Стійкість для стійких

Сьогодні у всіх дуже складний ранок. З малою вже під вибухи бігли вниз. Зазвичай, після того, як повертається відчуття безпеки (умовної, звичайно), у кожного з нас можуть бути свої реакції. Я після фази мобілізації, потім відчуваю відкат. І в пригніченні емоцій, і в відчутті сонливості та пригальмовування. Сьогодні пригадую одну з лекцій Сапольські. Він розповідав про експеримент на мишах, яких вводили в стан стресу. Одна група після досвіду стресу бігла до своїх і миші терлися одна об одну ("йшли до своїх"), друга - усамітнювалась і була деякий час відстороненою (наче в стані ступору), а третя відправлялась бігати у колесо ("впрягатись працювати" (це не про фізичну активність).Найшвидше відновлення було у тих, хто був серед своїх, далі у тих, хто йшов у свою схованку. Ті, хто йшли одразу в колесо ще довго демонстрували ознаки травматичного стресу.Нехай у нас буде можливість йти до своїх. Чи бути "із собою" стільки, скільки потрібно. Нам так важливо відновлення ❤️@stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе" нова #практика для роботи з жувальним м'язом. m. masseter - один із найсильніших у тілі людини, забезпечує рух щелепи для жування, розмови та інших функцій. Під час стресу жувальні м’язи можуть бути напруженими. Його хронічний спазм може викликати головні болі, біль у щелепному суглобі, проблеми з прикусом та зубами, бруксизм. Взаємозв'язок: стрес→напруження м’язів→ біль→ще більший стрес.Сьогодні ми почнемо з "діагностики". 1. В проминанні відчуйте, доторки до якої сторони більш дискомфортні. У мене виражений правосторонній спазм2. Покладіть великий палець на кут щелепи, кісточками пальців починайте обережний масаж.3. Складіть долоні в замок. Палець, що ближче до рота, має бути в зафіксованому положенні. Рухом від кута щелепи починаємо розминання.Будь ласка, дуже обережно, дбайте про те, щоб вам не було боляче. Для того, щоб розслабити м'яз, важливо хоч по кілька хвилин на день на нього звертати увагу, нагадувати собі розслабляти щелепи ❤️.@stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "двох хвилинах для себе" #практика для зони плечей. Вона вийшла неочікувано смішною, бо прийшла кішка, спочатку її хвіст потрапляв у кадр, потім я вже вирішила її долучити :-)Під дією стресу зона плечей напружується. ми часто підіймаємо плечі та нахиляємо/відводимо їх вперед. Це призводить до зміни центру тяжіння тіла. І навіть до випинання живота. Коли м'язи тривалий час напружені, активується симпатична нервова система, що ще більше підвищує у нас рівень кортизолу. Напружені м'язи стискають кровоносні судини, що може знижувати кровопостачання голови та шиї. Постійне напруження викликає підвищену активність у нервових закінченнях, які передають сигнали про біль або дискомфорт до мозку. Це може створити замкнене коло: мозок сигналізує про дискомфорт, а напруження не зникає. Нам важливо усвідомлено розслабляти плечі, опускати, відводити назад. Ми розминаємо м'язи, вдих - підіймаємо, фіксуємо і на видиху опускаємо плечі. Розслаблення нам. Від кішки - няв ❤️ @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе" вже знайома вам #практика для впливу наВеликий виличний м'яз (m. zygomaticus major). Але я сьогодні додам новий елемент. Цей м'яз йде від виличної кістки, прикріплюється до кута рота і верхньої губи, тягне кут рота догори. Він є одним з головних "м'язів сміху". Виличні м'язи формують носогубну складку та «зморшки усмішки» біля кутів рота. Цей м'яз спазмується при стресі. Щоб знайти його, ви можете усміхнутись і провести уявну діагональну лінію до вилиці. Обов'язково теплими руками і обережними доторками розігріваємо м'яз. І тільки потім розминаємо його. Повільніше, ніж я на відео. У мене з одного боку постійно відчувається біль при доторках, я саме цю частину масажую більше. А сьогодні ми розминаємо ще й сам куточок рота і додаємо впливу й на круговий м'яз рота. Ви пам'ятаєте, при спазмі цих м'язів, ми відчуваємо більше загальної напруги, наше обличчя і при радості виглядає незадоволеним й сумним, а ще й старшим.Сили нам та легкості ❤️ @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе" нова #практика для розвитку міжпівкульної взаємодії. "Собака та кістка". Під час переживання стресу змінюється активність мозолевого тіла, що забезпечує інтеграцію роботи півкуль. Нейрогімнастика - допомагає у встановленні нових нейронних зв'язків, активізації, підживленні мозку, ви відчуєте, як повертається концентрація уваги. Подібні вправи використовують для стабілізації стану дітей та дорослих.Їх можна робити і в укритті, і перед зміною задач, контрольними роботами, коли потрібно перемикнутися, заспокоїтись, додати енергії та концентрації. Їх не можна робити перед сном.1. Обидві долоні збираємо в кулак. - це "кістка"2. Долоні ставимо руба. Мізинчик - робить рух вниз, як ротик собаки. Великий палець - вигинається, наче вушко.3. Робимо асинхронні рухи. Одна рука показує кістку, друга - собаку.Ця вправа для дітей 10+ та дорослих. Мені дається складно. Ви точно усміхнетесь і відчуєте, що сил стає більше :-)Розкажіть, як у вас виходить ❤️ @stijkist Світлана Ройз

"Неси себе в собі обережно. Серце до серця. Ти виносила дитину, ти виношувала та втілювала ідеї, і себе зможеш виносити і знов виростити". Я сьогодні писала знайомій, яка переживає складний час. Шукає сили. І все ж таки сувора для себе, почувається винною, що не може робити стільки, скільки б хотіла. І я прошу її і всіх нас про плекання себе - це не стільки про контакт зі своєю внутрішньою дитиною. Це "плекання та виношування" себе дорослого, який може бути втомленим, зраненим та вразливим. І якому теж потрібно наше "серце до серця". У нас є не тільки дитяча, а й можливо, більш доросла за нас частина. Частина "на виріст" - Зріла, мудра, та, яка може підтримати так, щоб ми відчували турботу, але не потрапляли в дитячу позицію. Бо на неї зараз може не бути можливості. На цій картинці мама з немовлям. Але можна уявити, що цю маму хтось теж тримає у серця. І скоріш за все - це зараз ми самі. Доброго вечора та ночі. Безпечних вихідних. З плеканням своєї сили. До понеділка ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз

Я вчора розповідала в фб про цю ідею, хочу розповісти вам, раптом, вона здасться важливою і підійме настрій. Я хотіла зробити універсальний простий проєкт: зрозумілий для дітей і теплий для дорослий. "Моє ти Сонечко". Ілюстраторка Helena Iastremska допомогла з малюнками. Ідея дуже проста. 6 карток з різними "станами сонечка". Які можна видрукувати чи завантажити в телефон. Можна використовувати:1. Щоб діти вчились розрізняти і називати емоції та стани2. Щоб втомлені батьки могли показати дитині картинку зі своїм станом3. Щоб дорослі могли вчасно зупинитись: "навіть, якщо дитина поводиться, наче монстреня, вона просто "розлючене чи втомлене сонечко". Те саме "моє сонечко"4. Щоб діти після істерики чи сварки, коли у них може бути почуття провини та відчуття, що їх перестали любити - пам'ятали, що вони назавжди наші сонечка.5. І щоб дорослі могли бути до себе дбайливими - може, усвідомити: та я зараз просто втомлене сонечко ☀️Добрих безпечних вихідних. До понеділка 🌟 #роздуми@stijkist Світлана Ройз

Сьогодні міркували, чи дійсно може бути пустота всередині. І прийшли до висновку, що напевно, пустота відчувається - коли ти перестав на деякий час відчувати контакт з тим, що тебе раніше наповнювало. Можливо, зараз йде інвентаризація цінностей, може бути відчуття спустошення від втоми.Коли людина пережила травматичний досвід, картинка її світу розбивається. І в цих розламах може бути пустота - в знаннях та відчуттях себе та світу.Я просила сьогодні знайому, яка казала, що відчуває пустоту, відчути - "вона" біла, сіра, чорна чи різнокольорова. Взяти папір такого кольору. Намалювати контур людини. І (ця жінка досвідчена, має всі матеріали) - почати малювати. Але тільки, коли виникне імпульс, бо цей процес не потрібно прискорювати. Іноді нам важливо дозволити собі це обнуління. Розмальовувати, коли буде готова, відчути, яке наповнення "за" відчуттям пустоти. Малювати все, що завгодно, будь-які форми та образи.Її "заповненість" була такою красивою!!!Доброї безпечної ночі 🌻#роздуми@stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе" дуже проста #практика, я зараз її роблю в автобусі. Ми торкаємось язиком верхнього піднебіння. Десь 1,5см за верхніми зубами.1. З погляду нейробіології ми так активізуємо блукаючий нерв і допомагаємо собі в заспокоєнні.2. Поспостерігайте, коли у вас закритий рот, яке положення язика? Ортодонти кажуть, що правильно, коли язик торкається верхнього піднебіння. Наче розпластується по ньому. Якщо ви часто стискаєте щелепи - окрім вправ, що ми робимо, важливо ще й нагадувати собі тримати язик "вгорі".3. В практиках йоги та ще багатьох системах таке положення язика називалось замок чи "набхі - мудра". Таких положень язика три - вітер - вогонь - вода. Древні кажуть, що коли ми торкаємось піднебіння, наче хочемо сказати м'який звук Н (це положення "вітер"), це допомагає акумулювати, не розсіювати енергію.4. Косметологи кажуть: таке положення язика допомагає в формуванні овалу обличчя. (Я поки не розібралась внаслідок роботи яких м'язів).🌻@stijkist Світлана Ройз