Canal Анатологія - @anatologia - №1402
Чи були у Кенні Джі послідовники? Чи попередники? Їх вистачало, що не дивно, адже ним була відкрита «золота жила» музичної комерції! Виявилося, що «мліти» під sentimental sound мелодійного саксофону з ліричним симфо-супроводом полюбляє значна кількість населення планети Земля, здебільшого представниці кращої його половини. Хоча…тут є запитання: а чи був містер Горелік стовідсотковим відкривачем цієї коштовної «жили»? Чи не траплялося в медіапросторі чогось подібного раніше? Змушений визнати, що стилістичним піонером Кенні не був, він «просто» підніс sweet sax sound на вищий – smooth jazz — рівень з відчутним funk & fusion мовним акцентом. А хто ж ті шановні панове піонери? Хто випередив? По-перше, легендарний Сідней Беше, який у 50-х роках отримав феноменальний успіх з мелодією “Petite Fleur” (дуже сподіваюся, що ви памʼятаєте, трек не раз звучав в «Анатології»). Окрім Беше, була ще низка європейських музикантів 50 — 60-х років зі схожою сакс-орієнтацією… Почну з аксакала-британця, хоча цей майстер грав виключно на кларнеті, саксофон до рук не брав. Але як звучав той кларнет! Памʼятаю, як ми колись сперечалися в нашій молодіжній музикантській тусовці 60 — 70-х – «це що, кларнет чи сопрано-саксофон?», ніяк не могли дійти згоди. Воно й не дивно, адже ветеран британського джазу Бернард Стенлі Білк (1929 – 2014), відомий всьому світові як Акер Білк, мав абсолютно унікальний звук, який не зміг повторити пізніше жоден з кларнетистів. В 1961 році Білк записав і отримав шалений успіх з композицією “Stranger on the Shore”. З неї все почалося. Слухаємо чарівний кларнет Акера Білка….Stranger on the Shore 🎧50 Greatest Hits & more 🎧Серед інших європейців на одне з чільних місць, на мій погляд, заслуговує італієць Фаусто Папетті (1923 – 1999). Ось хто був популярним в СРСР! Платівки, касети, радіотрансляція записів, використання їх на танцях як «медляків» (за відсутності «живого» оркестру) – одним словом, чемпіон етеру, інакше не скажеш. Чомусь влада пропагувала музику у виконанні Папетті як певний зразок «пристойної» буржуазної музики на відміну від рок-н-ролу та ін. «бєзобразій»… Творив свою версію mood music альт-саксофоніст і кларнетист Фаусто Папетті ще з 60-х років, але всесвітній успіх отримав його кавер на мелодію Баррі Вайта “Love’s Theme” у 1974 році.Love’s Theme🎧Можливо, у когось з вас «завалялася» в вініловій колекції ця видана в СРСР платівка. Те, що теми обробок Папетті якраз і є ті самі буржуазні поп-хіти, владу чомусь не турбувало. Звучить пристойно? Текстів немає? Дозволяємо… Про всяк випадок даю посилання, захочете – послухаєте, хтось згадає молодість.Фаусто Папетті, вініл 🎧Звісно, тему Фаусто Папетті закриваємо традиційною збіркою. Найсмачніше. The best.Fausto Papetti – The Best 🎧Ще один майстер сопрано-саксофона та кларнета, платівки якого вільно, чималими накладами випускалися в СРСР. Зокрема, ось ця (десь і досі зберігається в моїй колекції…).Felix Slovacek, 1981 🎧Čau Iásko 🎧Чеський музикант Фелікс Словачек (1943 р.н,). Східноєвропейський Кенні Джі. Звук якого не поступався американській сакс-зірці. Який, попри поважний вік, і наразі виступає публічно.The Very Best of Felix Slovacek 🎧
115
26-01-26 06:10