Анатологія

Smooth jazz переважно інструментальна, фонова музика. Для більшості музикантів, що її творять – непрофільне заняття, однак є піаніст, композитор і аранжувальник, для якого, починаючи з 70-х років, цей «непрофіль» став основим напрямком творчості. Про нього теж був колись сюжет в нарисі про jazz fusion, в даному нарисі він уже звучав неодноразово (що не дивно – метр сучасного smooth jazz). Тож не дивно, що повертаюсь до цієї унікальної, непересічної музособистості ще раз, як до провідного стилістичного фундатора smooth music genre. Почався дрейф Боба Джеймса в smooth-бік саме в 70-ті, в співпраці з гітаристом гурту Чіка Коріа “Return to Forever” Ерлом Клу (Earl Klugh). Продовжив пошук нової smooth line Боб Джеймс і в альбомі “Sign of the Times”.One on One, 1979 🎧Sign of the Times 🎧Загалом у Боба Джеймса 66 альбомів. Останній вийшов у 2025 році. Партнерів його важко полічити – здається не пропустив жодного з можливих. Як на мене, все ж, головним проектом маестро став квартет “Fourplay”.Fourplay 📚В даному нарисі познайомлю вас з першим альбомом квартету, який в 1991 році став чимось на кшталт сенсації, а також з останнім альбомом Боба Джеймса, партнером в якому виступив вже знайомий вам Дейв Коц.Fourplay, 1991 🎧Just Us 🎧

Сакс-традиція smooth jazz music виявилася однією з самих популярних і стійких. Кожне десятиліття поспіль після 60 — 70-х років (80, 90-ті тощо) зʼявлялися нові саксофонні sweet sentimental heroes – як в Європі, так і в Америці. Брутально долаю власні «червоні лінії» і розповідаю про найуспішніших з них. Поїхали…Почну з альт-саксофоніста 70-х, який принципово не вважав себе джазменом, а виключно блюз та поп-інструменталістом. Хоча, на мою думку, нічим не поступався в майстерності володіння інструментом та за іншими параметрами, наприклад, Гроверу Вашінгтону (який, навпаки, вважав себе та й був де-факто джазовим музикантом). Чимало поп-зірок першої величини запрошували «в команду» цього чудового альт-саксофоніста як сесійного виконавця, проте свій перший сольний, виключно інструментальний фанк-альбом він записав лише в середині 70-х – “Taking off”, 1975.David Sanborn 📚Taking Off, 1975 🎧Після дебюту Девід Сенборн випустив ще 19 альбомів. Шість з них стали «золотими», а один «платиновим». Сенборн володар шести премій «Греммі», першу з яких отримав за версію мелодії “All I Need is You”. В цілому в його творчості домінував jazz funk sound, а ось «чистий», фоново-розважальний smooth у Сенборна народжувався в колаборації з Бобом Джеймсом.All I Need is You 🎧Double Vision 🎧І все ж, в чому полягають стильові особливості «не-джазового» саксофоніста Девіда Сенборна? Багато в чому його соло нагадують Гровера, однак вистачає і відмінностей. Якщо прислухатися уважно, почуєш фразування, типове для блюз і рок-виконавців — вокалістів, а не типову інструментальну джазову імпровізацію. Ось декілька прикладів.Love & Happiness 🎧Straight to the Heart 🎧This Masquerade 🎧Blues in the Night 🎧Best of David Sanborn 🎧

Чи були у Кенні Джі послідовники? Чи попередники? Їх вистачало, що не дивно, адже ним була відкрита «золота жила» музичної комерції! Виявилося, що «мліти» під sentimental sound мелодійного саксофону з ліричним симфо-супроводом полюбляє значна кількість населення планети Земля, здебільшого представниці кращої його половини. Хоча…тут є запитання: а чи був містер Горелік стовідсотковим відкривачем цієї коштовної «жили»? Чи не траплялося в медіапросторі чогось подібного раніше? Змушений визнати, що стилістичним піонером Кенні не був, він «просто» підніс sweet sax sound на вищий – smooth jazz — рівень з відчутним funk & fusion мовним акцентом. А хто ж ті шановні панове піонери? Хто випередив? По-перше, легендарний Сідней Беше, який у 50-х роках отримав феноменальний успіх з мелодією “Petite Fleur” (дуже сподіваюся, що ви памʼятаєте, трек не раз звучав в «Анатології»). Окрім Беше, була ще низка європейських музикантів 50 — 60-х років зі схожою сакс-орієнтацією… Почну з аксакала-британця, хоча цей майстер грав виключно на кларнеті, саксофон до рук не брав. Але як звучав той кларнет! Памʼятаю, як ми колись сперечалися в нашій молодіжній музикантській тусовці 60 — 70-х – «це що, кларнет чи сопрано-саксофон?», ніяк не могли дійти згоди. Воно й не дивно, адже ветеран британського джазу Бернард Стенлі Білк (1929 – 2014), відомий всьому світові як Акер Білк, мав абсолютно унікальний звук, який не зміг повторити пізніше жоден з кларнетистів. В 1961 році Білк записав і отримав шалений успіх з композицією “Stranger on the Shore”. З неї все почалося. Слухаємо чарівний кларнет Акера Білка….Stranger on the Shore 🎧50 Greatest Hits & more 🎧Серед інших європейців на одне з чільних місць, на мій погляд, заслуговує італієць Фаусто Папетті (1923 – 1999). Ось хто був популярним в СРСР! Платівки, касети, радіотрансляція записів, використання їх на танцях як «медляків» (за відсутності «живого» оркестру) – одним словом, чемпіон етеру, інакше не скажеш. Чомусь влада пропагувала музику у виконанні Папетті як певний зразок «пристойної» буржуазної музики на відміну від рок-н-ролу та ін. «бєзобразій»… Творив свою версію mood music альт-саксофоніст і кларнетист Фаусто Папетті ще з 60-х років, але всесвітній успіх отримав його кавер на мелодію Баррі Вайта “Love’s Theme” у 1974 році.Love’s Theme🎧Можливо, у когось з вас «завалялася» в вініловій колекції ця видана в СРСР платівка. Те, що теми обробок Папетті якраз і є ті самі буржуазні поп-хіти, владу чомусь не турбувало. Звучить пристойно? Текстів немає? Дозволяємо… Про всяк випадок даю посилання, захочете – послухаєте, хтось згадає молодість.Фаусто Папетті, вініл 🎧Звісно, тему Фаусто Папетті закриваємо традиційною збіркою. Найсмачніше. The best.Fausto Papetti – The Best 🎧Ще один майстер сопрано-саксофона та кларнета, платівки якого вільно, чималими накладами випускалися в СРСР. Зокрема, ось ця (десь і досі зберігається в моїй колекції…).Felix Slovacek, 1981 🎧Čau Iásko 🎧Чеський музикант Фелікс Словачек (1943 р.н,). Східноєвропейський Кенні Джі. Звук якого не поступався американській сакс-зірці. Який, попри поважний вік, і наразі виступає публічно.The Very Best of Felix Slovacek 🎧

Хочу забігти наперед, в самий початок нового тисячоліття. Саме в 2000 році Джордж Бенсон підвів певний підсумок своєму творчому шляху в субжанрі smooth jazz. Взагалі, хочете ознайомитися з еталоном даного субжанру, його каноном, навчальним посібником? Слухайте уважно треки з альбому “Absolute Benson”. І все зрозумієте й відчуєте.Absolute Benson 🎧Бенсон завжди був і продовжує бути активним членом артистичної спільноти США, про що свідчать спільні проекти з колегами – співаками і інструменталістами. Зокрема, дуетні записи й «живі» виступи в колаборації. Декілька прикладів.With You I’m Born Again (with Vanessa Williams) 🎧Givin’ it Up (with Al Jarreau)🎧We Got the Love (with Chaka Khan) 🎧Love All the Hurt Away (with Aretha Franklin) 🎧Too Young (with Judith Hill) 🎧Moody’s Mood for Love (with Dee Dee Bridgewater) 🎧На жаль, не відшукав в мережі записи виступів Джорджа Бенсона в Києві та на фестивалі «Леополіс» у Львові. Я був на першому київському сольному концерті маестро в БК «Україна», памʼятаю свої враження і запевняю – все було так як і чекалося, на що сподівалося. «Балдьож». Феєрія.….Naostanok два відео — з концерту в Ротердамі, присвяченого памʼяті Нет Кінг Коула і «свіженьке», спільний перформанс 2025 року з Патті Остін та інші відео останнього десятиліття.Tribute to Nat King Cole🎧George Benson, 2025🎧

Неможливо не згадати одного зі справжніх велетнів американського музичного мистецтва, який поки що був обійдений належною «анатологічною» увагою. Причому згадати не тільки тому, що музичні твори цього композитора стали провідними мелодійними темами етерного smooth-простору. Це усього лише один, аж ніяк не головний, аспект всеосяжної творчості генія. Користуюсь нагодою, знайомлю!Henry Mancini 📚Ви вже чули «Рожеву пантеру» у виконанні Пласа Джонсона (тенор-саксофон). Взагалі Генрі Манчіні автор музики до понад 100 фільмів Голівуду. І яких фільмів! Згадайте «Сніданок у Тіффані» і неповторну “Moon River”, «Шараду», музику до серіалу «Пітер Ган», «Ромео і Джульєта»… (перелічувати довго, краще послухайте збірку саундтреків).The Classic Soundtrack Collection 🎧Генрі Манчіні починав професійне життя як піаніст оркестру Військово-Повітряних Сил США під орудою Гленна Міллера і пізніше, з 1946 року, був музикантом та, головне, аранжувальником біг-бенду Гленна Міллера під керівництвом Текса Беннеке. (До речі, перше своє аранжування Манчіні створив для Бенні Гудмена у 12 (!) років). Тому мова, якою розмовляв композитор зі своїми слухачами, в основі своїй jazz language.The Soft Touch 🎧Jazz Cover of Henry Mancini’s Timeless 🎧Неможливо завершити тему Манчіні та його evergreen songs без кращої його пісні у виконанні кращої співачки ХХ ст.Barbra Streisand – Moon River 🎧На додаток ще кілька smooth-версій шедеврів Генрі Манчіні у виконанні зірок джазового і поп-вокалу.Ella Fitzgerald – Day of Wine and Roses 🎧Sarah Vaughan – Slow Hot Wind 🎧Sarah Vaughan sings the Mancini Songbook 🎧Frank Sinatra – Dear Heart 🎧Andy Williams – Charade 🎧Andy Williams – Dreamsville🎧Matt Monro – Didn’t We 🎧Engelbert Humperdinck – A time for Us 🎧…. Повертаюсь до теми нарису. Вона, нагадую, про smooth jazz, а не про «естрадні пісні» (так в СРСР, а відтак і досі в Україні називають те, що в США та Західній Європі жанрово завжди визначали як “adult contemporary” або ж “easy listening music “). В 60-ті та 70-ті роки подібне критики в Штатах/Канаді виокремили в певний різновид розважальної музики – lounge music, яка виникла і співіснує поряд з «гладким» джазом, причому подекуди їх навіть неможливо відрізнити. Майже одне й те ж, однак є нюанси… Саме lounge стане однією з тем майбутніх нарисів – коли ми дійдемо до 80-х — 90-х років. А поки що не все сказано про smooth jazz. Та про це наступного разу. Дочекаємось…

Хто з вас наважився й прослухав всю «анатологічну» підбірку саксофоністів і окремі твори Сілвера, Моргана, Тіммонса, Мінгуса може впевнитися, що сутність такого явища, як soul music, майстри джазу 60 — 70-х розуміли по різному. В основі їх композицій різні варіації блюзу, госпел-традиції, намагання відтворити в акомпанементі африканські ритмічні фігури і багато чого іншого, експериментального, внаслідок чого музики було багато, проте певні чіткі стильові ознаки (шаблони, стандарти) субжанру залишалися вельми розмитими. Єдиний стильовий формат субжанру врешті-решт створив музикант, який ствердив як провідний інструмент soul jazz не саксофон/трубу (як у боперів) чи навіть гітару (як у рок чи блюз-музикантів), а орган, особливості звукотворення котрого вже були якось предметом розгляду в «Анатології» – той самий легендарний Hammond. Настав його час. І час виконавця на цьому доволі непростому інструментові.Jimmy Smith 📚 Яку саме соул-революцію вчинив містер Джеймс Оскар Сміт? По-перше, запровадив свою, на той час інноваційну техніку гри на Hammond B-3 Organ. По-друге, і головне – став у 60-х роках піонером джаз-фанку, тобто «скоротив свій стиль до фанкової сутності, перейшовши від бопу та хард-бопу своїх альбомів 1956–58 років на “Blue Note”, починаючи з “Home Cookin’”, до funk groove»[C.Ireland].Home Cookin’ 🎧Funk jazz of Jimmy Smith (playlist) 🎧Midnight Special 🎧

Чи все сказано в даному нарисі про blue-eyed soul? Здається, так (принаймні про арт-особистостей 60, 70 і, частково, 80-х років). Про сучасний стан субжанру і про його зірок – у свій час. Обов’язково. (Ох, які там імена!). А поки що фінальний плейлист, де чимало тих виконавців, яких пропустив, і тих, про кого ще будуть сюжети in future, тож – до зустрічі, шановні!Blue-Eyed Soul Mix 🎧Naostanok. Одне питання: ви згодні з тим, що blue-eyed soul окрема гілка великого «дерева» світового R’n’B? Щодо цього існує і така думка: «Блакитноокий соул – це дурнувата фраза з 60-х років, яка описувала білих артистів з проникливим [soulful] звучанням. Однак цей термін еволюціонував і став чимось набагато більшим. Насправді він являє собою маніпулятивну маркетингову тактику, яку почали використовувати лейбли, щоб позиціонувати проникливих [soulful] білих співаків як рідкісних або виняткових. Для одних людей талант є талант. Для інших це ранній початок того, як Біла корпоративна Америка знайшла хитрий спосіб експлуатувати чорну культуру для власного прибутку»[Gaetano]. Чи згодні ви з таким твердженням? Буду радий ознайомитись з вашими думками з даного приводу в коментарях.Ось тепер coda. До зустрічі в Новому, 2026 році! Сподіваюсь, мирному

До пані Стейнсфілд я ще повернуся, адже її сольна карʼєра почалася пізніше, в 1988 році, і продовжується успішно й в ХХІ ст. … Наразі про тих, хто в UK послідовно й свідомо в своїй артистичній карʼєрі дотримувався канонів soul music саме в 60 — 70-ті роки. І став завдяки blue-eyed soul зіркою поп-музики. Таких осіб принаймні двоє. Почнемо з північноірландського підданого UK.Van Morrison 📚Сер Джордж Івен Моррісон почав свою карʼєру, яка триває досі, давненько – у 1958 році. Кельтський folk, госпел, ірландську традицію Вен Моррісон викладає музичною soul-мовою. Послідовно і впевнено. Єдино можливою мовою в винайденій ним еклектичній стильовій комбінації. В активі 50 альбомів, останній, “Remembering Now”, вийшов у 2025, перший у 1967 році. Весь шлях singer/songwriter за 67 років залишимо для розгляду на майбутнє, «в обʼєктиві» те, з чого починався Вен Моррісон у 60 — 80-ті. Blue-eyed soul з ірландським присмаком…Brown Eyed Girl 🎧Gloria 🎧Here Comes the Night 🎧Moondance 🎧Down to Joy 🎧Dark Night of the Soul 🎧Have I Told You Lately 🎧Ballerina 🎧I Believe to My Soul 🎧Van Morrison: His best & greatest hits 🎧

Два останніх трека в підбірці належать гурту “Vinegar Joey”, в лавах якого починав свою карʼєру sunger/songwriter, що став fashion-втіленням британського blue-eyed soul. Еталоном елегантності і смаку. Звали цього аристократа Роберт Палмер (1947 – 2003).Every Kinda People 🎧Fine Time 🎧Robert Palmer Greatest Hits 🎧Не будемо гаяти час в пошуках top persons британського blue-eyed soul 60 — 70-х років. «Королева» субжанру добре відома. Більше того, вже розглядалася в рок-сюжетах «Анатології» раніше. Мері Ізобел Кетрін Бернадет ОʼБрайен, на сцені і в етері Дасті Спрінгфілд (1939 – 1999). Чарівна білявка (на жаль, не блакитноока), яка могла стати британською головспівачкою ХХ ст., однак не судилося, надто рано забрала з життя недуга. Проте титул “The Queen of Blue-Eyed Soul” заробити Дасті встигла…Son of a Preacher Man 🎧Beautiful Soul 🎧Wishin’ and Hopin’ 🎧You Don’t Have to Say You Love Me 🎧Spooky 🎧I Can’t Wait Until I See My Baby’s Face 🎧In the Middle of Nowhere 🎧Wherever Would I Be 🎧Breakfast in Bad 🎧

Якщо ви прослухали усю підбірку, а ще раніше ознайомилися з попереднім нарисом про soul music, то у вас може виникнути цілком зрозуміле запитання: «А який же це соул? Щось більше схоже на рок». Дійсно, «блакитноокі» виконавці не імітували своїх «чорнооких» колег-музикантіа сліпо, вони лише наслідували стильові форми, а не семантичну сутність black music. Більшість з них була rock & country musicians, що позначалося на кінцевому продукті. Тому з самого початку blue-eyed soul не імітація чи епігонство, а окремий напрям, що існує в різних інтерпретаціях донині і має своїх лідерів і мегазірок (про них – далі). Ще в 60-х роках були успішні спроби поєднати «чорний» соул з усіма гілками американської «білої» поп-музики – рокабіллі, кантрі і так званим swamp blues, тобто регіональним (луїзіанським) різновидом блюзу. (На мій погляд, то була перша спроба синтезувати майбутню «американа»). Піонером цього стилю, який обізвали swamp rock, став Тоні Джой Вайт (1943 – 2018) — “Swamp Fox” (Болотний Лис).Polk Salad Annie 🎧Ain’t Going Down this Time 🎧Closer to the Truth 🎧Mama’s Don’t Let Your Cowboys Grow Up to the Babie’s 🎧