Telegram statistics channel - @tse_nihto_ne_bude_chytaty

Чому особисто для мене «Книга Еміля» — це 2⭐️ з 5?▪️Тема vs реалізація Основна ідея й тема — справді сильні. Лінія дітей і їхніх мам, різні типи зв’язків та травм — це дуже важливо й потенційно сильно. Але реалізація, на жаль, не дотягує. Історія настільки захована за метафорами та загадками, що багато читачів просто не «докопаються» до сенсу. А це саме та тема, яка мала б бути доступною й зрозумілою ширшій аудиторії.▪️Перенасиченість символізмом Міфологія, ключі, алюзії — їх надто багато. Вони забирають на себе всю увагу і заважають співпереживати самій історії Еміля. Замість емоцій — постійне розгадування чергової загадки.▪️Передбачуваність сюжету Більшість поворотів я вгадала ще десь на третині книги. Якщо це було задумано — тоді незрозуміло, навіщо читачу ще 300–400 сторінок цього квесту. Якщо ж ні — це робить історію надто банальною.▪️Фрагментарна міфологія Складається враження, що міфологія подана шматками, а не як цілісний світ. Не як продумана система, а як набір елементів «для атмосфери». Повної картини для себе я так і не склала.▪️Незрозуміло, для кого ця книга Для підлітків книга виглядає занадто складною через всі ці символи й загадки. Для дорослих — навпаки, занадто казково-проста і прямолінійна. Я так і не зрозуміла, для кого саме вона написана.▪️Історія vs квест Хотілося сильної історії, а в результаті вийшов квест. Алюзії — це круто, але для мене книжка спочатку має бути просто хорошою історією. А якщо ще й сенси заховані геніально — тоді це вау. Тут же квест з’їв сам текст.▪️Надто швидка трансформація героя На початку маємо дев’ятирічного хлопчика — звичайну дитину, і це ок. Але вже наприкінці він приймає рішення, на які не всі дорослі здатні, і все це за тиждень-два подій. Для мене ця еволюція виглядала неприродно.▪️Проблеми зі світобудовою і географією Мені не вистачило пояснень, як працює простір: тут маяк, тут дім, тут ринок, тут уже селище — але без чіткої логіки переміщень. Якщо вже є фентезійний елемент, хочеться трохи більше правил цього світу.▪️Простий текст Сам по собі — не мінус. Легка структура, багато діалогів, читається швидко. Але він дивно дисонує з перевантаженим символізмом і складними загадками сюжету.⚫️Що мені сподобалося: — сама тема — важлива й соціальна (шкода, що не дотиснули) — Йотун Б’юлє — мій улюблений персонаж — те, що я змогла це дочитати 😆Тому, при всій моїй любові до «Я бачу вас цікавить пітьма» — з «Книгою Еміля» у нас не склалося і вона викликала у мене тільки обурення.#відгук_ніхтонебудечитати Все, можете хейтити мене в коментарях, кому сподобалось і приходьте обійматися ті, хто ледве дочитав і хотів напитися від радості, коли це закінчилось (це була я, а я практично не пʼю, розумієте, до чого довів той Павлюк!)

💫 Шановна спільното!Мене сильно-сильно попросили допомогти з черговим збором для 28ombr імені Лицарів Зимового Походу на старлінки третього покоління та старлінки міні для забезпечення відеострімінгових трансляцій безпілотних розрахунків та для встановлення стабільного супутникового звʼязку на НРК. (НРК - наземні роботизовані комплекси. Автономні системи озброєння, які заміняють людину в умовах бою).Знаю, що Різдво і джингл белз, та дуже хочеться відправити хлопцям і дівчатам допомогу вже у цьому році. Між донатами, кратними 150 грн, розіграю комплект з трьох!!! книг: 💫 "Як любили і вмирали" від Уроборос (від серця відриваю, смачна донбаська проза)💫 "Первісне зло" з підписом чудової пані укладачки Серафіми Білої💫 "Жовтолика" Ребекки Кван (про страх і ненависть в книжковій сфері)Тож не забувайте вказувати в коментарях контактні дані, якщо донатите не з моно.Моя мета: 12 000 грнСпільна мета: 480 000 грнБанка осьо тут: https://send.monobank.ua/jar/7YmJ7QSwNVБуду вдячна за донати і репости🫂🫶Нехай ворог ☠️, а ви бережіть себе!

Щоб читати, я доначу!Приєднуюся до читацької ініціативи й відкриваю допоміжну банку на потреби 116 ОМБр. Наші захисники наразі тримають оборону на Куп’янському напрямку, одній з найгарячіших точок фронту.Мета збору — придбати автомобіль та найнеобхідніше обладнання для 2 механізованого батальйону 116 ОМБр. Транспорт критично необхідний для забезпечення логістики й підтримки бійців на їхніх позиціях, тож, друзі, долучаймося до підтримки!💥 Потреби: Позашляховик TOYOTA HILUX; щогла алюмінієва телескопічна 15 м пофарбована — 5 шт.; портативний перехоплювач відеосигналу WHOOVER 3.3 з подовжувачем на авто — 5 шт.; зарядна станція EcoFlow DELTA Max 2000 (DELTA2000-EU) 2400W 2016Wh — 5 шт.; акумулятор для квадрокоптера Autel 4T Battery 6741 mAh — 30 шт.; акумулятор для квадрокоптера DJI Matrice 4 Series Battery 6741 mAh — 20 шт.; генератор інверторний Scheppach SG2500I — 5 шт.💥 Загальна мета: 1 500 000 грн💥 Моя мета: 15 000 грнБанка: https://send.monobank.ua/jar/2fasTCwuy8ПРИЗИ ЗА ДОНАТИЗа донат кратний 100грн: Коллекція різдвяних іграшок Harry Potter від Hallmark (якраз буде вам на майбутню ялиночку!)За донат кратний 50грн: FunkoPop Дамблдор або Лего Доббі❗️ Для участі в розіграші, будь ласка, додайте свої контактні дані у поле «коментар» (ваш нікнейм та відповідну соцмережу), якщо донатите не з МонобанкуРозіграємо як тільки зберемо!Будьмо надійним тилом разом!

📚 Not Quite Dead Yet — Holly Jackson 3.0/5.0⭐️Перший дорослий трилер Голлі Джексон (я обожнюю її серію «Посібник з убивства для хорошої дівчинки»), і тут вона дуже старанно намагається закрутити інтригу 🧩 — інколи справді цікаво відстежувати, як розсипані натяки поступово складаються у повну картину. Проте інколи ці гачки були надто очевидними — хотілося б трохи більше несподіванок. В якийсь момент я вже все зрозуміла, а головна героїня настільки тупила, що хотілося кричати: «Зберися, це очевидно!»Але попри непогано вибудувану сюжетну частину, емоційно книжка для мене не спрацювала так, як я очікувала. Я зовсім не прониклася головною героїнею: дивлюся на відгуки, де люди 🤧 ридають над фіналом, а я така — «…ну окей». Навіть авторське «вибачте, що розбила вам серце» в подяках пройшло повз — моє залишилося цілком неушкодженим 💔✨Парадоксально, але більше співчуття викликали другорядні персонажі — дехто з них явно заслуговував на кращу долю. А от інші… ну що ж, трохи страждань їм навіть пасує 😌Час від часу історія вибивала з ритму своєю нереалістичністю: деякі сюжетні моменти у розслідуванні були надто “книжковими”, аж надто гладкими, щоб у це повірити. І до фізичних можливостей персонажа з критичним діагнозом теж накопичилися питання 👀 (я рідко до такого докопуюсь, але тут це занадто різало око)Фінальні пару абзаців — такий собі «шик-шак-шок», але при цьому логічний у контексті історії. Ті, хто мали отримати по заслугах — отримують ⚖️ І це приємно.Проте загалом книга не справила того емоційного враження, на яке я так сподівалась. Можливо, проблема в тому, що Джексон поки не вдалося так само переконливо прописати дорослих героїв, як вона робила це у своїх young adult романах — тут вони все ще поводяться як підлітки, просто з позначкою “дорослі”.👀 Якщо хочете трилер із фокусом на загадку — може зайти. 💔 Якщо чекаєте, що серце розіб’ють — у мене цього не сталось (хоча у читачів на Goodreads — так!)#відгук_ніхтонебудечитати

Трошки театрального, бо я, окрім всього, заядла театралка. Учора сходила з подругами на київську премʼєру «Я бачу вас цікавить пітьма»Дуже хвилююче, бо я обожнюю книжку, читала декілька разів, була на незліченній кількості книжкових клубів по книзі і сама вела десь 4 чи 5.Самі розумієте, ставки були високі. Не розчарована, а в абсолютному захваті. Зроблено якісно, покриті всі основні події книжки, іноді це було дуже метафорічно, проте не було бажання сказати — а в книжці було не так! Були смішні великодки на Львівський театр Заньковецької, з яким Дикий театр поставив цю виставу у співпраці. Також були класні жарти, часто в виставі «ламали четверту стіну» і взагалі вау. Я здивувалася, що вистава така смішна моментами, проте це зробило постановку якоюсь трагікомічною і це тільки в плюс. В кінці я вже прослезилась.Актори неймовірні.Персонаж Суботи — ну це просто не описати словами! Геніально! Він залишив найбільше враження мені, а не сцені ж був Бакланов, прости господі, хіба його можна було затьмарити? Коротше, обов’язково ловіть собі квиток в Києві чи у Львові, а скоро напевно і на гастролях, бо це дуже вау!*проте перш ніж іти, від себе я б порекомендувала прочитати. Буде зрозуміліше, бо є відчуття, що нечитавши можна подумати, що на сцені якась наркоманська шизофренія😆

І давайте про класне!В твітері я виграла книжку за донат. І було дві опції — книжка з бажанок чи Таємна книжка, яку пані підбере мені під запит.Я спочатку хотіла взяти бажанку, бо маю багато книг і подумала, що дуже складно вгадати, чого в мене нема. Проте, коли настав час давати відповідь, що обираю — я зрозуміла, що хочу Таємну книгу. І навіть, якщо раптом станеться повтор — ну і що, ця опція цікава і інтригуюча, про інше вже подумаю потім.Пані Лис підійшла до справи дуже прискіпливо, задала мені питання — який жанр хотілося б, які книжки з цього жанру вже читала і що сподобалось, а що ні. А також попросила сфотографувати книжки, які маю, але це теж нереально, тому я сфотографувала тільки дві основні полички (всього їх 4, плюс возик, плюс стопки по всій хаті🤣). Також, вона знайшла мій гудрідс і теж його передивилася.Я попросила щось з cozy fantasy або просто затишне, осіннє.І от учора я отримала посилку з книгою. Книга, про яку я чула, в класному гарному виданні. Я в абсолютному захваті!Як вона мені сказала, їй і самій було цікаво погратися в книжкову детективку, бо особисто ми не знайомі, підписані на твітер одне одної, але загалом просто лайкаємо твіти та й все (хоча, до речі, маємо двох спільних книжкових коліжанок). Тож задачка була з зірочкою, але вона впоралась на всі 100!

ПупупуНу що воно казать, коли воно канєшно🤣Ладно, моя оцінка була очевидною після перших пари розділів, проте я хочу додати і декілька ложок меду.Такі книжки нам потрібні. Це вже було сказано і в коментарях до дописів, і в особистих переписках. Нам потрібна така легка література в стилі Секс і Місто, де дівчина ходить на побачення і потім обговорює це з подругами, шукає свою любов тощоІ потрібна нам саме наша українська, а не тільки перекладна. І не, прости господи, російська.Тож, я б раділа, що в нас є ще плюс одна українська авторка. І я вже бачила на неї гарні відгуки, і це класно.Щодо мене…Попри те, що я люблю періодично почитати легкі ромкоми, для цієї книжки я не ЦА. Мені не цікаво читати про походенькі на побачення, де чоловіків оцінюють за тим що в нього Audi чи BMW, ролекс на запʼястку чи коли взагалі опис будь-якого персонажу іде через призму матеріального — трьошка на Золотих, браслет Cartier тощо, просто тому, що я в житті не така людина.Також, навіть в легких ромкомах для мене повинен бути більш-менш якісний текст, на жаль, я не можу читати інакше. Тут був якийсь хаос тексту, описів тощо.Коротко, я б, напевно, описала книжку як: суміш «Секс і місто» та книги «Квартира київських гріхів» (на жаль, я не високо оцінила ні те, ні те в минулому, тож і оцінка цієї теж книги відповідна)#містоколишніх_ніхтонебудечитати Дякую, що читали. Після половини вже просто не було, що писати нового про цю книгу (так, у мене є 100 дивних цитат, але я вас поберегла), тож і допис одразу фінальний❤️

Маю одну фотку (з людьми) сьогодні з ККБо якось все сталося не як планувалося, поїхала раніше, бо оце скупчення людей сьогодні створило так багато візуального шуму (окрім ще звичайного), що я втомилась, розболілася голова і було вирішено їхати додому Проте, сходила підтримати Катю на її першій модерації. Тема була мені не дуже релевантна, але десь після 5 хвилин стало так цікаво, хоч бери і пиши книгу тепер (Це була подія «Чи візьме мій рукопис видавець?»)Познайомилася з Алісою Корж, з якою ми сміялись про яму, якої не буде в її книзі (😆ykiyk), ще раз заобнімалася з Настею Нікуліною, розвіртуалізувалась зі Светою, знову була професійно опрацьована на читання Робін Гобб нею та Анастасією.А весь день провела з улюбленою Катею, яка допомагала мені познайомитися з класними і важливими людьми (нетворкінг, все таке)Дуже вибачаюсь, з ким таки не встигла сьогодні пересіктись і провести час, як планувала і хотіла. Але я жінка стара, такі марафони після складного робочого тижня мене трошки вбивають😆P.S. Насправді я спочатку дуже засмутилася, а потім вирішила, що це не кінець світу, КК ще будуть, а вибирати себе краще🙏

Я на фестивалі сьогодні була трошки хаотік, як сказала Еля, коли ми пересіклись на хвилиночкуПроте сходила на івент своєї подруги Каті Корнієнко (підписуйтесь на її канал про інсайди написання книг та перекладів, а ще, звісно, ці книги читайте!)Купила дві книжки, як і планувала!Знялась в книжковому опитуванні від Діми Персика.А далі, приїхала моя найкраща подруга і ми знімали їй відео в рілс та букток, бо вона на відміну від мене популярна та відповідальна до контенту блогерка. Це зайняло дуже багато сил і часу (хоч і кожну хвилинку, яку я проводжу з нею — я щиро обожнюю) і тому після цього я бігла тільки поїсти, сісти в машину і двинути додому.Тож всіх, хто зустрічався зі мною в цей час — чекали доволі хаотичні зустрічі і обійми, бо я просто уточнювала, чи будуть вони завтра — бо от завтра я маю план вас всіх захапати в свої обійми і таймлайн (і фотоспогади!), так і знайте!Взагалі Книжкова Країна мій улюблений фестиваль. Я втомлююсь, розряджаю соціальну батарейку в мінуси, але просто бути там, зустрічати друзів, підписників, коліжанок-блогерок, авторок, просто дивитись на людей, стенди з книгами — це те, що я обожнюю і завжди буду любити в цьому фестиваліА тепер до завтра, вже передчуваю, який завтра прекрасний буде день!*останнє відео це бонус-плюс. Це тупо мій вайб, якщо (коли?!) я б перестала соромитись і почала б знімати книжкові відео😝😏

Переслухала «Великий Гетсбі» на АБУКЦе вже напевно впʼяте чи вшосте поринаю в цю історію, бо дуже люблю, читала і українською, і в оригіналі до цього, і завжди на мене справляє ця книжка глибоке враження.Я повертаюся до «Великого Гетсбі» вже вкотре — і щоразу він відкривається по-новому. Цей роман для мене давно став особливим: за блиском вечірок і сяйвом «епохи джазу» Фіцджеральд ховає не легковажність, а глибоку самотність і розчарування. Гроші тут не рятують від порожнечі, не купують любові й дружби — лише створюють ілюзію, яка одного дня розсипається.Гетсбі для мене — уособлення мрії, що не здається навіть перед лицем байдужого світу. Він будує своє життя навколо кохання, створює цілий міф заради Дейзі, але лишається трагічно самотнім. Щоразу боляче спостерігати, як натовпи насолоджуються його щедрістю, а потім зникають, коли йому потрібна підтримка.Мабуть, саме за це я люблю цей роман: він нагадує, що блиск — оманливий, а справжня близькість і любов не купуються. І що життя занадто коротке, щоб відкладати почуття «на потім». Навіть знаючи фінал, я перечитую «Гетсбі» й щоразу знаходжу в ньому щось нове про себе, про свої мрії та про ціну ілюзій.Кожен раз, до речі, коли я десь кажу/пишу, що «Великий Гетсбі» одна з моїх найулюбленіших книг, обов’язково хтось знайдеться, хто намагається дискутувати зі мною, що це погана книжка. Розумію, що смаки різні, але помітила, що таке частіше за все стається зі мною саме з Гетсбі! Кажуть що книжка прісна та нецікава. Як ви розумієте, не для мене. Чи то це від моєї глобальної любові до класичної літератури, чи через цю глибину. Проте я завжди всім її рекомендую і рекомендую при прочитанні дійсно зазирнути в цю історію більш глибше!А ви як ставитесь до цього роману, якщо читали? Якщо ні — то чи збираєтесь з ним знайомитись?#відгук_ніхтонебудечитати