"Європейська Солідарність" відзвітувала про діяльність у парламенті. Віщую глузливі коментарі, мовляв, а де такі досягнення аби відчули всі?Відповім так, коли твоєї роботи не бачать уприлул, хоч досягай - хоч не досягай, все буде марно. Більшість населення упритул не помітила берців на мембрані, помісної церкви і безвізу з Європою. Чого ви хочете від опозиції? Я назву основне досягнення ЄвроСолідарності. В Україні досі існує опозиція - з активістами, прибічниками, осередками на місцях і прихильними ЗМІ. В парламенті досі є сила, здатна заявляти правду якої не хоче чути влада. Сім років влада докладає титанічних зусиль аби залишити в країні лише один тим опозиції - кишенькову, за зразком путінської Росії. Проти лідера опозиції висувають звинувачення (і не доводять в суді) та впроваджують санкції - за тезами Портнова. Сім років у влади не виходить ні чорта. ЄвроСолідарність тримається. ЄвроСолідарність не знає тушок і перебіжчиків. ЄвроСолідарність відстоює погляди своїх виборців. ЄвроСолідарність - основа надії на краще майбутнє.
"Від ракети це не схованка" - пише мені людина під фото нічного "кубла" у ванній. На ранок у мене страшенно болить спина від такого спання, тому настрій відповідний. А можна запитати, де у нас у Києві схованка від ракети? Ви не бачили фото паркінгів, пробитих наскрізь? Переходів метро? Навіть на глибоких станціях стеля обсипається і задимлення.Кожен із нас сам вирішує, де межа запобіжних заходів. Мені підвального "укриття" вистачило у лютому 22го року, зайшла і вийшла, уявивши пожежу у цьому місці після завалу. Але одночасно я знаю людину, яка у цьому підвалі пробула майже безвилазно півтора місяці. То що, будемо мірятися рівнем тривожності? Чи визнаємо, що всі ми різні.Люди тікають у села і там ловлять свою ракету чи шахед. Тікають за кордон, хтось приживається, хтось повертається іще більш травмований, ніж виїжджав, а для когось такий виїзд обернувся трагедією. Я особисто взагалі не коментую чужі рішення з цього питання, і вважаю це правильною стратегією. Хотілося б такого самого делікатного ставлення до моїх рішень. Враховуючи, що я одночасно повинна вирішувати і за себе, і за дітей. Багатьом і не снилося, що це таке.
Стрічка - у постах ботів різної міри позеленілості, про те який поганий картонковий протест. На мережі - феєрія. Ніколи ще ЗЕботва і провокатори що вдають з себе порохоботів не зливалися в екстазі настільки відверто. "Картонкові протести організовані грантожерами, на них агітують за Білецького, а до протестів закликає Стерненко. І взагалі, чого ніхто не протестував коли звільняли Залужного і коли стало відомом про Динстію?!" Чули таке? За всім цим ниттям намагаються не помічати головного. Картонкові протести - це класична реакція суспільства на дії влади. І той факт, що протести вжже призвели до відставки головкома ЗСУ, говорять самі за себе. Влада не просто боїться цих протестів, вона чудово розуміє до яких наслідків можуть ті протести привести, якщо не піти їм назустріч. Інакше ніяких кроків не було б як таке. А причина проста. Вуличні протести залишилися ЄДИНИМ інструментом суспільства впливати на владу. Бо всі інші інструменти влада Зеленського перетворила на примару та обряд. Причина в тому, що представницький орган влади, тобто парламент - Верховна Рада, вже не представляє суспільство. Чинний склад Верховної ради був обраний сім років тому і вже давно не відповідає реальним настроям суспільства. Я вже не кажу про те, що Верховна рада давно перестала бути законодавчою гілкою влади, їй відвели роль всього лише колективного "одобряма" рішень найвпливовішого. Пригадуєте як той хто не втік, цілковито всерйоз погрожував депутатам ВР мобілізацією до ЗСУ? У 1942 році коли Велика Британія стояла на межі поразки, мені фантазі бракує уявити що зробили б британські парламетарі з Черчілем, пригрози він їм мобілізацією. Мовчазний парламент це колективний одобрям лише в Росії. В Україні так не працює. Зеленський сім років силився роздушити останній бастіон опозиції - порохоботів. Але нічого в нього не вийшло. І от тепер протести виходять навіть не за Порошенка - за міністра призначеного Зеленським і за людину яка привели Зеленського до влади. Зеленський має вже не протистояння з Порошенком. Він має протистояння з частиною самих же зелених на чолі зі своїм вчорашнім соратником, з яким він не може просто домовитися або купити його. Очевидно, це вже не зупинити. ЗЕботва імені Подоляка і Петрова вже більше року волає ніби пропонована Порошенком ідея створення уряду національного порятунку, то спроба Порошенка дорватися до влади. Вже очевидно, Порошенко всього лише намагався повертнути парламенту роль представника народу і висловлювача його волі. Але Порошенка не почули. Тепер зелені мають конфлікт із самими зеленими. І суб'єктність парламенту вже не повернути. Пункт неповернення пройдений. Я упевнений, невдовзі ми побачимо набагато більш жорстке протистояння у ВР, за результатами якого ми побачимо дві "Слуги народу" - комічну і цифрову. Зеленський має всі шанси повторити шлях Горбачова. Той теж прийшов як суцільна надія на переміни. Уходив - в атмосфері суцільної ненависті.
СБС України знову уклепали по двох складах Вайдлберріз у Росії. І стрічка сповнена ниття і виття пересічних російських підприємців, які тепер розорені, яким капут і взагалі "за что нам такоє?!" За що? Я слів не маю. Цим покидькам ще й не бракує совісті таке питати?! П'ять років тому я був успішним підприємцем-ФОПом, я писав і видавав книжки, я регулярно виступав на телебаченні як блогер. Я мав плани, бажання. Нині я вже п'ятий рік в ЗСУ, я старший сержант і інструктор, мій колишній ФОП не те що лежить в руїні, його просто нема. Мені все доведеться починати з нуля. З повного. Мій батько під Запоріжжям двадцять років будував свою дачу. Висаджував дерева. Розводив виноград... Нині лінія боєзіткнення проходить у 700 м від того, що лишилося від батькової дачі. А що лишилося, я випадково дізнався зі зйомки безпілотником. Якщо коротко - руїни. А люди, які втратили домівки? А мешканці Бахмуту, Курахово, Вугледару, по яких прокотилася війна? Які лишилися ущент голі-босі і злиденні? А Київ по якому гатять балістикою? І все це зробила їхня смердюча країна... Влада яку обрали вони, в тому числі своєю пасивністю і бездіяльністю. Їхня країна несла горе - в Чечню, в Грузію, в Україну. Але вони того не помічали, їм було байдуже. І от тепер коли війна прийшла до них, вони ревуть і стогнуть. Вони вопрошають "А нас за що?!" Та за то. Бо під час війни рабів-кріпаків не жаліють. Що? Вони не кріпаки? Вони громадяни? Тобто вони несуть відповідальність за свою країну? Я - несу і саме тому виходив на майдани. Тому я в армії. А вони?
Завтра о 15:00 очікуємо на рішення у справі про оскарження незаконних санкцій проти Петра Порошенка. Але статись може будь що, тому повинна бути максимальна увага до цієї справи.Ще пів року тому мало бути заключне засідання, яке зірвали представники Зеленського. Потім був зрив через тиск на суддів. За понад 16 місяців суспільство так і НЕ ПОЧУЛО: за що саме запроваджені санкції? Чому вони застосовані до громадянина України, який не переховується за кордоном? Як влада пояснює блокування допомоги армії, що стало наслідком цих санкцій?Натомість ми ПОЧУЛИ лише розмови про «виховний» і «превентивний» характер санкцій, згадки про авіаносці та пояснення, що «на жаль» Укрпошта не може ставити відмітки заднім числом. А набір фейків, які є калькою з портновського видання — представниця Зе-команди називала доконаними фактами, взятими з «Вікіпедії».Зате ми всі добре ПОЧУЛИ, як влада торгує санкціями: виключає зі списків тих, хто «заніс», і використовує їх для переслідування неугодних.Ми ПОЧУЛИ, що щонайменше п’ятеро фігурантів «Міндічгейту» голосували за рішення про запровадження санкцій.Про санкції проти політика добре ПОЧУЛИ в Європі, що відобразилось і в документах європейських партнерів у контексті політичних переслідувань. #ЄСПЛ прийняв до розгляду скаргу щодо порушення розумних строків судового розгляду. Адвокати наголошують, що ця категорія справ мала бути розглянута протягом двох місяців, натомість процес триває вже понад рік.Петро Порошенко – єдиний, щодо кого запроваджено заборону на вчинення правочинів, і єдиний, кого намагаються усунути від участі у виборах судово-адміністративним шляхом.Я сподіваюся, що Верховний Суд знайде в собі силу бути незалежним і ухвалити справедливе рішення. Бо те, що відбувається сьогодні – це тест на повагу до верховенства права і європейських стандартів правосуддя.Тому я очікую уваги до цієї справи від суспільства та усіх медіа, які називають себе незалежними.
Скажіть, Україна має зараз проблему більш нагальну ніж оборона? Вочевидь – ні. А що Бонапарт називав найбільш потрібним для війни? Гроші. А тепер дивіться що чудить зелений уряд. Щойно монобільшість у ВР прийняла зміни до оборонного бюджету і уряд Свириденко радісно відзвітував що він збільшив бюджет аж на 1,5 трильйони грн. До рекордних 4,4 трильйони грн. Здорово? Але водночас той самий уряд виключив з оборонного бюджету 40 мільярдів грн, проти чого категорично виступила опозиція. Здавалося б, диваки! Бюджет збільшують на 1,5 трильйони, чого ви казитеся через 40 мільярдів? Я про це я вже писав, оті 1,5 трильйони зшиті з коштів які нам пообіцяв (!!) надати Захід. Ще не надав. І невідомо ще на яких умовах надасть. А 40 мільярдів – реальні. І от 40 мільярдів щойно передали в Резервний фонд. За словами опозиції, саме з нього зелена влада фінансує кешбеки, халявні подорожі залізницею та інші єбакінги. Уже була інформація, Зеленський всерйоз вважає, що війна завершиться щось так у листопаді. А це означає, що скоро вибори, а для виборів потрібні гроші – засіювати виборців халявою, фактично підкуповувати. Після вилучення 40 мільярдів з оборонного бюджету я чекав, як невдовзі на фронті виникне нестача боєприпасів або якоїсь техніки і тоді «тисяча говорячих голів» ЗЕботви хором заскавулять «клятий Захід знову нам грошей не дає!». Але, все сталося значно швидше. Уряду вже зараз знадобилися кошти на закупівлю озброєння й військової техніки та інші потреби. Що робить уряд? Уряд урочисто звітує що він збільшив оборонний бюджет ще на 220 мільйонів грн: 100 млн на навчання особового складу Нацгвардії, 70 млн на закупівлю озброєння й військової техніки і ще 50 млн грн на діяльність ГУР. А звідки уряд взяв ці кошти? А з невикористаних залишків коштів від внесків суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Простіше кажучи, з коштів, які фірми та підприємства платять енергію та комуналку, але які ще не встигли десь використати. Не з 1,5 трильйонів на які збільшили оборонний бюджет. А з платежів промисловців. А потім підприємці не можуть збагнути чому тарифи настільки скаженні? Ну вибачте, кешбеки і єбакінги грошей коштують. Так само як «тисяча говорячих голів» ЗЕботви які мусять нам розповісти як у нас все чудово. Що буде далі? Уряд невдовзі заявить що він ще збільшив оборонний бюджет, з грошей взятих з інших статей. Потім ще збільшить… А потім… Знову таки. Я чекаю лементу «ми тут захищаємо демократичний світ, а клятий Захід нам грошей не дає». Коли це станеться – пригадайте 40 мільярдів. І так. Питання підвищення ЗП військовим все ще лишається нагальним. Упевнений, спершу нам казатимуть що ЗП не збільшують бо опозиція перешкоджала збільшенню бюджету. А потім знову – Захід грошей не дає. У зелених завжди хтось винний – крім них.
🤝 Чергова передача допомоги від «Справи громад» та Фонда Порошенка — і цього разу «зірками» нашої події виступають квадроцикли.🏎 41 квадроцикл ми передаємо бригадам ЗСУ за один день! 9 легкових та 32 вантажних квадроцикли — для розвідки, для евакуації, для підвозу БК та провіанту, безліч завдань на фронті є для наших квадроциклів, і вони вже вирушили в дорогу до позицій.Але це, звичайно, не все, і ось решта вантажу для бійців:🔷 25 БПЛА «Блискавка»;🔷 5 мобільних лісопилень;🔷 80 зарядних станцій;🔷 85 генераторів;🔷 15 комплексів Starlink;🔷 15 планшетів, 20 ноутбуків, 20 моніторів…До речі, ми буденно пишемо про оргтехніку як про якийсь дріб’язок, начебто навіть не вартий уваги — і дійсно, знов і знов передавати електроніку на фронт не так цікаво, як передати десятки квадроциклів, сотні FPV-дронів, чи партію мобільних душових.Але ці 15 планшетів чи 20 моніторів фігурують у нас у звітах знову і знову, і складаються у великі числа і сепрйозні суми.Від початку повномасштабного вторгнення „Справа громад“ та Фонд Порошенка передали вже:🔶 1250 планшетів;🔶 1184 ноутбуки;🔶 902 монітори;🔶 259 багатофункціональних пристроїв (ксерокс-принтер-сканер).Давайте не забувати, що маленька допомога кожного тижня із часом складається у велику допомогу. Те саме і з вашими донатами — навіть невеликі внески разом допомагають нам робити великі справи. Ми вдячні вам за них, і сподіваємось на подальшу вашу підтримку і довіру.📸 Фоторепортаж тутДОПОМОГА ЗСУ:ТІЛЬКИ ДЛЯ ПРИВАТ 245169330539480845 (Антоніна Бузіло)Для ІНШИХ банків:5375411218951692 (Антоніна Бузіло)Або за посиланням:https://send.monobank.ua/jar/5QZhma2F8kРеквізити 💳🌐 Сайт | 🤝 Донат-платформа сувенірівFACEBOOK | X | YOUTUBE
Від сміху - ридаю ридма! Нова пошта.- Наступний.Зеленський:- Мені відправити посилку в Польщу.- Що відправляємо?- Орден Білого Орла.- Причина повернення?- УПА.З черги:- О, дивіться. Нарешті при цій владі щось почали повертати.Зеленський:- Петро Олексійовичу, ви навіть тут?- У мене абонемент на критику. 24/7. Без вихідних.-Що тепер?- Нічого. Просто якщо процес повернення пішов- може, ще субʼєктність Верховній Раді повернете?-Ми зараз орден повертаємо.-Ну я уточнюю. Раптом у вас сьогодні день повернень.- А ви що тут робите?-Те саме.-Вам його не відкликали.- От саме. Непорядок. Ти назву УПА дав-забрали. Я УПА визнавав- мене пропустили. Де справедливість?Працівниця:-У вас сімейна відправка?Обидва:-НІ.-Ми сваримося.-Постійно.- Професійно.-Володя, де ти де професійність. Просто адреса одна. І орден однаковий.Заходить Ющенко.-Бачу, без мене почали.-Вікторе Андрійовичу, ви теж?-А що? У країні скандал про українську історію, а я маю вдома мед качати?-У вас теж орден?-Звісно.Працівниця:-Ви хоч між собою дружите?Всі:-Ні.Ющенко:-Вони сваряться після мене.Порошенко:-Ми сваримось після вас.Зеленський:- А після мене будуть сваритись наступні.Заходить Кучма.-Тут черга орлів?Всі:-Леоніде Даниловичу?!-А що ви думали? Без мене розберетесь? В мене ця відзнака була,, коли декого з вас ще в проєктах не було. Не те що в політиці. Польща:- Панове, зачекайте. Ми ж тільки у Зеленського…Порошенко:-А мене чого пропустили?- Ми не…-Я питаю: я УПА визнав - де мій скандал?Ющенко:- Мене теж цікавить.Кучма:- Список складали явно без досвіду.Польща:- Але ви ж всі один одного критикуєте.Зеленський:- Так.Порошенко:- Щодня.Ющенко:- Десятиліттями.Кучма:-Це вже майже державна традиція.Польща:- То чому ви всі разом?Всі:-Ми не разом. -Ми просто одночасно.-Не плутайте.-У нас внутрішній срач.- Не міжнародний.Польща:- То може ви передумаєте?Чотири президенти одночасно:- за російським кораблем Працівниця:- Все-таки сімейна відправка?Всі:-НІ.-Чотири різні.-І чеки окремо.-Бо нам ще після цього між собою сваритися.Працівниця:-А страховку ставити?-На ордени?-Ні. На українську політику.- Дівчино, таких сум Нова пошта не страхує.Дана Ярова
Напевне, останнє сьогодні на цю тему.Всі ми знаємо стан, коли тебе несе. Ну ок, я знаю у собі цей стан. Коли зриває внутрішній кран, і тобі байдуже на все: наслідки твоїх слів, логічні аргументи, на те, як це сприймається збоку і що буде потім.У моменті це чиста внутрішня лють і кураж. По завершенні - побоїще і згарище. З віком, звісно, я порозумнішала і навчилася не допускати до такого. Ну майже...Просто приводів для такого вибуху насправді мало, і я відсікаю людей, які можуть щось таке спровокувати, ще на підльоті. Тобто на чужих нема чого нерви витрачати, а свої - перевірені життям і часом, нічого такого не зроблять. Але послухайте, я говорю про побутові, особисті ситуації. На роботі ми тримаємо себе в руках до останнього. Чемна, скупа розмова крізь зуби у сто разів краща, ніж істерика. Тому що від тебе залежать люди, проекти, плани структури.Зрештою, є поняття обличчя і гідності. Ми не демонструємо свою вразливість, не зриваємося і уникаємо метушні.(Ми в даному випадку - чоловіки і жінки мого покоління та виховання.) І я щиро, дуже щиро сподіваюся, що у Зеленського та інших українських чиновників не істерика. І прошу відкласти реакцію, перекидання орденів через паркан та інші жести драма квін на кілька днів, а ще краще на місяць.
Щодо нових зелених контрактів для військових. Обмисливши сам і вислухавши всі доводи товаришів, я дійшов висновку - краще лишатися простим українським мобілізованим. Чому? 1. В перспективі контракт дає велике ні фіга. Базова ставка грошового забезпечення лишається така сама як була. Від 20 і більше залежно від звання. До 30 тис. ГЗ дотягують за допомогою доплат. Це означає що пенсію рахуватимуть від 20К. І на фіга попу гармонь? 2. Підпишеш ти контракт на 2 роки. А через рік у пуйла обвалиться економіка, і він (гепотетично) погодиться на мирну угоду. Коротше, військовий стан не продовжать. Що станеться тоді? Для мобілізованих - дембель. А для контрактників - потреба дослужувати до кінця контракту. То на фіга гармонь служитилеві культа? 3. Підписуєш ти контракт. Через два роки виходиш погуляти аж на шість місяців. Що ти встигнеш за ті 6 місяців? Повернути до життя ФОП, який подох 4+ роки тому? Тебе візьмуть на роботу? Та фіг. Натомість. Через 6 місяців тебе знову призовуть. І куди ти потім потрапиш - знає лише Господь Бог. Зараз я - інструктор за умов зору -5,5, ревматизму і аритмії серця. Я і через 5 років буду інструктором, якщо не спишуть по здоров'ю (у перевід в бойову бригаду я вже й сам не вірю). А куди я потраплю через шість місяців? Штурмом посадок мене лякати марно, там я швидко опинюся на дронах, перевірено. Жах і апокаліпсис, це якщо занесе старшиною десь на склад у тилу. Або десь на папери. Свят-свят! І от на фіга попу ширвжитковий музичний інструмент?Тут звісно виникає довід "так контрактникам же ЗП збільшують". Відповідаю, я переконаний що ЗП збільшать всім, незалежно від того контрактник ти чи мобілізований. Бо якщо ні - в частинах почнеться поділ по інтересах, на мобіків і контрачів. І з'явиться стабільний довід: "Хто більше отримує - більше працює/воює". Вже повірте сержанту. Наслідки будуть скаженні. Одним словом, краще залишитися мобілізованим. Ходити у відпустку. Служити там де тебе знають і поважають, і де ти точно знаєш що приносиш користь. Зрештою, якщо в таких умовах ти прослужив 4+ роки - далі не проблема. Логічної причини підписувати контракт я не бачу. А інших для мене просто нема. Цій владі я на слово не вірив ніколи.
TGLIST.COM.UA
