Canal Християнські вірші - @poemss_christian - №1872
@muzyka_virshiЯ знову тихо прихилю колінаІз уст перед Лице Твоє нехай молитва линеХіба у чомусь є ще для людини сила?Невже хоч десь була настільки вільна?! Спинюсь. Тут серцем відпочину.Безмірний Бог й така мізерна я! У подиві подякою сповняюсь,Одна серед мільйонів, Ним ощасливлена душаДарма, дарма шукати в людях мируБентежні їхні розуми, оманливі надії Пустує часто місце спокою, повернутий нам дарЗтурбовані клопотами, забули, життя - парКудись біжать, за чимось гонятьсяВсе чогось прагнуть і спішатьЛюди шукають, мрії ж розбиваютьсяШкода… Роки життя назад не повертаютьсяШкода, що обирають тлінне замість вічного, Що заплатили всім, що є, за щось пустеТак прикро, що із цим зживаються Прийнявши порожнечу - за звичне всім, і все…Якби пізнали глибину Любові, Якби води напились з Джерела?Невже ми б до болота поверталися, Невже страждала би спустошена душа?У Бозі вдосталь хліба для душіЩоденного, натхненного, живогоЧому ж тоді виймаємо з коморЗалишки черствого й старого?Спинюсь. Залишу просто все на світі І слухатиму лиш Твої слова У кожному із них любов, мов квітиУ Твоїй ніжності глибини пізнання Я знову… Знову тихо прихилю колінаІз уст перед Лице Твоє нехай подяка лине. Хіба у чомусь є ще для людини сила?Невже хоч десь була вона така щаслива?!@poemss_christian
5630
25-08-02 19:00