Тимчик

1274 Evanescence - Sanctuary 🍑🍑Poppy: Jordan Fish TrilogyБолісне осучаснення з часом доходить до всіх героїв минулого, якщо вони хочуть такими залишитися і в майбутньому. А хто в нас це вміє робити, як ніхто інший? Звісно ж, Джордан Фіш та Закк Червіні! Ті самі, які за останні роки спродюсували майже все в модерновому металі, особливо з жіночим вокалом. Тому тепер Емі Лі в нас звучить як Мойра, Аміра та Віра, й насправді це не те щоб їй не до лиця. Просто зі всім цим апгрейдом прийшло таке ж саме звучання, як у всіх, і на цьому полі вона все ж програє. Бо окрім дійсно й досі потужного вокалу та цієї тягової обкладинки, Емі нічого більше запропонувати не спроможна. Музика — суцільний симулякр і спроба потрапляння в нову цільову аудиторію, тексти пісень — лютий сором та порожнеча. Від фірмової готики не залишилось нічого, все піддалось деконструкції й деготизації.💯-трек: Beautiful LieFFO: Within Temptation, Lacuna Coil, Amira Elfekyhttps://evanescence.lnk.to/Sanctuaryℹ️ 05.06.2026, USA, alternative metal#OG333@tymchyk

1270 Hammok - When Does This Place Become Our Scene #AOTY@tymchyk European post-hardcore hegemonyЯкби мені платили по долару євро кожного разу, коли я казав, що європейський пост-хардкор це найкращий пост-хардкор, у мене була б десь сотка, що навіть непогано, треба частіше так казати. Але це правда, особливо в скандинавському сегменті цього жанру коїться щось надзвичайно тягово. Тож цей норвезький гурт став для мене справжнім відкриттям 2024 року, тому на продовження такого нойзового вихору буквально з усього, що я люблю в музиці, я вже дуже чекав. Повторити той успіх було надскладною задачею, бо LHLLEIMFFO був просто ідеальним, таким агресивним, танцювальним, експериментальним, навіть унікальним. Проте, здається, вийшло. При тому з якогось іншого боку, основа звучить схоже, але має більше енергії саме живого виконання, електроніка теж присутня, однак використовується здебільшого задля атмосфери. Сонргайтинг зсунувся трошки більше в сторону року, з акцентом на хуки, поки вони не скинуть на голову якусь атомну бомбу у вигляді лютих бласт-бітів чи абсолютно інфернальної стіни звуку. З кожним прослуховуванням WDTPBOS я розумію, що розумію його все менше, але він стає мені ще ближчим. І я дуже мальовничо можу уявити собі тісну репетиційну кімнату, де це тріо на маленькій сцені дає концерт для своїх, для своєї маленької сцени.💯-трек: The Scene / Gooning for Free / CNDFFO: The Armed, Refused, Unwoundhttps://found.ee/Hammok_WDTPBOSℹ️ 05.06.2026, Norway, post-hardcoreAOTYs of 2026: Spotify // Apple Music // YouTube Music609 Hammok - Look How Long Lasting Everything Is Moving Forward for Once: https://tymchyk.com/reviews/609#OG333@tymchyk

1269 Converge - Hum of Hurt 🤩🤩🤩🤩🤩Love Is Not Enough was not enoughОтримати цілих два альбоми Конвердж за один рік — це вже сама по собі неймовірна подія, яка має викликати тільки щастя. Але це благословення тягне за собою і прокляття у вигляді питання: який з них кращий? Коротка відповідь: так! HOH дійсно такий самий тяговий, як і LINE, а ще й інакший, що теж дуже добре. Якщо перший реліз цього року я легко міг назвати квінтесенцією всієї творчості легендарного квартету, то тут це відчувається ще більше. Повернулись блюзові рифи, пісні отримали більш звичну динаміку та й загалом по структурі, вайбу надто нагадує You Fail Me. Звуком він теж відрізняється: попередній був живий, але фірмовий, цей так само живий, але має якусь потужну сухість, без овердабів та з мінімальним додавання якихось белів, які можуть виявитися глокеншпілем. Загалом він у всьому здається більш класичним альбомом Converge, без зайвих експериментів і відходів від знайомої канви. Це все наводить мене на думку, що, якби Hum of Hurt вийшов першим, він би сподобався мені ще більше, а саме дивне, що й Love Is Not Enough мене б вразив глибше, вийди він вчора — ось такий дивний детермінізм. Якщо на попереднику мені більше полюбилась пост-метальна друга частина, то тут навпаки, переписаним I Won’t Let You Go закінчується сильніша половина, бо на Dream Debris стається те саме мідтемпо, де зазвичай є якийсь класний запрошений вокаліст, а без нього пісня доволі скучна. Цікаво, що за легендою обидва рази вони пробували записати, так званий, емо-альбом, і обидві спроби закінчились самим крепким матеріалом того звучання, за яке цей гурт більше всього й люблять. Ця пара релізів ще довго буде предметом дискусій, але це на потім, головне, що один з найважливіших проєктів важкої музики продемонстрував, наскільки він повний життя та енергії, що аж випустив два повноформатники за рік.💯-трек: Slip the Noose / Hum of HurtFFO: Botch, Cave In, Poison the Wellhttps://converge.ffm.to/humofhurtℹ️ 05.06.2026, USA, metalcore1166 Converge - Love Is Not Enough: https://tymchyk.com/reviews/1166#OG333@tymchyk

1264 Boards of Canada - Inferno #AOTY@tymchykInferno SummerРік великих повернень знов і знов. Я фанат ще з інституту, з часів, коли IDM був прям рухом і релізів у цьому жанрі виходило нескінченно. BOC завжди було чимось таким, до чого постійно хотілось повертатися, слухати в будь-який момент, бо вони однаково пропонували саундтрек, як для поганих періодів, так і для хороших. Іхіній пʼятий альбом не рефлексує на тему сучасного світу, як це наприклад зробив інший легендарний камбек, Нейросис, він приймає те, що це все справжнє пекло й надає спосіб для повної дисоціації. Inferno звучить неймовірно натхненно та фірмово, що навіть дивує, враховуючи стаж дуету, до того ж ще пробує декілька нових речей, і не тільки в електроніці, я ось почув ще елементи того ж пост-року. Здавалось б, музика майже без слів, а захоплює та передає сенси іноді навіть глибше, ніж це роблять деякі тексти, все це коштом ідеальних драмотургіі та атмосфери. Сімдесят хвилин промайнули непомітно, вже десь в десятий раз, і я точно розумію, що це буде саундтрек мого літа.💯-трек: Prophecy at 1420 MHz / Naraka / You Retreat in Time and Space FFO: Autechre, Burial, Mogwaihttps://warp.net/releases/590960-inferno/linksℹ️ 29.05.2026, UK, downtempo#OG333@tymchyk

Якби після першого епізоду Ейфорії, мені сказали, що цей серіал закінчиться саме так, я б ніколи не повірив. Третій сезон дійсно здається дуже відірваним у всьому від перших двох. Спочатку мені здавалось, що це було зроблено з цілю продемонструвати, наскільки серйозним і драматичним було їхнє життя в школі, а відносно доросле з реальними проблемами навпаки виглядає комічним й абсурдрим. Але цей контраст так і не було обігнано до кінця, тож фінальні серії так і залишились висіти окремою історію з карікутурами на знайомих персонажів та багатьма новими, без яких легко можна було б обійтись. Здебільшого здається, що Сем Левінсон за ці чотири роки відкрив для себе Тарантіно та потужно надихнувся буквально всім, від візуального стилю до діалогів, у маестро. Дійсно Euphoria завжди виглядала на декілька голів вище за інші серіали, як технічно, так і наративно, останній сезон не виключення, а десь навіть перевершив оригінал. Але за цією всією філігранною кінематографічною мовою не до кінця зрозуміло, що він хотів сказати. Що всі винні в продажі наркотиків дітям? Що немає правильного способу інтерпретації Білблії? Що світ небезпечне вороже місце? Я чесно не знаю. Але я радий, що це закінчилось.

1263 Static Dress - Injury Episode 🌟🌟🌟Three Cheers for Full Collapse of Casually DressedЇм майже вдалось мене перехитрити. Окей, вокал надто схожий манерою на Джерарда, гаразд, деякі рифи трошки злизали з Finch - What It Is to Burn, так, майже всі приспіви — омаж на якісь легендарні хіти нульових, але це ж все, що я люблю. Ця ностальгія помножена на неймовірно фірмовий продакшн мали б дотягнути альбом до чогось вищого в моїх очах. Поки я не почув lip critic. Який просто один в один Give ‘Em Hell, Kid. То було якось вже занадто. А потім, ніби у спробі добити мене, Male-bomb, який буквально Siberian Kiss Палумбо. І в цей момент Injury Episode просто посипався. Бо при ретельному розгляді це ніякий не трибʼют і не ревайвл, а в деяких місцях майже кавери на легенд жанру. Дуже хороші кавери, з харизмою, винахідливо зіграні, але якогось нового погляду на жанр чи варіацій на тему ця платівка, на жаль, не пропонує. Попри все Static Dress хочеться й далі слухати, але, коли ти розумієш, що моменти, які тобі сподобались найбільше, просто нагадують тобі про когось великого з минулого, вся магія руйнується. І перший альбом був десь таким самим, тільки не так сильно палився.⚠️ одним з продюсерів є Ерік з Loathe і це дійсно можна почути у деяких гітарах, які грають щось на фоні;💯-трек: human propsFFO: My Chemical Romance, Glassjaw, Deftoneshttps://sumerian.lnk.to/injuryepisodeℹ️ 29.5.2026, UK, emo revivalТЯГОВО - найкращі альбоми емо: https://youtu.be/ZTU0nCit_EE#OG333@tymchyk

1261 паліндром - Декілька пісень невизначеності (ч.1) ⭐⭐⭐⭐⭐Машина для трансляції невизначеностіВ принципі все мало навести на думку, що це сон. Ти стоїш посеред бархана, вдягнений в костюм задом наперед, ти йдеш або вже прийшов, чи заважає тобі волосся бачити, а може дивишся назад. І якщо минулорічна Машина ці сни транслювала в щось, що людський мозок може інтерпретувати наяву, то цей альбом вже насичена лихоманка. Відлуння попередника відчутно, але зібране в окремі концентровані порції: пост-метал розкиданий через пісню в більш розлогі міцні треки, ретровейв Лінча тепер їздить на Гранд Чирокі, болюча щирість подвоїлась на магнум опусі про дивну любов між батьками та дітьми, а експерименти стали набагато сміливішими. Як для пісень невизначеності, платівка доволі впевнено виконує поставлені задачі, рухаючись в усі сторони одночасно, як той спрут, який розпустив свої сім щупалець. Вже звично, що слово завжди попереду музики паліндрома, і деякі почути рядки перетравлюєш ще декілька секунд, воно ніби наздоганяють, змусивши розфокусуватися на тому, що йде далі. Але здається, цього разу музичний акомпанемент наближається від відведеної третини сприйняття до належної половини, бо і в гітарах тепер можна почути не тільки атмосферні дронові картоплі, й семплування зайняло більш вагоме місце в аранжуваннях, а ще є Сенс, який легко може стати точкою входу для багатьох непідготовлених слухачів, тому що зроблений як сама ординарна пісня. Мені ще складно остаточно визначитися про першу частину без того, щоб почути ще Декілька пісень невизначеності, які мають вийти восени, проте вочевидь, що на цьому етапі це найчесніший відбиток досвіду будь-якого артиста, який можливо було б у нас почути.✔️ буде несправедливо не помітити, наскільки покращився звук, і який він тепер комплементарний тому тяжінню Степана до всілякого різного металу;💯-трек: Дивна любов / ПорноFFO: Amenra, Death Grips, Квітка Цісикhttps://orcd.co/dpnch1ℹ️ 29.5.2026, Ukraine, rap rock973 паліндром - Машина для трансляції снів: https://tymchyk.com/reviews/973#OG333@tymchyk

1260 Octopus Kraft - TAU 💀💀💀💀Наймоторошніший український альбом рокуВоно, напевно, й не дивно, бо нова робота вже ван-мен-бенду присвячена загиблим друзям, тому TAU дійсно лякає, як сенсами, словами, так і звучанням. До вже знайомого пост-металу, який став ще більш розлогим та сладжевим, додалось багато електроніки, з якою Юра почав експериментувати все глибше останнім часом. І чи то ці експерименти надто вдалі, чи в оригінальному жанрі цьому проєкту (як і багатьом іншим) немає що сказати нового, але саме повністю електронна пісня мені сподобалась найбільше — це був якийсь спіритичний досвід при першому прослуховуванні. Також, на мій смак, звук явно набраних барабанів не дуже пасує до цієї лавини різноманітних гітарних ефектів. Платівка все одно знакова і важлива, й заслуговує на набагато ширшу увагу.💯-трек: III(ECHO)FFO: Amenra, Sumac, The Bodyhttps://octopuskraft.bandcamp.com/album/tauSpotify | Apple Music | YouTube Music | Deezerℹ️ 22.5.2026, Ukraine, post-metal324 Octopus Kraft - Null: https://tymchyk.com/reviews/324#OG333@tymchyk

1259 Dimmu Borgir - Grand Serpent Rising ⭐️Bitten by the Grand SerpentВ моє дитинство чомусь існувало упередження чи слух, що Dimmu Borgir — це продюсерський проєкт, а не справжній тру блек метал. Швидше за все так казали через дорогі кліпи на той час та помірну ротацію на мейнстрімних каналах. Насправді так говорили багато про кого, зараз таких артистів прийнято називати industry plant, без жодних на те доказів. У випадку норвежців це теж був наклеп, бо гурт буквально лупав сю скалу з початку девʼяностих і на якийсь момент їм вдалося. Але якщо послухати їхню дискографію до та після прориву, стає зрозуміло, що це все ж таки доволі типовий скандинавський блек, просто місцями більше помпезний коштом симфонічності та загального пафосу. Тож слухаючи цей новий альбом, який є задовгим, дуже скучним, зробленим по одній формулі, мені б все ж хотілось, щоб ці чутки були правдивими, і хтось з продюсерів постарався зробити цю музику більш естетично цікавою та дещо амбітною.💯-трек: Repository of Divine TransmutationFFO: Cradle of Filth, Epica, Satyriconhttps://dimmuborgir.bfan.link/grandserpentrisingℹ️ 22.5.2026, Norway, symphonic black metal#OG333@tymchyk

1258 Bah-Bah Genesis - L'eau Nouvelle 🏖🏖🏖🏖Ялта, серпень, і ми з тобою закоханіТакі монотрекові альбоми, де пісні переходять одна в одну без швів, моя велика слабкість. Ця платівка дійсно відчувається, як майстерно зіграна джем-сесія, загорнута в доволі прифузоване психоделічне звучання з достатнім різноманіттям звуків, аранжувань, розмірів, дивакуватих структур. Єдине, що в цьому музичному багатстві, вокал, хоч і гарний, але звучить якось одиноко, бідно. До того ж маю відмітити, що всі речі навколо пісень, як ті переходи, імпровізації, якісь раптові замальовки, загальна естетика та ця літня атмосфера, мені сподобалось набагато більше, ніж безпосередньо пісні, які ніби тонуть в цьому розкішному антуражі. А ще вкотре зловив себе на думці, яка приходила до мене й з приводу своєї творчості, що робити музику англійською стає все більш і більш непотрібним.💯-трек: BlindFFO: Село Близнюків, Leleka i Paporot, Sexy Educationhttps://bah-bahgenesis.bandcamp.com/album/leau-nouvelleSpotify | Apple Music | YouTube Music | Deezerℹ️ 22.5.2026, Ukraine, jazz-rock#OG333@tymchyk