Амбасадорка Трону зі скла та Гаррі Поттера. Програмую, читаю книги, веду інстаграм-блог та модерую книжкові клуби Контакти та інші соцмережі: https://zhezhe.mssg.me/ Або просто пишіть сюди: @so_zhezhe
Багато хто просить у мене відгук на третю частину «Місто півмісяця» і в цілому серію — я прочитала ще на початку літа, а третя книга якраз вийшла українською. А я направду не дуже хочу його писати. Бо я вас ним засмучу.Бо і моя улюблена авторка мене засмутила, я не просто не полюбила цю серію, я терпіти її не можу, вона в мені пробуджує якусь агресію, коли я просто бачу назву і книгу 😅(бо як Сара могла зі мною так вчинити, я не знаю)Тому залишила тільки короткий відгук на Гудрідс і більше про цю серію стараюсь не говорити. Тож коротенько: Серія для мене на 3 (з великою натяжкою через мою любов до Маас). Читати далі я навряд чи буду, я і цю ледве дочитала, витягнула третю книжку лишень одна героїня (не Брайс, бо це одна з найненависніших мені героїнь у всесвіті, вибачте всі за все). Для мене в третій книзі ще й сталось багато дірок, коли здавалося, що у мене відсутня частина книжки, а деякі арки героїв просто загубилися. А якби я робила відгук саме в цифрах, то було б десь так:Задум 4/5Світобудова 4/5Головна героїня 1/5Інші герої 3/5Події 3/5Розв'язка 1/5Кросовер з ДШІТ (очікувала 5/5, але 2/5)Будь ласка, такі ж фанати Сари як я — не кенселіть мене, мені і так боляче!#відгук_ніхтонебудечитати
Чи буває у вас таке, що ви настільки любите книжку/серію, що наче хочеться рекомендувати її всім, але одночасно хочеться, щоб вона була тільки ваша?😀Позаяк останнім часом видавництва жваво видають в перекладі улюблені та важливі для мене тайтли, всі їх читають і про них говорять — я якось дуже різко спіймала це відчуття одразу на багато книгЯкась ревнушка в мені прокинулась, коротше🤣🤭 Бо ці ідеальні книжки мої, ми з ними полюбилися перші, маємо давні відносини, а ви де раніше були?😆🤭 Таке у мене от зараз з Divine Rivals (Божественні супротивники), Sunrise on Reaping (Світанок перед жнивами), скоро буде Things we left Behind (Все що ми забули) тощо. Ну і звісно, це завжди буде Трон зі скла😀У вас таке буває? Чи це тільки я вже зовсім збожеволіла з цією біполяркою: «хочу щоб всі прочитали цей ідеал — будь ласка, не читайте, воно моє *просинається Голум з Володаря кілець і тримає книжку*)»?Звісно допис жартівливий, люблю коли хороші книжки знаходять хороших людей і навпаки (але вони мої, іхіхі!)
Книгарня ridmi, які продають книги рос мовою, прикриваються пишномовними «не розпалюйте мовну ворожнечу», «не всі вміють читати українською», «люди тільки переходять». (якщо люди «переходять», навіщо так багато книжок для дітей з алфавітом/кольорами і тд? Не НАВЧИТИ, нє? Але поки не про це).Хтось може законодавчо схавати цей фарс, якби не АЛЕ.Це не просто книги рос мовою, а книжки російських авторів, які раніше і зараз живуть у росії і ведуть свою діяльність там. Так, книги рос видавництв, і вони сміливо це вказують на сайті (все додаю на скрінах).Це порушення Закону №2309-ІХ, а саме заборону ввезення, розповсюдження книги авторів громадян рф (з 1991 року і донині) і перекладів книг таких авторів. Але, на жаль, вони явно знали, що роблять, бо це НЕ стосується книжкових видань, виданих до 1 січня 2023 року. На жаль, цей закон не ідеальний. Також у «книгарні» продаються репринти (піратські книги), обома мовами, чим порушують Закон України «Про авторське право і суміжні права».Представлена військова література: «улічниє баі ат сталінграда до ірака», книги про дрони, наступальний бій і тд. Ну, фінальним скріном вас добʼю: «Історія малой расіі до унічитженія гетьманства»
Прийшла показати свої новинки і одну з них детальніше1. Новинка від моєї улюбленої авторки, це перший її дорослий трилер «Not quite dead yet», бо до цього вона писала YA. Її покажу детальніше, бо дуже гарне оформлення Інші дві, це всі стрибають і я стрибаю (ні, у мене є пояснення!😀)2. «Тенета війни». У мене є цей цикл в старому виданні, але я його люблю, тому збиратиму і в новому. Взагалі смішна історія, бо я вперше прочитала «Аркан вовків» в 2023 (вдруге ось в липні), після того я всім кричала, як їм потрібна ця серія, бо вона топ, хоча ось другу частину почала читати тільки на днях😀 (але іноді ти просто знаєш, що серія топ і з першої книги!)3. Новиночка, про яку всі кричать. Я не збиралась купувати цю книжку от зараз і терміново, та й взагалі планувала читати колись потім англійською, але щось так захотілось чогось літнього й перша частина мені сподобалась (модерувала по «І зійде крига» книжковий клуб в колаборації з Lovespace і було класно😌) — тож вона у мене і, можливо, допоможе мені знову повернутись до нормального читання (бо щось пару останніх тижнів не можу читати більше пари сторінок)
Я вимушена зізнатись, я теж критикую переклади. Теж іноді сиджу і думаю, як можна було б краще. Іноді я незадоволена перекладацькими рішеннями. Це правда. А ще я можу покритикувати арт, бо я не так уявляла персонажа, як ілюстраторка.Можу критикувати сюжет книжки, бо ну щось мені не дуже.Можу покритикувати видавництво, яке випадково загубило абзац тексту в книзі (буває!)І колись, я навіть висловлювалась про це публічно. Це було до того, як я трошки більше заглибилась в світ перекладання літератури. І зрозуміла, як багато це роботи, як багато на тобі відповідальності перед читачами і як годинами можна крутити вертіти якийсь словотвір (в фанфічному світі, де я маю досвід перекладів, з цим трошки простіше). Тепер я цим не пишаюсь, своєю публічною критикою (проте вона ніколи і не виходила в стан лайна на вентилятор та переходи на особистості — хоч і була у мене одна історія, де це сталось, тільки постраждалою стороною була я і у мене досі травма це згадувати😆).Зараз загалом критика не виходить за межі чатику з подругами або за межі листа видавництву, де я пишу, що «ви тут загубили трошки текста, панове, можете виправити?»В кожній роботі можна зробити помилки. В кожній. Ми всі живі люди. (Я на тому тижні завалила продакшн на роботі і через це 15 хвилин люди в Європі не могли забронювати столик в ресторані🤷♀️ звучить глобальніше, ніж 4 помилки в книзі на 400 сторінок, а мене навіть не спалили на вогнищі за це, прикиньте?). Тож давайте і до одне одного відноситись як до живих людей. Особливо зважаючи, що літературні перекладачі/редактори — працюють більше за ідею, ніж за великі гроші, роблять це між роботами, які приносять гроші і дуже хочуть аби українські читачі читали класні книжки. І от людина місяцями працює над книжкою, отримує гілку гонорар і потім має хейт, критику та нападки, що це ші, бо хтось не знає слово «лапшає». Звісно, після такого одразу хочеться ще більше книг перекласти, ага, одразу мотивація до неба!P.S: мем вкрала у прекрасної Олі з каналу «Начерки й Тіні»
Обстріли, депривація сну, палке бажання покинути столицю, хоча б щоб поспати, і якесь сезонне загострення в книжковій тусовці зі срачами, дискусіями, які переходять на особистості та зневагу до опонентів — я стала розуміти, що я не вивожу і хочу взяти від цього паузу (найбільше від читання книжкового контенту, але і від написання теж)Залишаю вам тут класні збори, які мені дуже б хотілось, аби мої друзі закрили:1. Моя подруга Катя збирає на РЕБ та розігрує трилогію Голлі Джексон, яку я палко люблюДонат 100грнhttps://send.monobank.ua/jar/6bn3CbW1mQ2. Хлопець моєї подруги Віки збирає на ударні БПЛА на оптоволокні для Азову. Призів багато:Донат 300грн — AirPods Донат 200грн — квитки в Молодий театрДонат 100грн — кастомізований тубус https://send.monobank.ua/jar/54RosoZftk————————Будь ласка, скиньте їм трошки гривень та зробіть репост. Обидва збори дуже важливі і енергію зі срачів краще направити сюди.Сподіваюсь повернутись зі своєї паузи і побачити, що друзі дозбирали свої баночки. Подякувала, розцілувала, а ви, будьте добріш до всіх, хто не росіяни❤️❤️🔥
Учора згадала «Невеличку драму» Підмогильного, тож, напишу про неї детально.Вважаю цей твір дуже недооціненим, бо якщо «Місто» завжди згадується в будь-якому контексті, коли чуємо про Підмогільного, або якщо хтось радить щось почитати про Київ тощо. Я спеціально порахувала і на даний момент ми маємо 11 видань «Міста» (це з тих, що наразі можна купити з наявності чи передзамовити).Тим часом, існує ще один твір в київському сеттінгу, але головна героїня — дівчина Марта. Дівчина з села, яка живе в Києві, працює секретаркою, має свої плани й амбіції. Вона не готова погоджуватись на «зручне» життя й не прагне бути простою частиною системи. Вона шукає себе — попри тиск, домагання і суспільні очікування.Одного дня Марту знайомлять з вченим-біохіміком Юрієм Славенко. Знайомство, під час якого Марта та Юрій майже відкрито зневажають одне одного, несподівано стає чимось більшим…І хоча роман написано майже 100 років тому, теми в ньому дуже сучасні: сексизм, відсутність поваги до жінки, вибір між зручністю та гідністю. А ще — чудово переданий дух 1930-х, життя інтелігенції, спротив українізації та атмосфера Києва того часу.Невеличка драма — це гостро, щиро й дуже по-людськи. Якщо шукаєте щось недосліджене в українській класиці — обов’язково зверніть увагу.*А ще, якщо ви в Києві, в театрі Франка є вистава (правда успіхів вам знайти квиток, бо я на нього полюю вже якийсь час безуспішно😭)
Ну що ж, нарешті можу розповісти про наліпки, які ми придумали і моя подруга-ілюстраторка їх намалювала!Спочатку трошки передмови до того, як зʼявилась ця ідея. Я вже колись писала, що мені приємно підтримувати своїх знайомих перекладачок і купувати їхні книжки (навіть якщо за це їм, на жаль, не іде роялті)В один з обстрілів я написала в твітер, що замовила Неявку та Наречену, бо треба якось підняти настрій, а ще тому що «support your local translator» (посилання на закордонний тренд support your local library). Ще і Саша Музичук (перекладачка Нареченої) пожартувала, що потрібен такий мерч і в цей момент у мене наче в голові щось клацнуло. Я одразу написала своїй подрузі-ілюстраторці.І так народилась ідея наліпок для підтримки перекладачів, а також авторів. Ми брейнштормили, думали як краще намалювати і що саме, хотілось чогось дуже тематичного і гарного. І вийшло це!Перші семпли вже були готові на Книжкову країну і тому я роздала їх тим, про кого як раз і думала, коли Настя їх малювала. Можливо, у деяких пані перекладачок чи авторок ви вже могли бачити ці наліпки в каналах.Я щиро тішусь і пишаюсь, що у нас вийшло. В перспективі мрію, що це буде ще класний мерч, який не обмежиться наліпками.Наліпки вже є на сайті:💜Перекладацькі💚АвторськіКупуйте собі, друзям, оформлюйте з ними читацькі щоденники чи просто😌Це класний спосіб підтримати перекладачів і авторів, говорячи про їхню роботу більше! І мою подругу, яка малює і випускає таку класну канцелярію і наліпки.Мене теж, звісно, бо як ідейна надихачка цієї колекції — буду тішитись і радіти😌 (ніякого фінансового прибутку я з цього не маю)Трошки пізніше я ще більш детально покажу, може оформлю розворот блокноту з ними, просто зараз я чоботяр без чобіт, у мене не залишилось жодного семплу, я всі роздарувала на фестивалі 🤣 Мені вже друкують нові😛
Я перестрибнула за 500 підписників і це значить, що з тг-канала на 50 людей зі знайомих і підписників з інстаграма — це стає повноцінним каналом. Вирішила розповісти вам трошки про себе в вигляді 10 фактів, для тих, хто мене не знає 😀1. Мені складно відповісти на питання звідки я, бо я народилась в Луганській області на кордоні з йобнутою країною, в 13 переїхала в Дніпро, в 24 переїхала в Київ. Тож, характеризую себе східнячкою з Дніпра, яка живе в Києві. 2. Я програмістка, займаю позицію Senior Backend Developer та трошки займаюсь техлідством у французській компанії. Допомагаю ресторанам по всій центральній та західній Європі успішно менеджерити свої бронювання, гостей, меню та всяке3. Я люблю читати і це займає багато часу мого життя. Можу про книжки говорити годинами і мене складно зупинити. 4. Модерую книжкові клуби. Створила свій корпоративний для колег, вела клуби Lovespace+Vivat, також в минулому році вела благодійні, де ми збирали на такмед.5. Обожнюю Англію і роками планувала там жити. Пожила більше року і повернулась, бо Україну я люблю більше і, зрозуміла, що хочу жити тільки тут.6. Раніше багато подорожувала і їздила на воркейшини, але війна в мені щось зламала, після повернення з Британії, я ще жодного разу не виїзжала за кордон, бо морально у мене зараз не виходить себе вмовити виїхати.7. Збираю на ЗСУ, є в реєстрі волонтерів і сама стараюсь багато донатити, дуже засмучуюсь, коли після дописів і репостів про збори — від мене відписуються (не через кількість підписників, а через те, що люди несвідомі)8. Маю тривожний розлад та хронічну депресію. Війна не дуже допомагає з цим впоратися, але антидепресанти так. 9. Вірю в науку, доказову медицину, цирки без тварин та гендерну рівність10. Dramione girl та Слизеринка, амбасадорка Трона зі Скла. Читаю всі жанри, окрім, дарк романів та психологічного нон-фіка. Ще останнім часом трошки розлюбила роментезі, тому з ним зараз обережна.Ще мій основний майданчик це Instagram, а тут є посилання на мої інші соцмережі, Fable, Goodreads та збори, коли вони є.В коментарях можете написати, як ви знайшли канал і чому підписались, або просто привітатись😙
Книгарня на воді«Збираю» подружку в її першу та довгу поїздку до Лондона, розповідаю про те, куди піти і що подивитись, і, звісно, перебираю і свої фото та нотатки з життя в UK. Коли я там жила, я ще не вела телеграм-канал, а в інстаграм, по якійсь причині, розповідь про цю книгарню не дійшла. Тож не пройшло і пару років, як я принесла вам класну концептуальну книгарню, яка знаходиться недалеко від Kings Cross (так, той самий вокзал, де платформа 9 та 3/4 з Гаррі Поттера)Книгарня Word on the Water — це буквально книгарня на воді, знаходиться вона всередені лодки. Якщо бути точною — це датська лодка для плавання по каналах 1920го року.Зараз розташована на Regent’s Canal, хоча відкрившись в 2010, історично вона трошки «покочувала» по різних місцях і каналах столиці Англії (бо за законом, лодка не могла стояти на одному місці без права на ділянку, тож кожні пару тижнів перепливала в іншу локацію). І офіційно книгарня отримала поточне місце тільки в 2015. Ідея зʼявилась, коли Джон та Педді (засновники) пришвартували свої плавучі будинки біля одне одного. Вони захотіли викупити лодку для книгарні у Стефані і він став їхнім партнером по бізнесу (останнє фото, це Стефані, Джон та Педді, яке я знайшла в мережі. На жаль, Джон в 2022 помер і тепер справами займається його дочка😢)Окрім книгарні, тут ще і влаштовують поетичні події і вечори з живою музикою (Останнє відео — це якраз у них була подія і готувалась виступати місцева група)І хоч ви не знайдете тут свіженьких довгоочікуваних тайтлів-новинок тільки-но з друкарень, але тут можна знайти доволі популярні та класичні книжки, неймовірну концепцію і сімейну та дружню атмосферу Будете в Лондоні, обов’язково ідіть в Word of the Water, воно того варте!
We and selected third parties use cookies or similar technologies for technical purposes and, with your consent, for other purposes (“basic interactions & functionalities” and “measurement”) as specified in the Cookie policy.
You can freely give, deny, or withdraw your consent at any time.
You can consent to the use of such technologies by using the “Accept” button. By closing this notice, you continue without accepting.