Сьогодні знайомимо вас з Джадсоном Брювером, який є автором "Залежний розум".Джадсон Брюер, доктор медичних наук, доктор філософії — автор бестселерів New York Times та лідер думок у галузі зміни звичок, який поєднує понад 20 років досвіду з тренінгами з усвідомленості та кар'єрою в наукових дослідженнях. Доктор Джад є директором з досліджень та інновацій у Центрі усвідомленості Університету Брауна. Раніше доктор Джад обіймав дослідницькі та викладацькі посади в Єльському університеті та Центрі усвідомленості Массачусетського університету.Як психіатр-терапевт із багаторічною клінічною практикою в галузі психіатрії залежностей, Джад глибоко розуміє проблематику й причини розладів, хвороб, болю та страждання: потяг, бажання чогось, які певною мірою відчуває кожен із нас, які ми за можливості цілковито ігноруємо і яким інколи не здатні протистояти, позаяк наш власний потенціал і здатність до трансформації видаються нам недосяжними чи просто ще не усвідомленими.#теоріямайндфулнес #книгамісяця #книжковаполиця #залежнийрозум #усвідомленість #майндфулнес
Прощення себе — це процес, що триває все наше життя. Ми настільки звикли повторювати собі історію про те, що не так із нами та іншими, що життя з напруженим, сповненим образ серцем може стати для нас нормою. Тисячі разів ми опиняємося в пастці переконань, що робимо щось не так. І тисячі разів ми можемо зануритися у своє звинувачення й побачити, де ховається глибокий біль. З кожною спробою звільнити себе через прощення ми дедалі чіткіше розпізнаємо власну природну доброту.Із часом прощення себе повністю змінює наше існування.Ми не можемо покараннями зробити себе хорошою людиною. Лише поставившись зі співчутливим прощенням до себе, ми маємо змогу відчути свою доброту та відреагувати на обставини з мудрістю й турботою.Іноді, побачивши себе очима близького друга, ми можемо згадати про свої хороші риси. Наш друг може цінувати наше почуття гумору й тепло, нашу пристрасть щодо захисту довкілля, нашу здатність чесно розповісти про те, що відбувається в нашому житті.«Господи, допоможи мені бачити себе таким, яким мене бачить мій пес».#теоріямайндфулнес #книгамісяця #книжковаполиця #РадикальнеПрийняття #самоспівчуття
Сьогодні ми погворимо про СТРАХ.У кожного із нас є "покинуті й голодні собаки в підвалі". Якщо ми припускаємося помилки, ці собаки можуть розірвати всі почуття впевненості, які в нас є. Якщо хтось гнівається на нас, раптом з’являються ці собаки й загрожують зруйнувати наш світ. Якщо ми відчуваємо, що нас покинули чи зрадили, собаки переконують, що нас ніхто ніколи не полюбить.Страх — це і тілесне, і психічне переживання: тривога в животі, тиск у грудях, пришвидшене серцебиття, поверхневе дихання. Він сигналізує про небезпеку й змушує розум шукати пояснення та рішення, часто заповнюючи його сценаріями негативного майбутнього і втрат. Ми напружуємося в очікуванні того, що може статися не так, і тоді наше серце й розум стискаються. Ми забуваємо, що є люди, яким ми небайдужі, а також забуваємо про свою здатність почуватися вільними й відкритими. У пастці цього трансу ми проживаємо життя крізь призму страху.Коли ми вчимося казати «так» страху, ми віднаходимо зв’язок із повнотою нашого єства — із серцем та усвідомленістю, які затмарені обмеженнями страху.#теоріямайндулнес #книжковаполиця #книгамісяця #РадикальнеПрийняття #усвідомленність
Читаємо розділ із книги Тари Брах про тіло та як усвідомленість допомагає нам віднаходити зв`язок із ним. Коли сильні реакції затоплюють нас - варто взяти паузу.Під час паузи ми не даємо собі загубитися в необдуманих реакціях і діях, а усвідомлюємо, що відбувається в нашому тілі. У такі моменти ми помічаємо, наскільки пов’язані між собою наші тіло й розум. У гніві наше тіло напружується, груди наповнює раптове відчуття тиску. Через страх нам скручує живіт, стискає груди та горло. Якщо виринає сором, у нас горить обличчя, опускаються плечі, ми відчуваємо потребу згорнутися, сховатися. Відчуття в нашому тілі — це епіцентр, місце, де ми переживаємо весь потік життя.Усвідомлюємо ми це чи ні, та наше життя відчувається через наші тіла. Однак ми зазвичай настільки загипнотизовані своїми переконаннями про світ, що пропускаємо більшу частину своїх переживань. Зазвичай усе перебиває внутрішній діалог, який коментує події та планує, що ми робитимемо далі. У тиші ми можемо з більшою готовністю помітити мінливий потік своїх переживань: вібрації, пульсації, тиск, жар, світло, присмаки, образи й звуки. #теоріямайндфулнес #книгамісяця #книжковаполиця #РадикальнеПрийняття #усвідомленість
Коли ми ставимо собі запитання про власні переживання, залучається наша увага. Спочатку варто просканувати своє тіло, зауважуючи всі відчуття, особливо в ділянці горла, грудей та живота, і потім запитати: «Що відбувається?». Ми також можемо запитати: «Що потребує зараз моєї уваги?» чи «Що мені потрібно прийняти?». Тоді ми зі щирою цікавістю й турботою дослухаємося до своїх серця, тіла та розуму.Метою дослідження є усвідомлення своїх переживань такими, які вони є цієї миті. Хоч дослідження може виявити осуд і думки про те, що, на наш погляд, із нами не так, воно зосереджується на наших емоціях та відчуттях у моменті.Практики дослідження й маркування дають нам змогу збагнути, що ми страждаємо. Заглибившись у власні історії, ми можемо постійно заперечувати істинність своїх переживань. Я можу днями нетерпляче та осудливо ставитися до себе, поки не зупинюся й не зверну увагу на почуття й переконання, які затмарюють моє серце. Коли я все-таки зупиняюся й аналізую, що відбувається, то усвідомлюю: я застрягла в стражданнях від тривожності та сумнівів у собі.Усвідомлення своїх страждань звільняє нас — ми відкидаємо самозасудження й можемо поставитися до себе з добротою.#теоріямайндфулнес книгамісяця #книжковаполиця #РадикальнеПрийняття #усвідомленість #самоспівчуття
Коли ми розпочинаємо шлях радикального прийняття, то варто звернути увагу на наступні речі. Адже багато людей мають хибні уявлення про радикальне прийняття.Слово «радикальний» походить від латинського слова radix, що означає «коріння, або походження». Радикальне прийняття дає нам змогу повернутися до коріння, чи походження, того, ким ми є, до джерела нашого буття.Радикальне прийняття — це не потурання своїм бажанням. Воно не означає, що «я приймаю цей потяг чи бажання і тому діятиму згідно з ним».Радикальне прийняття не закликає змиритися з усім. Найбільш хибне уявлення про радикальне прийняття полягає ось у чому: якщо ми просто приймемо себе такими, якими ми є, то втратимо мотивацію змінюватися й зростати. Прийняття можуть тлумачити як виправдання поганої поведінки: «Я такий, як є. Змиріться із цим». Але це далеко не так. Усвідомленість допомагає нам побачити пастку, у яку ми потрапляємо.Чітке усвідомлення того, що відбувається в нас усередині, та ставлення до цього з добротою і любов’ю в серці — це те, що я називаю радикальним прийняттям.Два аспекти справжнього прийняття — це чітке бачення та ставлення до своїх переживань зі співчуттям. Вони взаємопов’язані, наче два крила прекрасного птаха, які дають нам змогу злетіти й бути вільними.Друге крило радикального прийняття — співчуття — це наша здатність із ніжністю й чуйністю ставитися до того, що ми відчуваємо. Ми не опираємося почуттям страху чи смутку, а приймаємо свій біль із добротою матері, яка тримає свою дитину.Обидва крила допомагають нам залишатися в моменті, хоч яким він не був би. І тоді щось змінюється — ми почуваємося вільніше, у нас з’являються варіанти, ми чіткіше бачимо, що саме хочемо зробити. Радикальне прийняття допомагає нам зцілитися й рухатися далі, облишивши несвідомі звички самоненависті чи звинувачення.#теоріямайндфулнес #книгамісяця #книжковаполиця #Радикальнеприйняття #самоспівчуття
Перед тим як ми будемо розмірковувати над Радикальним прийняттям, Тара Брах розповідає про відчуття неповноцінності яке притаманне багатьом людям.Авторка говорить, що відчуття неповноцінності виникає дуже легко — достатньо критики, чужих досягнень чи власної помилки, і ми вже почуваємося гірше. Ми ніби потрапляємо в «транс», де беззастережно віримо своїм негативним думкам і постійно прокручуємо їх у голові, навіть у повсякденних ситуаціях. Через це життя сприймається як постійна гонитва за тим, щоб стати кращими й уникнути помилок.Цей стан змушує нас почуватися відокремленими від інших і сумніватися, що нас можуть по-справжньому прийняти й любити. Ми боїмося, що якщо люди побачать наші «недоліки», вони нас відштовхнуть, тому прагнемо безумовного прийняття, але водночас не віримо, що його заслуговуємо.Коли життя ускладнюється, цей «транс неповноцінності» посилюється: ми починаємо звинувачувати себе у проблемах, пояснювати невдачі власними вадами й думати, що якби були кращими, усе було б інакше.Запрошуємо вас до практики Керована рефлексія, яка допоможе визначити саме ваші аспекти де ви чуєтеся неповноцінними. І там є коротенькі рекомендації, як можна по іншному.#теоріямайндфулнес #книгамісяця #книжковаполиця #РадикальнеПрийняття #майндфулнес
Ми часто використовуємо медитацію в психотерапії. Автори описують як саме майндфулнес прийшов у психотерапію.Доктор Аарон Бек, засновник когнітивної терапії, зацікавився усвідомленістю як способом психологічної підтримки. Разом із Тарою він почав практикувати спостереження за диханням і медитацію ходьби — так зародилася когнітивна терапія на основі усвідомленості (MBCT). Згодом Джон Тісдейл разом із колегами поєднав когнітивну терапію з практиками усвідомленості для лікування депресії. Дослідження, зокрема аналіз 47 робіт про медитацію, підтвердили її ефективність при тривожних розладах, депресії, хронічному болю та інших станах. Найважливіше відкриття полягало в тому, що MBCT зменшує ризик рецидиву глибокої депресії приблизно на 50%, що перевершує ефект багатьох ліків. Особливо перспективним цей метод є для вагітних жінок із попередніми депресивними епізодами, адже він може знижувати ризик повторної депресії без застосування антидепресантів.#теоріямайндфулнес #книгамісяця #книжковаполиця #НовеЯ #медитація
Як виникла програма по зниженні стресу MBSRДжон Кабат-Зінн пропонував лікарям направляти до себе пацієнтів, що страждали від хронічних болів (такі захворювання вважаються медичним «глухим кутом», бо навіть наркотики тут безсилі) або невиліковних недуг, як-от діабет чи хвороби серця. Джон ніколи не говорив, що може їх вилікувати. Його місія полягала в іншому: поліпшити якість життя пацієнтів.Джон проводив сеанси лише кілька разів на тиждень. Однак щойно розлетілися чутки про те, як пацієнти нахвалюють метод, що зробив їхнє життя з невиліковною хворобою більш стерпним, програма стала успішною. Умовою стабільних переваг є постійність практики.У 1995 році вона переросла у Центр усвідомленості в медицині.Нині лікарні в усьому світі працюють за принципами MBSR — на сьогодні ледь чи не найпопулярнішого способу медитації та підходу з найміцнішими емпіричними доказами своїх переваг. До того ж MBSR вийшла за межі сфери охорони здоров’я і поширила рух усвідомленості в психотерапії, освіті й навіть бізнесі.#теоріямайндфулнесу #книгамісяця #книжковаполиця #НовеЯ #майндфулнес
Авори книги познайомилися із Джоном Кабат-Зінном у Гарварді - тоді він здобував ступінь з молекулярної біології в Массачусетському технологічному університеті й вивчав медитацію та йогу.Вчені ділилися досвідом та проводили дослідження разом.Оскільки багато із них їздили здобувати досвід медитації на Сході, то про усвідомленість вивчали через переклади з мови палі.Саме «усвідомленість» стало найпоширенішим перекладом палійського «sati». Однак деякі вчені перекладають «sati» й по-іншому: «уважність», «утримання», навіть «розрізнення». Тобто єдиного загальноприйнятого відповідника для слова «sati» не існує.Деякі медитативні традиції називають усвідомленістю здатність помічати, коли розум починає блукати. У цьому сенсі усвідомленість є частиною більшого ланцюга, який починається із зосередження на одному об’єкті, потім розум починає блукати деінде, доки не настає мить усвідомлення: людина помічає, що розум блукає. Ланцюжок завершується поверненням уваги до первинного об’єкта.У механізмі медитації зосередитися на одному об’єкті — означає зауважувати, коли розум починає блукати, щоб повернути його назад.#теоріямайндфулнес #книгамісяця #книжковаполиця #НовеЯ #усвідомленість
TGLIST.COM.UA
