Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2025 року (справа N714/1508/22) #неправомірна_вигода#надання_неправомірної_вигоди#незаконне_переправлення Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Складовою частиною об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 369 КК (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі), є наявність у службової особи, якій передається неправомірна вигода, повноважень на вчинення чи невчинення в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. ✅ Незаконне переправлення осіб через державний кордон України - це дії особи, які полягають у забезпеченні перетинання (перевезення, переведення) державного кордону України іншими особами. При цьому організація такого незаконного переправлення - це дії особи щодо розробки планів, визначенні місця, часу незаконного переправлення, пошуку співучасників, створенні організованої групи, її фінансуванні, озброєнні тощо. ✅ Для наявності у діях організатора незаконного переправлення осіб через кордон закінченого складу злочину, передбаченого ст. 332 КК, не є обов’язковим факт перетину кордону особою, яка, згідно плану, мала перетнути кордон, оскільки відповідальність для організатора настає вже за сам факт організації, керівництва та сприяння порадами, засобами тощо. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132692283
Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2025 року (справа N283/4/17-к) #відвід#обсяг_доказів#доводи_сторін#службовий_кабінет#дослідження_доказів Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Участь судді у двох послідовних апеляційних розглядах справи не є підставою для його усунення від розгляду на підставі положень статті 76 КПК. ✅ Обсяг доказів, які досліджуються судом, а також обсяг та характер доводів сторін, взятих ним до уваги, не визначають межі апеляційного розгляду. Обсяг доказів, які підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження, визначає суд з врахуванням точки зору учасників судового провадження і специфіки конкретних обставин справи (ставлення обвинуваченого до пред’явленого обвинувачення, характер вчиненого злочину, повнота показань свідків, кількість епізодів злочинів тощо), яка стала предметом судового розгляду. ✅ Службовий кабінет сам по собі не є житлом або іншим володінням, доступ до якого визначає виключно його володілець, а тому без згоди володільця доступ до нього можна отримати за дозволом слідчого судді. Службове приміщення надається для виконання службових обов’язків і доступ до нього визначається іншим регулюванням, яке ґрунтується на міркуваннях, не пов’язаних із захистом приватності осіб, яким таке службове приміщення надане. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132746617
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2025 року (справа N939/976/21) #привласнення#чуже_майно#преюдиція Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ За нормативним визначенням привласнення полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром в подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб. В результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище. ✅ Предметом привласнення є лише те чуже майно, яке було ввірено винній особі чи перебувало в її законному володінні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо. ✅ Існування господарсько-правових відносин між юридичними особами, наявність рішення господарського суду про стягнення з товариства завданих збитків самі по собі не свідчать про відсутність в діях посадової особи цього товариства складу відповідного кримінального правопорушення. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132513524
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2025 року (справа N159/7/20) #неправомірна_вигода#службова_особа#вимагання Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Така ознака, як вимагання неправомірної вигоди (у статтях 354, 368, 368-3 і 368-4 КК), може бути поставлена у провину за наявності трьох основних чинників: (1) ініціатором давання (одержання) неправомірної вигоди є службова особа, яка одержує таку вигоду; (2) пропозиція про давання (одержання) неправомірної вигоди має характер вимоги (примусу),що підкріплюється відкритою погрозою, або створенням таких умов, які переконують особу, яка надає таку вигоду, в наявності реальної небезпеки (прихована погроза) її правам та законним інтересам, що змушуєпогодитися з вимогою особи, яка вимагає неправомірну вигоду; (3) дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його службовим становищем і, головне, мають протиправний характер та спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам особи, яка надає неправомірну вигоду. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132513523
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 грудня 2025 року (справа N212/10184/19) #заходи_забезпечення_кримінального_провадження#тимчасовий_доступ#показання#безпосередність#істотне_порушення Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ За умови добровільного надання речей або документів стороною чи іншим учасником кримінального провадження, у володінні яких вони перебувають, відпадає необхідність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового доступу до речей і документів. У такому випадку застосування заходів примусу буде недоцільним втручання у права і свободи особи. ✅ Зазначення судом у вироку показань обвинуваченого (підозрюваного), потерпілого та свідків, наданих під час досудового розслідування, становить помилку, що не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (таким, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення), якщо суд лише процитував ці показання, однак не обґрунтовував ними своїх висновків щодо доведеності вини обвинуваченого. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132476409
Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01 грудня 2025 року (справа N727/684/21) #провокація#визнання_вини#явка_свідка#право_на_захист#доступ_до_правосуддя Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Визнання обвинуваченим свої вини лише під час свого виступу у репліці та в останньому слові визначає обов’язок суду належним чином оцінити як аргументи сторони захисту, так й аргументи сторони обвинувачення щодо наявності або відсутності провокації з урахуванням практики ЄСПЛ. ✅ Прийняття судом рішення про неможливість допиту свідка (викривача) під час судового розгляду, за умови, що сторонами явку останнього забезпечено не було, свідок за викликом у судові засідання протягом двох років не з’являвся та виїхав за кордон, його точне місце перебування судом не встановлено, на зв’язок за наявним у суду номером мобільного телефону він також не виходив, становить порушення права на захист та доступ до правосуддя. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132476351
Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 грудня 2025 року (справа N991/9294/20) #зловживання_владою#зловживання_службовим_становищем#службове_зловживання Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Перед тим як перейти до аналізу елементів складу службового зловживання, має бути вирішено питання, чи становили інкриміновані особі дії або бездіяльність порушення законодавства. Для цього необхідно детально дослідити регулювання відповідної сфери діяльності, у тому числі визначення повноважень відповідної службової особи, умови їх використання та межі розсуду, правила і процедури прийняття рішень і здійснення діяльності, а також встановлене законодавством розмежування повноважень між органами державної влади та/або місцевого самоврядування, правила і процедури взаємодії між різними суб’єктами, дотичними до діяльності. ✅ Зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох ознак у їх сукупності: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК. ✅ Для кваліфікації злочину за ст. 364 КК необхідно встановити характер, зміст і обсяг повноважень, а також коло службових обов’язків, які визначають компетенцію службової особи. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132513460
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 грудня 2025 року (справа N752/7720/20) #незаконні_методи_слідства#версія_захисту#допустимість#огляд_місця_події#предявлення_для_впізнання Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Факти того, що обвинувачений має вищу освіту, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває нівелюють версію останнього про визнання ним вини у вчиненні тяжкого злочину за порадою поліцейських, які ввели його в оману, та робить її такою, що не ґрунтується на здоровому глузді. Додатковим чинником спростування твердження обвинуваченого є те, що ані він, ані його захисник не надали суду жодних документів на підтвердження наданих показань (як то скарги на дії працівників поліції за введення обвинуваченого в оману вчинення або вчинення імовірного психічного тиску), та не заявили жодного клопотання щодо реалізації їх права на подання суду доказів. ✅ Використання слідчим фотознімку, взятого з ілюстративної фототаблиці до протоколу огляду місця події, не впливає на допустимість отриманих внаслідок пред’явлення особи для впізнання результатів, якщо такий фотознімок не містить значних відмінностей, які б вирізняли обвинуваченого серед інших залучених осіб. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132315135
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 грудня 2025 року (справа N991/1268/24) #зловживання_службовим_становищем#розтрата#заволодіння#безоплатність#неправомірна_вигода Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем слід відмежовувати від зловживання владою або службовим становищем, яке вчинюється з корисливих мотивів і утворює склад злочину, передбаченого ст. 364 КК. Зловживання службовою особою своїм службовим становищем при вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, виступає способом заволодіння чужим майном і таким чином утворює спеціальний склад службового зловживання. При корисливому зловживанні владою або службовим становищем, відповідальність за яке передбачена ст. 364 КК, службова особа не заволодіває чужим майном, а, діючи всупереч інтересам служби і протиправно отримуючи вигоду зі свого службового становища, заподіює власникові майна майнову шкоду. Отже, відмінність полягає в тому, що службова особа при скоєнні злочину, передбаченого ст. 364 КК, зловживаючи своїм службовим становищем, заподіює майнову шкоду власнику при відсутності хоча б однієї ознаки розкрадання чужого майна. На відміну від злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, зловживання владою або службовим становищем (ст. 364) може супроводжуватись оплатним вилученням чужого майна, за якого відбувається заміна майна на рівноцінний еквівалент, - інше майно, гроші, використання чужого майна для особистих потреб без мети заволодіння ним. ✅ У разі, коли зловживання службовою особою своїм службовим становищем виступає способом розкрадання чужого майна, при якому винний незаконно вилучає та безоплатно обертає майно на свою користь чи користь третіх осіб, то такі дії утворюють спеціальний склад зловживання службовим становищем і мають кваліфікуватися за ст. 191 КК. У той же час, якщо зловживання службовим становищем не супроводжується розкраданням чужого майна в будь-якій формі, не пов’язано з протиправним вилученням та безоплатним оберненням такого майна у свою власність чи власність третіх осіб, а призводить до набуття іншої вигоди, то ці дії охоплюються диспозицією статті 364 КК. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132391354
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 грудня 2025 року (справа N686/7896/23) #зловживання_владою#зловживання_службовим_становищем#службове_зловживання#неправомірна_вигода#службова_особа Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Головним для складу злочину, передбаченого ст. 364 КК, є усвідомлене вчинення зловживання владою або службовим становищем. Якщо суб’єкт цього злочину вчиняє певні діяння всупереч інтересам служби і внаслідок цього інша фізична або юридична особа безпідставно незаконно отримує нематеріальні або матеріальні блага, то це є достатньою підставою для інкримінування особі складу злочину, передбаченого ст. 364 КК, якщо у вчиненому наявні всі інші ознаки цього складу. ✅ Не є зловживанням владою чи службовим становищем помилкове вчинення дій службовою особою, яке спричинило одержання неправомірної вигоди третіми особами. Таке помилкове діяння не характеризуватиметься умисною формою вини, яка вочевидь є обов’язковою для складу зловживання. ✅ Наявність у службової особи мети отримати неправомірну вигоду та/або її зацікавленість в отриманні такої вигоди іншою особою є ознакою, яка дозволяє відмежувати зловживання службовим становищем від інших порушень, допущених у ході виконання повноважень, і яка запобігає можливості притягнення до кримінальної відповідальності лише за прийняття рішення або вчинення дій, правомірність яких може бути поставлена під сумнів або навіть скасовано в ході подальших юридичних процедур. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132391356
TGLIST.COM.UA
