Якщо ви прослухали усю підбірку, а ще раніше ознайомилися з попереднім нарисом про soul music, то у вас може виникнути цілком зрозуміле запитання: «А який же це соул? Щось більше схоже на рок». Дійсно, «блакитноокі» виконавці не імітували своїх «чорнооких» колег-музикантіа сліпо, вони лише наслідували стильові форми, а не семантичну сутність black music. Більшість з них була rock & country musicians, що позначалося на кінцевому продукті. Тому з самого початку blue-eyed soul не імітація чи епігонство, а окремий напрям, що існує в різних інтерпретаціях донині і має своїх лідерів і мегазірок (про них – далі). Ще в 60-х роках були успішні спроби поєднати «чорний» соул з усіма гілками американської «білої» поп-музики – рокабіллі, кантрі і так званим swamp blues, тобто регіональним (луїзіанським) різновидом блюзу. (На мій погляд, то була перша спроба синтезувати майбутню «американа»). Піонером цього стилю, який обізвали swamp rock, став Тоні Джой Вайт (1943 – 2018) — “Swamp Fox” (Болотний Лис).Polk Salad Annie 🎧Ain’t Going Down this Time 🎧Closer to the Truth 🎧Mama’s Don’t Let Your Cowboys Grow Up to the Babie’s 🎧