отцям Вселенських Соборів і далі сам відповідає - Арій безумний.От і я запитаю: Хто Твою Спасе Українську Церкву розідрав? І відповім: Онуфрій з Епіфанієм безумні. Чому безумні? Бо ніхто не хоче поступитися принципами ніхто не каже на зло зло, на гріх гріх без вигоди для себе. Для них нема людей, для них є система, структура, піраміда на якій вони займають верх обоє. Але, як казав один кіногерой "буцефал двоїх нє довєзьот". От і тижитесь, пижитесь, з кожи вон лізете щоб хтось один воссів, а іншого скинув з олімпу з позором. Народ України в духовному фронті поділений на дві армії ідіотів яка знищує не один одного, а Православну Церкву навкруги себе в своїй суті. З кожним забраним силою і побиттям людей храмом не виграє ПЦУ, з кожною заявою в ООН про ганєнія не виграє УПЦ. Всі лишаються в програші, всі уходять в мінус, немає переможця бо його бути не може. І УПЦ і ПЦУ переможені... ПЕРЕМОЖЕНІ... А знаєте ким? По апостолу... переможені тим хто програв битву Перемозі, яка Перемогла світ - вірі нашій. Ви, єпископи в дорогих ризах і з цяцьками на пузі станьте і подивіться на голгофу в Церкві, в себе в соборі, чи так десь. Уважно, мовчки, без своїх пантів, перед Лицем Того, Хто заснував Церкву Своєю Кровію. Скиньте хвостаті мантії, скиньте дорогі ризи і цяцьки, одягніть самий простий підрясник, деревяну панагію і монашеську мантію бо по суті ви монахи, які мають жити за тими обітницями які давали. Станьте в покорі перед Христом і подумайте що ви робите. Потім ті собори і храми за які ви дерлись руками простих людей не будуть потрібні. Там будуть жити птахи або бродячі собаки, або буде клуб, кафе, басейн, або зарослий притон куди бігатимуть нарікі ширятися. Яке зло ви приносите народові, який на вас дивиться як на втілення святості ви хоч розумієте трошки? Як ще до вас всіх докричатися??? Зупиніться... якщо ви ще вірите в Бога, якого солодко проповідуєте з високих кафедр.#УПЦ_це_ми

Вирішили якось помолитися два найбільших релігійних діяча України - предстоятель УГКЦ Святослав Шевчук та митрополит ПЦУ Олександр Драбинко. Щоб правильно настроїтися на молитву, вирішили вони, як баби на лавочці, перед молитвою трохи попліткувати. Але не знали, що мікрофони включені. І вибовтали два вельмиповажних патріоти свої тайни - про те, що вони ховають від мобілізації українських чоловіків. Але їм за це, звісно, нічого не буде.Шевчук: -Тепер добудовавати іконостас. Верхня частина {нерозбірливо}. Та ну майже більшість тих всіх мармурових робіт виконані. Та важко з цими майстрами. Знаєте, всіх мобілізовують.Драбинко:-Ну так. Я знаю, тому що у нас така сама ситуація. Рабочіх. Вродє і є вони, але ховаються всі. Ми.Шевчук:- Ми навіть їх тут трошки ховаємо у нас їх. Вони і живуть, харчуються всі. Драбинко:-Ну так і шо? В мене також робочі.Шевчук:- Помолимся?***Тож усе, що вони скажуть вам, робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони та не роблять того! (Мф 23,3).

Митрополит та друга людина ПЦУ Євстратій Зоря бʼє не в бров, а в око УПЦ:«Не забули, дорогі читачі, як цього колаборанта Костянтина Валерійовича Чернишова (архімандрита МП Каллініка) тихцем привезли з окупованого Криму в Ніжин, щоби зробити єпископом вікарним в Кримській єпархії МП?Тоді м. Онуфрій з усім почтом поїхали в Ніжин, щоби святити колаборанта. А його якимось дивом провезли з Криму і назад, і «ніхто нічого не помітив». Буває, що сліпне не лише ОБСЄ…І от сьогодні в Москві синод Гундяєва цього Чернишова - відправив «на спокій». Хоча йому і 50 ще нема. І місце життя визначив - у селі в монастирі, під контролем Тихона Шевкунова. Як кажуть там: «выкрасить - и выбросить».І ще одному вірному служнику МП «подякували» - Платону Удовенку. Якого з Аргентини свого часу в Керч перевели. Він правда вже старий, але ж могли і почекати, коли Господь покличе…Тихон під себе Крим чистить. А прислужники Москви отримують свої нагороди від неї. Після того, як їхніми послугами скористалися - вони стали не потрібними.Щось мені підказує, що так і м. Онуфрія би відправили спочивати, якби «кієфзатрідня» стався. Ну не дарма ж Паканич тоді так старався, щоденно із заявами в ефір виходив, в яких ретельно оминав все, що реально відбувалося - аби майбутніх панів не прогнівити. Та й інших би так само потихеньку б замінили - «x@xлam» там не вірять, як бачимо. Навіть тим, хто готовий в струнку витягнутися для «матушкі-русі»…P.S. З риторичного )) Ну хоч якось у м. Онуфрія на такі переслідування проти їхнього кліру з боку РПЦ прокоментують? Може в ООН звернення зроблять, чи Амстердама попросять заяву написати?»