in book we trust

Спочатку було анімеА вже потім геніальні фільми про те саме. Про це зокрема говорили на Miyazaki Day перекладач книги «Дивовижний світ Хаяо Міядзакі» від видавництва BOOKCHEF Маркіян Оліярник та кінокритик Константин Рильов. Наприклад, «Початок» Крістофера Нолана — аніме «Паприка». «Матриця», братів (тепер сестер) Вачовські — «Привид в обладунках». Вкінці розмови обох спікерів попросили назвати пʼять причин, чому подобається Міядзакі. Отож 👇• Його фільми роблять так, що ви відчуваєте себе частиною історії. Не просто дивишся з 🍿, а переживаєш разом з героями. • Життя наповнюється магічним — і вам потім здається, що ваша ковдра рухається, а ось і ручка поповзла. І це не лякає, а захоплює. До вас може говорити канделябр чи світильник. Ви розумієте, що вони не такі як були вчора. • Зміна соціальних ролей — Міядзакі змінює стандарти, як зображує дітей, літніх людей, персонажок — це вже не просто принцеси, яких треба рятувати. Їхня роль набагато визначніша. • Роботи Міядзакі вчать не здаватись, у яку халепу ти б не потрапив — в тебе є шанс. • Він вдало поєднує культурні фони: японський фольклор та західну естетику. Боги та люди в Міядзакі поруч. Натиснув кнопочку і ти вже з Богом на звʼязку.Заздрю тим, хто любить творчість Міядзакі, для них такий фестиваль справжнє свято. Вже відомо кому буде присвячений новий, який пройде влітку. Скоро натякну. А поки піду фотографувати підсвічник, щоб ви вгадали з якої то роботи Міядзакі.in book we trust

Шовкові простирадла Валерії В. Растет: сьогодні авторка презентувала другу частину циклу — «Засліплення» Всього планується сім. До речі, вже й третя готова, наразі на етапі правок від бета-рідерів. Проте світ стає обʼємнішим, а отже потребує більше часу на опрацювання. Одна з фішок текстів — авторка фанатіє від деталей. Тому якщо це постіль з шовку, то це таки на щось вплине. Може не зараз, але ви запамʼятовуйте. Квіти, запахи, кольори — важливі. Навіть їжа. Згаданий у тексті десерт «київська троянда» — реально існує. Говорили про те, що якщо в першій частині багато романтики, то друга — дарк фентезі. У світу є свій прототип. Це — Україна, можна впізнати і червоний корпус університету Шевченка. Як і перша частина, друга — охоплює події кількох днів. Тобто сім книжок — це плюс-мінус 3 місяці 👀Я нахабно припхалась на презентацію другої книги, не читаючи першої. Відповідно через мене не могли говорити зі спойлерами. На що я розраховую? Може почекаю всі сім і тоді прочитаю, як дивлюсь серіали — всі серії підряд, а не чекаю тиждень на вихід нової.Прочитати цікаво, бо у Валерії все більше фанатів. Хтось розказував, що обожнює сцени, де на дивані з тигром пʼють слабоалкоголки, хтось згадував про дуб і видіння. Мені, яка хоч і не розуміла чому тигр пʼє безалкоголки — все одно було цікаво. За це окремий плюс модераторці — Валері Атмосферниці, яка щиро любить і вболіває за цю історію. Запамʼятала ще таке — любовного трикутника немає.Видає цикл «Віхола». Ось друга частина на сайті видавництва.in book we trust

У своєму інтервʼю автор і творець серіалу «Рампол із Бейлі» Сер Джон Мортімер поділився історією:«Зазвичай отрута — зброя жінок, однак я охоче згадую справу одного радника з Вельсу, котрий труїв усі і всіх, просто не міг зупинитися. Поводився він дуже ввічливо. Тому чоловікові належать найвідоміші слова за всю історію вбивств. Подаючи гостю отруєну булочку, він сказав:Щоб дізнатись відповідь — вам потрібно заглянути в епіграф книги «Отрута на будь-який смак», Ніла Бредбері, що вийшла українською у «Нашому форматі».Жартую, ось: Подаючи гостю отруєну булочку, він сказав: «Перепрошую за пальці».У фразі вочевидь багато про що: і про англійську стриманість, і про те, що часто вбивства відбуваються в родинному колі або серед близьких людей. Книжка на сайті ось. Загалом вона про 11 смертельних речовин і про вбивць, що їх застосували.До речі, щодо «Рампола», то окрім старого серіалу є ще відносно свіжа радіопостановка, створена BBC Radio 4, де роль молодого Рампола виконав Бенедикт Камбербетч. Безкоштовно не знайдете, але за гроші можна послухати.Сподіваюсь, що після книжки я таки дізнаюсь правду — чи дійсно треба себе по-трошки щодня труїти, аби коли отруїть хтось інший — було все одно. Я так не роблю, якщо що, але про таку «схему» памʼятаю з уроків історії у школі.in book we trust

Що придбати у видавництва РМ? «Книжкова країна» стартувала. І треба думати, які книжки придбати на фестивалі. Обов’язково заходьте на стенд видавництва РМ. Ось кілька моїх рекомендацій, що там точно варте уваги: «Піранезі», Сюзанна Кларк Моя порада — краще нічого не знати про цю книгу перед тим, як її читати. Так можна отримати кращий читацький досвід, бо це класно побудована історія, коли тобі спочатку нічого не зрозуміло, але з кожною сторінкою все вибудовується в єдину картину. Але якщо ви щось про неї вже знаєте, то не думаю, що це завадить отримати насолоду. Тому читайте точно. «Апґрейд», Блейк Крауч Тут вже можете читати анотацію) Історія, яка виконує свою основну функцію — дає читачу розважитися. Особливо, коли маєш мінімальні знання про ДНК, бо тоді, мабуть, більше віриш в описаний світ. Якщо коротко, Крауч пише про чувака, якому хакнули ДНК і зробили його майже надлюдиною: з ідеальною пам’яттю, здатністю запам’ятовувати будь-яку інформацію максимально швидко й фізичні можливості теж апґрейднулись. Класно? Мабуть. Є лише два питання: хто і навіщо це зробив? «Місто», Валер’ян Підмогильний Якщо ви досі не читали цю книгу — прочитайте, будь ласка. Якщо читали — спробуйте ще раз. Та в будь-якому випадку її точно варто мати у власній бібліотеці. І ще бонусна рекомендація від Валентини:Коли оце так спекотно як зараз — беріть Рут Веа «Одне за одним». Там прямо відчувається від тексту холод, про який пишуть. Я серйозно читаю зимові трилери весною і літом.А ви що рекомендуєте у них придбати? #promo

🔪ТРИ ТРИЛЕРИ ВІД BOOKCHEF, ЯКІ ПІДІРВУТЬ ВАШІ НЕРВИ ВЩЕНТ! Шукаєте круті гостросюжетні трилери? Три абсолютно різні історії, три унікальні світи, один гарантований мандраж!📖 «Грім. Книга 1. Червона Шапочка бреше», Еліас Галлер. Кримінальний ретелінг казки Грімм. Ця казочка жорстокіша за дитячу. Кровожерливий хижак блукає вуличками Берліна. Він інсценує власну збочену казкову версію «Червоної шапочки» і завдає своїм жертвам найбільшого болю.📖 «Ідеальна дитина», Люсінда Беррі. Моторошна, змієподібна історія досліджує найтемніші куточки батьківства.Щасливі у шлюбі хірург Крістофер і медсестра Ханна вирішують удочерити шестирічну Джейні. Щоправда, Джейні — незвичайна дитина, і її психіка виявляється набагато складнішою, ніж думали її нові батьки. 📖 «Внутрішня імперія. Книга 1: Знайди мене», Енн Фрейзер. Карколомний трилер, що досліджує похмуру спадщину серійного вбивці та його відчуженої дочки. Засуджений серійний вбивця Бенджамін Фішер нарешті згоджується провести детектива Деніела Елліса до схованих могил своїх жертв. Одна заковика: він зробить це, лише якщо їх супроводжуватиме профайлер ФБР Рені Фішер та його власна відчужена дочка. Деніел підозрює, що Бенджамін Фішер мав помічника. І цілком можливо, що допомагала йому рідна донька.#promo

Піддослідні кролики, кролики замість серветок, rabbit punch та сільські борделі: розказую про «кроликопедію»Її я купила на Арсеналі, щоб краще розшифрувати собі деякі тексти. У цій книжці, яка називається «Золотий кролик», зібрані історії зайцеподібних, реальних і вигаданих, розвінчуються міфи чи навпаки пояснюється їхня «логіка». І хочу сказати вам, що часто це дуже сумні історії.ОкуносімаЦе невеличкий японський острів, неподалік від міста Хіросіма. Зараз там море туристів і дуже багато кроликів, а ще донедавна острів свідомо не позначали на картах. Бо саме там у 1925 році японська армія розпочала секретну програму розробки хімічної зброї. Так, попри Женевський протокол. Звідки багато кроликів на острові? За однією з версій, це нащадки піддослідних тварин, тих, які вижили після випробувань впливу отруйного газу та яких випустили в кінці війни. Наразі кролики там сприяють туризму, але, за словами очевидців, не надто приємно, коли сотні кроликів оточують тебе колом і ти опиняєшся під пильними поглядами їхніх очей. Не зайвим буде нагадати, що в кожній культурі кролики та зайчики означають різне. У Чилі є слово conejar (кроликувати), означає шукати кращого або коротшого шляху. В Колумбії — те саме дієслово, але вже означає втекти з ресторану, не оплативши рахунок. В Америці bunny ranch — сільський бордель. «Удар кролика» — у французів це означає вивих хребців шийного відділу внаслідок нещасного випадку (наприклад, зіткнення автомобілів). У боксі англійське rabbit punch — означає удар, завданий по шиї, в основі черепа. Обидва вирази породжені від того, як раніше мисливці вбивали кроликів: смертельним ударом між головою і шиєю. Для іспанців чоловік-кролик — це початківець, новачок. В нас можна зустріти визначення, яке пішло від «плодитися як кролик». Це, наприклад, притаманно і Італії. Поширеною є історія, що до появи серветок під час бенкетів кроликів привʼязували до стільців, щоб люди могли витирати об них руки. І ніби сам Леонардо да Вінчі дуже перейнявся таким ставленням і надалі гостям вже давали невелику скатерку — серветки. В багатьох книжках цю побрехеньку наводять як правду, хоча це вигадка. А ще в книжці дуже цікаві зображення.in book we trust

Завтра Книжкова країна оголосить топ-5 короткого списку Премії блогерів Можете поки вгадати, хто це буде. Я от не вгадала жодну. Ось всі претенденти:1. «Погляд Медузи», Любко Дереш, Видавництво Анетти Антоненко. 2. «Пісня відкритого шляху», Артем Чех, Meridian Czernowitz. 3. «Катананхе», Софії Андрухович, Komubook. 4. «Серце весни», Олексій Жупанський, Видавництво Жупанського. 5. «Усі мої тривожні дзвіночки», Євгенія Бабенко, Vivat. 6. «Кубик», Саша Козлов, ВСЛ.7. «Лімб. Місце загублених душ», Кирило Половінко, Лабораторія.8. «Чаклунка і культ», Валерія Савотіна, Віхола. 9. «Фанатка», Христина Морозова, Віхола.10. «Битись не можна відступити», Павло Белянський, Vivat. 11. «Свідчення», Вікторія Амеліна, ВСЛ. 12. «Тонкий лід», Іра Цілик, Meridian Czernowitz. 13. «Так тобі й треба, або Чому в стосунках варто обирати себе», Катя Бльостка, Віхола.14. «Потяг прибуває за розкладом», Марічка Паплаускайте, Лабораторія.15. «Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків. З життя одного фікуса», Анастасія Забела, Vivat. 16. «Дим», Міла Смолярова, Темпора. 17. «Вбивчі письменники, Саша Павлова, Уроборос. 18. «У пошуках Єви», Максим Беспалов, Локальна історія. 19. «Діва, матір і третя», Юлія Нагорнюк, Ще одну сторінку. 20. «Твоє, моє, нічиє та інше», Ольга Карі, ВСЛ. 21. «Анна, яку я кохала», Павла Вільна, Видавництво. 22. «Оринин. Роман про стелепного чоловіка», Сашко Столовий, Лабораторія.23. «Над прірвою в іржі», Павло Стех, Vivat.24. «З нами житиме еласмотерій», Роман Голубовський, Лабораторія.25. «Відкритий перелом голосу», Катерина Калитко, Vivat.26. «Мисливці за щастям», Валерій Пузік, Vivat. 27. «Арабески», Сергій Жадан, Meridian Czernowitz.28. «Заячий костел», Василь Шкляр, КСД.29. «Се твоя доля», Галина Пагутяк, Ще одну сторінку. 30. «Як читати українських класиків», Ростислав Семків. Видавництво Stretovych.in book we trust

«Амок» VS «Тадуш»: який роман Артема Поспєлова краще?Що ж, моя думка буде непопулярною. Вчора я дочитала «Тадуш» і мені дуже сподобалось. Більше, ніж «Амок». Хоча «Тадуш» — це був дебютний роман. Однакова культурна матриця Я розумію про який час і обставини йдеться у тексті, розумію звідки ці цитати типу: «Знаєш, хтось у голові моїй ріже дірку». Відповідно мені цікаво це читати. У відгуках на Goodreads побачила такий вислів, що з автором «однакова культурна матриця». От так, це влучно дуже. Однакова, хоч у селі в дитинстві я була лиш раз. «Грубий зошит»Там же, у відгуках, знайшла, що роман нагадав «Грубий зошит» Аготи Крістоф. Я читала його дуууже давно, але довго була під враженням. Небагато книжок я можу так пригадати як цю 😅Навіть вчора відкрила ознайомчий уривок на сайті «Фоліо», і, що цікаво, натрапила на те, що у Крістоф місту немає назви — воно просто «Велике Місто». Як раз була на уривку в «Тадуші», де теж так. «Дім на Збіччі»Перед «Тадушем» завершила «Дім на Збіччі» Мітчелла, де головний герой — хлопчик з першої історії не розумів ідіом/переносних значень. Йому вожатий у таборі сказав, щоб його «не видно було, й не чути» і дитина просиділа так два дні, поки рятувальники не знайшли. Це не спойлер, це герой сам про себе розказує на початку. Тобто він сприймає все буквально, не вміє зчитувати такі штуки. Зоїк у «Тадуші» теж не вміє. А ще у Поспєлова є теж свій «Будинок на Збіччі». Як і у Мітчелла. Тут не знаю як розкрити, щоб не заспойлерити про що це. Ну хіба пафосно скажу, що хто читав обидва романи — зрозуміють. Навіть не знаю в кого з цих двох авторів жорсткіше вийшло) Але, давайте, з самого початку, хто читав, як ви зрозуміли, що таке «Тадуш»? Мені дуже не вистачає сайту, де зібрані розшифровки на сучасних українських авторів. Нема Фостера на них. Хто це — можна почитати тут. Фостер, мені здається, і про цю «особливість» не розуміти ідіоми зміг би пояснити. То що виходить — знову треба: «Добрий день, Артеме, вибачте, бумбласка, а що означає Тадуш, де батько, як виглядає Малюк, хто вбив діда?». Як з «Лунами» і «Димом» про що писала тут. Шкода, що свого часу текст пройшов повз мене. Але добре, що в нього знайшовся свій амбасадор, який мені і порадив почитати «Тадуш». А я раджу вам. Сподобається не всім. Це гарантую. in book we trust

Визначний текст світової наукової літератури, який понад 20 років входить до ТОП100 найвпливовіших книжок. Відзначений Пулітцерівською премією та Національною книжковою премією США в галузі науки. І він вже вийшов українською 🔥Це «ҐЕБ» або «Ґедель, Ешер, Бах. Вічне золоте плетиво» Дуґласа Р. Гофстедтера від видавництва BookChef. Протягом чверті століття ця праця залишається еталоном міждисциплінарного дослідження та надихає як пересічних читачів, так і технічних спеціалістів до роздумів про природу мислення та майбутнє штучного інтелекту.Книга доводить: свідомість — це самореференція, дивна петля і цьому є купа підтверджень в різних видах мистецтва, як ось:▫️оптична рекурсія та алюзія Мауріца Корнеліса Ешера,▫️тональність, що перетікає на початок Йоганна Себастьяна Баха,▫️теорія про математичну неповноту Курта Ґеделя.Що є в книзі? Дотепні діалоги на засновках відомих парадоксів про простір і час, а також вона віднаходить паралелі між картинами Ешера, музикою Баха й такими відмінними дисциплінами, як фізика, математика, логіка, біологія, нейрофізіологія, психологія та дзен-буддизм.Це ЛІТЕРАТУРНЕ ДИВО є глибоким і цікавим роздумом про людську думку та творчість, розглядає дивовижні спільні риси та тенденції між музикою Баха, мистецтвом Ешера та математикою Ґеделя.ПРИДБАТИ КНИГУ МОЖНА ОСЬ ТУТ. #promo

Чесно, давно хотіла написати пост про примітки Ще коли читала «Вбивчих письменників» Саші Павлової.Бо саме звідти я дізналась, що таке «алогічна поведінка жертви» та «культура воєнізованого мачизму». А потім прочитала в примітках, хто такий «нувориш». Це вже з книжки «12 вбивчих днів».А вчора після Книжкового клубу за «Лунами» їхала з однією з учасниць і ми розговорились про книжку Девіда Фостера Воллеса «Невгавний жарт». Тексточікуєтьсяукраїнською у Видавництві Жупанського. Це найбільший за обсягом текст, з яким мали справу у видавництві — 3 мільйони 300 тисяч знаків. Переклад Петра Таращука, за редакцією Максима Нестелєєва. Над книгою працюють вісім років. До чого тут примітки? Бо їх в тексті 388 і вони важливі, мʼяко кажучи (на скріншоті трохи пояснення). Тобто це буде апогей наявності приміток. Тому коментарі під анонсом від Жупанського на кшталт «а як розмістять у трьох томах примітки?» важливіші, ніж може здаватись на перший погляд. Про що роман Воллеса? Зокрема про програми лікування наркоманів, саморуйнівний спосіб життя та депресію. За словами, Жупанського, в Америці автора вважають одним з найважливіших письменників сучасної класики. Ось так в мене зʼявилась нова бажанка. Не буду жартувати, що це було вже. Тим паче, обіцяють три томи у спеціальному футлярі. Як жартують (чи не жартують) у видавництві, розраховують, що 10-50 людей таки прочитають таку величезну книженцію. Приємно було б бути серед цих 50-ти?📷 — видавництва. «Невгавний жарт» справа внизу. Назва роману — це цитата з Шекспіра якщо що. Відповідно привʼязка до перекладу останнього. Ми писали про цю книгу тут (пост 2021 року) і тут (пост 2024 року, зі смішним коментарем Максима Нестелєєва). Ну друге 📷 — відповідно й так підписане.in book we trust