Сьогодні я вперше за півроку (чи й більше) постріляв зі свого АК-74.Також сьогодні у нас випав перший сніг, і все навкруги перетворилося на зимову казку. Ненадовго, звісно, бо розтануло і утворилось болото; але принаймні якийсь час стріляти посеред засніжених кущів та дерев було справжньою естетичною насолодою.Маю вам доповісти: я вже забув, наскільки приємною у користуванні зброєю є гарно тюнінгований АК-74! Причому під "гарно тюнінгований" мається на увазі зовсім небагато: перевідник вогню із поличкою під палець, гумова накладка на пістолетне руків'я, коліматор на бічному кронштейні, і поліуретановий буфер на пружині.Порівняно з моєю ж штатною UAR-15 переваги у мого АК-74 наступні:- Стріляє помітно тихше. Не так б'є по вухах (без навушників).- При швидкісній стрільбі - значно простіше втримати прицільну марку на цілі.- Віддача добре компенсується ДГК і буфером, і відчувається майже відсутньою.- Штатний спуск АК-74 дозволяє стріляти помітно швидші спліти, аніж штатний спуск UAR-15. Усе це призводить мене до думки, що хотілося б покращити UAR-ку) По-перше, більш ефективним дульним пристроєм. Бо штатний полум'ягасник і гучний, і не гасить підкидання та увод зброї з цілі. На жаль, зробити і тихше, і стабільніше буде, мабуть, трошки складно. З задачею "тихше" непогано справляється Крук Мініжаба; а от із стабілізацією на цілі треба шось думати.По-друге, хочеться швидший спуск. Вони, звісно, існують, навіть у фул-авто версіях, але... дорогувато, крва) Та все ж, починаю думати у цей бік.І, по-третє, хочеться все ж зменшити віддачу. Для цього планую погратись із регулюванням газблоку і вагою буфера. Про результати доповім окремо.Ну, а головний недолік АК-74 - його дуже марудно чистити порівняно з аркою) В усякому разі, мені цей процес подобається значно менше. Особливо - газовідвідна трубка, поршень, та дульний зріз під ДГК. А не чистити - ніззя. Згниє! Тому - доводиться бруднити руки)Ось такі польові замальовки з першого стрілецького дня зими. Про Зброю t.me/prozbroyu