Сьогодні давайте поговоримо про... синхронізованість.Роки досвіду як топ-менеджера, а потім як консультанта навчили мене одному, на перший погляд очевидному інсайту...Якщо команда і відділи повністю синхронізовані, їх шанси досягти цілей/KPI/OKRів стає набагато вище!Що я маю на увазі коли кажу про синхронізацію:- Кожен знає над чим працює інший- Кожен знає що важливо іншому, і по мірі можливості намагається допомогти- Кожна команда планує своє капасіті від своїх цілей+потреб інших- Всі мають спільні цілі(хоч якісь) - і OKR зводиться до "Якщо виграв один а інші програли - програли усі" - тобто форсить вас фокусуватися на спільній цілі, а не на виключно своїхУ мене є гарні приклади коли це працювало погано - кожна команда в ізоляції, купа політики, в кінці кожного кварталу кожна команда досягала своїх цілей - всі отримували praise і бонуси - але загальні результати компанії залишалося незадовільними...Або коли команда яка відставала чесно і прозоро про це казала, компанія переплановувала скоуп і очікування, а найважливіше - кожен хто міг якось допомогти "відставашкам" - це робив. І до фінішу приходили разом.Мені чомусь це нагадує бігові змагання типу напівмарафону. Ті, хто прибігає першими - запамʼятовує це на все життя - сам собі. Але ті, хто бачить що хтось спотикається і падає - і зупиняються щоб допомогти (фактично відмовляючись від індивідуальної перемоги) - тих запамʼятовують інші.Коротше - шукайте способів сінхронізуватися з вашими колегами/менеджерами з інших функцій/потребами компанії. Бо без цього - ви можете бути дуже успішними в busywork, але приносити компанії рівно 0 користі у long run
Продакт менеджмент - найбільш невдячна робота в айтішці? Дизайнер показує свої макети.Інженер показує фічу, що працює.Маркетолог - кампанію з цифрами.А продакт?На демо він показує… слайди(в кращому випадку).Або “флоу”, який існує лише завдяки 200 розмовам, трьом конфліктам, пʼятьом компромісам і нескінченним “це не пріоритет зараз”.Ти ніби тримаєш у голові всю систему - бачиш, як усе зʼєднується, куди воно котиться, хто де буксує, хто кого недочув.Але коли все нарешті починає рости - продакт, бляха, часто залишаєшся за кадром.Хтось інший(часто С-левел) гарно розповідає про “командну роботу”.І всі кивають. Бо виглядає ж логічно. Ми ж зробили це РАЗОМ!Якщо подумати, в якомусь сенсі Product Management - це ремесло з невидимими результатами.Ти або створив умови, щоб інші зробили щось класне,або не створив, і тоді нічого не сталося.Іронія в тому, що коли продакт працює добре - здається, що він нічого не робить.Бо немає пожеж, хаосу і криків “а хто це має вирішити?”.Тож, можливо, найкращий комплімент продакту - це тиша. Коли все просто працює.Але в такі моменті часто приходить менеджер і каже - «хочу більше, швидше, х10 за 2 роки».Я б дуже хотів, щоб кожна компанія розуміла і бачила що за:Дизайнером який показує свої макети,Інженером який показує фічу, що працює,Маркетологом що хвалиться фічою що зробила х2…Десь у тіні стоїть хороший продакт, який поєднав це все разом щоб цей результат став можливим.
Якби я міг повернутися в часі й дати собі молодшому одну пораду про лідерство, то... Я б сказав: “Навчись розбиратися що рухає людьми.”Як не дивно, відповідь була б достатньо проста, але щоб до неї прийти мені знадобилося дофіга помилятися, факапити і втрачати.Так от, барабанний дріб...Людьми рухають лише чотири речі.1️⃣ Вони хочуть, щоб їх бачили.Більшість людей роками працюють у тіні, вони постійно відчувають себе ледь не невидимими... І момент, коли ти справді починаєш їх помічати, бачити їх як особистість - частенько перевертає їх світ з ніг на голову.2️⃣ Вони хочуть бути потрібними.Не лише «поміченими»(бо окей, це перший крок), а щоб їх внесок реально мав значення. Щоб те що вони робили - було потрібно, було помітно, було затребувано. Щоб вони знали, що їхня робота щось змінює, покращує, має реальний вплив.3️⃣ Вони хочуть бачити прогрес.Не лише компанії, а свій власний. Кроки вперед - навіть крихітні - це паливо для мотивації. І якщо ти вмієш показати їм це, давати їм порівняння "Вчора і сьогодні", "Рік тому і зараз" - якщо ти вмієш давати їм шлях і щиро хочеш допомогти - то це створює дійсно феноменальний звʼязок між вами.4️⃣ І останнє - не менш важливе - вони хочуть почуватися в безпеці.Фізично, емоційно, професійно. Без цього не буде ані ініціативи, ані відкритості, ані справжньої віддачі. Тобто якщо вони переживають за своє місце, за бонуси, якщо відчувають себе в стресі чи бояться звільнення - цей шлях точно веде не туди.Мій особистий досвід простий - коли ти створюєш такий простір, де люди відчувають ці чотири речі - вони починають творити дива.І поки ти цього не розумієш - то хоч ти візіонер, хоч мільйонер - але команда все одно буксуватиме. Тому так, мій younger self - навчись розуміти що рухає людьми. Погоджуєтеся?
Цей мєм облетів весь світ, і напевно кожний професійний чи починаючий мємолог хоч раз його використовував...Але сьогодні я хочу поговорити саме про оце "Горить пригорає", і чому Пригорати може по... РІЗНОМУ!Згадуючи мій попередній досвід, можу сказати що відчуття "Я горю" у мене якось зі мною усю карʼєру.Але добре це, чи погано - зараз розкажу.Як на мене у цього стану є два режими.Перший - режим "Пригорає" в негативній конотації. Коли нічого не встигаєш, все падає з рук, і ти починаєш переживати за свою безпеку - так так, ту саму "по Маслоу", де фінансова стабільність і визначеність створюють ситуацію коли ти починаєш більше думати про самозбереження, ніж про фактичні результати. Другий - режим "Пригорає" в позитивній конотації. Пригорає з жирним знаком "Плюс". Це той випадок коли усе несеться так швидко і так енергічно, що теж складно зібратися в купу і це контролювати - але при цьому тебе це пре. Так буває при повному відчутті фінансової безпеки, при тому коли компанія в якій ти працюєш реалістично дивиться на речі, і коли навколо тебе такі самі люди - яким горить і пригорає бігти з тобою швидко-швидко.Все зводиться до психологічної безпеки. Бо той самий контекст, ті самі проблеми і виклики будуть вирішуватися ДУЖЕ по різному, в залежності від того в якому стані ваша команда.В першому сценарії - тут треба врубати лютий мікро-менеджмент, бо вигорання/пригорання часто приносить байдужість, і як наслідок - ти залишаєшся єдиним "Кому щось треба", і бігаєш всіх задовбуєшВ другому сценарії - навпаки, треба транслювати що помилки це нормально і очікувано, за помилки не звільняють - але звільняють за байдужість. Поки у тебе є енергія, експертиза і оцей драйв - компанія тебе підтримує.За свою карʼєру я дуже часто бував і в першому, і в другому режимі. І що я вам скажу. В режимі "Пригорає Плюс" результати яких вдавалося досягти завжди були набагато більші, ніж в режимі "Пригорає Мінус" - навіть при набагато менш сприятних умовах.Саммарі просте - шукайте людей які горять тим що вони роблять, не давайте їм згоріти вщент, і памʼятайте що компанії вбивають не помилки, а байдужість. Всім конверсій ;)
Найгарніший захід сонця який я колись бачив... Але до чого це тут, це ж вам не Інстаграм?У мене є дивна звичка - коли я бачу дуже гарні природні явища я стараюсь зупинитися, сповільнитися, і просто насолодитися моментом.Тоді я ловлю мить такої собі "внутрішньої тиші", коли навколо немов усе стихає. В такі миті до мене часто приходить натхнення - про що писати, що робити, кому допомогти, як зробити продукт чи якусь ідею краще.Але оце сповільнення далося мені найважче.Я активна людина.У мене багато енергії.Безліч ідей і думок.Багато хаосу в голові і серці.Я завжди десь біжу.Завжди намагаюсь чогось досягти.Завжди шукаю шляхів як допомогти собі і іншим.І в такому форматі зупинятися чи сповільнюватися стає тупо страшно.А що якщо сповільнившись я раптом зрозумію, що я так спішу вперед, бо насправді боюсь зрозуміти що у мене немає нічого крім оцього дикого темпу?Філософська думка, ага, але я раджу вам сповільнитися(так, я знову це сказав) і спробувати подумати чи це про вас.Якщо ні - це окейЯкщо так - вважайте цей допис знаком що вам треба пошукати сенс у тому, що ви робите ;)П.С. Фотка 5-річної давнини здається
Ви всі вже напевно бачили цю картинку в інтернеті... І хоча вона типу про жарти, навіть з неї можна чогось повчитися.Отже, маємо рівняння:Команда дуже багато працювала, але нічого з цього не вийшло.Як має це прокомунікувати менеджер?Сценарій 1 - як на картинці. Чітко, прямо, підсвітити хороші моменти, потім дати сумну правду.Сценарій 2 - "Колеги, ви чудово попрацювали", але нажаль ми не досягли цілей, але усі молодці"Сценарій 3 - "Все хуйово, і попрацювали ви теж хуйово бо результатів немає"Сценарій 4 - "Це норм, це досвід, далі буде краще"І найцікавіше - КОЖЕН цей сценарій як на мене - повне гівно ;)Адекватний пост-мортем має показати де були помилки, де не вийшло, і де варто покращуватися далі.Я частенько повторюю і проповідую мантру "Outcome, not Output". Тобто коли ви дуже багато працюєте (на прикладі продактів - робите ретро, демо, пишете спєкі, ходите на дейлікі, тощо) - ви робите дуже багато output.Але чи ці дії ведуть вас в правильному напрямку, і дають правильний Outcome, такий як виконані цілі, OKRи, тощо? Отож бо і воно.Тож повторюємо разом:Outcome > Output
Сьогодні, вперше за декілька тижнів у мене був час зранку подумати і трохи видихнути.Останні декілька місяців були складними, нервовими і дуже draining.Але вдалося зробити багато речей - і з Eated, і з роботою, і з буткемпами.По Eated трохи допоміг запустити версію 2.0. І це поки все - а Irene Astaficheva тим часом потроху, крок за кроком будує маркетинг і SMM(за що дякуємо всім залученим, ви топ!). Команда і в Інсті, і в Threads, і в Реддіті, і навіть на сайті щось встигає робити. Місяць тому ми про це навіть не думали... По роботі запустилися наступний період цілей, і було сильне відчуття що я як риба на пательні - смикаюсь, бью хвостом і мене щось шкварить. Але потроху вигріб, стабілізувався, і далі рухаємося по плану. Щоправда довелося трохи поговорити конструктивного "ні", але life is life - як буде треба - будемо адаптуватися. Але настрій як не дивно заряджений, є бажання звертати гори 😉Буткемп першого рівня, 16 когорта вже на фінішній прямій. Команди вперті, і дожимають на "парах", реально. Лишилося трохи, в суботу дедлайн. А якщо ви хочете як вони - то набір на 17 когорту вже відкритий 😉Буткемп другого рівня пройшов екватор і здав перший екзамен. Вони там трошки в шоці від життя, але я сподіваюсь шок виключно приємнийЦього разу буткемп у мене не займав стільки часу як раніше, бо тепер у нас є ментори, і це означає що я витратив в 3 рази менше часу ніж зазвичай.Overall, відчуття "цепиздецьгосподипоможиявженевитягую" пройшло, і є круте бажання робити круті речі. І це приємно, хоча як завжди трохи стесово, бо оцей внутрішній піздюк тихо шепоче на вухо - "Шо ти, дядя, а ти впевнений що стягнеш?"Якщо у вас теж є такий піздюк, то скажіть йому те саме що і я - "Стягну, і все буде добре - без варіантів"...
Ми зарелізили Eated 2.0Минулого тижня Іра таки дотисла команду - і ми це зробили!І це бляха неймовірні почуття! Ми до цього йшли більше 6 місяців, зі своїми ups & downs та різкими неочікуваними піке майже до самого дна. Ми продовжуємо вірити в ідею Eated навіть тоді, коли інші не вірять.Ми будуємо продукт, який має зробити світ трошки кращим - навчити людей харчуватися здоровіше, і як наслідок - жити довше.Ми потроху, сантиметр за сантиметром, продовжуємо повзти вперед.За останні 6 місяців ми суттєво переглянули ким ми є і ким хочемо бути.Ми зрозуміли, що будемо будувати органіку, і венчур-білдінг історії і фокус на веб-воронках це не наша історія.Ми зібрали навколо себе крутих людей, кожен з яких вірить в те що ми робимо, і витрачає свій час і енергію щоб у Eated вийшло.Ми почали вести соцмережі, розвивати visibility продукту на Reddit, і готуємо ще багато organic-first речей.Ми підготували і зарелізили в Eated 2.0 новий Food Coach. Для цього ми з Ірою зібрали ВЕЛИЧЕЗНИЙ флоу того як виглядає її робота з клієнтами. Ми розбирали на що вона дивиться, що вона робить, як і що аналізує. Розбирали як будуються оці довірливі відносини і щирість.Розбирали як досягаються ті самі результати за якими люди приходять до доказових нутріціологів.А потім все те що ми зібрали - ми упакували в алгоритм, який зашили під капот, приправили трохи LLMною магією щоб писав правильні тексти на базі цього алгоритму…Так і народився Food Coach, який і став основою Eated 2.0Логіка простаВи логуєте їжу протягом дня, бажано(але не обовʼязково) щоденно).Алгоритм це аналізує, і кожного наступного дня дає вам мікро-рекомендацію рівня справжнього Health Coach.Після тижня аналізу, до вас вперше приходить ваш Advanced Report - де розбирається увесь ваш раціон за тиждень, даються actionable рекомендації, і підказки що робити далі.Все це - без pressure, guild чи демотивації “ти зжер зайве”.Все це - базується на доказовій медицині і рекомендаціях WHO та USDAВсе це - регулярно, щоденно і бляха ДУЖЕ корисно!До кінця року ми плануємо зробити ще декілька великих речей, і остаточно перейти з MVP в MSP.Тому сьогодні ми приймаємо хороші слова і поздоровлення, а тим хто захоче скористатися продуктом чи підтримати підпискою - тому промені світла і багато плюсиків в карму!
Ви не знайдете інсайтів про користувача у себе в аналітиці!і зараз чатик вибухає - "Знайдемо, у нас аплітуда, наші аналітики все трекають кожен івент, ко ко ко"Зараз пояснюВсі трушні продакти люблять аналітику і цифри, або як мінімум вміють ними користуватися.Але давайте розкладемо інсайти на дві різні корзиниПерша - це інсайти про ШЛЯХ користувача. Це як раз аналітика і цифри, на базі яких ви робите висновки. Всі оці конверсії, ретеншени/чарни, інстали і тд - це все туди. Вони дають вам можливість скласти дії клієнта в шлях, таку собі воронку - від першого імпрешена і аж до того як вони лівнуть продукт.Друга - це інсайти користувачів. Отримати їх можна виключно розмовляючи чи спостерігаючи за користувачами. гарний приклад - оця коробка на фото. Класний продукт, мало цукру, натуральні компоненти - але полиця в супермаркеті де їх купа лежить - просто ніхто не чіпає.бо....барабанний дріб...придивіться - згори упаковки є перфо-стрічка, щоб можна було легко відкрити коробку. Але проблема в тому, що коли ти починаєш діставати цю коробку з полиці, ти береш її за верх, і вона... миттєво відкривається, набагато легше ніж мала биІ потім ти дивишся в середину полиці в магазині, і бачиш 8 відкритих коробок, і тільки в самій глибині лишається одна нормальна.тобто люди брали коробку, ламали її(відкривали ненароком), їм не подобалося це, і вони або залишали товар, або брали наступний.Отакий користувацький інсайт миттєво має міняти вашу ментальну модель - але отримати його ви можете тільки напряму з вашими користувачамиТож ті продакти хто вважає що адекватний діскавері це опціонально, у мене для вас погана новина - на одній аналітиці не виїдеш ;)Давайте вчитися суміщати)
Вчора поки готувався до інтенсиву зловив себе на одному, триндець цікавому інсайті.За свою карʼєру я приймав участь в купі переговорів. Були дуже успішні, були розгромні - всяке бувало, це вам не “успішний успіх”, точно не у мене…Так от, коли я почав дивитися на переговори через призму декількох простих фреймворків і правил - проводити їх стало простіше, і саксес рейтинг збільшився.АЛЕ головний інсайт не у цьому. Інсайт був у тому, що знаючи це все, і використовуючи підсвідомо, завчено - я перестав помічати ряд ОЧЕВИДНИХ речей.Я трохи порефлексував, згадав останні перемовини, і побачив стільки своїх помилок і стільки речей де помилився мій візаві, що прям дивно стало.І про те що чіплялися за насправді неважливі речі. І про те як емоційно реагував на те що мені не подобалося, хочу суттєвої різниці в точках зору не було. І про те як ігнорував потребу свого візаві, хоча чітко її розумів - і як неприємно було потім виправляти свої ж помилки Ось вам три льорнінги які я хочу дати ще до того, як ви прийшли на Шлях Самурая №8 - Переговори like a PRO:Keep your eyes and ears openОт бляха так просто. Спостерігаючи за візаві, і слухаючи щоб почути(а не щоб відповісти) ви даєте собі можливість виграти перемовиниНе імпровізуйте Йес, якщо ви думаєте що “порішаєте” на ходу, то є великі шанси що те що ви отримаєте - далеко від того, що ви насправді могли б чи хотіли б отриматиГотуйтесяТак. До переговорів треба готуватися. Для цього є специфічні вправи, фреймворки - прості, але триндець дієві.Якщо цікаво як вміти вести переговори - і по бізнесу, і по своїй зарплаті, і з колегою який трохи зажрався - то велкам!Будемо говорити і про те як треба, і про те як не треба, і навіть про мої пройоби 😉Вартість і деталі тут: https://asta.academy/intensiveСтарт: (час за київським часом)Перший день 20 вересня, 12:00. Формат онлайн-інтенсиву (запис буде)Другий день 21 вересня, 12:00. Закритий воркшоп зі мною особисто - 3-4 години будемо практикувати що дізналися вчора.Початок вже за 2 дніПо ціні декількох чашок кави чи сніданкуАле з потенційним вихлопом в десятки і сотні разів від інвестиційДоєднуйтесь)
