Горіха Зерня

Опинилася сьогодні у Франківську на залізничному вокзалі о 9 ранку. Звернула увагу, як там по особливому оголошують хвилину мовчання. Не просто за всіма загиблими, а дуже по людяному перераховують, згадують військових, цивільних чоловіків і жінок, старших людей, які могли б іще жити, дітей, чиї життя обірівлися на самому злеті, а також загиблих працівників Укрзалізниці. І ще раз окремо сказали, що всі ці люди були б живими, якби росія не розпочала війну проти України.Можливо це спільний текст для усіх вокзалів, і мені просто не доводилося його чути раніше на залізниці. Але у Франківську він мене зворушив. Також на вокзалі встановлені буржуйки і лежать дрова, пахне димом, тепло. Є дитячий куточок з іграшками і столиками. У магазині навпроти нереально смачні круасани...Напевно, цей допис можна було б завершити словом "незламність", але мене нудить від цього слова. Коли бачу офіційні сюжети про "вечірки незламності" у Києві, хочеться розбити телевізор.Добре, що я себе стримую, все таки не вдома,а в гостях.Незламність - це коли є два варіанти, і люди свідомо обирають важчий, але більш почесний. У нас же обрали не ми, обрали друзі та команда Зеленського, які зробили все, щоб країна не була готовою до обстрілів інфраструктури. Двушечка на москву. А тепер тими ж ротами і тими ж каналами хвалять українців за "незламність" у ними ж допущеній катастрофі.

Сьогодні вночі був приліт на київську фабрику "Рошен", одна працівниця загинула, є поранення і значні руйнування. Петро Порошенко - один з найбільших приватних донорів в Україні, які підтримують ЗСУ. Фонд Порошенка витратив на армію понад 6 мільярдів гривень станом на кінець 2024 року, зараз цифри значно більші, попри введені Зеленським санкції.Робота цього Фонду росіянам як більмо на оці, тому що Порох підходить до військових закупівель з тією ж ефективністю, як веде свій бізнес. Все найкраще, найрозумніше, передові технології, випробування, тісна взаємодія із військовими. Так співпало - випадково, звісно - що Зеленський пішов на безпрецедентну брехню, фальсифікації та репутаційні втрати, щоб заблокувати роботу Фонду. Були введені санкції, які зараз розсипаються у Верховному суді. Представники Офісу президента вже бояться приходити у суд, бо розуміють, що вони лишилися стрілочниками, які цими показами у суді руйнують своє майбутнє. Але попри блокування рахунків ПП все одно знаходив можливості поставляти нові партії техніки та обладнання для ЗСУ. Вочевидь, росіяни побачили, що санкції від їхнього ситуативного партнера працюють не так, як би їм хотілося, і сьогодні влупили вже ракетою. Що ж, я вірю, що Порох все одно не здасться. А зі свого боку піду і накуплю сьогодні солодощів.

У темряві і холоді багато хто і не згадає про те, що сьогодні День злуки. Про Схід і Захід разом. Ми з дітьми на час канікул переїхати у Карпати до власниці готелю, яка просто одного дня сіла і понаписувала у коментарях під дописами жінок, які скаржилися на відключення тепла і світла, що запрошує до себе на цей час. З великою знижкою від звичайного прайсу. Я побачила цей коментар, набрала її, переконалася що знижка таки є, і наступного дня ми з дітьми і котами вирушили. Зараз тут такий собі Ноєв ковчег або ідеальна декорація до детектива: у горах, серед снігів будинок, у якому півтора десятки постояльців снідають у одній вітальні. Мами з дітьми з Києва і Одеси, пара літніх людей, кілька підлітків. Мої коти, хазяйський дог і кумедний мопс, теж з кимось приїхав. Якось усі розмістилися, діти в телефонах, як завжди, хтось із картами чи шахами. Обережні розмови, вогонь у каміні. Об'єднані спільною проблемою і спільною тривогою, з різних куточків України. За кілька днів повернемося додому з думкою про те, яка Україна все таки велика і маленька одночасно. І що встояти можна тільки тоді, коли тебе буквально підпирають і підтримують свої, з правого і лівого боку. Або зі сходу і заходу, як кажуть у Європі. До слова. Власниця готелю втратила свій попередній готель на узбережжі через війну. Встигла виїхати за день до заходу росіян.

Не поділяю захвату промовою канадського прем'єра. За аналогією до всім відомого анекдоту - прекрасно, так. Але не прекрасно-прекрасно. Це наслідок нашого внутрішнього вигорання. У нас президент - чемпіон світу з прекрасних промов. Краще за нього взагалі ніхто не зможе сказати. Тому що язик без кісток, і ним молоти - не мішки вергати. Ми бачили занадто багато слів, не підкріплених взагалі нічим. Я б хотіла вірити, що "середнячки" об'єднаються, простягнуть одне одному руку і зможуть протистояти безумним диктатурам. Але от вся моя стратегія виживання останніх років базується на підготовці до гіршого. Я касандрила про те, що буде велика війна, ще задовго до 22го. Шукала варіанти переміщення дітей, запасалася грошима і все таке. Щось вийшло, щось ні - особливо у плані грошей - але не було одного. Не було шоку, паніки, здивування і ступору у перші дні.Як же ж так, як це могло статися... А от так само і могло, сталося те, що мало статися. Покладаємося на пророків і молодше покоління. Так і зараз. Я не здивуюся, коли Трампу віддадуть Гренландію. Не здивуюся, коли Європа, затиснувши носа, скинеться по мільярду і вступить обома ногами у його "раду миру" чи як вона там.Не здивуюся, коли путін отримає друге дихання, підбадьориться і подвоїть зусилля. Може дійсно нападе ще на когось. Я скоріше здивуюся, якщо цього всього не станеться. Так, на цьому бенкеті ми не за столом, а ближче до меню. Якась така екзотична страва, яку подають у напівживому вигляді. І на цей стіл нас притягнув не Трамп, а Зеленський і його зграя, які хакнули країну у 2019 році. І доки світ зараз шукає на мапі Гренландію і ділить півкулі на зони впливу, нам все одно доведеться переключитися на внутрішні справи. Порівняно з проблемами у нашій країні можлива третя світова (торгова) війна відступає на другий план.

Що має дати терор холодом з точки зору росіян? Не знаю і не хочу заглиблюватися. З нашої сторони це будуть суттєві незаплановані витрати. Люди утиснуться у всьому іншому, але будуть купувати додаткове обладнання або вимушено переїжджати на якийсь час. Так, постраждає купівельна спроможність в одних секторах, підросте в інших. Ми з видавництвом продаємо книги, для нас це сумно. Продавали б зарядні станції - було б веселіше. Напевно, впадуть волонтерські збори, але я не думаю, що зовсім припиняться. Незадоволення владою? Ну це запитайте тих, хто був нею задоволений з самого початку. У моєму оточенні таких нема, тому для мене це виключно теоретичне питання, з розряду скільки ангелів поміститься на кінчику голки. Але що я помічаю вживу, то це зростання свідомості і самостійності людей. До багатьох тільки зараз дійшло, що сподіватися на владу марно. Ніхто не прийде і не зробить, якщо не взятися самому. Як наслідок, наприклад, у моєму під'їзді нарешті провели збори, зібрали підписні листи, підписали договір і впритул підійшли до купівлі інвертора для тліфтів і опалення при відключенні світла. Знадобилося якихось чотири роки після початку вторгнення, щоб заворушилися навіть ті, яким какая разніца. Причому люди розуміють, що це все встановлять дай боже в лютому, і повноцінно воно запрацює наступної зими.Оптимістів, які вважають, що наступної зими це не знадобиться, нема - або вони у меншості. Але люди розраховують і планують своє життя на майбутнє.

Я б хотіла не фарсу, а правосуддя. За статтею про державну зраду.18 січня 2009 прем'єр-міністри Путін і Тимошенко провели закриті переговори, які тривали 5 голин. На ці переговори Тимошенко рвонула в обхід і без дозволу Ющенка, у розпал газового шантажу росії.За підсумком переговорів Газпром став монополістом у постачанні природного газу в Україну.Україна отримала грабіжницьку ціну на газ, що вдвічі перевищувала середньоєвропейську. А також був впроваджений принцип "бери або плати". Україна мала оплатити законтрактований Тимошенко обсяг газу, навіть якщо нам близько такої кількості не треба, незалежно від того, чи ми його взагалі відбираємо і чи поміщається він у наші сховища. Це був не просто грабунок країни, це був грабунок зі зґвалтуванням. Я пам'ятаю, з якими очима ми це все прочитали, було зрозуміло, що це розорення України і продаж її росіянам за безцінь. Тимошенко потрібно було арештовувати відразу в аеропорту по поверненню і судити відкритим судом. Зі скасуванням усіх кабальних папірців, які вона з путіним нахіхікала. росія тоді була слабшою, вони б не наважилися атакувати Україну. А ми могли б скинути це ярмо набагато раніше. І можливо, пішли б зовсім іншим шляхом.

У нас із хлопцями триває світоглядна дискусія, суть якої видно на скріні. Ви теж можете долучитися. Тож купатися чи не купатися? (закреслено) Бусік чи пікап? Ми тривалий час допомагаємо цьому підрозділу, у тому числі покупкою великої техніки. Проблема у тому, що підрозділ великий, це не взвод і не рота. У них регулярні ротації, десь по півроку вони проводять у зоні бойових дій на харківському та донецькому напрямку, а потім повертаються на відновлення у більш спокійне прикордоння. Наскільки Сумщина чи Чернігівщина можуть вважатися спокійними. Зараз вони знову готуються до виходу, а тим часом прикривають свою ділянку північного кордону. І їм дуже потрібна машина для мобільної групи ППО. Так, саме для тих, хто перехоплюють шахеди у напрямку на Київ. Я відкриваю збір із розрахунку на пікап. Купувати будемо в Україні. Ідея з бусіком мені здається не зовсім оптимальною, бо бусік не поїде по полю і бездоріжжю. Але ближче до екватора збору будемо приймати рішення. Дуже прошу долучитися. Зі свого боку я зберуся з якимись лотереями. Але ж ви бачите, яка ситуація, у нас просто нема часу на ці танці з бубнами.

Купила величезний термометр у квартиру, але щось він показує температуру, яка мені не подобається. Треба інший купити :) Але насправді нам пощастило, у нашому комплексі опалення є, коли є світло, тобто кілька годин на добу ми гріємося. Я дивлюся по котах і дітях, поки що нічого критичного не бачу. Нічого, крок за кроком дійдемо до весни. Так співпало, що для одного проекту я зараз вивчаю протоколи допиту Василя Вишиваного у Лук'янівській в'язниці. Хто не знає, Вільгельм Франц Йозеф Карл фон Габсбург-Лотаринзький - австрійський ерцгерцог із династії Габсбургів, політик, дипломат, поет, полковник Легіону Українських січових стрільців та армії УНР. Вважався одним з неофіційних претендентів на український трон у разі утворення монархічного ладу в Україні після розпаду царської російської імперії. У серпні 1947 року його викрали у Відні радянські силовики і доставили у Карлсбад, а за кілька місяців до Києва, у Лук'янівську тюрму. Протягом півроку його щоденно допитували, переважно вночі, вимагаючи зізнатися в контактах з оунівським підпіллям та західними розвідками. Однак Вільгельм відкидав звинувачення у шпигунстві і відмовлявся робити наклеп на своїх знайомих в еміграції. Загинув у в'язниці у 1948 році від виснаження в туберкульозу, місце поховання невідоме, орієнтовно десь під огорожею Лук'янівського кладовища. Так от, ці протоколи я зараз читаю. Писані російською через перекладача, тому що ерцгерцог заявив, що вільно володіє англійською, німецькою, французькою, італійською та українською мовами і погодився давати покази українською. У графі "соціальне походження" російські слідчі написали йому "помєщік". А також додали довідку про відсутність інформації "о прєжнєй судімості" в архівах НКВС. Так звана "справа" Вишиваного - тупа, беззмістовна, нелюдська у своїй бюрократичній жорстокості - це віддзеркалення мільйонів інших справ, мільйонів інших жертв. Це була машина, каток, створений для убивства українців. І я не маю жодного сумніву, що він запрацює знову, якщо ця війна не завершиться перемогою України. Ті самі органи, нащадки тих самих слідчих відкриють кабінети у тій самій в'язниці, щоб цього разу добити тих, чиї діди минулого разу врятувалися. Тому я страждаю, звісно, від холоду і страху. Але не такою мірою, щоб думати про капітуляцію чи допустити таку вірогідність. У нас є два варіанти: нити і стояти або не нити і стояти.Але все одно стояти.

👽 "Позитивні блогери" на зарплаті міши подляки побігли розганяти чергову хвилю хейту проти мера Києва Віталія Кличка.Хочу нагадати, ні, не цим "блогерам", - вони - на зарплаті, вони й так це все знають, просто відробляють свої криваі грошикії із общака Зеленського. Я хочу нагадати тим, хто їх читає, що до такого положення Києва ( і інших великих міст країни) призвели:- закриття ракетних програм в 2020 році міністром оборони Тараноми, призначеним... ЗЕЛЕНСЬКИМ.- послаблення нашого ППО через вилучення клістронів ДБР ЗЕЛЕНСБКОГО і подальше злиття в рфію їх номерів і фактичне перекриття контрабандних каналів їх поставок із росії. Так, перший удар по цій схемі медіакілера на зарплаті бігуса не повністю зупинив їх. Добивала ці схеми - ДБР ЗЕЛЕНСЬКОГО.- вже після повномасштабки в 2024-25 роках ППО було ще раз сильно послаблене відправкою багатьох спеціалістів на передову звичайною піхотою. Це зробив Сирський, призначений на посаду ЗЕЛЕНСЬКИМ.- окрім пограбування бюджету всіх міст України через переадресацію в центральний бюджет "військового" ПДФО, в 2025 році Київ був пограбований ще раз окремо: за наказом ЗЕЛЕНСЬКОГО його коаліція Слуг Зеленського + ОПЗЖ відібрали у міста 8 мільярдів гривень, приблизно стільки, скільки Київ щорічно витрачає на допомогу силам оборони (дивний збіг, еге ж?)- ну і, звісно, пам'ятаємо, що саме призначений ЗЕЛЕНСЬКИМ міністр енергетики, людина героя росії Деркача, Галущенко зірвав не тільки побудову захисту енергооб'єктів України, а й дві великі програми децентралізації енергетичної мережі: будівництво малих генераційних установок приватним коштом в обласних центрах, а також японський проект з будівництва середніх когенераційних установок.Ви тут десь побачили ім'я Кличка? І я - ні. А "позитивні блогери" Офісу Президента - бачать. Оце зір! Орлиний!

Всі так напосілися на Кличка через його прохання до людей по можливості виїхати з Києва, ніби це не очевидна річ. Ніби для того, щоб врахувати ризики і розглянути таку можливість, потрібні заклики від Кличка. Уже ж не 22й рік, коли президент, міністри та голова розвідки запевняли нас, що усе буде шашлики. Уже ж на власні очі побачили, чого слід чекати і від росіян, і від нашої влади. Я ще з осені писала про те, що доведеться шукати якісь варіанти зимівлі, можливо за кордоном - так мене за це мало не розіп'яли у коментарях. Зараз можу додати, що крім теплих країв я б іще розглядала Закарпаття. У Берегово майже весь центр (хоча там все центр, містечко маленьке) заклеєний оголошеннями, що здається житло. Причому на букінгу вони чомусь не рекламуються, потрібно приїжджати і своїми силами шукати. Як колись у нас було на морських курортах. Світло є, тривог нема. Можна ходити купатися у термальні басейни. Ціни у магазинах трохи дорожчі, ніж у Києві, ціни у ресторанах значно дешевші. Самі ціни не пишу, бо це чомусь сприймається як ганчірка для бика. На питання "що робити пенсіонерам" - не знаю, що відповісти. Це не до мене.