Прекрасний о. Анастасій Корсанюк про рускій мір:«АПОСТОЛЫ АНТИХРИСТА"Наш народ (русский) может и должен стать орудием гения из гениев — (антихриста), который наконец осуществит мысль о всемирной монархии" (свт. Игнатий Брянчанинов).Тридцать пять лет я собственными ушами слышу о «грядущем царе». Подогреваемые лжестарцами (лжепророками), люди ждут, что «на Руси воцарится Великий Государь, который даст процветание русскому народу и противостанет самому Антихристу, который, кстати, уже родился». И дождутся же! Только их Великим Государем станет тот самый Антихрист.На то он и Антихрист, что будет выдавать себя за Христа. И выдавать настолько успешно, что различия будут неочевидны. Охота Антихриста будет направлена не на безбожных — они и так в его власти — а на христиан, стремясь «прельстить, если возможно, и избранных». А чтоб преуспеть, он должен выглядеть для них максимально убедительно. Абсолютно СВЯТЫМ по-видимости. Призывать к благу, справедливости, свободе, милосердию. Но на то он и АНТИхрист, что он вложит ПРОТИВОПОЛОЖНЫЕ СМЫСЛЫ в святые понятия, полностью извратив в головах и сердцах людей понятие о благе, свободе, милосердии, справедливости…Я часто вижу адептов этой «религии Антихриста». Они очень набожны. Постятся до изнеможения. Читают бесчисленные акафисты каким-то «своим святым», поминают гигантские «царские помянники», постоянно находятся в возбуждённом состоянии, совершенно нетерпимы к «несвоим». И ждут. «Вот эта Пасха последняя,.. вот осенью будет что-то страшное,.. вот зимой-то что будет!». Ждут. И дождутся своего «царя»-Антицаря.Наш Спаситель говорит, что мы узнаем лжепророков (лжеапостолов) по плодам. Разве сейчас уже не узнаём? В так называемой Святой Руси «скрепы» на словах, и при этом лидирующие В МИРЕ позиции по разводам, суицидам, пьянству, распространению ВИЧ и НАСИЛИЮ. А живыми иконами будущего «властелина» стали нынешние «царьки»-диктаторы.Горче всего, что «соль теряет солёность» — церковники стали активными проповедниками этой страшной религии. Патриарх Кирилл и многочисленные «великие духовники» стали апостолами Антихриста.Настроения, которые описал свт. Игнатий, как никогда живы сейчас. Многие с удовольствием хотят себе царя. Ведь рабом жить УДОБНО. И апостолы Антихриста дают им то, чего они хотят, — «стабильность», например, как сегодняшний узурпатор Лукашенко. Христианам скажу одно — ОЧНИТЕСЬ, БРАТЬЯ! Не Антихриста ждите, а Христа!От всего сердца желаю гражданину А.Г.Лукашенко крепчайшего здоровья, чтоб дожить до суда в Гааге, и многих-многих лет жизни в беларуской тюрьме!»
Ярослава Міщенко віднімає у єпископата УПЦ останню надію:«Дві новини по Трампу привернуло мою увагу вчора. Перша, що Трамп за чотири роки хоче (якщо по простому) створити величезні "полігони", де будуть "продукувати" моделі штучного інтелекту.Погугліть Stargate та Трамп,хто не в курсі. Як іронічно зауважила моя подруга, "можливо, то кінець епохи людей".Але кінець не до кінця)).... Бо архітектором американської ініціативи штучного інтелекту та національної стратегії просування американського лідерства в області ШІ, у першій каденці Трампа його головний технологічний радник, який має стати співтворцем Золотого століття американських інновацій Майкл Краціос (він же лобіст Білого дому з інтеграції безпілотних літальних апаратів у національну систему повітряного простору, у минулому заступник міністра оборони з досліджень та інжинірингу у Пентагоні) є вірянином Вселенського Патріархату, посвячений Патріархом Варфоломієм у члени Ордену Архонтів (жертводавців) Вселенського Патріархату. (На фото, крутий і дуже технологічний грек, головний по ШІ у Трампа).Тож, головний іноватор Трампа - вірянин Консттатнтинополя.Це дає надію і людству)))), і Українському церковному питанню.Чому), почитайте в перщому коментарі.»
За океаном відбулася різка зміна погляду на людство. Відтепер, принаймні на найближчі декілька років, там знову є лиш два гендери - чоловіки і жінки.Ось цитата із інавгураційної промови Трампа: "Цього тижня я також припиню політику спроб використати гендер як зброю. Ми розбудуємо суспільство, яке ґрунтується на досягненнях, яке ґрунтується на засадах меритократії (згідно з яким керівні посади у державі мають займати здібні та кваліфіковані особи незалежно від інших якостей) Відсьогодні офіційна політика США в тому, що існує лише два гендери: чоловіки та жінки". Буття 1:27: “І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх”.Стать знову = гендер. І без варіантів. Ну, так ми про це знали завжди. Плюс, це ж видно прямо таки неозброєним оком. Якщо не було втручання хірурга. Прорив, що скажеш. Не думав, що такі прості речі доведеться читати в новинах.Це ж означає, що бути притомним і при своєму розумі скоро не буде злочином. Щось хороше. Бо я так і не встиг розібратися в усіх тих нових формах самосприйняття. Але, це не означає, що "здвиг по фазі" припиниться одразу і всюди.Нагадаю, як це було раніше. Ну, останні роки. Коли традиційні погляди відтіснили в сторону, натомість відкрили ящик Пандори гендерного хаосу.Ось основні так звані "гендерні ідентичності", які тепер на території США перестануть, я так розумію, кошмарити суспільство:Трансгендер — так себе звуть люди, чия гендерна ідентичність відрізняється від фізичної статі. Це також термін для позначення людей, які здійснили чи здійснюють перехід від однієї статі до іншої.Небінарна особистість — це така, що не ідентифікує себе виключно як чоловік чи жінка. Вона здатна одночасно відчувати обидві гендерні характеристики. Може в різний час відчувати себе більше чоловіком, чи більше жінкою.Гендерквір — термін, який вживають люди, котрі не відповідають будь-якій з гендерних ідентичностей. Вони не називають себе ані трансгендерами, ані небінарними особистостями.Гендерфлюїд — це про людину, чия гендерна ідентичність може змінюватись або трансформуватись під впливом різних зовнішніх обставин.Але одним розчерком пера цей перелік і всі, пов'язані з ним нові правила гри, скоро відмінять.Думаю, це нормально.Я би ще дописав квадроберів. Але не знаю, чи за це у нас немає статті...
🔔Важко повірити, але перед вами один і той самий предмет - митра XVIII століття. На першому фото - у тому стані, в якому її знайшли під час розкопок у руїнах Успенського собору Києво-Печерської лаври у 1946–1947 роках. На другому - результат кропіткої роботи реставраторів з Відділ наукової реставрації, консервації та експертизи рухомих пам'яток Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.▪️Ця митра - одна з найстаріших у колекції Лаври. Головний убір священнослужителів, оздоблений дорогоцінними тканинами, перламутровими намистинами, металевими прикрасами та вишуканим гаптуванням, символізував духовну велич. Але на момент знахідки митра була сплющена, деформована, із серйозними втратами в декорі.▪️Реставрація цього унікального предмета стала викликом для наших майстрів. Над митрою працювали одразу троє фахівців - Володимир Назар, Мирослава Грига та Віталій Курлов. Вони очистили тканини, видалили жирові забруднення, провели дезінфекцію вовняного каркаса та укріпили пошкоджені нитки. Також реставратори виготовили дублювальні тканини, відтворили відсутні намистини та закріпили металеві прикраси. Особливу складність становило відновлення форми митри.👉🏻Сьогодні ця реліквія знову вражає своєю красою. Побачити її на власні очі можна на виставці “Відроджений всесвіт” що працює у Заповіднику. Окрім митри, на виставці представлена й чимала колекція інших неповторних відновлених експонатів, що розкривають глибину історії та мистецтва та демонструють високу майстерність лаврських реставраторів.📆Виставка працює щодня з 9:00-17:00 та входить у загальний квиток Заповідника.Локація : Будинок намісника (корпус №1).
«Рух Антіохійських змін» вимагає відставки патріарха Антіохії Іоанна Язіджі."Рух Антиохійських змін" опублікував заяву з проханням відставки патріарха Антіохії Іоанна Язіджі з патріаршого престолу, посилаючись на втрату його духовної та народної легітимності.У оголошенні підкреслюється тісні зв'язки між патріархом і режимом Асада. Зазначається, що він не відповідав вимогам до кандидатства на патріарший пркстол, визначеним внутрішніми правилами Антиохійського Церкви.Також згадується втручання секретних служб Асада для включення імені патріарха до виборчого списку, що призвело до явних маніпуляцій релігійними установами для служіння інтересам режиму. Це втручання звело нанівець святість виборчого процесу, позбавило церкви її незалежності та змусило вірних втратити довіру до своїх духовних лідерів. У заяві підкреслюється намагання патріарха Іоана перетворити церкву з духовного маяку на інструмент захисту гнітючого режиму, стверджуючи, що режим зробив Церкву політичним прикриттям режиму.Водночас звертається увага до питання зникнення єпископів Павла Яззі та Івана Ібрагіма, підкресливши, що минуло багато років з моменту їхнього жорстокого зникнення, а Церква не докладає серйозних зусиль, щоб дізнатися про їхню долю.Окрім прохання про відставку патріарха Іоанна, рух вимагає розпочати міжнародне розслідування, щоб з'ясувати долю викраденого єпископа та всіх тих, хто насильно зник, та відповідальність винних за ці дії. Рух також просить патріархію вибачитися перед сирійським народом та визнати відповідальність за підтримку режиму, а також обіцянку відокремити церкву від політики.Джерело: https://thelevantnews.com/en/article/281883
"Горить Лос-Анджелес, а багато людей пов'язує ці пожежі з тим, що десь селебрітіз з неповагою сказали про Бога на якомусь із своїх кіношних івентів. Навряд хтось здоровомислячий має сумнів щодо того, що про Бога слід згадувати із вдячністю. Але жахає оця спроба спрощення фактів, якась дивна кровожерливість та запит багатьох людей бачити прояви "Божої присутності у світі" саме такими.Я передивилась багато відео на цю тему. І, що цікаво, що, приміром, мусульмани також масово репостять те саме, тільки з цитатами про "швидку відповідь від Алаха за Палестину".По-перше, вогонь не обирає, а горять будинки не лише тих, хто був на івенті та сміявся над дурним зневажливим жартом. Дивлюся відео, як чоловік плаче від щастя над втятованим з вогню котом; як інший чоловік ловить зайця, рятуючи від полум'я. І не хочу вірити, що усі люди, постраждалі від стихії, були найбільшими грішниками у світі. Бо при такій картині світу - у всіх нас дуже погані новини.Скажу, що психологічні механізми віктимблеймінгу (обвинувачення жертви) старі, як світ. Це захист психіки. Коли щось з кимось стається, ми почуваємося безпорадними. Адже якщо це дурна фатальність, вона може статися і з нами. Тож психіка підсвідомо шукає причину, чому з людиною сталося щось погане і що вона робила не так. Бо тоді ми ж маємо "рецепт", що не робити, аби з нами точно не трапилося. Однак це так не працює. Інакше - в мене питання, чому не горить рф, яка не просто насміхається над вірою, а експлуатує її, виправдовуючи війну та фізично знищивши вже десятки храмів в Україні?Тож тут згадується цитата з Ісаї 55: "Бо ваші думки не Мої це думки, а дороги Мої то не ваші дороги, говорить Господь". Не варто спрощувати життя. Будь-яка масова трагедія - тест на емпатію."Взяв зі сторінки Лєна Шторм у фейсбук. Погоджуюсь повністю.
#духовне_життя #православʼя «Синодальний тип релігійного життя, який поруч із духовними цінностями висував на перший план інші – державні, побутові, традиційні, – тим самим не лише заплутував ієрархію цінностей, але й часто просто підміняв Христову любов егоїстичною любов’ю до речей світу цього…Тут усе було спрямоване на консервацію, охорону усталеного, повторення тих самих почуттів, слів, жестів. Для творчості необхідні нові завдання – тут їх не було ані в царині думки, ані в мистецтві, ані в житті. Пильнували й оберігали старанно, не дозволяючи жодних нововведень. У творчій складовій потреби не було…Собори – вінець і символ синодального архітектурного мистецтва – вражали своєю монументальністю, простором, позолотою, мармуром, велетенськими куполами, гулкою луною, багатопудовими Царськими вратами, розкішними ризами, колосальними хорами, що співали особливі, секуляризовані піснеспіви в італійському стилі. Лики святих ледь виднілися, окутані золотими та срібними ризами. Диякон ледь піднімав важке Євангеліє, а читав його так, що часом годі було зрозуміти бодай одне слово, – утім, його завданням і не було зробити своє читання зрозумілим».Преподобномучениця Марія Пиленко-Скобцова, "Типи релігійного життя"
Сергій Бортнік з УПЦ пише:«Взяв участь у обговоренні українського закону про "заборону РПЦ та афілійованих з нею структур" (тобто УПЦ). Переважно брали участь представники американських та британських університетів.Мій виступ стосувався більше ситуації на місцях. Згадав інцидент у Черкасах. Але говорив більше про ініціативу "Софійського братства". Вони і між собою (клірики і вірні УПЦ та ПЦУ) мирно співіснують, і інших до цього закликають.»Далі - пряма мова з виступу п. Сергія:«Я вважаю, що Україні потрібно відмовитися від цих двох крайнощів ексклюзивізму обох ієрархічних структур та шукати «середній шлях», який би передбачав співіснування обох церковних громад. Тому я хотів би розповісти вам про ініціативу «Софійське братство». Про його діяльність можна дізнатися з вебсайту, який підтримується як українською, так і англійською мовами. На сайті чітко зазначена основна мета: «Основним завданням Братства є всебічне сприяння міжправославному діалогу для досягнення єдності українського православ’я, консолідація зусиль і підтримка ініціатив православних християн, спрямованих на його розвиток».Поштамт Веселого попа
ПРО ЖІНОЧІ КРИТИЧНІ ДНІрозмірковує о. Іван Голуб, викладач Львівської ПБА ПЦУ.«У наш час багато парафіянок дивуються з приводу заборони відвідувати церковні служби, навіть ображаються такому до себе ставленню. Але крапку в цьому питанні не поставлено до сих пір.Більшість церковнослужителів і богословів вважають, що упереджене ставлення до особливостей жіночого організму є марновірством і пережитком. Але ж є й інша думка. А оскільки в традиціях Православ'я в жінці вітається смиренність і слухняність, парафіянки часто просто не знають, кого слухати.Наприклад, аргумент тих, хто на стороні прекрасної статі, звучить так - церква завжди була і залишається притулком для всіх, кого долають немочі, біди і скорботи. А жінка в критичні дні слабка не тільки фізично, їй важко і в моральному плані. Так навіщо ж посилювати її скорботи нехай тимчасовим, але відлученням від зустрічі з Господом в його домі?А саме визнання жінки нечистою в такі дні принижує її гідність, перетворюючи у другосортну істоту, адже за вченням Церкви людину опоганює тільки здійснений нею гріх, а не природні процеси організму.Багато служителів церкви вважають заборону на присутність в храмі і участь в обрядах застарілим каноном. Сьогодні в багатьох храмах жінки працюють без оглядки на їх місячний цикл – вони наводять порядок, печуть просфори, продають свічки, ікони, книги в церковній лавці.З тим, що жінці під час місячних можна бути присутнім в храмі і молитися, погоджується більшість служителів церкви. А ось з таїнствами справа йде по-іншому. До сих пір сучасні отці проти, щоб жінки причащалися, приймали хрещення і вінчалися під час менструації. Виняток робиться лише для смертельно хворих і в тому випадку, якщо кровотеча продовжується тривалий період і пов'язано з важким захворюванням.Щоб не мучитися питанням, йти чи ні в критичні дні в храм, краще дотримуватися порядків своєї парафії. Якщо ваш священик проти відвідувань, то краще, почекати і зі спокійною совістю прийти на богослужіння в інший день. Свавілля і бунтарство не властиві православним християнкам, тому отримати дозвіл (або заборону) на те, щоб бути присутнім в храмі в «ці дні», потрібно у свого духівника.»
І тому з точки зору Константинопольського патріархату автокефальна Церква в Україні вже існує. Це — ПЦУ. Формально патріарх Варфоломій закликав єпископат і духовенство Української Православної Церкви приєднатися до ПЦУ. Але, по-перше, ми маємо аргументовані сумніви щодо наявності в єпископату ПЦУ апостольської спадкоємності, І хоча Фанар не залишає спроб обґрунтувати правочинність своїх рішень у відношенні хіротоній, посилаючись на історичні прецеденти (які не витримують критики), проте саме концептуального пояснення так і не було запропоновано. А по-друге, за період з 2019 р. духовенство та віряни ПЦУ неодноразово проявляли відверту агресію проти громад нашої Церкви. І поки ці проблеми не будуть вирішені, ми не можемо вступати в євхаристичне спілкування з ПЦУ. До того ж, як сказано, Українська Православна Церква має свою розвинуту внутрішню структуру. Для повноцінного існування ми не потребуємо приєднання до будь-якої іншої Помісної Церкви. Тому сценарій «приєднання» до будь-кого є для нас неприйнятним. Після 27 травня 2022 р. Українська Православна Церква вже існує як повністю незалежна. І ми розраховуємо, що інші Помісні Церкви, побачивши нашу фактичну незалежність, дійдуть висновку про необхідність визнання нас в якості автокефальної Церкви. Тому, як на мене, ми маємо сьогодні, перш за все, налагодити регулярну комунікацію з усіма іншими Помісними Церквами. Ми маємо активно доносити до відома Предстоятелів усіх Помісних Церков ті рішення, які були прийняті на Соборі у Феофанії і пояснювати справжній сенс цих рішень. Так ми зможемо підготувати надійний ґрунт для прийняття майбутніх рішень на всеправославному рівні. Однак сьогодні наш основний пастирський обов’язок — це молитва за українську перемогу. Також ми маємо активно допомагати усім нужденним, усім, хто постраждав від цієї страшної війни. Ми маємо бути з українським народом у біді, яка прийшла на нашу землю.»Джерело: https://kdais.kiev.ua/event/dopovid-17-10-2024/
