Сьогодні у всіх дуже складний ранок. З малою вже під вибухи бігли вниз. Зазвичай, після того, як повертається відчуття безпеки (умовної, звичайно), у кожного з нас можуть бути свої реакції. Я після фази мобілізації, потім відчуваю відкат. І в пригніченні емоцій, і в відчутті сонливості та пригальмовування. Сьогодні пригадую одну з лекцій Сапольські. Він розповідав про експеримент на мишах, яких вводили в стан стресу. Одна група після досвіду стресу бігла до своїх і миші терлися одна об одну ("йшли до своїх"), друга - усамітнювалась і була деякий час відстороненою (наче в стані ступору), а третя відправлялась бігати у колесо ("впрягатись працювати" (це не про фізичну активність).Найшвидше відновлення було у тих, хто був серед своїх, далі у тих, хто йшов у свою схованку. Ті, хто йшли одразу в колесо ще довго демонстрували ознаки травматичного стресу.Нехай у нас буде можливість йти до своїх. Чи бути "із собою" стільки, скільки потрібно. Нам так важливо відновлення ❤️@stijkist Світлана Ройз