💪 Чим депресія відрізняється від вигоряння? Нині сезон нескінченно мрячих дощів, туману, імли, поганого настрою та всього іншого, що підживлює внутрушні стани. Та що може стояти за всіма цими станами? Депресія і вигорання часто відчуваються схожими — як провал енергії, втрата смаку до життя і бажання все «скасувати». Але під капотом в них різні механізми. Якщо придивитися, різниця — як між тривалим внутрішнім штормом і перегрітим двигуном, який довго працював без пауз.
😔 Депресія — це про внутрішній обвал Стан, у якому порушується сама система регуляції настрою. Це не просто емоції, а комплекс біологічних, когнітивних і емоційних змін. При депресії:▪️ падає базововий рівень настрою не лише через події, а сам по собі;▪️ зникає здатність радіти навіть тому, що раніше тішило;▪️ з’являються думки про безсенсовність: «нічого не допоможе», «все марно»;▪️ тіло сповільнюється, важчає;▪️ порушується сон, апетит, зменшується лібідо;▪️ емоції тьмяніють: «ніби все через скло». Ключове: депресія може початися навіть без великих навантажень, просто тому що «зламалася» внутрішня система рівноваги. Відчуття всередині — ніби світ потьмянів, а ти сам розчиняєшся у своєму досвіді.
🙂 Вигорання — це про виснаження Результат довготривалого стресу, перенапруження і відсутності відновлення. Це коли «двигун» перегрівся, і система вимикає енергію, щоб не згоріти. При вигоранні:▪️ падає мотивація саме до тієї діяльності, яка була перевантажена (робота, стосунки, турбота про когось);▪️ з’являється емоційна нечутливість — не тому що «нічого не важливо», а тому що сил немає;▪️ дратівливість більша за звичну;▪️ тіло відчуває втому, але думки зазвичай ясні, без глибокої безнадії;▪️ важливо: якщо дати відпочинок і прибрати джерело стресу — стан помітно покращується. Відчуття — ніби з тебе відкачали всю енергію, але здатність хотіти і відчувати ще жива, просто вимкнена.🫠 Як розрізнити? Є кілька чесних запитань. Якщо запитати людину з депресією:«А якби був місяць відпочинку, море, сон, підтримка — стало б краще?»
Часто відповідь:«Не знаю… я нічого не хочу».
Якщо запитати людину з вигоранням:«Якби ти просто відпочив і зняв напруження — стало б легше?»
Зазвичай:«Так. Мені просто треба відновитися».
Найкоротша формула:* Депресія — це втрата здатності відчувати задоволення і сенси. * Вигорання — це втрата енергії через перевантаження.
А як ви себе відчуваєте цієї осені? Оцініть свій стан через емодзі❤️ - все добре🔥 - класно,як ніколи🤯 - схоже на вигоряння🥴 - привіт дєпрєс🌚 - не розумію
Усім привіт. Я зараз активно в коучингу. Помічаю, як мені все більше й більше подобається цей підхід. Бути коучем і бути клієнтом. Продовжую свою практику з клієнтами англійською. І тут мені прийшла ідея. Я по собі знаю, як це може бути непросто — заговорити англійською. І навіть якщо говориш — практикувати часто. Окрім коучингу, я люблю саму англійську. Вчити її, вдосконалювати свої навички. І в цьому мені найбільше допомагає практика. Практика говоріння з іншими. Колись для мене суперстимулом вчити англійську стало бажання розуміти найкращих спеціалістів. Бажання брати участь у міжнародних групах, бажання переймати досвід, не обмежуючись лише тим, що навколо, а виходити на міжнародний рівень. Пам’ятаю свій перший досвід, як я у 2019 році поїхав до Швеції на міжнародний фестиваль. Це був Фестиваль Тантри. Я тоді одразу записався до команди волонтерів. Тобто — в оргсклад. До цього мій досвід англійської обмежувався лише шкільною програмою. Мені було дуууже складно. Я постійно користувався гугл перекладачем. Я і зараз ним користуюсь, але все рідше. А тоді був шалений страх, що мене не зрозуміють. Відчував страх бути смішним, відчував стопор і незручність, коли не міг сказати те, що хотів. Але це було живе середовище. Середовище людей, які говорили англійською. І не всі з них були носіями мови. Тоді я потрапив у міжнародну спільноту, в якій були представники багатьох національностей. Повернувшись в Україну, я був супер мотивований вчити англійську, щоб і далі мати можливість подорожувати і бути там, де я хочу, та почуватися вільно. Я дивився на тих людей. Це були прості люди. І багато хто з них міг вільно говорити. Це стало супер мотивацією. Звичайно, тоді, повернувшись, я не одразу взявся вчити мову. Потім було багато всього. Мовна практика — найважливіше. Так от. До моєї ідеї. Я хочу запропонувати всім охочим практикувати англійську — у коучингових сесіях зі мною. Тобто ви тренуєте англійську у живій розмові на конкретну тему. Це дуже класно підійде і буде корисно всім, хто хоче розширити свою клієнтську діяльність. Якщо ви спеціаліст у якійсь сфері і хочете почати працювати з іноземцями — це може бути гарним першим кроком. Особливо для допомагаючих професій. Якщо ви психолог, наприклад, почати говорити саме на теми почуттів, станів, переживань, ресурсів саме англійською допоможе почуватися впевненіше з іноземними клієнтами, де потрібна практика саме в цьому сегменті. Пропозиція пілотна. Поки тестую попит і процес. Отже, якщо ви хочете коучингову сесію англійською — звертайтесь. Поки ставлю ціну як за урок англійської для початківців — 300 грн. За часом — 30–40 хвилин. Рівень вашої мови не має значення. Це може бути корисно як для початківців, так і для тих, хто добре говорить, але потребує практики.Якщо відчуваєш відгук — напиши мені в особисті.⭐️@RadostavinСпробуємо разом.
Тантра Терапія в Києві, 11-12 жовтня 2025.
Чекаємо і щиро запрошуємо в простір дослідження та перетворення, відновлення та оновлення, відкриттів та стабілізації через занурення у тілесні процеси і тантричні практики.
🙏
Тантра це про Тебе, про Життя та про Тілесну усвідомленість. І так, цей тренінг увібрав у себе кращі практики та вправи з того, що несе в собі Тантра, як напрямок, що пробуджує тіло, досліджує тему сексуальності і чуттєвості та знайомить з тими гранями Себе що повертають силу, гідність та цілісне сприйняття себе. І цей підхід я поєдную з психотерапевтичними методами та можливістю не тільки пережити, скинути, освіжитися, копнути всередину себе, тут у цьому просторі можна дбайливо та уважно досліджувати коріння внутрішніх напружень та конфліктів, свої бажання та потреби, та додати ще один важливий пазл до вашого зростання саме через тілесність і чуттєвість. Тантра Терапія - це також про вітальність та життєву енергію і можливість навчитися усвідомлено керувати нею на всіх рівнях буття.У програмі: тілесні, танцерухові, та медитативні практики, звісно тантричні та достатньо дбайливий терапевтичний простір для підтримки емоційних процесів. Все в найкращих традиціях груп які я роблю багато років поспіль.Про що группа: * про відновлення емоційне та тілесне, * про побути з собою і уважно придивитися до свого життя, * про бережне розглядання напруги в тілі, та розв’язування і відпускання, * про чуттевість та розуміння своїх бажань, * про сексуальність, про свою силу та ніжність, про різні грані себе, до яких не дотягнутися іншими інструментами, і контакт з котрими може змінити ваще життя на краще, * про те як дбати про свої рани зараз і як підтримувати себе та близкіх. І звісно про підтримку, таку важливу зараз для всіх нас.* Про любов і відносини, про самотність і партнерство. Зазвичай ми розглядаемо все що кожен/а з вас принесе як важливе, а ті практики якими користуюсь вже перевірині часом і дають змогу пірниту глибоко і майже переродитися.Про ведучу: Наталія Чайка. Ведуча тантричних групп, медитативних практик та ретритів/виїздних програм в різних країнах світу(більше ніж 300 груп). Авторка «Мандрівок зі сенсом» та Жіночої тілесної програми Цілісність, ведуча психологічних груп підтримки, тілесний практик, практикуючий гештальт терапевт. Вже майже 16 років я роблю з задоволенням свою роботу і постійно розвиваюся і вчуся, поєдную глибину духовності та знання психології, що дає цілісний погляд та твердий фундамент на шляху самопізнання.
Вартість:🔆 5800 грн при внесенні передоплати до 15 вересня🔆 6100 грн при внесенні передоплати до 30 вересня🔆 6500 грн при внесенні предоплати після 30 вересня.♥️
Парам/подружкам знижка - 10%Передплата у розмірі - 1500 грн.*Якщо ви бронюйте місце на один день, це можливо лише на перший день - вартість - 60% від повної ціни.*Якщо ви забронювали два дні і змінюєте свої наміри на один день від 7-1 дня до початку групи, ви маєте оплатити всю групу. Дякуємо за розуміння і відповідальне ставлення до броні і реєстраціїРеєстрація та питання 🌐@Radostavin
Чекаємо зустрічі в просторі перетворення.
🙏
Жінок також запитували про згвалтування в дорослому віці. Серед тих, хто набрав нуль балів за шкалою НДД, згвалтування зазнали 5%, а серед жінок, які мали чотири або більше балів, цей показник становив 33%. Чому ж дівчатка, які стали жертвами насильства і недогляду, мають значно вищий ризик бути згвалтованими в дорослому віці? Спроби відповісти на це запитання відкривають лише більше проблем. Наприклад, ціла низка досліджень доводить, що дівчата, які були свідками жорстокості у своїй сімʼї, мають значно вищий ризик також стати жертвами домашнього насильства в дорослому віці, а хлопці, які виросли в схожих умовах, у сім разів частіше вдаються до насильства в стосунках зі своїми партнерками! Серед усіх учасників дослідження понад 12% бачили, як бʼють їхню матір. Перелік форм ризикової поведінки, яку здатна передбачити оцінка за шкалою НДД, містить також куріння, ожиріння, небажану вагітність, безладні статеві контакти, зараження захворюваннями, що передаються статевим шляхом. нарешті, тягар серйозних проблем зі здоровʼям у цієї групи пацієнтів був просто приголомшливим: якщо порівняти з людьми, які набрали нуль балів за шкалою НДД, в опитуваних ізшістьма і більше балами на 15% (а то й більше) вищий ризик мати будь-яке захворювання з тих, що належать до переліку десяти головних причин смертності в Сполучених Штатах. Серед них — хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), ішемічна хвороба серця та захворювання печінки. Вони мали вдвічі вищий ризик появи раку і в чотири рази частіше хворіли на емфізему легень. Безперервний стрес, якого зазнавало їхнє тіло, невпинно підточував їхне здоровʼя. Ми часто недооцінюємо, наскільки дитинство формує доросле життя.
Як я закохався в художню літературу знову Коли мене питають про хобі, я все більше розумію: я люблю читати книги. Це усвідомлення прийшло нещодавно — кілька років тому, коли я почав купувати паперові. До цього багато років читав електронні. На ноутбуці, потім на телефоні. Одного разу, коли я жив в Одесі, учасник моїх заходів запропонував розрахуватися за подію… книгами. У нього була крамниця з новими й уживаними книжками. І тоді для мене ніби відкрилася скринька Пандори. Раніше я майже не купував паперових. Вони з’являлися самі — хтось дарував, десь траплялися випадково. А тепер я почав відчувати задоволення саме від покупки. Люблю заходити в книжковий магазин. Полиці, стелажі. Різні жанри. Я підходжу, придивляюся, вдивляюся. З інтересом. Читаю назви. Цікавість зростає. Беру до рук. Відчуваю текстуру. Вдихаю запах нових, щойно надрукованих сторінок. Розглядаю кольори на обкладинці. У деяких є красиві тканинні закладки. А після покупки — окреме задоволення прийти додому й почати. Читання, вирушаючи в подорож сторінками. Колись давно, у дитинстві, я починав свій читацький шлях із пригодницьких жанрів. Я тоді не вибирав. Вірніше, вибирав із того, що було вдома. Жюль Верн, Тарзан, Том Сойєр. Коли пішов до школи, любив заглядати у шкільну бібліотеку й брати книги додому. Фантастику про дітей, які стали маленькими й подорожували серед комах, що здавалися їм гігантськими динозаврами. Назви не пам’ятаю, але запам’ятав сюжет. Це чудово розвивало уяву. У старших класах я навчався в ліцеї. І у нас був поглиблений курс зарубіжної літератури. Читали світових класиків. Тоді я дізнався, що таке читальна зала в міській бібліотеці. Міфи Давньої Греції, Кафка, Еміль Золя, Гі де Мопассан. В 11 класі я познайомився з творчістю Еммануель Арсан і серією її однойменних книг «Еммануель». Такі книги я вже брав додому читати. Пам’ятаю, як запитав у відділі абонементів про цього автора, а бібліотекарка так строго подивилася на мене з питанням: «А батьки знають?» У той момент я відчув незручність, порівнянну з тією, коли вперше купував презервативи в аптеці. Потім став старшим, і мене захопила різного роду бізнес-література: маркетинг, менеджмент, продажі, управління. Згодом — психологія і психотерапія. Останні кілька років я знову почав згадувати про художку. Хочеться чогось такого. Для душі. Учора, розглядаючи полиці в книжковій крамничці, я відчував різні відгуки в собі. Інтерес до зарубіжної класики. І втому від бізнес-книг та психології. Вчитуючись у різних авторів, мій погляд впав на «1984» — антиутопію Джорджа Орвелла. Я чув про цю книгу, але ніколи її не читав. Запитав у Джі, про що вона. Той обережно розповів сюжет і попередив, що може пригрузити та запропонував для балансу щось позитивніше додати. «Зійде», — подумав я, згадуючи, як у старших класах полюбляв Достоєвського й Кафку з їхньою безпросвітною депресухою, відчаєм та дослідженням внутрішніх переживань головного героя. Читаючи «1984», у мене створюється таке відчуття, що це одночасно про минуле, теперішнє й майбутнє. Щось уже було в нашій недавній історії, щось відбувається прямо зараз, а щось лякаюче може чекати завтра.
Куди зникають сили?
Останній рік почав помічати, що став падати рівень сил. Думав — старію. Спілкуючись з іншими людьми, чую, що у багатьох це відбувається. На фоні стресу й вигорання падає рівень енергії. Якщо організм увесь час у режимі виживання — умовно «бий/біжи/завмри». А коли вночі прильоти, то тіло автоматично завмирає, серце калатає, ноги тремтять. Тіло проживає шок і страх. То потім на відновлення йде багато сил. Ще один із факторів, що впливають на рівень енергії, — це життєві сенси й опори. Коли відбувається переломний момент і втрата сенсів, психіка опускається на дно. Я гостро це переживав останній рік. Здавалося, все розвалюється. А щось просто йде або стає неактуальним. Друзі, діяльність, стосунки з близькими і не дуже близькими змінюють свої форми. Тіло й психіка проживають шок і невизначеність. Що відбувається? У 22 різко почалися зміни в усіх напрямах. Багато зв’язків обірвалося. Якийсь час триває дезорієнтація. Незрозуміло, що і як робити, куди далі? А що взагалі далі? А чи буде взагалі це «далі»? Безліч питань і майже повна відсутність відповідей. Відчуття втрати й глухого кута. Спілкуючись і читаючи різних людей, причому не лише тих, хто перебуває в Україні, розумію, що це зараз проживають багато хто. Навіть ті, хто не має прямого стосунку до війни в Україні. Маю на увазі іноземців. Звісно, у них це відбувається в іншій формі. Але загалом світ змінюється. Проходити зміни легше не наодинці, а з однодумцями. Групою, близькими людьми, спільнотами.Простір Живого Контакту. 13 вересня. Київ. Група однодумців, які проходять складний період разом.
Простір Живого Контакту — 13 вересня, Київ🥳 Це день тілесних і розмовних практик у безпечному колі, де можна відновити сили, зняти напругу й відчути себе живим серед людей, які бачать і приймають тебе. Це можливість повернути енергію 🔋, легкість і відкрити більше радості в тілі та серці.Що ми будемо робити?🕺🟢 рухатися й танцювати🟢 зустрічатися очима й вести щирі діалоги🟢 виконувати тілесні й розмовні практики, які допомагають краще відчувати себе та світПісля цього дня ти відчуєш більше ясності й спокою. Поліпшиться настрій, сон і загальний емоційний стан.
Це безпечне середовище, де можна прожити застряглі емоції, дозволити собі говорити про складне або просто мовчати й бути разом. І навіть це вже зцілює.Деталі:📆 13 вересня (субота)🕖 11:00 – 20:00📍 Київ, студія на Лівобережній💳 Внесок: 2000 грн (при передоплаті до 24 серпня) / 2200 грн до 12 вересня / 2500 грн у день подіїХто веде?
Мене звати Костя Радоставін. Я практикую тілесну терапію, медитації та соматичний коучинг. З 2017 року веду групи й події, що допомагають людям знімати стрес, відновлювати ресурс і знаходити внутрішню опору. Якщо хочеш приєднатися або маєш питання — напиши мені у приватні повідомлення 📞 @Radostavin Ми працюємо у невеликій групі, щоб зберегти довіру й тепло.
Останні пару місяців захотілося зробити паузу. Подумати, побути, відчути, переключитися. Пауза дає можливість переосмислити. Усвідомити, що важливе, а що ні. Відчуваю, наскільки для мене важливі практики. Медитація, йога, тілесна усвідомленість. Робота з тілом та емоціями. Особливо в теперішні часи. Я розумію, щоб залишатися на місці, мається на увазі у фізичному й ментальному здоров’ї, потрібно дуже швидко бігти, у сенсі робити багато чого, що дозволяє зберігати як мінімум це здоров’я. Червень, липень відчувалися як дуже складні місяці. За внутрішніми відчуттями. Спад сил, енергії. Складні думки. Складні діалоги з людьми. Серпень відчувається легше. З інтересом і настороженістю дивлюся в наближення осені попереду. Вчуся все більше жити в моменті. У тут і тепер. Як ніколи актуально. Коли кажу собі: давай проживемо одну мить . Адже це не складно? Всього один момент. От прямо зараз зі мною ж не відбувається нічого критичного? А потім ще один момент. А далі один день. Прожити один день. Всього один день. Протриматися. А коли протримався — знайти опори. Знайти що підтримує мене в цей момент? Що дає сили й енергію. І прожити ще один день. А потім тиждень. Стійкість із маленьких кроків.
Тільки вчора радісно написав про те, що виспався і набрався сил. І сьогодні знову безсонна нічка. Як же важко вставати серед ночі. Дивуюся людям, які міцно сплять і не чують вибухів. Виявляється, такі є. Мій внутрішній опір проходить кілька етапів. Спочатку чую сирену. Продовжую далі спати. Потім чую віддалені вибухи. Пробую далі спати. Вибухи не настільки критичні, щоб вставати. Потім вибухи стають все сильнішими і ближчими, що ігнорувати далі стає страшно і небезпечно. Підйом. Після підйому проходжу ще кілька стадій надії та опору. Спочатку йду в туалет. Там є "ілюзія" безпеки. Після прильоту балістики і двох потужних вибухів, коли сигналізації в машинах почали вити, йдемо в коридор на поверсі. Потім на два поверхи нижче. Вибухи та інтенсивність зростають і не припиняються. Зрештою спускаємося до першого поверху. Іноді — в укриття. Там стає значно безпечніше. Не так сильно чути вибухи. Тіло реагує спокійніше. А ще я помічаю, що наявність інших людей, близьких, сусідів довкола трохи заспокоює нервову систему. Стояти в коридорі наодинці й з іншими людьми — не одне й те саме. Наше тіло реагує по-різному. Можливість обіймів із близькою людиною також заспокоює. Спільно пережитий досвід допомагає регулювати нервову систему. Загалом будь-який досвід, який ми проживаємо разом, зовсім інакше проживається, ніж на самоті. ☀️ Запрошую цієї суботи 14 червня в Простір Живого Контакту, де ми будемо спільно регулювати свою нервову систему через тілесні практики, увагу до свого тіла та його сигналів.
🔋
Інші найближчі групи:✅5-6.07 Тантра- терапія з Наталією Чайкою✅3-10.08 LoveCamp
Вранці прокинувся повний сил та енергії. Не розумію, що на це впливає. Помітив, що після нічних прильотів кілька днів тому потім кілька днів був "відходняк". Зниження рівня енергії, сил, млявий стан, нічого не хотілося. Зазвичай за день відновлююсь. Тут помітив, що наступного вечора ліг спати раніше, але наступного ранку все одно залишалась млявість і падіння енергії. Скоріш за все, ще й спека впливає. Сьогодні відчув бадьорість, ніби відпочив. Іноді мені здається, що це просто цикли в організмі. Вгору, вниз. Те ж саме з настроєм та емоціями. Іноді здається, що я на це впливаю, а іноді — що взагалі не впливаю. Що є зовнішні фактори впливу. Люди, події, навантаження, стрес. І є внутрішні цикли організму. Як на морі. То штиль, то шторм. Є, звісно, "милиці", які допомагають. У вигляді щоденних практик, корисних рутин та звичок. Це додає в «скарбничку» стану також, але глобально, здається, не впливає. Інакше все було б інакше. В цілому з ними краще, ніж без них. Я маю на увазі корисні практики та звички. З корисними звичками краще, ніж без них. З шкідливими звичками важче, ніж без них. Хоч вони й начебто підтримують у моменти стресу та фрустрації, але в цілому тягнуть вниз, а не вгору. Взагалі все життя — це рух то вгору, то вниз. Немає постійної кривої. Напевно, все ж є. Вниз, наприклад, якщо хвороба невиліковна. І то, тут також є варіанти — рухати себе вгору за деякими критеріями. Внутрішнього стану. Настрою. Рух вгору теж може йти якийсь період, а потім може настати стагнація і відкат. Як рух сонця по небу. Воно не стоїть на місці. Постійно в русі. Ми також не стоїмо на місці. Щодня ми стаємо ближчими до смерті. Так, про це часто не хочеться думати, говорити чи читати. Але думка про це додає мотивації прожити цей день із приємними відчуттями, наповнивши його радістю.
TGLIST.COM.UA
