Про Зброю

Сьогодні святкуємо 30-ліття виходу на екрани шедевру - культового екшн-фільму Heat режисера Майкла Манна (із Аль Пачіно та Де Ніро у головних ролях).Я вже багато разів згадував цей фільм, особливо сцену перестрілки після пограбування банку - яка заслужено вважається найкращою із усього, знятого Голівудом на тему стрільби.Часто кажуть, що на цій сцені рекрутів морської піхоти вчать швидко перезаряджати зброю - так, як це робить Кріс Шихеліс (Вал Кілмер). Але ця сцена має значно більше цікавих та гідних наслідування моментів, окрім тієї перезарядки.Ця сцена показує, що таке створення вогневої переваги за допомогою автоматичного вогню, і використання цієї переваги для евакуації пораненого і розриву контакту (раджу дивитись її ось тут, в 60 fps - виглядає ще більш реалістично, ніж у кіно!)Кілька разів під час цієї сцени Нейл (головний гангстер, якого грає Де Ніро) опиняється у ситуації, коли патрони у його зброї закінчились, або коли стріляти йому надзвичайно незручно. І усі ці рази він робить контрінтуїтивні дії. А саме: замість того, щоб пошвидше тікати, він зупиняється, перезаряджається і спочатку веде вогонь на придушення. А лише потім рухається далі. Замість того, щоб одразу кинутись до пораненого товариша, він спершу висаджує магазин у бік противника (і, ймовірно, за кадром перезаряджає зброю). Замість того, щоб пошвидше тягнути на собі пораненого товариша геть, він на півдорозі розвертається, і веде автоматичний вогонь на придушення, тримаючи зброю однією рукою. А діставшись до транспорту, він не поспішає одразу ж пірнати у автівку - бо розуміє, що там-то йому й кінець - а спершу перезаряджає зброю, і знову придушує противників вогнем. А лише потім скеровує авто на виїзд із парковки - навіть не переймаючись відкритою лядою та дверима...Взагалі, якщо маєте час та натхнення, раджу переглянути цей фільм повністю. Кінцівка його, щоправда, вийшла трошки зів'ялою, як на мій смак, - але увесь час до того фільм реально тримає в тонусі, і не дає занудьгувати.Зараз таких вже не знімають)Гарного перегляду!Про Зброю t.me/prozbroyu

Кадри терористичного акту у Сіднеї вже по всій мережі, тому не буду довго розмусолювати цю тему. Цікаво ось що: багато хто з ліваків вважає, що терорист не міг навчитись настільки вправно перезаряджати болтову гвинтівку, щоб вести настільки швидкий вогонь.Я ж бачу тут "прямохідну" гвинтівку, де перезарядка виконується елементарним рухом назад-вперед. Звісно, щоб набити руку, з неї треба трошки постріляти; але, наскільки мені відомо, цей мерзотник мав 6 стволів у власності, і тому явно не перший день володів зброєю. Тому не бачу жодних проблем, чому він не міг навчитись стріляти самостійно. Я ж навчився якось.Питання, насправді, зовсім у іншому: що ж змусило його схопитись за зброю і почати вбивати беззбройних людей? Хто його на те намовив? Хто, скажемо так, диригував хором тарганів у його голові відповідним чином???До всього, з'ясувалося, що другим терористом був його дорослий син...І, поки ви вже майже почали проклинати усіх арабів та ісламістів, окремо відмічу - єдиний беззбройний сміливець, що голіруч кинувся на одного із терористів і відібрав його зброю, а тоді отримав від іншого кілька куль - також араб, і також мусульманин.Просто в його голові усе працює нормально. На відміну від...Але ліваки не замислюються, як же це так вийшло. Вони шукають, хто ж його, тварину таку, тренував. І, як завжди, звинувачують в усьому зброю. Зброю, а не фанатичних безумців - із вогнепальною зброєю у руках чи без такої.Розумному досить, гадаю.Про Зброю t.me/prozbroyu

Сьогодні я вперше за півроку (чи й більше) постріляв зі свого АК-74.Також сьогодні у нас випав перший сніг, і все навкруги перетворилося на зимову казку. Ненадовго, звісно, бо розтануло і утворилось болото; але принаймні якийсь час стріляти посеред засніжених кущів та дерев було справжньою естетичною насолодою.Маю вам доповісти: я вже забув, наскільки приємною у користуванні зброєю є гарно тюнінгований АК-74! Причому під "гарно тюнінгований" мається на увазі зовсім небагато: перевідник вогню із поличкою під палець, гумова накладка на пістолетне руків'я, коліматор на бічному кронштейні, і поліуретановий буфер на пружині.Порівняно з моєю ж штатною UAR-15 переваги у мого АК-74 наступні:- Стріляє помітно тихше. Не так б'є по вухах (без навушників).- При швидкісній стрільбі - значно простіше втримати прицільну марку на цілі.- Віддача добре компенсується ДГК і буфером, і відчувається майже відсутньою.- Штатний спуск АК-74 дозволяє стріляти помітно швидші спліти, аніж штатний спуск UAR-15. Усе це призводить мене до думки, що хотілося б покращити UAR-ку) По-перше, більш ефективним дульним пристроєм. Бо штатний полум'ягасник і гучний, і не гасить підкидання та увод зброї з цілі. На жаль, зробити і тихше, і стабільніше буде, мабуть, трошки складно. З задачею "тихше" непогано справляється Крук Мініжаба; а от із стабілізацією на цілі треба шось думати.По-друге, хочеться швидший спуск. Вони, звісно, існують, навіть у фул-авто версіях, але... дорогувато, крва) Та все ж, починаю думати у цей бік.І, по-третє, хочеться все ж зменшити віддачу. Для цього планую погратись із регулюванням газблоку і вагою буфера. Про результати доповім окремо.Ну, а головний недолік АК-74 - його дуже марудно чистити порівняно з аркою) В усякому разі, мені цей процес подобається значно менше. Особливо - газовідвідна трубка, поршень, та дульний зріз під ДГК. А не чистити - ніззя. Згниє! Тому - доводиться бруднити руки)Ось такі польові замальовки з першого стрілецького дня зими. Про Зброю t.me/prozbroyu

Калаш проти UAR-15 - у грязюці та піску!Хтось із колег по війську, дяка йому, нарешті зняв це дуже наочне порівняння - до якого у мене все ще не доходять руки. І результати, які там видно, досить наочні і досить типові. Для мене особисто не є сюрпризом, що чиста і ДОБРЕ ЗМАЩЕНА UAR-15 здатна довше пропрацювати у несприятливих умовах, аніж АК-74. Але багато хто із підписників, напевно, буде здивований таким результатам.Я просто нагадаю, що із сімейства АК найбільш надійними насправді є АКМ та інші моделі під 7,62х39. А усе, що під 5,45 - це лише "слабоє подобіє лєвой рукі". У тому числі АК-74, АК-12 і т.д. І їх надійність у умовах піску, пилюки, грязюки і т.д. дуже часто є далекою від ідеальної.А ще вони іржавіють, як... як калаші)Одним словом, хто сумнівається в своїй арці або юарці - подивіться. І, заради святого Юджина, ЗМАЩУЙТЕ затворну раму та руків'я зведення! Арка повинна бути мокрою від мастила - для неї це нормально! Для неї ненормально бути абсолютно сухою.Тому, як і раніше, баночка балістолу та протяжка-борснейк - завжди із собою. Ну і шомпол - на випадок якихось особливих складнощів.І все у вас працюватиме.https://www.youtube.com/watch?v=tNEj3_Ccfs8

Ну ви вже зрозуміли. Це німецька штурмова гвинтівка Haenel MK 556. Кілька років тому цю поршневу арку намагались продати Бундесверу на заміну G36. Але не сталось, як гадалось, бо судові тяжби з Heckler&Koch зробили це неможливим чисто юридично. А тоді ще й Magpul подали до суду на Oberland за дизайн магазинів...І зараз ці гвинтівки у невеликих кількостях можна побачити в ЗСУ.Цікава сучасна арка, де "з коробки" є все, що треба - якісна фурнітура, повна двосторонність, гарні матеріали. Тримаєш в руках і прям відчуваєш - "дорого-багато!")Але по суті - це просто AR-15, якій додали зайві деталі (я маю на увазі поршневу систему).У коментарях до попереднього посту власники, хто вже спробував, скаржаться на ненадійність кріплення коліматорів Steiner (там дійсно дуже тонкий гвинт фіксації на планці). А також відомі випадки виходу з ладу полум'ягасників - оце вже реально дивно. А так - мабуть, працюють собі ці арочки, і, гадаю, цілком задовільно. Я б мабуть порадив власникам поставити на них тепловізійні приціли, і використовувати як спеціалізовану зброю переважно для темного часу доби. Ну і ще глушники треба довстановити.Але не варто сподіватись, що їх буде багато, бо вони дуже недешеві у закупівлі. Якщо порівнювати з типовими AR-15 (або НГУ-шними UAR-15), то ця зброя виглядає більш складною (тут сильно більше усіляких кнопочок), і не такою легкою та зручною (через поршень). Але, можливо, то я просто звик до формату “типу М4", і мені вже не хочеться шукати нічого більш специфічного.Хто такою володіє, і вже має певний настріл - діліться плз враженнями. Буде цікаво послухати.

Як стріляти по Мавіках? До питання у попередньому пості.Якщо ви бачите над собою Мавік або подібний йому коптер - це значить, що висота його не більше 200 м. Бо коли він буде вище, то чорта з два його просто так побачиш...Стріляти по зависаючому дрону з АК краще з прицілу "1". При цьому вести вогонь доцільніше одиночними, або "флешами" по два, щоразу прицілюючись під силует дрона. Силует дрона має "сидіти на мушці".Причина проста: кулі, що летять майже вертикально вгору, завжди йдуть вище точки прицілювання. Тому краще цілитись трошки нижче цілі. Конкретні величини перевищення залежатимуть від висоти дрона, кута пострілу та установок прицілу.Якщо стріляємо з коліматором, пристріляним на 50 м, точка коліматора має бути на 5-15 см нижче корпусу дрона.Якщо коліматор пристріляний на 300 м, доведеться цілитись нижче на 15-35 см. Це незручно. Я не раджу приводити коліматори на 300 м.З механічними прицільними АК не варто намагатись влучити з установкою "П". Швидше за все, не вийде - сильно зависите. Переставте на "1“, а тоді - див.вище.З аркою аналогічно. Якщо на зброї є лише механіка, пристріляна на 25/300 м (так званий Battle Zero) - доведеться цілитись сильно під силует дрона, десь на 20-40 см нижче. Це незручно, але...Найкраще для боротьби з дронами використовувати на зброї тепловізійний або оптичний приціли. Дистанція пристрілки має бути 100 м. Прицілювання - трошки під силует, але не більше 10 см.Має також сенс споряджати трасер через кожні 2-3 постріли. Але їх використання одразу ж видасть місце розташування стрільця.На фото - кацапська "методичка" зі стрільби по дронах. Те ж саме, але іншими словами.І найголовніше: чим більше стволів одночасно інтенсивно працюватиме по дрону, тим більше шансів, що він вже не зможе вам нашкодити. Просіть побратимів підтримати вас вогнем.

Цікаво, що штатна комплектація FN Mag у ЗСУ передбачає наявність коліматорного прицілу. Бренд та модель прицілу впізнаєте, чи підказати? Це найкращий виробник коліматорів у світі, якщо шо. Та і модель прицілу також дуже популярна у військових.Так от, питання: а чи точно так вже потрібен кулеметнику з FN Mag коліматор? На мою думку - не дуже. Тому що штатна стрічка набоїв 7,62 NATO до кулемета споряджена трасуючими патронами через кожні 4 звичайних. І дуже часто кулеметник веде вогонь, взагалі не використовуючи прицільні - орієнтуючись по трасерах. Крім того, коліматорний приціл - це приціл для коротких дистанцій, приблизно до 200 метрів, ну нехай до 300. А як накажете стріляти на більші відстані? Механіку через коліматора не видно... Знімати з кришки і ховати у підсумок? Так а чи треба він на зброї взагалі?..Але, звісно, зараз мені у коментарях переважна більшість спеціалістів розкаже, що коліматор на кулеметі - це маст хев, і що без нього взагалі ніяк, і без цього кулемет не буде кулеметом. А я скажу - це від ситуації залежить. І в дуже багатьох сценаріях задіяння кулемету - він лише заважатиме. А мороки із ним лише додається, особливо кулеметнику-новачку.От така моя думка.

А ще, сьогодні мені трапилася комплементарна пара стрільців)У кожному підрозділі зазвичай є певний середній рівень. Хтось стріляє краще, хтось гірше; хтось швидше, хтось повільніше. Але граничні випадки - рідкість.Сьогодні мені пощастило вперше за довгий час побачити стрільця, який стріляв без промахів. Взагалі. Жодного, здається, не допустив. Так, з АКМ, з рук, з різних положень, відстані від 80 до 250 м.Скидаю капелюха, насправді, бо так стріляти - то треба мати хист. Я особисто стріляю більш-менш влучно, але дуже повільно - бо я прийшов з високоточки, де швидко натискати на спуск це табу. А цей дядько стріляв і швидко, і влучно. Такі стрільці - велика рідкість.Ну, а отою комплементарною парою йому став хлопчина, якого ми намагались навчити влучати сумарно десь години півтори. Двоє чи троє інструкторів  працювали по черзі і разом; перепробували всі відомі ілюстрації, пояснення і методи. Спалили добру сотню патронів.Марно. Людина вперто не хоче вирівняти мушку у цілику і навести усе це на ціль. І тому стріляє вона куди завгодно, але не туди, куди треба. І, ясна річ, не влучає.Довелось поставити задачу стріляти "у бік мішені". Але робити це принаймні швидко!  Бо гірше промаху може бути лише повільний промах. А швидкість і щільність вогню може частково компенсувати відсутність влучності - особливо коли противник не дає шансів ретельно по ньому прицілитись.Ну, а в сумі ці два стрільці якраз і складають вже згадану комплементарну пару) І якщо хто читав "Пастку на дурнів" Хеллера (Catch-22), то можете спробувати вгадати, на яких посадах будуть далі служити ці два стрільці))Тихої ночі усім!

Отримав нову табельну іграшку замість "чеського ПМ" виробництва CZ, який я у блозі кілька разів згадував.Це вже зовсім не ПМ, а Форт-20, сучасний службовий пістолет страйкерного типу у калібрі 9х19 (пара, люгер, "дев'ятка") - коротше, у найпопулярнішому пістолетному калібрі. Дизайн симпатичний. В руках лежить зручно. Передбачено кілька варіантів змінної потиличної частини руків'я для адаптації під руку стрільця. Рамка пластикова. Магазини дворядні, 16 патронів. Спуск Single Action, є запобіжник (блокує тягу спуска). Слайд виконано методом порошкової металургії, із цікавого - він має виражені агресивні насічки для впевненої роботи усіма варіантами хвату. Прицільні видно добре. На рамці під стволом передбачено пікатіньку для монтажу ліхтарика/лазера. До пістоля видали також сучасну напіввідкриту поясну кобуру ATA Gear із кайдексу - для самого ствола і для запасного магазину. Не певен, що буду носити все це на ремені, але гарне, най буде. Що стосується стрільби, то певний настріл із таких пістолетів в мене вже є, і - на мій простацький смак - стріляють вони добре. Більшість промахів на типових для пістолета дистанціях зазвичай лежить на совісті стрільця, а не самої зброї. Постріляю ще, за нагоди, тоді розкажу трошки детальніше. Але я не пістолетчик, звісно, тому навряд чи повідаю якісь одкровення. Із перших вражень - хотілося б мати тут декокер, і спуск типу DA/SA, щоб у певних ситуаціях/місцях носити вже з патроном у патроннику, але не на бойовому взводі. А от запобіжник, який блокує лише тягу спуску, як на мене, на такій зброї зайвий. Краще було б мати спуск а-ля Glock, із вбудованим запобіжником. Але із такими спусками у Форта є інша модель - 20А.А взагалі, в цілому, то куркові пістолети мені особисто усе ще подобаються значно більше страйкерних... Але, можливо, це просто я вже старий))

Найдоступніший комплект АR-ки! ZRO Delta ZR01 з коліматорним прицілом XD Precision RS та 5 магазинами 🥺Комплект справжнього СТАЛКЕРА: карабін, приціл, магазини й за таку ціну — просто шик 👌🟣 ZRO Delta Ready Series ZR01 16" у калібрі .223 Rem - самозарядний карабін на базі AR-15, з анодованими верхнім і нижнім ресиверами, виготовленими з анодованого алюмінію CERRO FORGE 7075-T6.🟣 Довжина ствола - 16” (406 мм), твіст - 1:8”, патронник - 223 Wylde, рампа подачі патрона - М4. 🟣 Оснащений газовідвідною системою DI-type Mid-Length і низькопрофільним газблоком діаметром 0,75” (19,05 мм).🟣 Як і на більшості карабінів AR-15, на дульному зрізі встановлено полум`ягасник типу А2, а кріплення глушників здійснюється за допомогою дульної різьби стандарту 1/2 -28”.🟣 Ударно-спусковий механізм ELG, відповідає стандартам Mil-Spec та забезпечує плавний хід спускового гачка для точності пострілу навіть у рукавичках.Комплект включає 5 магазинів MFT на 30 патронів з обмежувачем на 10, коліматорний приціл XD Precision RS та базу швидкознімної антабки GrovTec QD 👍Ну і ціна — всього 51040 грн за весь комплект🔥⚡ https://ibis.li/oOYpL