@muzyka_virshi А я було , зневірилися... тихо й просто ...Я раптом перестала Богу довірятьВ моїй душі ставало темно й пустоІ я відчула, що втрачаю Благодать ...Ні, я не впала, навіть не спіткнулась .Я несла хрест до вічної мети ...Але дитяча Віра в серці похитнулась,Чим далі йшла, тим важче було йти ... Гірка зневіра так прокралася неждано,І в серці своє місце зайняла ...Я вірила у хрест, спасіння мені дане ,Я вірила у Бога, але Віри не йняла...Звідкіль цей гіркий корінь в мені взявся ?А просто з незначних дрібниць ...Коли мій плач гіркий у Небо знявся ,Коли я перед Богом впала ниць ...Він промовчав у ту хвилину ...Мій Бог мені не відповів !Тяжке мовчання, не одну годину," Довірся Богу !"- Дух мені велів.І так не раз, не два, бувало часто,Що я молюся, А мій Бог - мовчить.І раптом Віри обірвалося намисто,І на вустах Молитва не бринить.Я перестала Господа благати,Я перестала щось Його просить ...Зневіра закувала серце в грати," Кому молитися, твій Бог мовчить !"" Ти не достойна, Бог тебе не чує !"... і раптом я побачила Христа,Як Він дорогою страждають крокує,Як Він висить не дереві хреста .Я раптом стала свідком Його муки,Його Молитви в Гефсиманії, в саду ...Як Він до Неба зводив Свої руки," Нехай мине ця чаша , Ні піду !"Невже Господь Христа не чує ?Невже Його Молитва - звук пустий ?Він на Голгофі, смерть уже чатує," О ,непокинь Мене , Отець благий ,О, не покинь !"- та Небо потемніло ...Господь залишив Сина на хресті.А серце боляче стискалось і щеміло,Невже Ти не почув Слова Святі ?! "Ні, Я почув ! Та важко було чути...Й кидати Сина в страшний смертний час ...Я можу відповідь не дать, та не забути ,Я завжди діти пам'ятаю вас !Буває й так, що треба промовчати ,Щоб Віра стала золотим литтям .Коли ти від зневіри будеш знемагати ,Я буду поруч, лиш вір Мені дитя !" ...А я було , зневірилися, Боже,-Пробач зневіру і прости за все ...І серце іншого промовити не може -" Я ВІРЮ БОГУ ! ВІРЮ НАД УСЕ!"@poemss_christian
@muzyka_virshi А Бог приходить навіть у тиші,Коли не чути слів, а тільки шепіт,З очей біжить сльоза на самоті,Він не забув, Він бачить твоє серце.А Бог приходить навіть у тиші,Коли ти зовсім цього не чекаєш,Ти чуєш ніжний голос з висоти,Як Він до тебе щиро промовляє.А Бог приходить навіть у тиші,Коли стомилось серце, коли плачеш,Й багато так питань у голові...Він знає й те, що ти переживаєш.А Бог мовчить, як відповідь потрібна,Так, не завжди, але буває і таке,Це лиш тому, щоб зблизилась до Нього,І повністю довірила усе.Не зрозуміти зараз тишину,Та з часом все відкриється для тебе,Хоть Він мовчав та близько, поруч був,І в бурях остався також вірним.І можемо ми часом помічати,Закрите небо, все кругом мовчить.Та у ці дні, смиряємось всім серцем,І хочемо з Ісусом говорить.І якщо важко нині - не здавайся,Можливо, віри зовсім вже нема,І в боротьбі так хочеться вже здатись,Тримайсь, прошу, так відповідь близька!А Бог приходить навіть у тиші,Тоді коли ти цього не чекаєш,І серце відчуває твоє це...Такий Господь, у Нього Свої плани.А Бог приходить навіть у тиші,Коли не чути слів, а тільки шепіт,Він небо відкриває у цей час,І сили дасть, бо далі іти треба.Автор: Долайчук Віталій @poemss_christian
@poemss_christian Ми з'єднані, поріднені навіки ...Я не підсудна , й Він теж не Суддя Його любов немов бездонні ріки ,Він - мій Отець , а я - Його дитя. За мене проливалась Кров невинна ,Христос мене так сильно полюбив...Він- Праведність моя , а я- провина ,Я- цвях той , що Його на хрест прибив. Хоч довго так жила душа обманом ,Та звільнення настала світла мить...Він - Зцілення моє, я- Його рана ,Яка Йому ніяк не відболить.Ісус у серці заспокоїв грози ,Тепер за Ним стежиною іду...Він - радість є моя , я- Його сльози,Що в Гефсиманськім капали саду... На Нього всі покладені турботи ,До цього місця Сам мене беріг Він- мій вінець , а я той хрест скорботи,Що тягарем Йому на плечі ліг...Несе мене ... така несправедливість,-Сказали б всі , Він думає не так...Я- біль Йому, а Він дарує милість ,Яку не осягне душа ніяк. Я виявляю гнів , а Він терпіння,Яке б було без Нього майбуття?Замість прокляття дав благословіння,І замість смерті маю я життя. Як вітер і вогонь , як біле з чорним,Змогли прекрасним стати і одним ?Не знала , що Господь мене пригорне ,Очищена тепер навіки Ним. Живу Христом і дихаю сьогодні ,Незмінним щось лишається в роках...Я- слід від цвяхів на Святих Долонях ,Він- радості проміння у очах.Змінив мене. І може теж змінити ,Тебе й твоє незнане майбуття...Дозволь тебе Ісусу пробудити ,Для вічного і нового життя. Н. Луцик- Мартинюк@muzyka_virshi
@muzyka_virshiПрожити просто такПрожити просто так,Прожити час для себе,Котрий летить кудись без вороття...Прожити й не почути голос неба,- це просто існування, не життя.Прожити просто так,Не помічати брата, Не пожаліть ніколи сироту,Твоя душа не бачитиме свята,Ти їй обітнеш крила на лету.Прожити просто так,Не дати милостиню, хто руку простягав у час нужди.Це, ніби, заблукать в сухій пустині, де важко віднайти ковток води.Прожити просто так,Не помічати захід, як сонечко заходить за обрій,Як журавель крила свого розмахом повітря розтинає угорі.Прожити просто так,Не чути запах квітів,Не зупинитись на дзвіночка сміх, -Ти пропустив красу весни і літа і скоро осінь вселиться до ніг.Прожити просто так, - Не примиритись з Богом,Не скинути одежу тут стару.Це вибрати у темряві дорогу,Котра веде униз, а не вгору.В байдужості пройтись мимо Голгофи,Не вчути біль і нестряхнуть сльозу.Це для душі найбільша катастрофа, мов човен, що на хвилях у грозу.Прожити просто так,Прожити без Любові і не шукати Правди шлях вузький-Це є будова на слизькій основі,Прожиті марно на землі роки.Не проживи впусту ноЖиття так швидкоплинне.Вчорашній день вже не наздоженеш.Знай, може статися,що Ангол білокрилий закриє вхід душі в Небесний рай.Зроби свій вибір, це у твоїй власті.Нехай в душі засвітиться маяк, щоб в вічності пізнати справжнє щастя, -Ти не спіши прожити просто так.@poemss_christian
@poemss_christian1. Що значить день П’ятидесятниці для нас?Я так дивлюся – дуже мало значитьДля нас усіх у цей останній часП’ятидесятниця уже не та, що була раньше.2.Не ті молитви, віра вже не таЗ причини збільшення в народі беззаконня,Любов схолола перша і свята,А ми Святого Духа згадуєм сьогодні.3.Лиш згадуєм, не помилилась я,О, Дух Святий, де молитви, де сльози?А Бог потоки нам готовий виливать,Чому в серцях лютують в нас морози?4.Бог є той самий, Він навік живий!!!А ми – що далі. То усе згасаємІ помираєм не для свту ми, В очах Христа в останній час вмираєм.5.Що значить день П’ятидесятниці для нас?Чи Дух Святий така уже святиня.Як для апостолів у той далекий час,Чи має він таку свободу нині?6.Для перших учнів краще смерть страшна,Їм краще було згинути в могилі.Ніж зрадити розп’ятого ХристаІ Дух Святий тоді давав їм сили.7.А ми… одна нога у церкву, друга в світ,Де правда, де обман… самі не знаєм,«Часи останні» - виправдовуємось всіІ з кожним днем згасаєм і згасаєм…8.І віри в нас нема, бо не живем,Так не живем, як Слово Боже учить,І вже нема в нас принципу «Хай краще смерть,Ніж зрадити Розп’ятого» - як в перших учнів.9.І зраджуємо, зраджуєм щодня,А Бог говорить: «Поверніться, діти!»І Бог сьогодні ще дітьми нас назива,І Дух Святий так хоче вирватися з клітки.10. «Так. Краще смерть, ніж зрадити Христа!»Хай ці слова у наше серце ляжуть,Не зраджуймо Його в своїх ділах,Тоді П’ятидесятницю відчуєм справді.11.У сила всій, у всій своїй красіП’ятидесятниця тоді на нас всіх злине,Це не події тих далеких днів,Це те, що Бог робити хоче нині.12.що значить день П’ятидесятниці для нас?Я маю віру все таки, що він багато значить!Хоч ми ослабли в цей останній час,Та Бог серця всіх вірних Йому бачить.13.Не відректись розп’ятого Христа,Його крові і ран Його за мене,Не зрадити життям розп’ятого Христа –Це значить день П’ятидесятниці для мене!@muzyka_virshi
@muzyka_virshi Дух Святий,у молитві схиляюсьПлачу серцем в тишіІ єством відчуваюНіжний дотик руки.Коли серце в тривозі, хтось на поміч спішитьЯк піднятись не взмозі,як нема сили йтиКоли падають сльози і надія згасаТоді волею Бога її шлють небеса.Тихе віяння вітру,Ніжний дотик рукиНема кращої помочі в світі,Ані ж та,що від Бога прийшла.Коли Дух Святий огортаєЗранене серце моєКоли сили мої відновляєПіднімає на ноги мене.Дух Святий неземною любов'юСвітить світло в земній пітьміОгортає мене добротоюПосилаючи радість мені.Дух Святий - скільки міститься в НьомуТайн, блаженства, святого теплаВіє радістю, віє любов'юВіє щастям, що йде від Отця Віє прощенням Сином здобутимІ спасінням, що там на хрестіДух Святий - як тебе осягнутиЗрозуміти, що скрито в тобі.Дух Святий, дай водитись тобоюДай ходити в Твоїй чистотіДай любити Твоєю любов'юІ знаходитись тільки в Тобі.Дух Святий, я радію ТобоюТи зі мною і в щасті, й бідіНапуваєш живою водоюПідкріпляєш і поміч даєш.На коліна в молитві схиляюсьПлачу серцем, мов Анна в тишіІ тоді в глибині відчуваюНіжний дотик святої руки.Він ніжним подихом вієІ блаженством добра і любвіІ тоді я єством розуміюДух Святий проживає в мені.@poemss_christian
@muzyka_virshiЗамечай счастье... Замечай счастье в мелочах:В разлИтых красках тёплого лета, В ребёнке, сидящем на отцовских плечах, В тихих минутах твоего рассвета. Замечай счастье в простых вещах, В вымытой до блеска чашке. Счастье, оно даже в слезах, Оставшихся солью на твоей рубашке. Счастье сквозит в коротких фразах:"Я жду тебя! Пошли гулять!"Но его нет в упрëках и приказах. Счастье – это Бог, отец и мать. Замечай счастливых и несчастных тоже. И для этих бедолаг кусочком счастья стань. В их глазах зажжется свет, и можетОни своё счастье принесут тебе как дань. Замечай его, оно повсюду. Счастье – это воздух для души. Всё перестаёт, а счастье всегда будет. Полной грудью им, пожалуйста, дыши. Масштабнее самых больших водопадовЛьётся из бездонных сосудов небаСчастье самых разных форматов. От морей, рек и до крошек хлеба. Каждый раз, просыпаясь с рассветом, Божью милость радостно встречай. Осенью, зимой, весной и летомСчастье есть. Ты только его замечай. Мурашкина Анастасия@poemss_christina
@muzyka_virshi БЛАГОСЛОВЕН ТОЙ ДІМБлагословен той дім в котрім Христа пізнали,Де Він всім Друг, і радість і любов.Серця блаженні, що Його прийняли,І Він до них Господарем ввійшов.Благословен той дім де Бог усе в усьому,Благословен бо в нім премудрість і любов.Неправда й зло гнізда не звиють в ньому,Бо на нього дверях Святого Агнця кров.Благословен той дім, де старість поважають,Шанують кволих дідусів, бабусь.Де слави Господа та істини шукають,І не бажають прикрощів комусь.Благословен той дім, в котрім батьки в пошані,А п'ята Божа заповідь в серцях.Шануй батьків, бо в цьому шануванні,Щасливим буде твій життєвий шлях.Благословен той дім, де в жінки з чоловіком,І радість і печаль - все ділиться навпіл.Вони одне бо їх серця навіки з'єднав,Всевишній Бог Господь Еммануїл.Благословен той дім, в котрім дітей привчають,До праці, милосердя, співчуття.Де не травмують їх,де їх не зневажають,Де і в суворості є ніжні почуття.Благословен той дім, котрий любов'ю світить,Де злагода і мир розквітли на вустах.В котрім народженні з гори батьки і діти,В серця прийняли благодать Христа.@poemss_christian
@muzyka_virshiВи знаєте і світ не містить слів,Щоб гідну славу Господу віддати.За все прекрасне, що наш Бог створив,За все що нині можемо ми мати.2.Я думаю, якби все полічить,Що кожен день рука Його давала,Не зможе жодна книга все вмістить,Тих милостей що з рук Його приймали.3.І скільки б ми не славили Творця,Не зможем гідну славу Господу віддати.Він все подарував нам для життя.Що зможем ми у ніг Його покласти?4.Хала Господь, за все Тобі хвала!За хліб щоденний за врожай на полі!Не в силах підібрати я слова,Щоби подякувать за все у моїй долі.5.Хвала за сонце, що світило вдень.І наші ниви щедро зігрівало.За серце повне радісних пісень,І за дощі ,що землю поливали.6.Хвала за теплоту погожих днів,За мирне небо, що пливе над нами.За осінь, що Ти знову подарив,І за комори, повні що плодами.7.За вітерець легенький у жару,За землю, напував яку дощами,За силу, що давав у будь-яку пору,Коли у ній ми ,Господи, потребу мали.8.За теплий дім, за спокій у краю,За день і ніч, за чисте й світле небо.За квіти, трави ,вранішню росу,За сонце,місяць ,зірочки у небі.9.Хвала Тобі за кожен день і мить,За кожен подих в тихий час молитви.Хвала за те що чуєш,і прожить,Нам знову дав ще рік у мирі й світлі.10.Ти скрізь благословив - на полі,у саду.Без Тебе,праця користі не мала б,Без Тебе, не дала б земля плоду.Без Тебе, о Ісус,ми радості немали б.11.Хвала Господь, за все Тобі хвала.За день цей, що з Твоєї волі маєм,За те, що у Тобі знайшли життя,За благодать, що з рук Твоїх приймаєм.12.Ми не достойні всіх Твоїх щедрот.А милостей Твоїх не заслужили,Твоя любов є вище всіх висот,І осягнуть її ми б незуміли.13.Ти дав нам все, і хочешЩоб і ми Тобі належно Славу віддавали.Щоби Тобі принесли ми плоди,Щоби від серця ближнього прощали.14.Життя пройде...як листя восени,Як помах птахів, що летять у вирій.Похилиться як в лісі ясени,Навіки зникне у ходьбі не смілій.15.І прийде час ,настануть ті жнива,Яких всі люди довго так чекали.І явна стане істина проста,Наскільки Богу ми себе віддали.16.Прийдуть жнива...останнії жнива,І запитає в кожного Спаситель,Що ти робив коли прийшла весна?Хто був твій друг, і хто був твій учитель?17.Ідуть жнива, останнії для нас...А чи снопи свої ми пов'язали?Чи правильно прожили ми свій час?І скільки ми для Господа віддали?18.Він дав нам все:можливість, вміння,час.Лише щоби Його ми прославляли,І все що Він потребує від нас,Щоб ми плоди достойнії зібрали.19.Він любить нас, тому благословив:Доми, поля,городи, і нас із вами.Потоки благодаті Він пролив,Лише щоби народ Його прославив.20.Отож давайте завжди в кожну мить,Свого Спасителя і Бога величати.За кожен день, дозволив що прожить,Достойну славу Господу віддатиАвтор невідомий@poemss_christian
