Вчора подивилась нарешті фільм «Квір» Луки Гуаданьїно, який був режисером «Назви мене своїм імʼям» — екранізації роману Андре Асімана.Саме завдяки цьому я знала про «Квір». А от того, що це екранізація однойменного напівавтобіографічного тексту Вільяма Берроуза, не знала. Але завдяки «Вбивчим письменникам» Саши Павлової памʼятала про те, що Берроуз убив дружину. А головне — як це сталося. Бо цей, грубо кажучи, «спосіб» декілька разів зустрічається у «Квірі». Наприкінці теж.Пошукала — і все стало на свої місця. Якщо коротко — якби не вбивство, «Квіру» не було б. Один із свідків, наприклад, надихнув письменника на образ Юджина Аллертона.Розумію, що дуже багато чого я не зчитала. Ось, наприклад, комаха (сколопендра?), яка зʼявляється у фільмі неодноразово. Пішла дивитись, що маю в бібліотеці з Берроуза і о, так ось же і ця комаха! На обкладинці «Голого ланчу» (на фото).Відповідно поки дивилась, доводилося багато ґуґлити, як мінімум, бо мені хотілось знати, звідки в головного героя гроші і чому він не в США. Тож цікаво було б почитати «Квір». Але ті, хто слухав наш із Сашою подкаст, знають, що є нюанс. Стосовно творчості Берроуза — знайома я лиш із «Junkie: Confessions of an Unredeemed Drug Addict» (читала ще дуже давно в університеті і російською). Що цікаво, взяла я книжку у хлопця, який читав її на парах. А потім його відрахували, промовчу за що. Знаєте ви чи не знаєте багато про самого Берроуза, сценарист фільму Джастін Куріцкес уточнює, що: «людиною, якій я мав бути вірним, це персонаж, а не автор». Тому дивіться «Квір». Є за підпискою у Мегого. Time описав фінальні кадри фільму як ті, що «нагадують нам, що колись, для майбутніх поколінь квір-людей, світло з’явиться з темряви, а самотність вже не буде такою всепоглинаючою». От про це для мене й «Квір» — про всепоглинаючу самотність.in book we trust
Чи існує насправді «психотип нациста», або ж нацистом за певних умов може стати кожен?
Оце мені точно треба! «Нацист і психіатр. Доленосна зустріч напередодні Нюрнбергу», Джек ель ХайУкраїнською у «Нашому Форматі».Ім'я Дуґласа Келлі могло б залишитися відомим у вузьких медичних колах, однак історія вирішила інакше, кинувши його в епіцентр однієї з найгучніших справ XX століття. Келлі призначили головним психіатром Нюрнберзького процесу, де він встановлював осудність 22 в'язнів-нацистів, які мали от-от постати перед трибуналом за скоєні Третім Райхом звірства. Центральною темою книжки є своєрідний поєдинок умів, у якому психіатр зійшовся з Ґерманом Ґерінгом та який, зрештою, наклав відбиток на життя і смерть кожного з них. Читачам також розкриють важливі деталі судового процесу та біографій обвинувачених, а ще глибокі питання, що постали перед Келлі під час та після діагностування Ґерінга, Гесса, Розенберґа, Ріббентропа, Кейтеля та інших. Що об'єднувало підсудних? Чи всі вони мали психічні відхилення та вроджені схильності до жорстокості? А головне — чи існує насправді «психотип нациста», або ж нацистом за певних умов може стати кожен?
🍿 Більше того, буде екранізація. Зацініть акторський склад, ось тизер.Ось книжка на сайті.Фото — IMDb. Чули щось про книгу та фільм? in book we trust
«День, коли сонце більше не зійшло» — виходить історія Нейта! Це точно читатиму. Писала про «першу» частину «Ніч, коли згасли зорі» тут.А тут внесла її у свій топ-12 книжок 2024 року. Історії самостійні, розповідь від інших героїв, але відповідно вони повʼязані. Передзамовити «День, коли сонце більше не зійшло» можна на сайті видавництва.А що як у історії є інший бік?..Чи знаєте ви, яким було життя Нейта до зустрічі з Фінном? Якими були його вподобання та переживання? Та як він опинився у цій екстраординарній компашці?Одного дня у старшій школі «Лашер Хай», де навчається Нейт, з’являється новенький — Фінн Гольц. Потайливий, із вогняною харизмою і постійно похмурий, він одним поглядом пробиває тріщину в загородженому серці Нейта. Не маючи жодних шансів проти впливу хлопця, як і пояснень щодо своєї реакції, він відчуває, що Фінн неодмінно переверне його життя догори дриґом. Тільки от незрозуміло, чи це спілкування спалить парубку крила, чи навпаки — допоможе знайти своє справжнє покликання…
in book we trust
ПЕРЕДПРОДАЖ ВІДКРИТО 🖤«Катабазис» — шоста книга Ребекки Кван, яка стала однією з найобговорюваніших молодих авторок світу.Аліса Ло понад усе прагне стати однією з найкращих науковиць у галузі аналітичної маґії (magick). Вона пожертвувала гордістю, особистим життям і, без сумніву, здоровим глуздом заради того, щоб навчатися в аспірантурі Кембриджу під керівництвом найвпливовішого маґа у світі. Але життя професора обірвала трагічна випадковість, яка в певному розумінні сталася з вини Аліси. І тепер їй слід спуститися в Пекло і повернути душу наставника.Озброєні лише оповідями Орфея і Данте, крейдою для пентаграм та палким бажанням довести, що всі академічні страждання не були марними, Аліса і її колега-суперник Пітер вирушають на пошуки професора, у чиїх безтілесних тепер руках опинилося їхнє майбутнє. Та виявляється, Пекло зовсім не таке, як його описують у книжках, а маґія — геть не всесильна. Алісі й Пітеру доведеться зустрітися з привидами власного минулого, які можуть або зробити їх ідеальними спільниками, або… знищити.Ціна з ілюстрованим зрізом:❌ 850✅ 650Ціна зі звичайним зрізом:❌ 670✅ 520Книга буде в наявності ~ у січні. Щоб оформити передзамовлення, як завжди, пишіть нам у директ.
«Скотомогильник», Дімка УжаснийМені було цікаво читати і цікаво, що ж буде далі в кожній історії. І цілком уявляю собі всі ці сюжети, як реальні. Ну дещо гіперболізовані 😅, як та що про вампіра Юрія Івановича. Страшно не було, якщо що, бо все це виглядає для мене, як великий стьоб. Але, розумію, що так буде не всім. Та зрештою хіба про важливі серйозні теми не легше говорити саме так? Читала не за порядком, бо почала з оповідання «Зустріч випускників». Бо що може бути «ужаснішим» за зустріч випускників? В одній прекрасній пісні Курган і Agregat питають «чо битовуха така дурна». От я часто згадувала цей вираз. Бо тут вона як раз часто дурна і жорстока. У грудях замлоїло. На Макса нахлинув такий жаль, такі туга і сором, що він ладен був зірватися з місця, бігти й трощити паркани, перевертати автомобілі, лупцювати зграї бандитів, аби лише довести синові, як він його любить. Хоча насправді він розумів, що звичайної батьківської турботи було б досить. Спитати, як у школі справи, виконати з ним домашні завдання, сходити в кіно. Коли вони востаннє були в кіно? Пів року тому? Рік? Бути щасливим так просто, то чому ж так важко? От збірка мені про це. А ще про те, що краще все ж подивитись в очі своєму страху, ніж вічно боятись. Думати про наслідки своїх дій. Всі ми притягуємо собі подібних і світ часом дуже несправедливий, але шанс стати кращим завжди є. Ну якщо ти не на скотомогильнику, звісно. А ще тепер я знаю, що в Одесі смітники називають інакше, а мед має властивість виштовхувати на поверхню бруд. Тому нічого зайвого там краще не ховайте.Вибачте за страшне фото. Я все швидко витерла і на обкладинці ні сліду. Збірку можна придбати у «Видавництві Жупанського». За посиланням. Як мінімум, вона вам треба, щоб зрозуміти, хто стоїть за «Бабаєм». in book we trust
🔥 ТОП 5 фактів про серію «Голодні ігри» Сюзанни Колінз до виходу приквельної НОВИНКИ!У видавництва BOOKCHEF вийшла друком довгоочікуване всіма поціновувачами фендому продовження серії — «Світанок перед Жнивами». Книга розповість про П'ятдесяті Голодні ігри, коли Капітолій зажадав по 4 трибути замість 2. Нарешті дізнаємося трагічну історію Геймітча Абернеті — як він став переможцем і що його зламало.Чи знали ви Топ 5 фактів про Серію:✔️ Серія в ТОП 100 найкращих підліткових романів.✔️ Екранізації книг в списку фільмів з найбільшими касовими зборами.✔️ Антиутопія «Голодні ігри» — це своєрідна відповідь письменниці на засилля телевізійних реаліті-шоу.✔️ Символ опору в реальному світі «Салют трьома пальцями» з книги став справжнім символом протесту в Таїланді, М'янмі та інших країнах.✔️ Письменниці вдалося поєднати у досить жорсткому антиутопічному сюжеті грецький міф про Мінотавра, римські гладіаторські бої й сучасне шоу. ✔️ Перекладено на понад 55 мов.А ви готові Готові до нових пригод у світі Панему?Замовити книгу ось тут. #promo
«Плекай» у Львові — просто неймовірно естетичний і затишний простір Там просто величезний туалет. Це відсилка до ось цього мого поста) Я приїздила у книгарню радити відвідувачам книжки від видавництва «Жорж». Розказувала про «Дім на Збіччі» Девіда Мітчелла, який дуже люблю. Зрозуміла, що і у львівському «Плекай» треба подія. З тим, що в Києві в мене особливі спогади. Ми зайшли туди вперше, коли евакуювали нашу машину (я надто близько припаркувалась до зебри). Треба було її забирати на Подолі і от ми по дорозі вирішили зайти. Це з не дуже приємних спогадів із того дня. Але є ще й прекрасний — як раз, коли ми сиділи у «Плекай» подзвонили з ветеринарної клініки і сказали, що можна їхати за Ґутіком, його операція пройшла успішно. Він крипторх. Нагадую, що з криптою це не повʼязано. Так що от так працює наша памʼять. Відтоді там у мене пройшло багато класних клубів. От, треба у Львові)Внаступному пості покажу, що собі придбала в книгарні. Була дуже здивована, що таке взагалі є. in book we trust
Дуже люблю Оранжерею на ВДНГ. Колись розмальовувала тут свій зріз «Лун» Пилипа Білянського на майстер-класі. Давно не було про «Луни», скажіть.Наступної середи звертаю вашу увагу на цікавий захід. Колажування за мотивами книги «Убивця лісу» Прімі Мохамед. Нарешті буде можливість роздивитись персонажів. Бо мені важко їх уявляти. Нагадаю, там є просто шарф, наприклад. Чи дім, який «наче діти будували». Чи «щось середнє між чоловіком, зайцем та оленем».На третій зустрічі товариства опівнічників я про це згадувала — «Убивця лісу» чудово тренує уяву, якщо погуглити як виглядають покинуті шахти в Кентуккі я можу, то «щось середнє між чоловіком, зайцем та оленем» навряд. Про повість Прімі Мохамед я писала тут. Подія платна, 600 гривень. Входить квиток в Оранжерею, напій, матеріали для колажування, фотограф. ❗️Реєстрація тут. Будуть літературознавиця Серафима Біла, як запрошена гостя, проводить захід Інна Головіна. Хто знає обох — розуміє, що подія буде на рівні.Приходьте. Провести вечір у тиші та серед краси — велике задоволення.Фото — телеграм видавництва «Жорж». in book we trust
Відкриваю читати далі роман «Кінь», і там про те, як серед мотлоху сусідів, герой знаходить картину і забирає собі. Як раз думає, чи не написати про це статтю: «як зʼясувати, чи має якусь цінність картина, яку ви дістали зі смітника». Чудово перегукується з експонатом виставки «Мистецтво після 2000-го. Глосарій», де я була вчора. Художник Данило Галкін купує різні види мистецтва на маркетплейсах. На фото, наприклад, вітраж, який він придбав на OLX. Хтось вочевидь робив ремонт у приміщенні і таким чином позбувся непотребу. Звідки це і що прикрашало раніше — невідомо. І от тепер цей вітраж на виставці. Таким чином, художник переосмислює те, що нам лишилось у спадок.Поки я шукаю детальніше, що саме «хотів сказати автор», ви придивіться до виставки. Раджу. До 24 серпня в Українському Домі.І не варто, виходить, недооцінювати OLX. Можна багато чого незвичного знайти. Та, що казати, ми нещодавно там придбали Лейці колекцію фігурок Шрека. Потім мені в інстаграм вже написали, що то іграшки з МакДональдзу) in book we trust
Якзавжди, рандомна сторінка з «Оверсинкінг» дуже допомагає. Автор — Нік Трентон — психолог і дослідник поведінкової терапії. Для тривожних — саме те, що треба. Далі уривок з книжки.«Те, що відбувається, вжевідбувається. Усе є так, як воно є. Ви не маєте над цим контролю. Якщо ви будете метушитися й переживати з цього приводу, ви можете створити ілюзію контролю, але події все одно розвиватимуться так, як і розвивались, а ви лише зробите себе нещасними та відчуватимете тривогу. Отже, ви самі обираете своє нещастя, навіть створюєте його.Так, але певний контроль над своїм життям ви все ж таки маєте? Звісно. Та коли справа стосується того, що ви не можете контролювати, який у вас є вибір? Найкраще, що ви можете зробити, — прийняти ситуацію такою, як вона є. Зазвичай намагання диктувати умови реальності походить від вашого его. Але чи роблять вас хоч трохи щасливішими намагання підпорядкувати собі весь світ? Якщо ви розслабитесь і відпустите потребу оскаржувати, виправдовувати, пояснювати, контролювати, виправляти й намагатися передбачити реальність, ви відмовляєтеся перебувати під владою вашого его. Хтозна, можливо, це стане для вас неочікуваним джерелом щастя.На глибинному рівні люди схильні дивитися на речі, яких ми не розуміємо або які не можемо контролювати, як на загрозу. Ми думаємо, що вони позбавляють нас контролю над життям, завдають болю або кидають виклик нашій ілюзії, що ми можемо все контролювати. Але чи правда, що ви завжди знаєте, що є найкращим варіантом розвитку подій у кожній ситуації? Чи правда, що будь-яке ваше бажання є виправданим або доцільним? Чи правда, що ви розумієте кожну ситуацію та подію в ширшому контексті й можете бути впевненими, що вам відомо, що має, а чого не має статись?Насправді смирення — це дуже комфортна позиція, яка дозволить вам перестати чинити опір тому, що ви не можете контролювати, і в такий спосіб розслабитись». Українською у видавництві «Хто це?»in book we trust
