Християнізація слов'янських земель була довготривалим процесом, який супроводжувався військовим спротивом та неприйняттям чужорідного вчення. Внаслідок багатовікового змішання християнських та природних образів у народній свідомості вже охрещеного населення Давньої Русі сформувався феномен двовір'я, який визначив характер народної культури слов'ян аж до початку XX ст.Явище двовір'я на слов'янських землях не є унікальним. Змішання образів традиційної і нетрадиційної релігії відбувалося у кожного регіоні, де нетрадиційні релігії отримували державну підтримку (див. зокрема про язичницькі образи у зороастризмі та буддизмі). При цьому характер такого змішання у слов'ян має свої характерні особливості:1. Збереження елементів міфо-релігійних образів Рідних Богів у народному розумінні християнських святих.Ілію слов'яни шанували як Громовика і приносили християнському діячу у жертву бика. Іконографія Ілії зберігає характерні риси зображення Громовержця (зображення християнського "святого" на вогняній колісниці та ін.)Елементи міфологічного образу Велеса перейшли на образи Миколи, Власія та Сатани - так слов'яни вважали, що у Миколи є хижі вовки, які здатні розірвати того, хто їх побачить уночі (пор. із образом Дикого Полювання Вотана у германській міфології), а Власія називали "коров'ячим богом", що семантично пов'язано із "Скотій Бог" - так сказано про Велеса у "Повісті минулих літ".2. Існування розвиненого культу Предків та Духів місцевості паралельно із християнством.Архаїчне шанування Померлих у слов'ян, щорічні Поминальні Дні - язичницький спадок, який не був подоланий християнською церквою. Безумовно, сучасні східні слов'яни деградували і обряд поминання Предків нині забутий. У "Основах язичницької теології" ми писали:У давні часи пир влаштовували поряд із самою могилою, щоб покійник міг причаститися повноті життєвих сил, що вирують у безпосередній близькості від нього. Поширений на пострадянському просторі “звичай” наїдатися і напиватися на кладовищах, нерідко у супроводі співів попа, є деградованою формою древнього ритуалу культу предків, від якого не залишилося нічого святого (=нічого язичницького; язичницький за походженням ритуал, який нахабно краде авраамічна релігія, неодмінно вироджується).
При цьому й досі слов'яни пам'ятають про існування Лісових і Домових Духів, а інколи (нині рідко) і з пошаною ставляться до Хранителів.3. Осмислення Природних Циклів крізь християнський категоріальний апарат і образи.Для охрещених слов'ян бібілійна історія про життя та смерть Ісуса Христа були не дійсно описом діяльності єврейського проповідника, однак описом життя Сонця і Самої ж Природи. Святкування народження Ісуса під час Зимового Сонцестояння, а його "воскресіння" у часи святкування Днів Помираючого і Воскресаючого Бога нерідко зумовлювали розуміння особи Христа як Солярного Бога Родючості. Цей феномен видатний релігієзнавець і традиціоналіст М. Еліаде назвав "космічним християнством"; дет. див. у Еліаде М. - "Аспекти міфу".ЯВ
У часи повномасштабного вторгнення РФ та багатолітньої гібридної війни особливо актуальними постають релігієзнавчі дослідження проблеми свободи совісті у необільшовистській державі-агресорі. Активна участь добровольців-язичників у ЗСУ та глибоко вкорінений зв’язок рідновір’я із російськими опозиційними рухами посилюють важливість піднятої теми.
Сьогодні на міжнародній науковій конференції "Дні науки", яку щороку проводить Філософський факультет КНУ жрець Язичницького Відродження Харитонов Д.О. провів доповідь на тему свого дослідження - "Переслідування язичників у Російській Федерації". У праці було:1. Досліджено які конкретно етнорелігійні течії потерпають від переслідування.2. Виявлено найбільш часті форми дискримінації представників етнічних релігій з боку держави.3. Проаналізувано нормативно-правову базу РФ у зв’язку із фактичними формами релігійного переслідування, зокрема у випадку застосування “антиекстремістського” законодавства у бік язичницьких груп.4. Визначено роль РПЦ у формуванні ворожого ставлення до язичників у сучасному російському суспільстві.5. Досліджено ідеологічну основу дискримінації етнічних релігій у РФ.Найближчими днями відправимо відеозапис доповіді. Наше дослідження буде опубліковано у науковому журналі.Надалі ми продовжуватимемо досліджувати цю складну і болісну тему, яка представляє науковій спільноті сучасної України особливості тієї Священної Боротьби, що ведеться українськими і російськими язичниками за життя.Слава Язичницькому Відродженню!Слава Рідним Богам!Віщому Велесу - Вічна Слава!ЯВ
Міф про заснування РимуРомул та Рем, міфічні засновники Риму, були народжені від союзу їх матері весталки, доньки переможеного царя Альби Нумітора, із Богом Марсом. Близнюків вигодувала вовчиця, а згодом Їх виховувала сім'я пастуха. Ці елементи є символікою ініціації: мотив покинутих немовлят - розповсюджене героїчне випробовування в міфопоетиці, а взгодовування дикою твариною свідчить про воїнський дух римського народу.Згодом Рем та Ромул повертають владу свому діду Нумітору, а самі засновують місто Рим - Ромул приносить в Жертву Рема, відтворючи Первинний Космогонічний Акт, що осмислювалось як забезпечення подальшого розвитку та процвітання Міста і створення Народу. В традиційному суспільстві заснування міста означало створення Космічного Простору, а отже повторення Ритуального Саможертвопринесення (напр., у ведичних аріїв міф про Пурушу, у германців - про Іміра).У часи деградації римського суспільства Жертвопринесення Рема розуміли як кривавий та жорсткий акт братоубивства, що стало прокляттям і врешті-решт причиною падіння Риму.ЯВ
Міф про походження скіфівЗгідно з першою версією міфу про походження скіфів (ха Геродотом), у Священній Ієрогамії Батько-Небо (Папай-Зевс) із Великою Матір'ю Апі сотворили Першолюдину Таргітая, Сини Якого - Ліпоксай, Арпоксай та Колаксай - були покровителями скіфських племен авхатів, катіарів або траспіїв та паралатів відповідно. Молодший із Братів Колаксай оволодів священними золотими атрибутами (плуг з ярмом, сокира та чаша), які впали з Неба, і став правити разом із нащадками Скіфією.Колаксай розділив Скіфію між синами на 3 царства, у більшому з яких правителі щорічно приносять жертву Священному Золоту.Етимологія імен Братів (із спільним елементом у другій частині теонімів іранського походження, що означає "володар, цар") у міфі розкриває трьохскладову космологічну основу:Колаксай --> Сонце --> Верхній Світ (Уранічне та Солярне Сакральне)Ліпоксай --> Гора --> Серединний Світ (Гора як Axis Mundi)Арпоксай --> Глибина --> Нижній Світ (Хтонічне та Акватичне Сакральне)Ця трьохскладова структура пов'язана із соціальним та політичним порядком скіфського суспільства як наведені в міфі 3 царства Скіфії, 3 головних жерця та, ймовірно,трьохфунціональна система пантеону. За думкою деяких вчених, міфічне змагання Братів варто трактувати як історичну боротьбу за владу скіфських племен, а за версією інших (як Ж. Дюмезіль) - кожен із Братів уособлює кастову систему індоіранських народів, про що свідчать згадані Священні атрибути:І каста - Жерці - ЧашаІІ каста - Воїни - Сокира ІІІ каста - Землероби - Плуг з ярмомЯВ #іраноарії
РОЗПОЧИНАЄМО ПЕРЕДЗАМОВЛЕННЯ НА НАШУ НОВУ КНИГУ“Слов’янська релігія. Індоєвропейський Спадок” – книга язичницького жреця Харитонова Д. О., унікальна праця із Етнорелігійної Теології, у якій здійснено детальний аналіз Метафізики Слов’янського Язичництва, досліджено генезис слов’янських міфів та магіко-ритуальних комплексів, а також їх трансформацію у народній свідомості охрещених слов’ян.
Ми завершили працю над текстовою частиною. Нині займаємося оформленням і безпосередньо замовленням у друкарні. Плануємо надіслати до Літнього Сонцестояння.30 екземплярів книги будуть надіслані безкоштовно, а сама книга буде у вільному доступі.Щоб отримати екземпляр книги напишіть #книга на аккаунт нашого адміністратора @Azrayar. З учасників через рандомайзер буде обрано кому саме буде надсилатися друкований варіант.Бажаючі можуть здійснити свій внесок у розвиток нашого проекту та Священну Справу Етнорелігійного Ренесансу, а також подякувати нам:4441111018114185Слава Язичницькому Відродженню!Слава Рідним Богам!Віщому Велесу - Слава!ЯВ
Елементи язичницького світогляду в зороастризмі - ч. 3• міфологія СмертіЗороастризм запозичує елементи язичницької космології та шаманську символіку (перехід через Міст, вознесення до Небесних Сфер, багатодушшя) в контексті посмертної участі душі. Ініціаційний перехід по Мосту Чінват, Який є Центром Світу, Що з'єднує Землю та Небо, і через Космічну Гору є випробуванням душі, яке показує її благочестивість: під ногами грішників ширина Мосту зменшується до леза ножа.• жертвопринесенняВогняні жертвопринесення були відомі всім І-Є народам, включаючи індоіранців, у яких Вогонь та Вогняні Ієрофанії особливо шанувалися. У маздеїстів центральним ритуалом була ясна - вогняне жертвопринесення Хаоми, Священного Напою, яке сотворяли у святилищі (Храмі Вогню). Зороастрійськими жерцями жертвопринесення осмислювалося як одночасно Космогонічний та Есхатологічний Акт, як Есхатологічне Оновлення. Згідно зі священними зороастрійськими текстами, Первинне Творіння та Оновлення Космосу після Есхатології супроводжується саме Жертвопринесенням, що є суто язичницьким осмисленням Буття, однак вже трансформованим під призмою дуалістичної релігії із відповідним категоріальним апаратом.ЯВ #іраноарії
Описувані християнськими авторами "відьомські шабаші" є прикладами нерозуміння сутності язичницьких містерій. Звичайна структура таких описів містить:- зображення кола танцюючих нагих "відьом";- вказівка на "диявола" у центрі кола;- критика оргіастичних практик та жертвопринесень.Зрозуміти та розшифрувати подібний опис допомагає методологія як феноменології релігії, що осмислює магіко-ритуальні практики як актуалізацію міфу та Досвід Ієрофанії, так і порівняльної міфології, яка дозволяє проаналізувати подібні таїнства у різних етнорелігійних традиціях."Диявол" у центрі кола є жерцем язичницького культу. Ймовірно, описані християнами жреці мали головний убір із рогами або ж представлений власне черепом рогатої тварини. Такі елементи сакрального одягу язичницького духовенства відомі як народам Європи (зокр. германцям; також див. про іконографію Одіна - Рогатого Бога Смерті), так і Азії (напр. шумерам та іншим народам Месопотамії). У євразійських шаманів рогатий головний убір є спадком архаїчних (ймовірно, палеолітичних) ритуальних практик.Танці по колу можуть символізувати Динаміку Природи, Циклічність та Плодючість. Із Плодючістю пов'язані і критиковані автором ритуали Священної Еротичності.Так за "сатанинським" обрядом ховається опис язичницького священнодійства. Разом з тим, ця суттєва відмінність не має значення для християнських авторів, які віками ототожнюють сатанізм та етнічні релігії.ЯВ
Символізм коня в етнічних релігіях - ч. ІОбраз коня в міфах нерідко осмисляється як погребальна тварина - символ Смерті. В етнічних релігіях кінь виступає у ролі психопомпа, який переносить померлих у Потойбіччя. Серед шаманів відома велика кількість сакральних практик, пов'язаних з символікою цієї священної тварини, завдяки яким ініціанти досягають екстазу різними методами: наприклад, восьминогий кінь (шаманський бубон) Одіна Слейпнір в германо-скандинавській традиції, на якому Бог-Шаман в Священному Камланні переміщується Світами.Згідно з працею М.Еліаде "Шаманізм. Архаїчні техніки екстазу", образ коня-психопомпа у магічних практиках, пов'язаних з екстазом, розкривається проривом рівня - ієрофанією, та введенням шамана в трансовий стан ритуальною скачкою, що є Ритуальною Смертю - Ініціацією шамана, задля Космічного переміщення між різними Інфернальними та/або Уранічними Областями.В деяких таємних чоловічих союзах, зокрема в германських та японських, восьминогі та безголові коні були одним з провідних елементів в обрядах посвячення неофітів.ЯВ
Культ Віщого Бога Смерті у багатьох народах розкривається у екстатичних магіко-ритуальних практиках. Так на просторах Євразії Шаманський Екстаз осмислюється як Дар Володаря Потойбіччя. Згідно із тюркською міфологією, шаманізм - Дар Бога Смерті Ерлік-Хана.Інший (і взаємопов'язаний) Прояв Божественного Екстазу - Поетичне Натхнення. Поета-екстатика Бояна слов'яни називали "Велесовим онуком". Германці шанували Бога Смерті Одіна як Дарителя Меду Поезії.Екстаз Жертвопринесення є Проявом Божественності Віщого Бога Смерті як Першого Жертводателя.Бойове Безумство традиційні суспільства розуміють як Розкриття Сили Бога Натхнення. Так германські берсерки, воїни-екстатики, були адептами Одіна. Ймовірно, вони ж здійснювали во славу Бога Смерті Екстатичні Танці.Греки осмислювали Оргіастичний Екстаз і Священне Сп'яніння як Прояв Божественності Діоніса - Втілення Бога Смерті Аїда. Менади (вони ж вакханки і бассаріди), вкушаючи вино - Священний Напій Містерій, у екстазі розкривали Таїнство Божественного Буття.ЯВ
Весняне Рівнодення у слов'ян - ч. IIIДнесь завершуємо цьогорічний цикл публікацій про святкування Весняного Рівнодення у етнічних релігіях різних індоєвропейських народів продовженням розповіді про слов'янську традицію. Так ми вже обговорили як архаїчні мисливські культи, культи ведмедя, Священної Тварини Віщого Бога Смерті Велеса, Волохатого Бога, трансформувалися у відоме білорусам свято Комоїдиця, а сьогодні поговоримо про загальнослов'янське свято, ритуали якого відтворюють Космогонію - Масляну.Наші дохристиянські Предки святкували Масляну не в останній тиждень лютого (як зараз святкують язичницьке свято православні внаслідок змішання богослужбового і народного календарів), а у період Весняного Рівнодення (за Б.А. Рибаковим - у період 20-25 березня). Серед магіко-ритуальних практик, здійснюваних слов'янами на Масляну, виділимо три основні і найбільш відомі:1. Спалення ляльки, яка символізує Богиню Смерті - Марену. Спалення Богині Смерті означає не лише завершення Зими та холодних днів - Спалення є широковідомим символом Містичного Жару, Ініціації, Яку Проходить Велика Богиня. Розривання ляльки ритуально відтворює міф про Натхненне Саможертвопринесення-Розчленування Бога на Початку Часів (пор. із міфом про Розчленування Іміра у скандинавській традиції, Розчленуванням Ями у ведизмі). Так Ритуал Божественного Розчленування Розкриває Священні Смисли Глибинної Посвяти, Оновлює Космос через Есхатологію (власне Вбивство Богині, Прихід Темних Духів у Серединний Світ, сакральну антиповедінку).2. Жертвопринесення Хтонічним Богам, Темним Духам, Предкам. У Дні, присвячені святкуванню Весняного Рівнодення, індоєвропейці приносили жертви Інфернальним Силам. Одними із найвідоміших на слов'янському просторі видів хтонічних жертв є млинці (ймовірно, сакральний символізм млинців охоплює і солярну семантику, пор. із народною назвою млинців - "сонечки") та каша.3. Сакральна трансгресія. Весняне Рівнодення це Час Нового Року у багатьох народів, що означає Есхатологічне Завершення Попереднього Циклу і Космогонічне Начало Нового. Світ Очищується у Есхатології, Яку Знаменує Прихід Хтонічних Духів та Руйнація соціального ладу. Слов'янам відома окрута - ритуальна антиповедінка ряжених, священні дії яких символізують Дії Пекельних Сил. Ряжені, вдягаючись у жахаючі образи, руйнували сусідські будинки та спалювали огорожі, що символізувало Знищення Космосу Силами Хаосу, Очищення і Космічне Оновлення.Язичницький Вісник вітає усіх гідних нащадків наших Великих Праотців із Весняним Рівноденням!По Волі Всемудрого Велеса разом із Вогнеликим Сонцем Здійметься Священний Духовний Вогонь нашої Рідної Віри у серцях совісних людей.Слава Сонцю!Слава Рідним Богам!Віщому Велесу - Слава!ЯВ #Свята
TGLIST.COM.UA
