Про Зброю

<дід mode on> ...от я пам'ятаю, колись, при виборі і купівлі оцивільненого АКМа, було прийнято приходити до магазину зброї із своїми "калібрами" - виточеними токарем стрижнями різного діаметру, близького до калібру ствола. І пхати їх у ті нещасні калаші, намагаючись вгадати, як воно буде стріляти, по тому, який із "калібрів" виявився "непрохідним"...Специфічна була розвага, але так як багато кому таке тоді було треба, то й оті "калібри" і точили, і продавали, і купували, і позичали... навіть у мене десь валяються, іржавіють. </дід mode off>Тим часом нині у США бум на глушники, і Strike Industries також вирішили, що це чудова нагода трошки заробити. Вони пропонують каліберні "палички" - стрижні, що входять у ствол без значних люфтів, і дозволяють візуально проконтролювати співісність встановленого на ствол глушника. Пояснення. Час від часу трапляються стволи, на які стовбурове різьблення дулова різьба нанесена не концентрично до каналу ствола. А має невеличкий перекос. При монтажі ДГК чи полум'ягасника цей перекос ні на що особливо не вплине. Бо вони короткі, а прохідні отвори мають великі.А от при встановленні на "криву" різьбу довгого глушника із малим прохідним отвором - перший же постріл виведе дорогий прилад з ладу. Зазвичай - назавжди. От саме для того, щоб уникнути таких розчарувань, цей набір паличок і призначений. Головне - скористатись ним ДО того, як виконали перший постріл із новеньким глушником! Бо ОПІСЛЯ - в них вже немає потреби)І знаєте що? На мою думку, цей набір карбонових паличок таки корисніший, аніж оті точені "калібри" у 7,62. Правда, і вартість набору цих паличок - $110 у США...Ну, а хто таки хоче заощадити сто баксів, але перестрахуватись, щоб не зіпсувати новий глушник - тому в допомогу довгий цільний шомпол і малярна стрічка. І якщо ви розумієте, як вам застосувати ці два предмети, коли монтуєте на ствол новенький глушник - полиште ті палички для менш досвідчених користувачів)Про Зброю t.me/prozbroyu

Відстань до противника була…пів метраОператор 73 центру ССО знищив ворога практично впритул. Історія про те, як пістолет рятує життя на війні.«Сарат», командир бойової групи:«В одному селі на Запоріжжі ми зайняли будинки, які раніше вже зачистили. Закріпилися в одному з них. Наступного дня побачили російського солдата, який через дорогу забирав посилку, доставлену дроном.По ньому відпрацювали наші БпЛА, після чого ми готувалися висуватися на задачу. Потрібно було налагодити зв’язок. Побратим охороняв вхід до кімнати, я відкрив вікно і став виставляти антену. Раптом почув шурхіт і хрускіт шиферу у дворі.Кинув антену, дістав пістолет - і в цей момент переді мною з-під вікна вискочив військовий рф. Між нами було десь пів метра. Він закричав: “Не убивай”, водночас почав піднімати автомат.Я зробив три постріли - один у груди і два в шию. Він упав. Якби я потягнувся за автоматом, який стояв за метр від мене, - не встиг би.Цей випадок ще раз показав: короткоствольна зброя на війні може врятувати життя»

Здається, усіляке бачив - але такого ще ні. Це німецькі безгільзові патрони, що відносяться до класу боєприпасів, що згорають. Якийсь час дослідження у цій сфері здавались перспективними, бо подібні вироби дозволяли значно полегшити вагу БК, уникнути фази екстракції гільзи при пострілі і т.д.З'ясувалося, втім, що подібні патрони надзвичайно непрактичні. Їх дуже важко зберігати у придатному до використання стані, при цьому вони бояться нагріву стволів, викликають проблеми із надійним закриттям затвору і залишають у патроннику забагато забруднень. В цьому плані сучасні розробки із гібридними пластиково-металевими гільзами, певно, мають значно більший сенс. У гладкоствольній зброї пластиково-металеві гільзи використовуються вже дуже давно; либонь, настала пора переводити на них і нарізну зброю.А що стосується безгільзових патронів на фото, то роботи над ними починали ще у 1930-х роках, але до 1960-х повністю припинили. Хоча час від часу до тих ідей повертаються і донині...ДжерелоПро Зброю t.me/prozbroyu

Як тиждень почнеш, так він і піде, га?..Вашій увазі: четверна подача із АК-74!Не подвійна.І не потрійна.Четверна!!!!Чотири патрони одночасно!Причина банальна. При заряджанні боєць не помітив, що патрон уже у патроннику, але затвор не обхопив його зубом викидача. Недозакрився, тобто.І тому боєць спробував ще кілька разів дослати наступний патрон з магазину. Що йому частково і вдалося. Ну, майже.Зупинився він лише тоді, коли затвор взагалі перестав рухатись в коробці.Нюанс тут у тому, що патрони ці були навчальні, без пороху. І у двох із них кулі просіли всередину гільзи. З бойовими, ймовірно, такий фокус не пройде. Хоча, в мене вже навіть є бажання це перевірити)Але, тим не менш, рекорд є рекорд!Затримка типу "четверна подача" - це звучить, правда?)))Щоб виправити цей витвір слонячого мистецтва, мені довелося знімати кришку, зворотній механізм і затворну раму із затвором. І ще й прикласти добрячих зусилля до тих нещасних патронів, щоб вивільнити їх із коробки автомата.Що ж, тиждень обіцяє бути непростим...Про Зброю t.me/prozbroyu

Ну, хват хватом, а кулемет - кулеметом. Тому ось вам навчальне відео по КПВ (КПВТ) - найкрупнокалібернішому із усіх крупнокаліберних кулеметів.Якщо чесно, то насправді це автоматична гармата малого калібру, яку чомусь вирішити називати кулеметом - а для кулеметів калібр 14,5х114, дійсно, досить чималенький.Це також перший кулемет, з яким у мене не вистачило фізичних зусиль, щоб показати, як він працює, на вихолощених навчальних патронах. Зарядити ними його я ще можу, а от продемонструвати цикл роботи - вже я шось мабуть заслабкий)Втім, сподіваюсь, що і без того відео вийшло досить докладним та інформативним. Тому - приємного перегляду.https://youtu.be/FZ4G0oVh0GA У цьому навчальному відео вчимось працювати із КПВ (КПВТ) - крупнокаліберним кулеметом Владімірова під патрон 14,5х114. Виконуємо перевірку, заряджання, розряджання, неповне розбирання та обслуговування (чистку та змащення) кулемета.00:00 Початок, історія, ТТХ04:05 Як перевірити кулемет КПВ на розрядженість12:52 Як зарядити кулемет КПВ(Т) (навчальними патронами)17:27 Як розрядити кулемет КПВ(Т)20:54 Як зняти ствол КПВТ та обслужити його26:17 Як доглядати патронник ствола КПВТ29:21 Як розібрати тіло кулемета КПВ33:28 Як вийняти та розібрати затвор КПВТ41:05 Як зібрати тіло кулемета КПВ (КПВТ)49:35 Як поставити ствол у кулемет КПВТ55:35 Боєприпаси до кулемета КПВТ57:23 Як спорядити патрони 14,5х114 до у стрічку вручнуПитання, обговорення, коментарі:ТГ-канал "Про Зброю" t.me/prozbroyu

24.02.2022....це були дні, коли стало зрозуміло, що зброя тепер із нами надовго, і що саме зброя тепер - наше все. Тоді ж спало на думку ось це формулювання - яке, як тоді вбачалося, могло б стати українською "другою поправкою":Оскільки добре оснащене ополчення є необхідним для існування вільної Української Держави - право народу України на володіння зброєю не може бути обмеженим. Могло б, якби наші законодавці дійсно думали про долю держави, а не займались (не)відомо чим...Це, насправді, єдиний Закон про Зброю, якого ми потребуємо як Держава. Усі штучні обмеження щодо зброї, перепони, заборони, і т.д. і т.п. - це все наслідок совкової неволі, це так працює ментальність вертухаїв. Заборонити, облікувати, обмежити, не дозволити...Це природньо, насправді. Влада завжди боятиметься людей, що мають зброю, і буде намагатись всіляко їх обмежувати. Тому що зброя і дає владу - це аксіома. Але у скрутні часи, коли загарбники вже ділять вашу землю і грабують вашу власність, то чомусь і влада, і Держава, і простий народ - усі покладають найбільші надії саме на цих людей. На людей зі зброєю.Ось такий парадокс...Шануймося, браття по зброї! Роботи у нас ще безліч. Працюємо.Про Зброю t.me/prozbroyu

Ну, добре, пожартували і досить. Тут надійшло кілька більш практичних питань по відео про чистку та догляд за UAR-15. І треба, мабуть, дати на них змістовні відповіді.Чи спускати курок перед розбиранням? В настанові, на сторінці 15, в розділі щодо неповної розбірки, там говориться, що в кінці спустити курок, натиснувши на гачок. Я не виконую спуск курка перед розбиранням гвинтівки лише із тієї причини, що зі взведеним курком буде дуже важко вийняти буфер та пружину віддачі із труби. Або ж після розбирання мені доведеться його знову взводити вручну. То мені простіше і не спускати. Але так, в Настанові по UAR-15 таки вимагають клацнути спуском перед розбіркою.В якомусь із відео про обслуговування AR-15 ви використовували інструмент Real Avid Scraper. Він, здається, сталевий, не латунний. і ви казали, що він дуже зручний і ефективний. Чи можна його використовувати? Коли я казав, що не можна шкребти затвора нічим сталевим, я мав на увазі гострі інструменти, які можуть подряпати сталь затвора. Ножі, викрутки, напилки, абразивні засоби... чим тільки не чистять в армії. Але потім подряпаний хвіст затвора починає ржавіти. Тому краще його не дряпати.На шкребку від Real Avid поверхні, що обшкрібають нагар на хвостовику затвора, виконані заокругленими. Метал затвора вони не дряпають. Тому можна застосовувати, за потреби.Жодного слова про обслуговування тонкої газової трубки яка направляє порохові гази які давлять на дзеркало затвору задіюючі увесь механізм перезарядки Ну, для початку - порохові гази давлять не на дзеркало затвора. Дзеркало - це дно чаші затвора, його передньої частини, яка обхоплює денце гільзи патрона. Тепер по суті: у відео є коментар щодо чистки газовідводної трубки. Десь на 44:48. Просто він дуже короткий: Газовідводну трубку на UAR-15 всередині ми нічим не чистимо і не миємо. Вона зроблена із нержавіючої сталі, працює під високим тиском, і усе зайве з неї видувається. Чистимо її лише ззовні - за потреби.В кінці ви, після того, як зібрали, перевірили на працедатність, зробили цей тест, ви звели і поставили на запобіжник. А в цій же настанові, на сторінці 25, і, здається, написано навіть жирним шрифтом, виділено, що зберігання забороняється в зведеному стані. Зберігання - так. Тому перед здачею зброї на зберігання в КЗЗ ми виконуємо контрольний спуск у спеціально відведене місце. Але зберігання - це ж не носіння! При носінні зброї на собі вона має стояти на запобжнику. Це аксіома. Тому усім тим, хто дуже любить виконувати контрольні спуски на AR-15, доводиться потім знову зводити затвори, і вмикати запобіжники.Нагадую, що, згідно американських армійських настанов, при розряджанні та перевірці карабіна M4 виконується лише від'єднання магазину та огляд патронника. Після цього необхідно закрити затвор і шторку, та поставити зброю на запобіжник, або переконатись, що він вже увімкнений. Контрольного спуск у американців НЕМАЄ! Я був би дуже радий, якби його і у нас заборонили. Але, на жаль, це не в моїх силах поки що)У кого ще є змістовні питання по відео по догляду UAR-15 - прошу до коментарів! Доповню цей допис.(питання по підсумках я більше не приймаю, вибачте)))

Одне із найболючишіх питань по стрілецькому озброєнню у Силах Оборони України - це чим замінити ПКМ???При всій своїй застарілості у ПКМ є три основні переваги:1) простота (примітивність);2) надійність роботи;3) мінімальна вага.Але є і недоліки, звісно:1) завеликі габарити;2) відсутність змінних стволів меншої довжини;3) складність оснащення сучасними прицілами та аксесуарами;4) відсутність налаштувань прикладу;5) і, звісно, рантовий калібр 7,62х54R.Усі ці недоліки викликають бажання істотно модифікувати ПКМ, щоб адаптувати його до реалій. Але, можливо, ось ця сучасна машинка на відео зможе замінити ПКМ? Це HK 421 - 7,62-міліметровий кулемет наступного покоління, максимально пристосований для ведення штурмових дій.Виглядає дійсно гарно (кому не хочеться качати велике відео - ось тут можна подивитись оригінал на youtube). Я стріляв із HK MG4 та MG5, і маю особисті враження по роботі із кулеметами Heckler & Koch - як позитивні, так і не дуже. Кулемет MG5 мені сподобався, але він був занадто важкий, щоб реально конкурувати із ПКМ. Цей же кулемет, 421-й - побудований на MG5, але значно легший (~8-8,5 кг), і за рахунок варіацій довжини його змінних стволів може бути надзвичайно компактним. Хотілося б мати можливість його випробувати у реальних умовах, щоб з'ясувати питання надійності та витривалості цієї зброї.Про Зброю t.me/prozbroyu

Стара зброя в цілому відрізняється досить великою кількістю химерних деталей, що мають специфічні форми і складні у виготовленні. Також буває не завжди очевидно, яким саме чином вони між собою взаємодіють. У цьому плані Mauser C96 - досить типовий приклад. Як бачите, деталей там чимало.Під час полярної експедиції 1937-го року її четверо учасників більше ніж півроку дрейфували на брилі льоду, проводячи увесь свій час у зовсім невеличкому наметі. Окрім наукових спостережень, розваг у них було небагато - тому голова експедиції, Іван Папанін, щодня розважав себе та колектив як проведенням політ.інформації та інших партійних зборів, так і своєрідною медитацією - на розбирання, обслуговування та збирання свого комісарського Mauser C96. Якщо коротко, то він настільки звик до цієї процедури, що продовжував робити її щодня і по завершенню експедиції - вже на борту криголама, що зняв її учасників з криги. А так як не всі його колеги ставились до цього прихильно, то вони вирішили зіграти з ним жарт. І в один день вони підкинули йому на ганчірку із деталями розібраного маузера додаткову деталь - чи то залізячку специфічної форми, за розмірами та зовнішньо цілком схожу на одну із штатних, чи то зайву пружинку.В результаті бідолашний Папанін за наступні кілька днів ледь не зійшов з розуму. Він осунувся, схуднув, майже перестав їсти. Увесь свій вільний час він проводив у намаганнях прилаштувати ту зайву деталь на місце в своєму маузері. Колеги спершу тихенько посміювались, а тоді вже і по-справжньому перелякались за його психічне здоров'я. І через якийсь час в усьому зізнались. Кричав він на них, кажуть, страшно)Як він при цьому нікого з них не застрелив із того ж маузера - достеменно невідомо.Втім, більше 6 місяців дрейфу на кризі у полярних умовах здатні витримати лише люди із дійсно сталевими нервами.Кажуть, після цього товариш Папанін дуже охолонув до свого маузера. І був радий можливості передати його у музей. У художньому переповіді ця чудова історія викладена Михайлом Веллером. Як хто не гребує російською, раджу до прочитання. Чудово передає дух і атмосферу тих часів, як на мене, хоча, звісно, із значними перебільшеннями, за що її неодноразово критикували.До речі: а всі ж знають, що в армії виконувати регулярні тренування з розбирання/збирання з метою виконання нормативів на бойовій зброї заборонено настановами? Причина - підвищене зношування деталей зброї. Для відпрацювання нормативів необхідно використовувати навчальну зброю - ММГ. Втім, це аж ніяк не відміняє необхідності доглядати власну зброю - особливо взимку, коли від перебування на морозі або під дощем вона постійно намокає. Тому - тримайте, друзі, вашу зброю чистою і змащеною, порох - сухим. А нерви - у коробочці)))Гарного всім понеділка. Про Зброю t.me/prozbroyu

У коментарях до попереднього відео один із наших читачів знайшов першоджерело відео цього спортивного змагання. Це Південна Корея, і це досить красиво, цікаво подивитись.Але мою увагу привернула учасниця, що на скріншоті справа. Причому не стільки з естетичних міркувань, скільки зі стрілецьких)Що характерно, при такому прицілюванні стріляла вона краще за суперницю. Ну, наскільки можна називати стрільбою цей вид спорту)Можу лише зауважити, що такий фокус пройде лише при стрільбі з пістолета. З довгоствольною зброєю, яка має приклад (карабін, автомат, рушниця) - так стріляти не вийде. І доведеться вирішувати, що робити: перевчатись стріляти з іншого плеча, чи намагатись цілитись не ведучим, а слабшим оком.Я особисто не знаю, що тут порадити. Якщо людина не може заплющити ведуче око, то, ймовірно, доведеться міняти плече. А якщо все ж може, тоді доведеться привчатись цілитись із одним заплющеним оком. Головне, не заплутатись, яке саме заплющувати)А у вас бували ситуації, коли у правші ведуче око - ліве, або навпаки - у шульги праве? І як вирішувався цей конфлікт при стрільбі? Буде цікаво почитати у коментарях.Про Зброю t.me/prozbroyu